Невдовзі після того, як російські пропагандисти почали публікувати відео із загиблими з табору полонених біля окупованої Оленівки, влада України закликала міжнародні організації втрутитися у ситуацію та встановити обставини вибуху у таборі та кількість постраждалих. При цьому, російська сторона одразу почала звинувачувати Україну, що начебто завдала удару по власних полонених військових. Та версія Росії не викликала довіри не тільки через кілька суттєвих розбіжностей (сильна пожежа у бараку, відсутність свідчень нічного обстрілу): просто Кремль за час агресії проти України вже неодноразово щось заперечував.
Ось перелік воєнних злочинів, причетність до яких Росії прямо доводили розслідування або робота OSINT:
Boeing
Відомий на весь світ воєнний злочин, що стався 17 липня 2014 року. Тоді був збитий Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував плановий рейс MH17 за маршрутом Амстердам-Куала-Лумпур – загинули 298 його пасажирів.
- Реакція Росії
Росія досі заперечує всі надані міжнародними слідчими та журналістами-розслідувачами докази та звинувачує у збитті літака українську сторону. Як і зазвичай у таких випадках, російська сторона у своїй пропаганді перерахувала кілька версій, що взаємно виключають одна одну: від українського винищувача чи штурмовика, що збив пасажирський літак, до зовсім конспірологічної про літак, наповнений трупами людей.
Зараз російська версія загалом полягає у збитті літака українською ППО. Треба зазначити, що деякий час до того, як стало відомо, що уражений пасажирський лайнер, російські ЗМІ повідомляли про збиття літака у цьому районі, який вони видавали за український військовий.
- Розслідування
Цей інцидент – чи не найбільш розслідуваний: ним займається як спеціально організований у Нідерландах суд (JIT), так і незалежні розслідувачі. Окрім того, свої звіти щодо нього представили розвідки кількох країн. Офіційний висновок JIT на сьогодні полягає у тому, що відповідальність за збиття повітряного судна лежить на Росії. Всі підозрювані (троє громадян Росії та один – України) на момент катастрофи були учасниками підконтрольних Росії збройних формувань.
КПВВ у Волновасі
13 січня 2015 року був обстріляний український пункт пропуску на лінії розмежування у Волновасі. На ньому у той момент перебував автобус з цивільними: 12 з них загинуло, ще 18 були поранені.
- Реакція Росії
І хоч самі представники угруповання «ДНР» у ці дні заявляли, що з РСЗО обстрілюють українські блокпости на цьому напрямку, після інформації про загиблих цивільних вони відмовились від відповідальності за те, що сталося.
У проросійському сегменті соцмереж та деяких ЗМІ почали розповсюджуватися версії про обстріл з боку України та українські міни, що вибухнули на узбіччі.
- Розслідування
Розслідуванням інцеденту займалися українські правоохоронні органи, СММ ОБСЄ та незалежні розслідувачі.
СММ ОБСЄ після дослідження п'яти кратерів, включно з тим, що знаходився в 10 метрах від автобуса, встановило, що утворились вони внаслідок вибуху снарядів, випущених з напряму північ-північ-схід (ОРДЛО).
Те, що КПВВ було обстріляно саме з РСЗО, видно на камері спостереження, встановленій на ньому.
Офіційне українське розслідування встановило, що обстріл вела так звана 5-а армійська бригада «Оплот». Усі матеріали розслідування передані українській делегації у Міжнародному Кримінальному Суді.
Обстріл зупинки у Донецьку (Боссе)
Обстріл зупинки «Донецкгормаш» у мікрорайоні Боссе вже окупованого Донецька 22 січня 2015 року. Тоді загинуло 8 людей та більше десяти були поранені. Цей факт активно використовувала російська пропаганда й використовує досі. Представники російських федеральних каналів опинилися на місці подій вже за кілька хвилин після обстрілу.
- Реакція Росії
Одразу після загибелі людей пролунали звинувачення на адресу України, на місце подій на камеру навіть привезли кількох українських полонених, над якими нібито мали вчинити самосуд місцеві жителі. Спочатку бойовики угруповання «ДНР» заявили, що обстріл вівся з міномета 82 калібру. Коли з’ясувалося, що така відстань завелика для цього калібру, у російських ЗМІ повідомили, що йдеться про українську диверсійну групу на автомобілі з мінометом.
- Розслідування
СММ ОБСЄ провела аналіз двох воронок та встановила, що «снаряди були випущені з північно-західного напрямку». Комісія також встановила, що «зброя, використана при обстрілі – міномет або артилерійська установка».
На основі відео та фотографій, що були зроблені на місці події, відбулося кілька незалежних розслідувань. Зокрема, спільнота InformNapalm звернула увагу на те, що місцеві жителі повідомляли про мінометний обстріл, що вівся безпосередньо перед трагедією з міських кварталів, зокрема, озвучувались місця: «з району Мотодрому», «з району фабрики іграшок». Фотографії, які зняв журналіст Крістофер Міллер, підтвердили версію про те, що стріляли з міномета 82 калібру.
