Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:41

Марія Довбенко

Громадяни та влада сьогодні на крок ближчі один до одного. Тепер кожен може звернутися онлайн із пропозицією до парламенту, президента, уряду, чи до органів місцевої влади. Громадяни не повинні стояти у довгих чергах, щоб отримати адміністративну послугу, а можуть, сидячи дома, скористатися порталом державних послуг. А вся інформація про статки високопосадовців та бюджетні кошти тепер перебуває під пильним оком громадськості.

Такі новації свідчать про поступове запровадження електронної демократії в Україні, яка визначена однією з основних цілей Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні.

«Електронна демократія – форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоуправління шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій».

На законодавчому рівні з 2014 року Україна зробила низку кроків у цьому напрямку: внесла зміни до законів «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про запобігання корупції» та ухвалила закон «Про публічні закупівлі». Відкритим на сьогодні залишається питання стратегічного бачення розвитку електронної демократії в Україні.

Сергій Лобойко, експерт групи електронної демократії Реанімаційного пакету реформ, стверджує: «Ми ухвалили низку законів, які заклали базові інструменти для розвитку електронної демократії в Україні, але у нас немає комплексного плану для її впровадження. Для цього потрібно ухвалити Концепцію чи Дорожню карту розвитку е-демократії в Україні».

Сергій Лобойко

Сергій Лобойко

Дорожня карта е-демократії

Впровадження електронної демократії в Україні відбувається в рамках глобальних ініціатив – «Партнерства «Відкритий уряд» та «Відкритий парламент». Україна реалізовує заходи з впровадження цих ініціатив шляхом ухвалення та виконання відповідних Планів дій. У 2016 році Верховна Рада схвалила «План дій з реалізації Декларації відкритості парламенту», революційним завданням якого є запровадження онлайн-обговорення законопроектів за прикладом Бразилії та Канади.

В рамках Плану дій із впровадження ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» на 2016-2018 роки передбачається важливий проект – створення Національного контактного центру як «єдиного вікна» для подання телефонних та електронних звернень громадян до органів державної влади. Експерти вважають цей проект нагальним, оскільки державні структури вкрай перевантажені роботою із запитами та зверненнями громадян, а якість відповідей є вкрай низькою. Однак ухвалення Плану дій затримується ще з червня місяця.

Окрім міжнародних зобов’язань, впровадження електронної демократії також визначено «Концепцією розвитку електронного урядування» та законом «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», проте ці документи були розраховані до 2015 року.

Питання розробки Дорожньої карти обговорювалося на круглому столі «Дорожня карта з е-демократії: конкретні кроки», який відбувся 25 жовтня за участі українських та міжнародних експертів, громадського сектору та влади. Під час дискусії погляди щодо ухвалення концептуального документа розділилися.

Олеся Архипська, експерт із врядування «Transparency International Україна», вважає: «Всі концептуальні документи щодо розвитку е-демократії та е-урядування закінчилися у 2015 році, тому питання їх розробки є актуальним. Саме в межах Партнерства «Відкритий уряд» зараз готується План дій із впровадження е-урядування, у межах якого передбачається розробка такої Дорожньої карти».

Дмитро Хуткий, експерт «Реанімаційного пакету реформ» (РПР), розглядає такі можливості: «Дорожня карта е-демократії уже підготовлена в межах РПР і вона може лягти в основу комплексної дорожньої карти від громадянського суспільства. Але такий документ може бути створений в іншій формі – Концепції, підготовленій Агентством з електронного урядування чи в рамках ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд».

Що потрібно ще зробити?

Порядок денний у сфері е-демократії має такий вигляд: ухвалення нових законів з е-демократії щодо запровадження е-консультацій, е-голосування, е-виборів та е-плебісцитів, ухвалення Дорожньої карти е-демократії та Стратегії залучення громадян, а також створення Національної ради з е-демократії для координації цих процесів.

Сергій Лобойко, говорячи про основне завдання, зазначає: «Координація громадських активістів, експертів та влади на регіональному та національному рівнях створить потужний майданчик для генерації ідей та створення банку рішень. Сьогодні ми спробували створити неформальний прототип Національної ради з е-демократії».

Зараз активно йде робота над реформуванням законодавства. Вже відбулося громадське обговорення законопроекту «Про публічні консультації».

На етапі ухвалення перебуває законопроект щодо запровадження електронних елементів у виборчому процесі, зокрема створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори».

Попит населення щодо таких змін є доволі високим. Пропозиції щодо запровадження е-виборів громадяни активно надсилають у вигляді петицій до президента України та Верховної Ради України. Зокрема, така петиція до парламенту набрала необхідні 25 тисяч голосів і була розглянута, проте не підтримана через брак коштів на її реалізацію.

Громадяни активно створюють петиції щодо вдосконалення інструменту петицій, зокрема Об'єднати петиції, що схожі по змісту і суті, Пряме представлення петиції, які набрали 25 000 голосів в Верховну раду України.

Камінь спотикання

Перешкодою у реалізації поставлених завдань може стати відсутність політичної волі влади розвивати інструменти е-демократії. Така проблема була піднята під час круглого столу «Дорожня карта з е-демократії: конкретні кроки», в якому взяли участь тільки два представники влади: народний депутат Єгор Соболєв та представник Державного агентства з електронного урядування Олександр Шевцов.

Єгор Соболєв позитивно оцінює впровадження е-демократії в Україні: «Україна вже запровадила низку законодавчих змін, які забезпечують прозорість та підзвітність влади. Зараз активно реалізується інструмент е-декларування, який є основою реалізації принципу відкритості влади».

Єгор Соболєв

Єгор Соболєв

Натомість координатор проекту E-data Олександр Щелоков вказує на існуючі проблеми: «Міністерство фінансів не розробляє документи, необхідні для роботи з відкритими даними. Ми ізольовані від влади, тому процес розвитку е-демократії рухається дуже повільно».

Влада також не бажає реагувати на пропозиції громадян. Більшість успішних петицій залишаються нереалізованими, тільки 5 петицій із 40 успішних можна вважати частково реалізованими. Наприклад, велику активність громадяни висловлюють щодо необхідності скорочення народних депутатів, щомісяця створюючи декілька петицій з цією пропозицією, а у листопаді минулого року петиція Зменшення кількості депутатів Верховної Ради України до 100 осіб отримала 29 тисяч голосів, проте її не було реалізовано.

Сергій Лобойко дивиться оптимістично у майбутнє: «Ми побудували сильне громадянське суспільство, яке змусить владу виконувати запити народу».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG