Брюссель – Рівно рік тому Росія закрила кордони продуктам із Заходу, впровадивши своє ембарго у відповідь на санкції. Нині європейські фермери підбивають невеселі підсумки. Дехто втратив прибутки і ледь зводить кінці з кінцями, чимало споживачів із солідарності зі своїми фермерами стали купувати тільки вітчизняне, а дехто із аграріїв переорієнтувався на інші ринки – Азію, Африку чи Америку.
Відеокадри нищення європейських фруктів та сирів, показані практично кожним із європейських каналів, у бельгійського фермера Жан-Люка Дардена викликають шок та суперечливі відчуття. З одного боку, він шкодує, що чиясь праця так брутально змарнована. З іншого – обурюється, що фермери й аграрії ЄС стали заручниками дипломатичного протистояння.
Сам він раніше продавав чимало яблук та груш на російському ринку, нині вони збуваються за безцінь на ринку ЄС. За рік після впровадження Росією ембарго, він так і не спромігся покрити всі збитки.
Деякі європейські держави таки продали Росії своєї продукції більше за інших. Я навіть збув полякам яблука, бо вони своїх туди експортували надміруЖан-Люк Дарден
«Деякі європейські держави таки продали Росії своєї продукції більше за інших, – нарікає аграрій. – Я навіть збув полякам яблука, бо вони своїх туди експортували надміру».
Жан-Люк Дарден пояснює, що тепер перед садоводами Бельгії чи інших держав ЄС постала така ж проблема, як і перед виробниками молока чи м’яса. «На перенасичений європейський ринок надходять дешеві продукти з-за кордону, де не дотримуються тих самих норм, що й ми. Нехай вони поважають ті ж правила, що й ми, і це – справедлива конкуренція, а не протекціонізм», – каже аграрій, який минулого року отримав незначну компенсацію від уряду взамін на обіцянку... залишити на деревах і не збирати весь врожай яблук та груш.
Нові ринки замість російського
Тим часом, європейські фермери вирушили відкривати нові ринки. «За сприяння держави нам вдалося вийти на В’єтнам, де щойно відкрився яблучний ринок. Після десяти років санітарних обмежень для французьких яблук та груш від початку цього року відкривається й американський ринок», – пояснив Люк Барб’є, президент французької Національної федерації виробників фруктів.
Тобто, нижчі й невигідні ціни на сири, м’ясо, фрукти й овочі, які мали б піти на російський, але застрягли на європейському ринку, заохотили аграріїв шукати нові території для збуту поза межами ЄС.
Французький фермер Жорж Сурі, наприклад, відновив свої колишні комерційні контакти на півдні.
Все те, що ми інвестували в Росію, весь цей комерційний шлях, який ми вибудовували протягом 3-4 років – все це втраченоЖорж Сурі
«Російський ринок був привабливим, але тепер ми змушені замінити його дещо дешевшими іншими державами. Удар по нашій продукції був відчутний. Тепер ми повернулися до експорту до Алжиру, в Дубаї. Все те, що ми інвестували в Росію, весь цей комерційний шлях, який ми вибудовували протягом 3-4 років – все це втрачено», – констатує фермер.
Ще один рішучий крок до заохочення продажів своєї продукції на місцевому ринку – створення спеціального маркування вітчизняних товарів, на кшталт маркування «Овочі Франції». Полегшили тягар, що випав на долю фермерських господарств, й акції на зразок «З’їж яблуко на зло Путіну», зокрема, проведені минулого року в Польщі й країнах Балтії.
Символічні спалювання й нищення продуктів – груба політична помилка Кремля
Продукція сільського господарства ЄС, Канади, США, Норвегії чи Австралії ось вже рік не має доступу на російський ринок: з того часу, як Москва у відповідь на санкції наклала своє ембарго на їхні продукти. Тим часом, у самій Росії люди потерпають від кризи. Збідніння людей викликане також девальвацією рубля, падінням цін на нафту і тиском, який чинять на російську економіку західні санкції. Величина втрат Росії від цих обмежень – інформація конфіденційна, яку Європейська комісія не розголошує. Ще менше у шкоді, завданій санкціями та власним ембарго на європейські продукти зізнається Москва, натомість зосереджуючи увагу народу на, так би мовити, «тарілковому патріотизмі» – виробляти й споживати тільки російське.
Однак, нинішні показові конфіскації, спалювання чи нищення бульдозерами європродукції, яку затримують на російському кордоні, викликають обурення не лише на Заході, але й серед самих росіян. Тим часом, європейські оглядачі зауважують, що, намагаючись робити такі символічні силові жести, аби налякати Захід, Кремль вчинив тільки грубу політичну помилку, яка може повернутися йому сторицею.