Наприкінці січня 2015 року російське видання Росбалт опублікувало заяву бойовиків «ДНР» про затримання російської диверсійно-розвідувальної групи, яка вела обстріл Донецька (цей матеріал досі є у доступі).
У 2021 році донецький журналіст та блогер Денис Казанський звернув увагу на те, що самі «ветерани ДНР» розповідали згодом: обстріл вівся бойовиками російських формувань.
Обстріл Маріуполя у 2015 році
24 січня 2015 року з артилерії був обстріляний Лівобережний район Маріуполя. Вогонь вівся по житлових кварталах багатоповерхової забудови. За остаточною інформацією СБУ від 7 травня 2018 року, загинула 31 людина, поранено близько 100, серед загиблих та поранених – родини, діти, підлітки.
- Реакція Росії
Невдовзі після обстрілу міста представники угруповання «ДНР» почали заявляти про обстріл міста українськими військами з селища Старий Крим. При цьому днем раніше ватажок цього угруповання заявляв, що підконтрольні Росії формування готують наступ і оточення Маріуполя. Пізніше ці події просто не згадують у російських ЗМІ.
- Розслідування
Розслідуванням цих подій займалася як СБУ, так і незалежні розслідувачі. СБУ оприлюднила кілька перехоплень, що вказують на те, що РСЗО «Град», які вели вогонь по Маріуполю, були завезені з території Росії, а після обстрілу повернулися назад.
Спільноті Bellingcat вдалося встановити особи дев'яти російських офіцерів, які безпосередньо брали участь у цій операції. Серед них – один генерал, два полковники і три підполковники. У Bellingcat стверджують, що за день до обстрілу Маріуполя з Росії на територію України було переправлено дві батареї ракетних систем залпового вогню. Вогонь вони вели від села Безіменне на окупованій частині Донецької області.
Знову Маріуполь
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну події, що можна назвати воєнними злочинами, відбуваються чи не щодня. Артилерійські та ракетні обстріли житлових кварталів, критичної інфраструктури та цивільних об’єктів постійно призводять до загибелі, поранення, втрати майна людей, а на окупованих територіях постійно повідомляють про зникнення і тортури людей. Проте, й у цьому великому переліку подій виділяються окремі факти, які є більше помітними світовій спільноті.
Так, при штурмі Маріуполя навесні 2022 року було частково, чи повністю зруйновано більшість будівель у місті. Російська пропаганда активно перекручувала кілька кричущих випадків, як то бомбардування пологового будинку, чи Драмтеатру, де укривалися мирні жителі.
- Реакція Росії
Навіть коли українські оборонці Маріуполя були у повному оточенні та контролювали невелику частину міста, в артобстрілах та руйнуваннях житлових кварталів російська сторона продовжувала звинувачувати Україну. Добре відомий приклад, коли обстріл житлових будинків з російського танку у російських ЗМІ потім показали як вогонь, що вели українські військові.
Після авіаційного удару по пологовому будинку №2 і дитячій лікарні №3 Маріуполя 9 березня 2022 року російська сторона спочатку заперечувала використання авіації там, а потім почала наголошувати на тому, що удар був завданий, але пологовий будинок був базою українських військових.
Авіаційний удар по Драматичному театру у Маріуполі, де загинула велика кількість цивільних (цифри у різних джерелах різняться), Росія спочатку не коментувала – а потім у російських ЗМІ почали з’являтися версії про вибух, влаштований українськими військовими. Крім того, представники угруповання «ДНР» паралельно намагаються применшити кількість загиблих по Драмтеатру.
- Розслідування
13 квітня експерти ОБСЄ заявили, що російські військові відповідають за бомбардування Маріупольського театру, назвавши це військовим злочином. 30 червня міжнародна правозахисна організація Amnesty International дійшла такого ж висновку. За оцінкою ОБСЄ, кількість загиблих у Драматичному сягає не менше 300 осіб.
ОБСЄ також випустила доповідь і щодо руйнування маріупольського пологового будинку: в ній дійшли висновку, що російські військові відповідальні за обстріл цієї лікарні. Управління Верховного комісара ООН з прав людини у звіті, опублікованому 29 червня, підтвердило, що руйнація лікарні, поранення та загибель цивільних осіб сталися внаслідок російського авіаудару.
17 березня 2022 року американське видання CNN опублікувало журналістське розслідування, що стосується деталей удару. У ньому також наголошується, що удар був нанесений російськими військами та зауважує, що і у інших регіонах України Росія завдає не вибіркових ударів по подібних об’єктах.
Буча
Злочини російських військ у Бучі та інших населених пунктах Київщини стали найбільш відомими у всьому світі. Після звільнення Київщини у квітні 2022 року українська влада, правоохоронці, міжнародні організації та місії, журналісти отримали доступ до території, яка більше місяця була окупована. Були виявлені та задокументовані факти масових вбивств, катувань, пограбувань та згвалтувань місцевих жителів.
