Ксенія Кирилова
Про співпрацю американської та української армій ходить чимало легенд ‒ починаючи від створених російськими пропагандистами неіснуючих «батальйонів НАТО» і закінчуючи розчарованими заявами у низці українських ЗМІ про те, що «Америка не допомагає Україні». Насправді ж взаємодія збройних сил двох країн не переривалася від моменту проголошення Україною Незалежності, а на тлі російсько-української війни розвивається ще ефективніше. Історія співпраці Національної гвардії Армії США у штаті Каліфорнія (California Army National Guard) з українськими військовими налічує вже 23 роки.
«Відразу після розпаду Радянського Союзу Сполучені Штати почали розвивати співпрацю у рамках миротворчої програми з трьома країнами колишнього СРСР ‒ Україною і двома балтійськими державами. Спочатку нашою метою було встановити довіру між нашими країнами», ‒ розповів в інтерв’ю проектові Радіо Свобода, сайтові Крим.Реалії полковник каліфорнійської Нацгвардії Джон Сіпманн.
Американський військовий визнає: до Майдану, під час правління президента Віктора Януковича, налагоджувати взаємодію було вкрай важко. При тому, що на рівні простих солдатів зберігалися добрі стосунки, співробітники колишньої української влади не виявляли інтересу до розвитку співпраці з американцями.
«Я особисто бачив, наскільки важче стало вибудовувати стосунки з українською армією у той період. Саме тоді Україна перестала закуповувати у нас обладнання та екіпірування, припинилися спільні навчання. За Порошенка ситуація, звичайно, змінилася», ‒ згадує полковник Сіпманн.
Ми зосереджені на удосконаленні української медичної системи, систем комунікації і бойової тактикиДжон Сіпманн
Наразі Нацгвардія в Каліфорнії (а у США Національна гвардія – специфічний різновид силових структур, що поєднує функції загального резерву Збройних сил США з завданнями сил цивільної оборони й територіальної оборони окремих штатів – ред.) регулярно направляє в Україну невеликі команди по двадцять осіб для обміну ідеями, досвідом та військовою технікою. До проведених американцями тренувань входять не тільки суто військові, а й, наприклад, такі, як відпрацювання евакуацій у випадках непередбачених обставин, надання первинної медичної допомоги, робота зі складним медичним обладнанням у госпіталях тощо.
«Ми зосереджені на удосконаленні української медичної системи, систем комунікації і бойової тактики», ‒ уточнює Сіпманн. Наприклад, американські військові займаються тренуванням української піхоти у стилі, прийнятому в країнах НАТО.
Наше головне завдання ‒ допомогти українській армії виростити і навчити лідерів невеликих підрозділів, на рівні капітанів і навіть сержантів, які могли б ухвалювати правильні рішенняПітер Кросс
«До нашої взаємодії українська армія працювала у старому, ще радянському стилі. Наприклад, вона була занадто централізована, і якісь важливі рішення ухвалювалися тільки на рівні генералів. Таким чином, у ній було багато солдатів і дуже мало лідерів. У НАТО існує поділ на невеликі групи, в яких є свої лідери, здатні аналізувати ситуацію і ухвалювати окремі тактичні рішення, виходячи з бойової обстановки. Наше головне завдання ‒ допомогти українській армії виростити і навчити лідерів невеликих підрозділів, на рівні капітанів і навіть сержантів, які могли б ухвалювати правильні рішення», ‒ додає колега Джона Сіпманна полковник Пітер Кросс.
Ще один напрямок натовських тренувань ‒ навчання української армії ефективно комбінувати використання артилерії, новітніх систем комунікації і ППО.
«Якщо говорити коротко, ми допомагаємо в реалізації чинної в Україні Стратегії національної безпеки», ‒ зазначає Джон Сіпманн.
Окрім тренувань, американська армія поставляє в Україну новітню медичну техніку, нелетальне озброєння, екіпірування, новітні системи радарів і, звичайно ж, професійні поради не тільки щодо стратегії і тактики боїв, але й щодо організації систем розвідки, логістики та комунікації. За словами військовослужбовців каліфорнійської Нацгвардії, на момент початку війни українські системи комунікації були настільки слабкі, що росіяни могли з легкістю їх прослуховувати. Поліпшення технічної частини систем зв’язку, яке було одним із головних завдань іноземних радників, сьогодні вже успішно реалізоване. При цьому полковник Сіпманн зізнається: так званий «людський фактор» (люди, які симпатизують Росії) досі залишається серйозним викликом для українців.
Наступним нашим кроком було поліпшення логістики та створення більш прозорої системи, при якої була б неможлива корупціяПітер Кросс
«Наступним нашим кроком було поліпшення логістики й створення прозорішої системи, за якої була б неможлива корупція і наше устаткування не потрапляло б на чорний ринок. Ми домоглися також, щоб платня військовослужбовців надходила на банківські рахунки, тоді як раніше всі розрахунки велися готівкою, абсолютно непрозоро», ‒ розповів Пітер Кросс.
Проте офіцери армії США зазначають: ситуація в Україні, зокрема у сфері корупції, далеко не така складна, як наприклад, в Іраку або в Афганістані.
«Ми наражалися там на схожі проблеми. Коли служба солдатів не винагороджується належним чином, ясно, що вони намагаються так чи інакше заробити гроші на стороні. Але я можу запевнити, що в Україні ця проблема далеко не така поширена, як на Середньому Сході», ‒ ділиться враженнями Джон Сіпманн.
При цьому американські військові відзначають, що в української армії поки що залишається низка недоліків.
«По-перше, вона досі вибудувана в основному на системі призову, а не професійної контрактної армії. По-друге, система винагороди за службу досі недостатня ‒ хоча зараз ця ситуація змінюється. Зустрічалися і деякі проблеми з персоналом, з підготовкою і екіпіруванням окремих частин. Зараз ця ситуація теж поступово вирівнюється», ‒ каже полковник Сіпманн.
А ось проблема українських добровольчих батальйонів, яка досить гостро стояла ще рік тому, тепер, за словами американських військових, уже практично вирішилася.
«У мене склалося враження, що наразі вони досить добре інтегрувалися в українську армію, де відбувається інтенсивна робота й навчання. У деяких випадках вони виявляються досить ефективними», ‒ зазначив Сіпманн.
При цьому Сполучені Штати виявилися далеко не єдиною союзницькою країною, що допомагає Україні.
Вторгнення стало б величезною помилкою Росії, бо українська армія зараз набагато сильніша, ніж на момент початку війниДжон Сіпманн
«Зараз створено спільний польсько-українсько-литовський батальйон. Вони разом проходять тренування, діляться досвідом. Окрім цього, не можна забувати про мільярди доларів допомоги Україні, виділені Конгресом США і низкою європейських країн, поставки нелетальної зброї, медичного та іншого обладнання, засобів індивідуального захисту», ‒ перелічує Пітер Кросс.
На думку американських військових, в разі гіпотетичного повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська армія вже зможе дати агресорові гідну відсіч.
«Навіть якщо Москва матиме якісь незначні тактичні успіхи, вона не зможе надовго утримати українські території. Таке вторгнення стало б величезною помилкою Росії, бо українська армія зараз набагато сильніша, ніж на момент початку війни. Вона краще озброєна, тренована, плюс не можна скидати з рахунку спротив населення. Наскільки я знаю, зараз моральний стан російських окупантів на Донбасі набагато гірший, ніж українських військових», ‒ робить висновок Джон Сіпманн.
Оригінал матеріалу ‒ на сайті проекту Радіо Свобода Крим.Реалії
