Київ – Суд дозволив заарештувати екс-депутата Андрія Пінчука, який рахував голоси під час ухвалення так званих «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року. Політологи вважають це не лише піаром чинної влади, але й реальним намаганням покарати винних, оскільки цього вимагає суспільство. Частина фахівців говорить, що злочини попередньої влади розслідуються з великими затримками, інша частина вказує на те, що раніше це було зробити складно з різних причин.
Дозвіл на затримання колишнього депутата від фракції «Партії регіонів» Андрія Пінчука дав Печерський районний суд міста Києва. Про це 8 квітня повідомила прес-служба Генпрокуратури. Суд дозволив затримати Пінчука для «приведення до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», пояснюють у Генпрокуратурі.
Пінчук є підозрюваним у справі ухвалення законів 16 січня 2014 року щодо обмеження прав та свобод громадян. Пізніше українське суспільство та парламент визнали їх «диктаторськими». Пінчук, будучи членом лічильної комісії Верховної Ради, став одним із тих, хто підписав протокол про голосування за ці закони. Їх ухвалювали в «ручному режимі».
У слідства є докази того, що за ухвалення цих законів голосувала меншість від конституційного складу Верховної Ради, заявляють у Генпрокуратурі. За цією ж справою 14 лютого затримали колишнього голову фракції Партії регіонів Олександра Єфремова – за підозрою у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні. Пізніше його відпустили під грошову заставу.
Попри те, що суд дав згоду на арешт Пінчука, правоохоронці його досі не затримали. Радіо Свобода спробувало зв’язатися з екс-депутатом, однак його телефони не відповідають або ж відключені, а його помічники – кидають слухавку.
Полотологи: влада, порушуючи справи проти попередників, відстає від запитів суспільства
Рішення взяти Пінчука під варту є наслідком як наміру чинної влади попіаритися, так і вимогами суспільства покарати винних у злочинах попередньої влади, пояснює політолог Олексій Голобуцький.
«В цьому є певний піар, намагання показати, що влада працює. Водночас, є серйозний запит суспільства на ці справи (щодо злочинів попередньої влади), і держава реагує на це», – каже політолог.
Голобуцький наголошує: ще кілька місяців тому українські суди, прокуратура та органи влади фактично не могли ініціювати переслідування депутатів-регіоналів, бо діяв парламент попереднього скликання. Мала місце певна неформальна угода: не чіпати нікого з депутатів, доки вони при владі, щоб вони не почали ще більше розхитувати ситуацію у східних регіонах, пояснює Голобуцький.
Інший політолог, Олеся Яхно, вказує на те, що українська влада надзвичайно відстає від вимог суспільства. На її думку, ситуація вимагає передовсім боротьби з корупцією в чинній владі та покарання винних в убивствах на Майдані.
Люди очікують реакції на злочини влади та корупцію взагалі, незалежно від того, нинішні чи минулі депутати і посадовціОлеся Яхно
«Суспільство вимагає не просто арештів, реагування на злочини минулої влади. Люди очікують реакції на злочини влади та корупцію взагалі, незалежно від того, нинішні чи минулі депутати і посадовці до цього вдавалися. Темп (розслідування злочинів влади) нині суттєво втрачено», – констатує політолог.
Саме собою ухвалення «диктаторських законів» формально не є злочином: Конституція забороняє притягати депутатів до відповідальності за те, як вони проголосували, пояснює голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, за це може бути лиш моральна і політична, а не кримінальна відповідальність. Кримінальним злочином є саме факт фальсифікації результатів голосування та службова підробка, так Євген Захаров пояснює той факт, що суд вирішив взяти під варту саме представника лічильної комісії.
«Якщо є обґрунтована підозра про те, що злочин скоєний – то це не можна вважати політично мотивованим переслідуванням. В цьому випадку ідеться не про сам факт голосування – а про фальсифікацію результатів та службову підробку», – наголошує Захаров.
В цьому випадку ідеться не про сам факт голосування – а про фальсифікацію результатів та службову підробкуЄвген Захаров
Генпрокуратура розслідує організацію та проведення 16 січня 2014 року голосування у Верховній Раді за «диктаторські законопроекти», що були спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту. Тоді народні депутати ухвалювали ці закони в «ручному режимі», і оголошені результати голосування, як вважають, були сфальсифіковані. Активні судові засідання, взяття під варту і домашній арешт у цій справі почалися лише після того, як генпрокурором замість Віталія Яреми призначили Віктора Шокіна.
