Інформування українців за російський рахунок – дуже дороге задоволення, адже воно стає причиною загибелі людей. Так вважають депутати, які зареєстрували спеціальний законопроект про заборону російського фінансування українських ЗМІ. Найвідомішим з таких ЗМІ є телеканал «Інтер», журналісти якого вже заявили про тиск. Згаданий законопроект внести до парламентського порядку денного вдалося лише з другої спроби. Депутати кажуть, що «протидіяли лобісти «Інтера», але їхніх імен не називають.
Скандал довкола російської складової телеканалу «Інтер» набуває все нових і нових обертів. Він почався із новорічного ефіру, під час якого канал показував російський «Новорічний вогник» за участі Кобзона, Валерії та інших російських зірок. Через це Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила телеканалу попередження. Конфронтацію продовжили законопроектом №1768, яким народні депутати Андрій Левус, Сергій Висоцький і Микола Величкович пропонують заборонити участь резидентів держави-агресора в статутному капіталі вітчизняних телерадіоорганізацій (29% акцій «Інтера» належать російському «Першому каналу», рештою акцій, за неофіційними повідомленнями, володіють Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін – ред.).
Захист інформаційного простору чи «віджим» першої кнопки країни?
У відповідь журналісти ТОВ «Національні інформаційні системи» (НІС), що виробляє новинні і аналітичні програми для телеканалу «Інтер», опублікували відкритого листа, в якому заявили:
«На редакційну політику телеканалу «Інтер» ніхто не має політичного впливу. Професійні журналісти намагаються максимально об’єктивно повідомляти про події. Будь-яка спроба спекулювати на тему якогось російського впливу на телеканал розглядається як тиск на журналістів і порушення свободи слова».
У свою чергу ГО «Телекритика» опублікувало звернення від воєнкора «Інтера» Романа Бочкали до голови комітету свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради Вікторії Сюмар.
«Може, справа не у Кобзоні, а у банальних маніпуляціях політиків? Може, справа в тому, що новинні і суспільно-політичні програми «Інтера» дозволяють собі критикувати народно-фронтівське керівництво і РНБО? Представлені «Народним фронтом» законопроекти – банальна рейдерська схема, запакована в певні патріотичні гасла. Не більше. «Віджати» «Інтер» під шумок антиросійської риторики», – заявляє Роман Бочкала, наголошуючи, що крім «Інтера», російські гроші присутні в українських банках, ракетах, літаках і газі.
Радіо Свобода звернулось за поясненням до адресата звернення Вікторії Сюмар.
«Завданням «Інтера» є привести у відповідність до законодавства, якщо цей закон буде прийнятий, свою систему власності. Якщо ж він вважає, що він зникне, якщо там не буде 29% російської частки, то це в мене викликає багато запитань. Але мова не про «Інтер», а про російську частку власності в українських медіа. Медіа дуже важливий ресурс для інформаційних воєн і очевидно, що завдяки медіа розпалювали цю війну, від якої сьогодні потерпає Україна», – відповіла вона.
Законопроект щодо російського капіталу в українських ЗМІ потрапив до порядку денного Верховної Ради на 3 лютого. Окремі депутати кажуть, що на заваді ухвалення цього законопроекта можуть стати «агенти впливу, які дуже серйозно зав’язані на російських інтересах і на співпраці з Росією». Зокрема, про це Радіо Свобода у кулуарах парламенту говорила та ж Вікторія Сюмар.
«Частина фракції «Блоку Петра Порошенка», серед інших, очевидно, що і частина позафракційних, про «Опозиційний блок» взагалі мовчу», – назвала Вікторія Сюмар тих, кого вважає «агентами впливу Росії».
Очищення ЗМІ на законодавчому рівні
Проблема не стільки у конкретному телеканалі і дискусії довкола, погоджується заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Григорій Шверк, і наголошує на відсутності прозорості медіавласності в Україні. Жоден власник чи засновник ЗМІ в Україні не зобов’язаний розкривати джерела свого фінансування, каже він.
«Є закон «Про телебачення і радіомовлення», в якому вказаний точний перелік документів, який заявник повинен нам подати. Але будь-який документ, який ми вимагаєм, є лише нашим побажанням, а не вимогою згідно з законом. Вони можуть дати документ, а можуть не дати, і закон їх цього зробити не змушує», – пояснив Шверк.
Щоб українці принаймні знали, хто є власником того чи іншого ЗМІ, звідки вони отримують інформацію, депутати Микола Княжицький («Народний фронт») і Вадим Денисенко («Блок Петра Порошенка») 23 січня цього року зареєстрували законопроект щодо прозорості власності засобів масової інформації, однак дату його розгляду обранці ще не визначили.
