Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 15:46

Україна стала заручницею внутрішньої політики Нідерландів – Мирошниченко


Підрахунок голосів після реферундуму на одній з виборчих дільниць у Нідерландах. 6 квітня 2016 року

Підрахунок голосів після реферундуму на одній з виборчих дільниць у Нідерландах. 6 квітня 2016 року

«Ми боремся з тим, з чим боротися надзвичайно важко – ми боремося з антиєвропейськими настроями»

Частиною українського агітаційного десанту, що атакував негативні стереотипи про Україну в Нідерландах та розповідав більше про дійсний стан справ в Україні протягом останніх тижнів, була команда Українського кризового медіа-центру. А його співзасновника Василя Мирошниченка, який стежив за подіями вже під час референдуму, Радіо Свобода запитало про те, як він бачить ситуацію зсередини.

– Боротьба важка, бо ми боремося з тим, з чим боротися надзвичайно важко – ми боремося з антиєвропейськими настроями. Це є протест нідерландців проти їхньої влади, і в першу чергу, ми боремося із потужною групою людей, які мобілізовані, які збирають голоси проти. Як ви знаєте, завжди на будь-якому питанні мобілізувати людей «проти» набагато легше, ніж «за», тому що багато тих, хто нас підтримує, вважають, що цей референдум – це якийсь жарт, і це взагалі не серйозно, що такі питання не можна виносити на референдум.

– Чи це створює проблему для внутрішньої політики Нідерландів, тому що якщо торговельна угода з Україною проходить через такі випробування, то тоді будь-яка торговельна угода з будь-якою країною світу має проходити через такий самий референдум?

– Звичайно, це дійсно питання внутрішньої політики в першу чергу в Нідерландах, тому що, як декілька днів тому призналися організатори цього референдуму, їм насправді наплювати на Україну, їх цікавить питання мобілізації голосу проти Європейського союзу і за можливий вихід Нідерландів із Європейського союзу.

Певною мірою Україна стала заручником цієї ситуації, якщо вони дійсно визнали, що затягнули питання ратифікації угоди в парламенті на декілька тижнів для того, щоб на той момент першого липня вступив у силу новий закон про референдум. І потім вони на своєму гумористичному сайті почали кампанію за збір підписів, зібрали 450 тисяч підписів, і уряд був змушений провести цей референдум.

І таким чином ці праворадикальні кола, які, до речі, набирають величезних обертів, хочуть продемонструвати урядові Нідерландів, що вони проти втрати суверенітету, проти того, щоб рішення ухвалювалися у Брюсселі, вони хочуть мати вплив на вибір політики Нідерландів. І вони вибрали одну з європейських тем, і так склалося, що це була тема про Угоду про асоціацію з Україною. Також, до речі, в той час вони ратифікували і угоду з Молдовою, а також із Грузією. Очевидно, за Україну мобілізувати людей було легше, оскільки Україна асоціюється з корупцією, з МН17, із різноманітними історіями, тобто тут, можна сказати, поле для дій було набагато ширше.

– Було багато дуже негативної інформації про Україну, особливо багато було «фейків» – наскільки вам вдалося повернути дискусію зі ставлення нідерландців до Європейського союзу і до власного істеблішменту до їхнього ставлення до України, про яку вони знають надзвичайно мало?

– Я скажу так: стільки інформації про Україну, скільки було за останні два місяці, не було, мабуть, в історії Нідерландів. Тому що тут Україною ніхто не цікавився до моменту МН17, до 2014 року, до того Україна взагалі нікого не цікавила.

Звичайно, події на Майдані висвітлювались у пресі, але інтерес був доволі такий обмежений, і завдяки цьому референдуму, завдяки тій роботі, яку проводить велика кількість громадських організацій за останні чотири тижні, тут відбувся колосальний пік. І тому, незалежно від того, як цей референдум закінчиться (інтерв’ю було записане до його завершення – ред.), кількість людей, які більше дізналися про Україну, про можливості ведення бізнесу в Україні, про те, що таке сучасна Україна, про її мистецтво, культуру, кіно, – просто шалена!

Ми тут багато чого робили з точки зору раціонального, аргументуючи, чому ця угода важлива для України, виступаючи на дебатах, працюючи з медіа безпосередньо і підсилюючи голос тих, хто їде від України, чи то візит Кличків, чи там відбувається бізнес-форум, чи приїздить лідер ЛГБТ. Ми безпосередньо зі ЗМІ і контактували напряму, нідерландським журналістам робили два прес-тури, також організовували для нідерландських журналістів візити до України.

Але ми певною мірою прийшли до такого висновку, що раціонально переконати досить важко. Тому що тут аргументи ірраціональні працюють – саме тому ми запустили кампанію «Hop, Nederlands, Hop!», це серія відеороликів, де були талановиті українські діти. Ті ролики розійшлися дуже шалено, зараз 10 днів, як ця кампанія триває, ми маємо там два з половиною мільйони переглядів сукупних цих відео.

Так само ми записали ролик з Юлією Марушевською і запостили його, зараз він набрав понад мільйон переглядів, бо там піднімаються важкі теми, піднімається тема Майдану, піднімаються теми інші. Вони, можливо, суперечливі здаються для когось, але це саме те, що дає величезну аудиторію, тому що контенту було створено дуже багато різноманітного за останні декілька тижнів, але проблема не з виробленням контенту, а проблема з донесенням його до аудиторії. У нас 85 відсотків переглядів – це є нідерландське населення, і тут дуже важливо доходити до нього і пробиватись до нього.


На цю ж тему:

07.04.2016
Табір прихильників «ні» в Нідерландах святкує перемогу на референдумі

Цей референдум є своєрідною маніпуляцією – український посол в Нідерландах далі

07.04.2016
Туск: потрібно дочекатися висновків уряду Нідерландів щодо референдуму

далі

06.04.2016
Рютте: Амстердам ретельно переглядатиме Угоду про асоціацію з Україною

Виборча комісія Нідерландів повідомила, що оприлюднить офіційні результати референдуму 12 квітня, а попередні – 8 квітня далі

07.04.2016
Порошенко: підсумки референдуму в Нідерландах не є перешкодою на шляху України до Європи

далі

06.04.2016
Чи «відсіче» нідерландський референдум Україну від Європи?

«Щось цей референдум і хорошого зробить. Ще ніколи нідерландці не бачили й не чули стільки про Україну» – Заліщук далі
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG