За час Майдану, анексії Росією Криму та агресії сепаратистів на Донбасі сформувалася своєрідна «Фейсбук-сотня». Люди аналізують події та простою мовою пишуть про це на своїх сторінках. Тисячі людей додають їх у друзі, фоловлять та щовечора чекають нового посту.
За перший місяць перебування Свирида Опанасовича на Фейсбуці, його аналітичні пости про геополітику вже читали понад 20 тисяч людей. Чоловіка у соцмережі називають «дідусем Свиридом»: він розповідає складні нюанси зовнішньої політики так, щоб кожна бабуся в селі могла зрозуміти.
«Люди приїжджають додому в села і зачитують Свирида Опанасовича, розказуючи, як дід ту чи іншу ситуацію коментує. То мені казали, що бабусі з сіл мені уже передавали якусь городину чи банки консервації, щоб у мене здоров’я було 100 років», – розповідає дідусь Свирид.
За словами блогера, він щодня читає новини, перевіряє їх та ділиться своїми висновками. Проте до політики чи журналістики автор не має стосунку. За словами чоловіка, він – «звичайний українець, що цікавиться політикою». Своїми повідомленнями Свирид Опанасович, голос якого ми змінили на його ж прохання, хоче бути корисним для українців.
«Читаючи пости інших дописувачів, які часом неглибоко розбираються в тому, що відбувається, і свідомо чи несвідомо поширюють панічні чутки, – я відчуваю свій обов’язок спокійно, людською мовою пояснювати, що відбувається. Я трактую події з точки зору українця», – розповідає він.
«Доводиться інколи говорити на такі теми, що солов’їною мовою цього не висловиш»
Свій стиль автор називає «бойовим українським суржиком»: у повідомленнях трапляються і русизми, і нецензурна лексика. Дідусь Свирид переконаний: зараз у суспільстві на це є запит. Проте своїм близьким та друзям не розповідає, що веде акаунт від імені Свирида Опанасовича, – соромиться нецензурних слів у своїх постах.
«У житті близькі від мене ніколи не чули міцного слова, я завжди розмовляю чемно літературною мовою. Зараз країна веде війну, і доводиться інколи говорити на такі теми, що солов’їною мовою цього не висловиш», – додає блогер.
Сторінку Свирида Опанасовича вже тричі блокувала адміністрація Фейсбуку. Усе через численні скарги росіян та проросійських читачів.
Ми знаємо, що регіональна адміністрація Фейсбуку розташована у Москві досіСвирид Опанасович
«Ми знаємо, що регіональна адміністрація Фейсбуку розташована у Москві досі. Ну і, вірогідно, через деякий час критична маса невдоволених збільшилась. І була, я так підозрюю, відповідна кібератака», – розповідає Свирид Опанасович.
Із видаленими акаунтами, розповідає Свирид Опанасович, зникли і всі дописи. Аби такого більше не трапилось – вирішив публікуватись на окремому некомерційному сайті. Там же будуть розміщені пости і іншого фейсбук-блогера, що називає себе Мурзіком Васильовичем. Під псевдонімом почав писати давно з міркувань безпеки.
Це ще створювалося в ті часи, коли було не дуже безпечно писати під своїм іменем. Воно і зараз не дуже безпечно. Переформатування влади не відбулося як такого», – вважає він.
Щовечора він публікує звіт під назвою «Мурзікньюз», де аналізує події дня в Україні. На цю новинну аналітику чекають 5 тисяч друзів і майже 9 тисяч фоловерів «вчоного кота», як називає себе блогер.
«Те, що я транслюю, входить у резонанс із тим, що думають люди. Вони змучилися боятися і «психувати» від тих новин, що дають наші засоби масової інформації», – додає він.
«У мене немає цензора, в мене немає редактора, мені за те ніхто не платить»
Фейсбук і власний сайт, на думку Мурзіка, дають незалежність від редакторської політики медіа. За його словами, блогер має можливість писати саме те і у тій формі, що вважає за потрібне.
«У мене немає цензора, в мене немає редактора, мені за те ніхто не платить. Я транслюю тільки свої думки, а чи їх лайкають чи не лайкають – то вже друге питання. Я не женуся за лайками», – додає блогер.
Для блогера, що пише під псевдонімом Татуся Бо – це також ресурс трансляції власних думок і переваживань. Жінка розповідає: кілька років тому у неї в соцмережі було менше 30 друзів і власними думками тут вона майже не ділилась. Усе змінилось під час Майдану.
Буквально за добу в мене вибухнув Фейсбук, люди пишуть «це цікаво, пишіть щеТатуся Бо
«У мене тут такий емоційний сплеск: я їздила містом і постійно натикалась на кардинально протилежні думки. Вони мені так засіли в голову, що я не могла їх не написати. І буквально за добу в мене вибухнув Фейсбук, люди пишуть «це цікаво, пишіть ще», – розповідає Татуся Бо.
На думку блогера, українцям, окрім сухих офіційних новин, потрібна ще інформація, яка втішить і відволіче. Тому Татуся Бо транслює думки та переживання людей: наприклад, що думають жителі звичайного українського села про мобілізацію, Донбас та президента Росії Володимира Путіна.
«Кожне слово, яке я пишу, я обов’язково пропускаю через свою душу. І здебільшого я пишу не факти, я пишу власні спостереження. Людям важливо це бачити, вони починають розуміти, що не тільки їм це болить, не тільки їм щось здається смішним», – додає вона.
Блогери відмічають: вони пишуть, що думають, легко та з гумором, аби протистояти негативу, який панує в новинах. «Фейсбук-сотня» переконана: треба вимикати телевізор і більше аналізувати самостійно, тоді українці будуть спокійними та впевненими у власній перемозі.
