Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:18

Два постріли, що спричинили світову війну


Київ – Сто років тому – 28 червня 1914 року – в Сараєві сербський націоналіст Гаврило Принцип застрелив спадкоємця австрійського та угорського престолів ерцгерцога Фердинанда та його дружину Софію. Саме це вбивство стало приводом для Першої світової війни, якам забрала близько 20 мільйонів життів та докорінно змінила ситуацію в Європі.

1878 року Австро-Угорщина окупувала Боснію та Герцеговину, яка до того належала Османській імперії, а через 30 років приєднала цю територію. Такі дії викликали невдоволення Сербії та її союзниці Росії. Також чимало обурених було серед боснійських сербів, які становили близько третини населення цього багатонаціонального краю і прагнули приєднатися до Сербії. Загалом, на той момент Балкани були дуже неспокійним регіоном, який сучасники називали «пороховою діжкою Європи».

Місцеві сербські націоналісти – здебільшого гімназійна та студентська молодь – створили організацію «Млада Босна», яка поставила собі за мету боротися збройним шляхом за приєднання до Сербії. Їхню діяльність координувала інша таємна організація – «Чорна рука», очолювана начальником сербської військової розвідки полковником Драгутином Дмитрієвичем. Коли в 1913-му стало відомо, що наступного року на військові маневри до Боснії приїде ерцгерцог Франц Фердинанд, змовники та їхні покровителі почали підготовку замаху на спадкоємця австрійського та угорського престолів.

Фатальний збіг подій

Вранці 28 червня 1914 року Франц-Фердинанд із дружиною Софією прибув на залізничний вокзал Сараєва – столиці Боснії та Герцеговини. На шляху пересування кортежу серед городян, які вийшли привітати спадкоємця, було шестеро змовників, озброєних ручними гранатами та пістолетами. Один із них, Неделько Чабріновіч кинув бомбу, але вона, вдарившись об машину, відскочила і вибухнула в натовпі. Спадкоємець та його дружина не постраждали. Після короткої наради в ратуші вирішили не переривати візит, а змінити програму перебування ерцгерцога і провідати поранених внаслідок замаху.

Однак водієві забули одразу сказати про зміну маршруту, і нагадали про це, коли кортеж вже рушив. Тож, на перехресті біля Латинського мосту авто почало обережно розвертатися на заповненій людьми вулиці.

На цьому ж місці опинився один зі змовників, 19-річний Гаврило Принцип. За декілька хвилин до цього моменту він вийшов із кондитерської і тепер опинився на відстані півтора метри від ерцгерцога та його дружини. Гаврило Принцип вихопив пістолет і двома пострілами смертельно поранив ерцгерцога та його дружину.

Підтримувана Німеччиною Австро-Угорщина висунула Сербії ультимативні вимоги щодо розслідування вбивства. Підтримувана Росією Сербія відкинула частину цих вимог, у відповідь Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Німеччина зажадала від Росії припинити мобілізацію, а отримавши відмову, оголосила їй війну. Невдовзі до конфлікту долучилися Франція та Великобританія… Війна стала світовою і тривала понад чотири роки. Загинуло близько 10 мільйонів військових та приблизно стільки ж цивільного населення.

Чи неминучою була Велика війна?

Історик Павло Гай-Нижник наголошує, що сараєвське вбивство стало лише приводом для війни, до якої провідні європейські держави ретельно готувалися.

«Якби не відбулося цього вбивства, то знайшли б іншу причину, бо Німеччина прагнула переділу територій, Росія також прагнула переділу територій… І все це коло суперечностей зійшлося в одній точці», – стверджує він.

Натомість історик Михайло Ковальчук зазначає, що жодна з держав не очікувала, що війна стане світовою.

«Перший акт світової війни починався з австрійської агресії проти Сербії. Він започаткував ланцюжок подій, який тоді неможливо було передбачити. Такий розвиток подій здавався багатьом сучасникам неможливим. Закінчилося все тим, що не лише одна Австро-Угорщина припинила існування», – каже він.

Гаврило Принцип, чиї постріли призвели до початку війни, був засуджений до 20 років ув’язнення. Від смертної кари його врятував юний вік. Однак він не дожив до кінця війни, померши у в’язниці від туберкульозу. Як згадував тюремний лікар, в’язень під час спілкування часто вертався до розмови, що світова війна почалася не через нього.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG