Доступність посилання

ТОП новини

Зі списку «забруднених» можна викреслити 300 сіл і містечок


Київ – За 25 років з часу Чорнобильської катастрофи в Україні удвічі зменшилася площа забруднених радіонуклідами територій, підрахували експерти. Представники уряду наголошують, що понад 300 населених пунктів можуть бути виведені з переліку забруднених, утім, цей процес може затягнутися. Водночас вчені й далі сперечаються про наслідки впливу радіоактивного опромінювання на здоров’я українців.

60 відсотків радіоактивних речовин, що потрапили у повітря внаслідок чорнобильської катастрофи, розпалися ще влітку 1986 року. Протягом наступних 25 років удвічі зменшилася активність цезію та стронцію, зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт з радіаційної безпеки МАГАТЕ Валерій Кашпаров. Якщо зменшується рівень радіоактивного забруднення, зменшується і площа забруднених територій, зауважив він.

«Площа, що була забруднена, в Україні у 1986 році становила близько 40 тисяч квадратних кілометрів. Нині вона зменшилася до 25 тисяч квадратних кілометрів, тобто майже удвічі. Ситуація змінюється, і на сьогодні у багатьох випадках можна не боятися забруднення. Багатьом населеним пунктам, зокрема, у Київській області: Ворзель, Боярка, Ірпінь, Біла Церква – пора змінювати статус», – вважає Кашпаров.

Статус забрудненої території в Україні мають 2293 населених пункти, а зміна цього статусу залежить, у першу чергу, від ініціативи органів місцевого самоврядування і рішення Верховної Ради. Про це розповіла директор департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Міністерства з надзвичайних ситуацій Світлана Линник.

За її словами, радіологічна паспортизація, яка проводиться міністерством, виявила, що понад 300 населених пунктів можуть бути виведені з переліку забруднених, утім, цей процес не лише тривалий, а й вартісний.

«Кошти витрачаються на соціальні пільги. Але в них забрати пільги і викинути поза межі неможливо просто так. Тому що за цей період, за 25 років, особливо там, де 2-а та 3-я категорії, там же зовсім нічого не проводилося, ніякі соціальні проекти не реалізовувалися. Крім того, нічого не будувалося, оскільки законом заборонено. Наприклад, 2-а категорія є у Житомирські області, у Рівненській, у Волинський. Щоб їм змінити статус, спершу потрібно реабілітувати життя людей на цих територіях», – наголосила Линник.

Українці через Чорнобиль на рак не хворіють?

Більшу частину радіонуклідів населення України отримує через споживання забруднених продуктів харчування: грибів, дикоростучих ягід, м’яса дичини та молока, розповів консультант Наукового комітету ООН Михайло Балонов.

Водночас він запевнив, що на сьогодні світова наука не має доведеної і систематизованої інформації щодо зв’язку між проживанням на забруднених радіонуклідами територіях і захворюваністю. Зокрема, збільшення кількості онкологічних захворювань в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи є більше міфом, ніж науковим фактом, заявив Михайло Балонов.

«Поширена думка серед непрофесіоналів. Коли намагаються це виявити науковими методами, вона не підтверджується. Це все наша з вами психологія: ми боїмося радіації, і правильно робимо, оскільки у великих дозах вона небезпечна. Але у чорнобильській ситуації таких масових проявів у населення не виявлено ані в Україні, ані в Білорусі чи Росії. Ризик виникнення захворювань теоретично існує, але фактично його неможливо зафіксувати», – сказав Балонов.

Натомість інші експерти такі прояви фіксують. За даними дослідження, яке проводив Національний інститут раку США, є чіткий зв’язок між поширенням радіоактивного йоду і зростанням частотності раку щитовидної залози. Потерпіли ті, хто вживав забруднене молоко і сир.

Крім того, українські вчені заявляють про зростання ризиків щодо захворювання на рак, зокрема, щитовидки у чорнобильців.

Науковці також наголошують, що на відміну від радіоактивного йоду, який розпався за лічені дні після аварії, радіоактивний стронцій залишатиметься у ґрунті забруднених територій ще десятки тисячоліть.

Водночас мінімальні заходи для попередження вживання забруднених продуктів харчування, наприклад, інформування щодо місць, де не можна збирати гриби та ягоди або випасати худобу, можуть зменшити загальний рівень опромінення населення у кілька разів.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG