Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:00

Чи сприяє розширення ЄС «європейськості» української мови?


Ілюстрація Юлія Журавля

Ілюстрація Юлія Журавля

Події в Україні пробудили інтерес до української мови в Західній Європі і Північній Америці – лінгвіст Даниленко

У світі нараховують 315 мільйонів людей, які спілкуються слов’янськими мовами і цими мовами говорять в багатьох країнах Європи, а їхні носії є на всіх континентах. Як історія впливає на розвиток мови і чи не є ми свідками нині процесів, які мають неабиякий вплив на розвиток слов’янських мов? Про це з лекцією в Карловому університеті у Празі виступив професор університету в Нью-Йорку Андрій Даниленко.

Американо-український лінгвіст Андрій Даниленко говорив про місце української мови на лінгвістичній карті Європи, а також про те, які мови належать до європейського стандартного мовного варіанту (Standard Average European).

Професор Даниленко доводив, що українська мова належать саме до цього європейського мовного ядра, мовної серцевини старого континенту. Хоча, за його словами, до цього традиційно українську мову західні лінгвісти вважали периферійною, а часом навіть взагалі не помічали – особливо ті, хто займався лінгвістикою або навіть славістикою на Заході в часи існування СРСР.

Андрій Даниленко, професор-лінгвіст (фото з Facebook)

Андрій Даниленко, професор-лінгвіст (фото з Facebook)

Цікаво, що слов’янські мови перебувають в розвитку. Для багатьох присутніх на лекції було відкриттям, що в певних частинах нинішньої Італії говорили слов’янськими мовами – резінською та молезінською.
Або, що нині на очах відбувається становлення боснійської слов’янської мови, а дехто вже говорить навіть про існування чорногорської мови.

Також професор Даниленко доводив, що українська мова, маючи багато чого спорідненого не лише з польською чи російською через історичні причини, але й з іншими слов’янськими мовами також.

Українська мова набула таких цікавих рис, які притаманні не лише східнослов’янським, але й західнослов’янським мовам – це польська, чеська, а скільки у нас запозичень з німецької мови!

Проте він абсолютно зараховує українську мову до східно-слов’янських мов, додаючи: «Без сумніву, генетично це – східнослов’янська мова. Але українська мова набула таких цікавих рис, які притаманні не лише східнослов’янським, але й західнослов’янським мовам – це польська, чеська, а скільки у нас запозичень з німецької мови! Навіть граматичні конструкції у нас часом не східнослов’янські. Тому, без сумніву, українська мова – це східнослов’янська мова, але з великими вкрапленнями з інших мов».

ЄС як мовний фактор

Під час лекції професор Даниленко, який також працює в Інституті українських студій при Гарвардському університеті, говорив про історичний досвід, який впливав на розвиток української мови і визначення мов, які становлять лінгвістичне осердя Європи. Він пояснював функціонування української мови в Великому Князівстві Литовському, Речі Посполитій, Російській імперії, імперії Габсбургів…

Нині також відбуваються процеси, які збільшують інтерес до української мови. Скажімо, розширення ЄС і той факт, що шість слов’янських мов стали мовами ЄС – польська, чеська, словацька, словенська, хорватська та болгарська. Причому болгарська першою принесла в ЄС кирилицю.

Чи це якось впливає на лінгвістичні дискусії? Чи це робить українську мову – як слов’янську – більш «європейською», адже межі «Європи» – політичні і ментальні – розширюються?

«Без сумніву, без сумніву, – каже професор Даниленко в інтерв’ю Радіо Свобода. – Присутність української мови відчутна і значна. І це може здатися дуже дивним, але в Західній Європі – саме в Західній – дуже й дуже поширюється інтерес до української мови. Саме з теоретичного погляду, а не лише з політичних міркувань, а саме як до предмету мовознавчого дослідження. Так саме росте інтерес і в Північній Америці».

Навіть Пентагон нещодавно визнав українську мову однією з пріоритетних. Тобто, тепер будуть навчальні програми для підготовки фахівців з української для армії та інших служб США

За його словами, Євромайдан і українська криза посилили інтерес і до української мови у світі. «Навіть Пентагон нещодавно визнав українську мову однією з пріоритетних. Тобто, тепер будуть навчальні програми для підготовки фахівців з української для армії та інших служб США», – каже Даниленко.

Мовна демократія і державна підтримка

Нині також ведуться дискусії про те, як відроджувати українську мову і як робити це в демократичних спосіб в країні, яка прямує до ЄС і в якій існує вільний ринок.

«Треба бути демократичним і багато чого дозволяти, але з іншого боку треба підтримувати українську мову. Без сумніву, без підтримки, на жаль, нічого не вийде після тих жахливих умов, в яких століттями існувала українська мова. Підтримка обов’язково має бути, бо самопливом українську мову не захистити. На жаль, мусимо ще пройти період коли мова мусить мати державну підтримку», – каже Даниленко.

За його словами, сама українська мова має внутрішній демократизм, адже її стандартний літературний варіант є дуже відкритим для всотування діалектизмів та мовних особливостей різних регіонів України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG