Українські позиції в зоні проведення антитерористичної операції перебувають під щоденним обстрілом з боку бойовиків. За даними штабу АТО, сепаратисти атакують на всіх напрямках, використовуючи різні види зброї, зокрема ту, що мала бути відведена від лінії розмежування. Бойовики водночас звинувачують українську сторону в порушенні режиму тиші. Градус напруги щораз зростає – небезпека чатує як на військовослужбовців і мирне населення на Донбасі, так і на тих, хто працює в зоні АТО – волонтери, медики, а також журналісти. Для убезпечення останніх в уряді запропонували варіант роботи медіа в зоні АТО за стандартами «embedded journalism» (інтегрованої журналістики – ред.), коли працівника ЗМІ закріплюють за окремою військовою частиною. Кореспондент Радіо Свобода випробував на передовій формат такої роботи.
92-а окрема механізована бригада утримує позиції біля міста Щастя Луганській області та на розташованій поруч Луганській теплоелектростанції. Щодня опорні пункти та блокпости українських військових обстрілюють. Крім того, розвідку боєм намагаються провести диверсійні групи бойовиків так званої «ЛНР». Але саме тут, на передовому блокпостіу, біля мосту через річку Сіверський Донець вояки 92-ї бригади затримали спецпризначенців головного розвідувального управління Генштабу Росії. Боєць із позивним «Борода» брав участь у захопленні розвідників ГРУ.
«Я взагалі відпочивав у бліндажу після наряду. Прокинувся від стрільби, побіг на позицію, де ми разом із ще одним солдатом пішли перевірити «зеленку» – туди, куди стріляли. Там знайшли одного з поранених диверсантів. Він був зі зброєю, але не чинив спротиву.Десь у десяти метрах я побачив іншого. Перші слова були – «не вбивайте», – розповідає «Борода».
Український військовий каже, що заспокоїв пораненого і спитав що той робить в Україні, але відповіді не почув.
Безперевні обстріли
Ранок на передовому блокпосту зазвичай відносно тихий, спокій інколи порушують обстріли бойовиків з автоматів. У відповідь українська армія стріляє лише на упередження, щоб не допустити бойовиків до позицій. Справжній обстріл починається ввечері: по українських позиціях працюють міномети, гранатомети та крупнокаліберні кулемети, інколи й важка артилерія. Бойовики починають стріляти приблизно о шостій вечора, і так майже до півночі.
«Вони намагаються підійти ближче до наших позицій. Усі розуміють їх задачі – знайти слабкі місця, щоб потім атакувати. Тиждень тому на мосту намагались прорватися, тепер біля станції. По нас снайпери стріляють, три дні тому з мінометів обстріляли позиції нашого взводу », – розповідає боєць із позивним «Мінус», який охороняє Луганську ТЕС.
Щойно днями кілька бійців бригади отримали поранення, як на позиції координувати оборону приїхав командир бригади полковник Віктор Ніколюк.
На війні – люди різні, але мета одна
Війна об’єднала різних людей, за статусом, інтересами – у лавах 92-ї бригади опинився підполковник Державтоінспекції у відставці, який у Збройних силах став лейтенантом із позивним «Іванич».
«Мені пропонували в Національну гвардію піти та зберегти звання. Але я побачив себе саме тут – у Збройних силах України. Тут я командую такими людьми, які розуміють із півслова та стовідсотково виконують бойові задачі, які я їм ставлю», – розповідає «Іванич». Каже, що на війні головне – дати ефективну відсіч противнику, пригадуючи при тому, як мінометним вогнем нещодавно вразив близько п’ятнадцяти бойовиків.
Хлопці з 92-ї бригади запевняють, що добре укріпили свої позиції від атак противника і захищатимуться рішуче, але зізнаються вояки – від війни вони втомилися.
Побачивши біля окопів журналіста, вітання рідним передає один з бійців із позивним «Сокіл»: «Хочу вітання передати до міста Власівка, біля Кременчука, моїй сестрі Віті. Україна переможе!».