- Реакція Росії
Міноборони РФ заявило, що за час перебування Бучі під контролем Збройних сил РФ від будь-яких насильницьких дій жоден місцевий житель не постраждав, а мав змогу евакуюватися в «північному напрямку». Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав кадри з Бучі «постановною антиросійською провокацією». Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв назвав те, що сталося в Бучі, одним із прикладів фейків «української пропаганди». Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зображення містять «ознаки підробки відео та різних підробок». Офіційний представник МЗС Марія Захарова висловилася, що метою пов'язаних з Бучею звинувачень було виправдання нового пакету антиросійських санкцій та зрив переговорів Росії та України. 12 квітня Володимир Путін назвав повідомлення про загибель громадянського населення Бучі від рук російських військ «фейком», порівнявши їх із свідченнями застосування хімічної зброї урядовими військами у Сирії, які Росія також називає постановочними.
Відомим став факт поширення російськими ЗМІ відео, на якому начебто тіло одного з вбитих на вулицях Бучі рухається. Але згодом журналістами The New York Times було виявлено, що це лише особливість ракурсу, а людина на дорозі дійсно мертва.
- Розслідувння
За даними української влади та волонтерів, після відходу російських військ у Бучі та інших населених пунктах на околицях Києва було виявлено понад 1000 тіл. Більшість – близько 650 осіб, за даними поліції України, були застрелені російськими військовими. За даними на 9 квітня Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало близько 50 вбивств мирних жителів у Бучі, зокрема внаслідок масових страт.
Розслідуванням вбивств цивільних на Київщині, крім українських правоохоронців, займаються і міжнародні організації та ЗМІ. Всі вони схиляються до того, що мали місце умисні масові вбивства, катування та інші злочини щодо мирних мешканців з боку російських військ.
Ці події стали підставою для запровадження нових санкцій щодо Росії.
Удари по цивільних
Від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну щодня відбуваються обстріли цивільних об’єктів, житлових кварталів, деякі міста, як вже згаданий Маріуполь, Волноваха та Сєвєродонецьк знищені майже повністю. Величезних руйнувань зазнали житлові квартали Чернігова, Харкова, Миколаєва. Обстрілюються населені пункти всіх областей, де проходить лінія оборони. Російські ракети вбивають людей по всій Україні, як це відбувалося у Вінниці, Кременчуці чи Одесі.
- Реакція Росії
Складно розділити всі ці випадки на окремі епізоди, але у більшості з них, які викликають активну реакцію, російське керівництво не заперечує удари, хіба що відзначає, що завдає їх виключно по військових, військових об’єктах та інфраструктурі в Україні.
- Розслідування
Для того, щоби переконатися в масштабах руйнувань міст України, не треба проводити окремі розслідування. Ці факти безліч разів зафіксовані, задокументовані, їхніми свідками стали сотні тисяч людей.
Оленівка
29 липня 2022 року російські телеграм-канали почали публікувати жахливі відео з повідомленням, що ЗСУ нібито вдарили по колонії біля окупованої Оленівки. Внаслідок цього загинули 53 українських військовополонених. У Генштабі ЗСУ заявили, що армія РФ навмисно поцілила по тюрмі, щоб звинуватити Україну, а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснила там за наказами окупаційної адміністрації.
- Реакція Росії
У Росії одразу почали розповсюджувати інформацію про удар з боку України. Це пояснювали помилкою у наведенні снаряду РСЗО Himars та бажанням України знищити свідків нібито злочинів українських військових, дискредитувати Росію.
- Розслідування
Українська розвідка, незалежні розслідувачі та ЗМІ відразу помітили кілька дивних деталей на відео та супутникових знімках з табору полонених з Оленівки. Американський Інститут вивчення війни (ISW) відзначає, що характер пожежі в бараку полонених не відповідає ушкодженням, які могли б завдати ракети РСЗО HIMARS, йдеться в аналітичному звіті Інституту. До висновку, що цей вибух не був наслідком удару РСЗВ, чи артилерії, прийшли і у співтоваристві InformNapalm.
Крім того, Радіо Донбас.Реалії не виявило жодних свідчень про обстріл у ніч на 29 липня від місцевих жителів, як це буває зазвичай.
Журналіст Крістофер Міллер оприлюднив супутникові знімки колонії у Оленівці:
А СБУ оприлюднило перехоплення нібито представників незаконних збройних формувань, що розповідають про вибух у місці утримання полонених під прикриттям вогню з російської РСЗО «Град».
Очевидно, що кожен випадок воєнних злочинів потребує докорінного вивчення. Без розслідування з відкритим доступом до місця злочину, робити висновки передчасно. Та за час збройної агресії Росії проти України неодноразово вчинялися дії, що можуть класифікуватися як воєнні злочини, вина Росії у яких хоч і не була доведена судово, але для суспільства здавалася очевидною з низки фактів. Крім того, російська сторона робила контраверсійні заяви, через що довіра до її позиції у подібних випадках ставала все меншою. Хоча з точки зору України винні в руйнуваннях і жертвах ніби й очевидні, держава та правозахисники усе одно документують докази: адже для розгляду справ у ЄСПЛ або на спеціальному трибуналі потрібні будуть прискіпливо зібрані факти.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите
