Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:44

Зростання рівня насильства, нетерпимості та саботаж обіцяних реформ – тенденції 2014-го за версією правозахисників

Київ – Викрадення, катування і страти без суду в зоні конфлікту на Донбасі, зростання рівня нетерпимості й саботаж обіцяних реформ на «мирній» частині України. Такими є основні тенденції року, що минає, на думку українських правозахисників. Народні депутати, однак, заявляють про брак часу на реформи і висловлюють обіцянку працювати цілодобово.

Стан дотримання прав людини в окупованому Росією Криму, в зоні конфлікту на Донбасі та на решті території України – зовсім різний, зауважив, підбиваючи підсумки 2014 року, очільник Харківської правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, у Криму зараз спостерігається «стабільність по-російськи» – утиски відчувають, в основному, проукраїнські активісти і кримські татари, яких намагаються посадити або «видавити» із півострова.

«Коли всі, хто виступає за єдину Україну, змушені виїхати звідти, а з першого січня ті, хто мають українські паспорти не зможуть виїхати з Криму взагалі. Коли перед релігійними громадами стоїть дуже важкий вибір: або взяти російські паспорти і перереєструвати ці громади до нового року, або кинути свої церкви і знову йти в дисиденти. І там не вщухає хвиля нападів, убивств і так далі», – наголошує правозахисник.

У зоні конфлікту на Сході України, тим часом, перебувають у небезпеці абсолютно всі, під сумнів ставиться навіть право людини на життя, говорить Захаров. За його словами, на підконтрольних сепаратистам територіях правозахисники фіксують катування, викрадення, страти без суду.

У містах, окупованих сепаратистами, ухвалюють смертні вироки, попри те, що в Україні така кара давно скасована. Зокрема, оприлюднене відео про ухвалення смертного вироку на Луганщині, у захопленому бойовиками місті Алчевську.

У медіа були повідомлення про аналогічні вироки у Слов’янську, коли той був підконтрольний «ДНР».

Але, за словами Євгена Захарова, проблеми є не тільки з боку сепаратистів.

«Мене найбільше турбує загальне озвіріння суспільства, коли люди тріумфують з приводу трупів ворогів. Відповідно, маємо цю проблему і в державі, бо держава не може бути іншою. Спостерігаємо значне зростання випадків насильства і катувань у правоохоронних органах останнім часом. Окрім того, деякі наші військові, бачачи, що відбувається останнім часом в «ДНР» і «ЛНР»,стали відповідати так само, і у нас також є факти страт без суду, і зникнень насильницьких, і катувань, і мародерства», – каже правозахисник.

Водночас, він зазначає, що згадані випадки з українського боку є поодинокими.

Про зростання рівня нетерпимості у суспільстві говорить і Тетяна Печончик із «Центру інформації про права людини». За її словами, в Україні з’явилась нова дискримінована група – це вимушені переселенці, які часто мають проблеми із пошуком житла та працевлаштуванням. Є також інформація про блокування їхніх банківських рахунків, тож частина цих людей не може користуватися власними грішми. Між тим, таких людей, за даними регіонального представництва УВКБ ООН у Білорусі, Молдові та Україні, понад 700 тисяч.

​Є саботаж окремих реформ – Печончик

Зараз життєво важливим для України є проведення обіцяних реформ правоохоронної та судової систем, а також реформа прокуратури, говорить Печончик. Однак, на думку правозахисниці, влада гальмує їх впровадження.

«Зараз є певний саботаж окремих реформ. Реформа прокуратури, яка насправді могла бути легко проголосована ще навесні, була ледве-ледве проголосована на останньому чи передостанньому засіданні попереднього парламенту, – розповідає вона. – Закон про внутрішньо переміщених осіб, який насправді був дуже потрібен країні, ухвалили теж тільки наприкінці осені, хоча правозахисні організації підготували його ще навесні. Але парламент не послухався і ухвалив інший закон, який навпаки погіршував становище вимушених переселенців».

Така ж ситуація склалася і з ратифікацією Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду. Попри те, що на Майдані політики постійно говорили про потребу судити Віктора Януковича у Гаазі, реальних кроків до цього так і не зробили, зауважує Тетяна Печончик.

Тим часом, за спостереженнями фахівців Української гельсінської спілки з прав людини, депутати продукують законопроекти, які мають на метіборотьбу із сепаратизмом, однак насправді порушують Конституцію та міжнародні стандарти прав людини.

Ухвалення цих законів, однак, відображають очікування суспільства, вважає програмний директор УГСПЛ Максим Щербатюк.

«Якщо взяти закон про люстрацію – це такий досить хороший приклад, бо в ньому відображено багато прагнень людей до очищення влади, але фактично він може стати таким законом, що направлений на боротьбу з конкурентами», – розповідає він.

Венеціанська комісія розглянула нещодавно закон «Про очищення влади», доручивши Україні внести зміни до нього, які б чітко встановлювали часові межі як щодо реалізації закону, так і щодо часу, якого він стосується.

Нові міністри мусять запропонувати реформи – Пацкан

Нова Верховна Рада і новий уряд просто не встигли провести реформи, говорить заступник голови парламентського комітету з прав людини, а в минулому скликанні – голова цього комітету Валерій Пацкан. Але, за його словами, депутати розуміють важливість цієї роботи і готові працювати цілодобово.

«У нас на комітеті – низка законів, що стосуються громадянства, низка законів, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Я думаю, міністри нові повинні запропонувати реформи у тій чи іншій галузі, у тому чи іншому міністерстві, зволікати з цим не треба», – запевняє він.

Водночас депутат зазначає, що будь-які реформи неможливі без подолання корупції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG