Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:59

Важкохвора ув’язнена виграла в суді проти України тисячі євро


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Європейський суд з прав людини визнав, що в Україні існують порушення у поводженні з тяжкохворими заарештованими. В одному з недавніх рішень у справі засудженої українки суд підтвердив порушення її права не бути підданою катуванню, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню. У Харківській правозахисній групі кажуть, що це не поодинокий випадок, а системні порушення, з якими вони допомагають боротися засудженим. Державна пенітенціарна служба України перебуває у стані реформування і в подальшому система медичної допомоги може бути змінена. Наразі в управлінні медичної служби закладів обмеження свободи стверджують, що лікують ув’язнених відповідно до законодавства.

13 жовтня цього року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення на користь засудженої українки Коновальчук. ЄСПЛ визнав порушення, пов’язане з неналежним лікуванням ув’язненої. Заявниці призначена компенсація у 10 тисяч євро, яку має виплатити держава Україна.

Рішення Європейського суду вступить в силу через три місяці від дати ухвалення. Засуджена була звільнена за станом здоров’я ще до того, як ЄСПЛ ухвалив своє рішення. На сьогодні правозахисникам не вдається встановити контакт із заявницею. Так само не відомо про її стан здоров’я, кажуть юристи Харківської правозахисної групи, які вели її справу. Зважаючи на той стан, в якому вона перебувала рік тому, є серйозні підстави, що до звістки про рішення Європейського суду з прав людини жінка могла не дожити. Юристи намагаються розшукати її рідних.

Справа «Коновальчук проти України»

Рішення у справі «Коновальчук проти України» Європейський суд з прав людини виніс у винятково короткий термін, відзначають юристи, бо зазвичай на розгляд звернень йде від 2 до 6 років. ЄСПЛ попередньо ухвалив рішення про надання невідкладного медичного обстеження та допомоги, але уряд України не забезпечив його виконання, повідомляють юристи Харківської правозахисної групи. У заяві до ЄСПЛ йшлося як про відсутність адекватного лікування, так і про неналежні умови перевезення, що в подальшому було визнано судом порушенням з боку держави Україна.

У неї був ВІЛ четвертої стадії, у неї були проблеми щодо жіночих хвороб,

«Коли вона потрапила до слідчого ізолятору, було відомо, що в неї був ВІЛ четвертої стадії, в неї були проблеми щодо жіночих хвороб, але при первинному дослідженні і згодом упродовж тривалого часу не було виявлено, що це злоякісна пухлина, в неї був гепатит С і низка інших захворювань. І весь цей час вона перебувала фактично або в СІЗО, або в звичайних камерах» , – пояснює адвокат Геннадій Токарев.

Заявниця вже була серйозно хворою на момент засудження. Стан її здоров’я погіршувався настільки, що постала загроза її життю. В сукупності з відсутністю належного лікування це стало причиною звернення до ЄСПЛ, пояснюють юристи. Європейський суд виніс рішення на користь українки зокрема й через нелюдські умови її перевезення – етапували засуджену з одного спецзакладу до іншого протягом двох місяців, не враховуючи важкий стан її здоров’я.

Заявницю возили по всій країні до спецзакладів, загальний кілометраж складає 3500 кілометрів. У людини таке захворювання, яке спричиняє для неї біль

«Заявницю возили по всій країні до спецзакладів, загальний кілометраж складає 3500 кілометрів. У людини таке захворювання, яке спричиняє біль і кровотечу в положенні сидячому, вже не кажучи про те, що вона рухається в звичайному автозаку – це звичайна «газелька» з дерев’яними лавами без будь-яких елементарних умов. Немає ніяких пріоритетів для цієї людини. Цими автозаками її везуть до вагонів «Столипіна», перевезення в яких Європейським комітетом із запобігання катуванням було визнане нелюдськими умовами поводження. Засуджена потребувала променевої терапії. З Києва її повезли в Херсонську область через Одесу, тиждень вона була в Одесі, просто в СІЗО сиділа. Довезли, провели променеву терапію, у тому закладі був відсутній гінеколог і крісло, щоб провести огляд результатів лікувань. Для того, щоб це зробити, її везуть із Херсона до Львова. Майже місяць її везли, призначають хіміотерапію, але не проводять, бо сталися ускладнення після першої», – розповів Василь Мельничук, юрист Харківської правозахисної групи, який вів справу Коновальчук.

Засуджену Коновальчук звільнили з-під варти на два роки раніше визначеного вироком терміну покарання. Адвокат каже, що це вдалося завдяки зусиллям та тискові юристів.

