Брюссель – Македонія вже незабаром стане 30-ю країною НАТО. Офіційні представники цієї держави та 29 послів від держав-членів НАТО 6 лютого у брюссельській штаб-квартирі організації підписали протокол щодо членства – результат тривалого процесу, який був позначений складною суперечкою щодо назви країни між Скоп’є та Афінами. Водночас, як зазначають в НАТО, приєднання Македонії слід розцінювати як добрий знак для інших держав, що прагнуть стати частиною цього військово-політичного блоку.
Північноатлантична рада на рівні послів 29 країн-членів НАТО і Македонія 6 лютого в Брюсселі підписали протокол щодо приєднання Македонії до НАТО. Нині для завершення процесу набуття членства країні лише потрібна ратифікація цього документа кожною зі столиць держав-союзниць.
У Північноатлантичному альянсі заявляють, що сам факт приєднання Македонії до блоку має додати наснаги державам, які також прагнуть членства.
«Це засвідчує, що двері НАТО є відчиненими для країн, які відповідають стандартам альянсу й розділяють натовські цінності демократії, верховенства закону та людських свобод», – зауважив після урочистостей генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
В церемонії в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі взяв участь міністр закордонних справ Македонії Нікола Димитров. Дипломат каже, що для македонців тепер дуже важливо усвідомити, що віднині вони не залишатимуться наодинці.
Навіть при тому, що підписання протоколу та членство в НАТО є лише початком шляху, ним Македонія вже йтиме, «заручившись підтримкою 29 держав-союзниць», зауважив дипломат.
«Для Македонії вступ до НАТО – це перехід лінії в бік впевненості. НАТО – це родина націй, що втілює безпеку й стабільність, й ті цінності, які вписані у Вашингтонську угоду, включно із верховенством права й демократією. Це – сім’я, яка бореться за те, щоб зробити світ мирним і кращим», – заявив у Брюсселі македонський міністр.
Навіть недостатні витрати Македонії на безпеку та оборону, які коливаються в рамках 1 відсотка ВВП (згідно з умовою НАТО, на ці потреби має витрачатися 2 відсотки) не стали перешкодою для приєднання країни до блоку, запланованого на найближче майбутнє.
«Це історична нагода, підписання протоколу про вступ до НАТО розпочинає процес ратифікації. Стаючи 30-ю країною-членом альянсу, це забезпечить вам тривалу стабільність, суверенність і безпеку», – заявив під час підписання протоколу Столтегнберґ, зазначивши, що з нетерпінням очікує моменту, коли прапор Македонії знайде своє місце поміж іншими прапорами держав-членів НАТО.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ у своєму мікроблозі Twitter: «Сьогодні історичний день. Всі країни НАТО підписали протокол про приєднання Македонії, який принесе більше безпеки та процвітання всьому регіону. Очікую з нетерпінням того дня, коли під штаб-квартирою НАТО розвіюватимуться 30 прапорів»
На саміті НАТО в Лондоні очікують оголошення про членство Македонії
Держави Північноатлантичного союзу розраховують прискореними темпами ратифікувати протокол щодо вступу й завершити процес вступу Македонії до НАТО на черговому саміті голів держав та урядів країн-союзниць НАТО.
6 лютого стало відомо, що наступна зустріч голів держав і урядів країн-союзниць Північноатлантичного альянсу відбудеться в Лондоні в грудні цього року.
Керівник організації Єнс Столтенберґ зазначив, що «зустріч в Лондоні надасть головам держав і урядів країн-союзниць НАТО можливість розглянути існуючі виклики безпеці, «з якими ми стикаємося зараз і будемо стикатися в майбутньому, та забезпечити продовження адаптації НАТО для того, щоб забезпечити безпеку майже мільярда населення країн-союзниць».
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ у своєму мікроблозі Twitter: «Наступна зустріч голів держав та урядів НАТО відбудеться в грудні у Лондоні. Це ідеальне місце для відзначення 70-річчя трансатлантичного співробітництва, коли в 1949 році там перебувала перша штаб-квартира НАТО»
Вступ Македонії до НАТО став можливий після того, як країна владнала понад чвертьстолітні суперечності щодо назви з членом альянсу Грецією. Афіни вважають, що назва «Македонія» може спричинити територіальні претензії до однойменного грецького регіону, що межує з колишньою югославською республікою, тому греки наполягали на зміні назви країни-сусіда.
Тим часом 6 лютого в штаб-квартирі НАТО Єнс Столтенберґ зауважив, що прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас і голова уряду Македонії Зоран Заєв, підписавши угоду про погодження нової назви «Республіка Північна Македонія» «продемонстрували велике стратегічне бачення і мужність».
Скоп’є заявляє, що очікує, що Греція стане першим членом НАТО, який ратифікує протокол про приєднання, після чого країна почне називати себе новою назвою – Північна Македонія.
Відповідні зміни до конституції парламент Македонії схвалив 11 січня 2019 року.
Македонія чекала вступу до НАТО понад 10 років, коли у квітні 2008 року на саміті у Бухаресті було ухвалене рішення про її прийняття до альянсу. Як і Хорватія та Албанія, офіційне Скоп’є тоді отримало План дій щодо членства (ПДЧ). Албанці та хорвати вступили до НАТО вже у 2009 році, а процес приєднання Македонії заблокувала Греція через суперечку навколо назви держави, що тривав з часу розпаду Югославії. Греція висловлювала побоювання, що Македонія може висунути територіальні претензії на грецьку область Македонія.
Заявка на вступ до ЄС та підписання Плану дій щодо членства у НАТО до 2024 року – про такі плани оголосив президент України Петро Порошенко 29 січня під час виступу на форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», під час якого оголосив, що балотуватиметься на другий президентський термін. При цьому Порошенко-кандидат висловив упевненість, що ці дві структури самі зацікавлені у членстві України.
7 лютого Верховна Рада України спробує закріпити в Конституції норму щодо стратегічного курсу держави на вступ до ЄС і НАТО. Конституційні зміни в Україні пов’язані з євроатлантичною інтеграцією.
Читай також: ЄС і НАТО в Конституції: досвід Литви для України
Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер 31 січня наголосив, що двері в НАТО залишаються відкритими для України, але їй потрібно ще багато зробити для членства: зокрема, здійснити не лише військову реформу, але і мати сильну демократію та економіку, добрі відносини з сусідами і виконати багато інших критеріїв.
