Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:59

На саміті Групи Восьми для керівника Росії не бракує складних питань


Сергій Драчук Прага, 8 червня 2007 (RadioSvoboda.ua) — На триденному саміті керівників семи промислово розвинених демократичних держав і Росії, відомих разом як Група Восьми, який закінчується сьогодні в німецькому балтійському курорті Гайліґендаммі, вже досягнено першого «прориву» й «великого успіху» — його учасники погодилися до 2050 року скоротити викиди тепличних газів, щоб зупинити всесвітні кліматичні зміни, на 50 відсотків від рівня 1990 року. А Президент Росії на двосторонній зустрічі з американським колегою запропонував США співпрацю в протиракетній обороні, але на російських засадах. А тим часом сьогодні серед таких питань, як допомога Африці, будуть і нові суперечливі теми — такі, як ядерна програма Ірану чи майбутній статус Косова.

Серед здобутків саміту за четвер — домовленість, яка має допомогти зберегти незмінним клімат на планеті. Цій темі присвятила чимало уваги господарка зустрічі Німеччина — настільки, що, як звернула увагу кореспондентка Свободи в Гайліґендаммі Іріна Лаґуніна, німецькі господарі саміту намагалися переконати навіть журналістів у необхідності берегти клімат і природу тим, що годують їх самими «біологічними» продуктами: «Нам тут уже другий день пропонують — я переписала це з меню — „біологічні“ житні булочки з „біологічною“ салямі або з „біологічними“ яйцями».

Іще один результат за четвер — пропозиція Президента Росії Президентові США відмовитися від планів розташувати американську систему протиракетної оборони в Європі в обмін на спільне користування радіолокаційною станцією в Азербайджані, яку Москва орендує в Баку.

За цієї умови, сказав російський керівник, його країна не муситиме перенацілювати свої ракети на Європу, як то він погрозив кілька днів тому.

Але чи призведе ця пропозиція до нової домовленості чи компромісу, ще не відомо. Джордж Буш пообіцяв Владімірові Путіну, що його країна вивчить цю пропозицію, і обидва керівники далі обговорять її на своїй двосторонній зустрічі на початку наступного місяця у США.

Дальші складні проблеми

Сьогодні на російського керівника чекає ще одна, можливо, непроста розмова — з Прем’єр-міністром Великої Британії, з якою відносини Росії теж різко погіршилися після британської вимоги видати для суду колишнього працівника спецслужб, звинуваченого в отруєнні Путінового критика й політбіженця Олександра Литвиненка.

Перш ніж відійти з посади наприкінці місяця, Тоні Блер днями застеріг, що європейські інвестори можуть піти геть із Росії, якщо там не приймуть спільні європейські демократичні цінності. Британія є наразі найбільшим іноземним інвестором у російську економіку.

Так само й проблема Косова останнім часом роз’єднує Росію з більшістю світу, зокрема, зі США й країнами ЄС, які домагаються для сербського краю з переважно албанським населенням незалежності, тоді як Росія наполягає, що треба брати до уваги й заперечення Сербії.

І хоча щодо ядерної програми Ірану їхні позиції ближчі, все ж і тут Москва проти того, щоб якнайшвидше накласти на Тегеран нові, ще твердіші санкції, як того прагне, наприклад, Вашинґтон. Матеріали до теми:

• Путін пропонує Бушеві радар в Азербайджані заміть Європи. Буш іще подумає • Саміт «Групи Восьми». Хабарництво серед політиків та боротьба з ожирінням у Німеччині. (Огляд німецької преси) • У німецькому курортному місті Гайліґендамм розпочався саміт «Групи Восьми» • Президент Естонії: Демократичні країни не погрожують одна одній, а в Росії демократію вважають за загрозу • Насильство, залякування – що стоїть за агресивністю Росії? • Посол США в НАТО: Росіянам не варто було б створювати свої ракети, а спільно з нами будувати ПРО • Росія – США: Чи розпочнеться нова гонка озброєнь і «холодна війна»?
XS
SM
MD
LG