Порушення права засуджених на медичну допомогу є системним – Павліченко

ЄСПЛ визнав цю справу пріоритетною, бо розглянув її в рекордно короткі терміни, кажуть правозахисники. Практично за рік суд виніс рішення, в якому визнав порушення, пов’язані з неналежним лікуванням заявниці, неналежними умовами її перевезення та недотриманням урядом України своїх зобов'язань, що спричинило порушення статті 3 та 34 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, пояснюють юристи.

У Харківський правозахисний групі стверджують, що справа Коновальчук – це лише одна з багатьох історій. Подібні випадки правозахисники фіксують в різних виправних закладах, за найкритичніші випадки беруться юристи групи, аби допомогти захистити права людини. Найпоширеніші порушення – це транспортування хворих, ненадання належних умов для лікування, те, що ув’язнені не мають доступу до своїх медичних документів, гальмування процедури звільнення людини через важку хворобу, лікування за межами закладів обмеження свободи

​«Рахунок іде на десятки, якщо не на сотні людей. На сьогоднішній день у пенітенціарних закладах в Україні перебувають близько 70 тисяч людей.

Ми відвідали різні спеціальні заклади і практично в кожному з цих закладів ми знаходили таких осіб, які не мали б там перебувати за станом здоров’я

​Ми відвідали різні спеціальні заклади і практично в кожному з цих закладів ми знаходили таких осіб, які не мали б там перебувати за станом здоров’я. Це люди, яких треба лікувати, а не утримувати в місцях несвободи. Ці особи становлять зону ризику для всіх інших людей через ризик поширення хвороб. І так само вони потребують більшого медичного догляду і відповідного лікування. Цю проблему необхідно вирішувати, для того, щоб знизити рівень злочинності, оскільки ці люди неминуче виходять на свободу, вони повинні виходити здоровими і повноцінними, вони мають отримувати від системи не покалічене здоров’я, а більші шанси стати нормальними повноправними громадянами, які будуть і працювати, і мати належне здоров’я. Для них має бути такий стимул», – наголошує Олександр Павліченко, заступник директора Харківської правозахисної групи.

430 засуджених померли за 9 місяців у місцях несвободи

Радіо Свобода звернулося із запитом до Міністерства юстиції, якому наразі підпорядковується Державна пенітенціарна служба. Відповідь до редакції надійшла через три тижні.

У відповіді на запит Радіо Свобода фактично не визнаються проблеми чи порушення, про які кажуть правозахисники. Зокрема, зауважують, що засуджений має право доступу до своєї медичної документації, проте з відповіді не зрозуміло, як саме реалізується це його право. Також у листі йдеться про те, що особи під вартою та засуджені мають право на вільний вибір лікаря.

В Управлінні медичного забезпечення стверджують, що обстеження та лікування Коновальчук надавалось відповідно до законодавства України. Засуджену звільнили 4 січня 2016 року з онкологічного відділення багатопрофільної лікарні при Львівській установі виконання покарання, зазначається у листі-відповіді від Управління.

«Важкохворих ув’язнених транспортують до медичних закладів санітарним транспортом або автомобілем екстреної медичної допомоги», – зазначає Михайло Злобинець, заступник начальника управління.

Допомога важкохворим засудженим надається у 8 спеціалізованих туберкульозних лікарнях, 9 багатопрофільних лікарнях та спеціалізованій психіатричній лікарні Державної кримінально-виконавчої служби, йдеться в повідомленні.

Правозахисники кажуть, що часто достроково через важку хворобу звільняють людей напередодні смерті, коли їхній стан значно погіршується.

У відповіді на запит Радіо Свобода Управління медичного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби наводиться статистика: за 9 місяців поточного року за станом здоров’я звільнено 134 особи. За цей же період в установах померло 430 засуджених: із них 107 осіб – у закладах охорони здоров’я МОЗ, лікарняних закладах Державної кримінально-виконавчої служби – 196 осіб.

Відповідь на запит

Відповідь на запит

​Представники Харківської правозахисної групи кажуть, що до Європейського суду з прав людини вже направлено десятки звернень з питань порушень прав важкохворих. І це ті випадки, коли вичерпані всі засоби захисту в національних судових інстанціях. Правозахисники наголошують, що пенітенціарній системі України необхідні кардинальні зміни. Додають, що виступають за відокремлення медичної служби від загальної системи виконання покарань, аби усунути вплив адміністрації виправних закладів на лікування, встановлення діагнозу і на надання медичної допомоги засудженим.

У Міністерстві юстиції наголошують, що у вересні створили робочу групу з реформування діяльності медичної служби Державної кримінально-виконавчої служби. Відповідно до її висновків буде розглянуте питання щодо відокремлення медичної служби, з метою забезпечення її незалежності від адміністрації установ, йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG