Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:50
Одні з найвідоміших і найбільших кладовищ у світі – у Німечині, усього їх близько 32 тисяч. Ці цвинтарі суттєво відрізняються від українських, зокрема тому, що дедалі більше німців надають перевагу кремації. Зробити діамант із попелу чи сховати похоронну урну в лісі – так само, як і культура загалом, традиції поховань у Німеччині зазнають трансформацій.

Осінню тишу розбиває потужний гуркіт двигуна – екскаватор старанно вичерпує пухку землю, формуючи прямокутний простір. На тренувальному кладовищі, що у німецькому місті Мюннерштадт, триває практичне заняття. Саме тут у єдиному в Європі навчальному похоронному центрі студенти офіційно від 2003 року здобувають професійну освіту у похоронній галузі. Упродовж трьох років майбутні фахівці як теоретично, так і практично вивчають основні принципи організації похоронної справи, специфіку ритуальних послуг, психологію, проходять похоронну практику.

«Мова йде перед усім про обов’язкове дотримання стандартів. У Німеччині займатися похоронною справою хочуть все більше людей, які не мають для цього ніякої компетенції та знань», – розповідає керівник кураторію федеральної спілки похоронної культури Німеччини Олівер Віртманн.

Нині ритуальні послуги німцям надають близько 5000 фірм, де задіяні близько 24 тисячі працівників. Середня місячна зарплата становить близько 2000 євро.

Похоронна економія та труни з України

За словами експертів, похоронний бізнес у Німеччині розвивається, проте більшості похоронних бюро, в основі яких зазвичай сімейний бізнес, стає важче, оскільки німці воліють менше платити за похоронні послуги. Середня ціна за ритуальні послуги становить від 2500 до 5000 євро.

Багато фірм економлять на сировині виробництва трун та ритуальної атрибутики, імпортуючи їх зі Східної Європи – зокрема з Чехії та України. Загальний оборот похоронного бізнесу у Німеччині в цілому становить приблизно 15 мільярдів євро на рік.

Німці обирають кремацію

Згідно зі статистикою, у Німеччині щороку проходять близько 860 тисяч поховань.

Більшість німців обирають кремацію, проводити яку католицька церква у Німеччині дозволила від 1964 року.

Як пояснює керівник Похоронного товариства міста Гамбург Фабіан Шааф-Мета, на сьогоднішній день на традиційних кладовищах достатньо вільного місця, яке німці не використовують, оскільки більшість не хочуть ховати у землю і надають перевагу кремації. Як уточнює експерт, ще років 10 тому тенденція була іншою – надавалась перевага захороненню у землю.

Кладовище – місце для прогулянок

Є німці, які, ховаючи свого родича чи близьку людину, обирають принцип анонімності, аргументуючи це небажанням бути прив’язаними до кладовища. Проте, на думку психологів, емоційний аспект є дуже важливим і багатьом все ж таки легше переносити втрату близької людини, приходячи до неї на могилу.

При цьому дехто приходить на цвинтар не до рідних, а щоб відчути особливу атмосферу, так як студентка Оксана. «Мені особливо подобається те, що німецькі кладовища є такими, я б сказала, красивими й тихими, наче парки, – каже вона. – Недаремно кладовище німецькою фрідгоф, тобто мирний тихий двір. Тут можна спокійно прогулюватись, позайматись медитацією. Особливо подобається традиція, коли на могилі ставлять ліхтарики чи свічки, якесь відчуття свята, навіть Різдва».

За словами Оксани, кладовище зовсім не лякає і не викликає неприємних почуттів, це місце, де можна відпочити, подумати.

Екопоховання по-німецьки та діаманти з попелу

У Німеччині не можна купити місце на цвинтарі, лише орендувати упродовж 20-25 років, сплачуючи разовий внесок. Усі цвинтарі й кладовища у Німеччині належать церквам та комунальним підприємствам, що доглядають за ними. Зберігати урну з попелом вдома у Німеччині заборонено. Її ховають або у колумбарії, або розвіюють попіл у морі, але не в річці, як це дозволено, наприклад, у Нідерландах, де набуває популярності так званий похоронний туризм.

Поширеними місцями для поховання стають сьогодні спеціальні біотопи, що з першого погляду нічим не відрізняються від звичайного лісу. Дбаючи про довкілля, німці ховають на цих спеціально відведених територіях у коренях дерев урни, що виготовлені з біологічного матеріалу, наприклад картопляного крохмалю. Таких біотопів у всій Німеччині близько ста. За ними зазвичай доглядають приватні фірми.

Крім цього, нині існує ціла низка альтернативних видів поховань: розвіювання попелу, наприклад, у скелях чи з літака, та навіть виготовлення з частини попелу діаманта. Але, щоб скористатися цими видами захоронення, німці звертаються до фірм в Австрії, Франції та Швейцарії, оскільки у них вдома така практика не дозволена.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG