Активіста і волонтера із Севастополя, колишнього українського військового Олексія Кисельова викрали в Генічеську і вивезли до анексованого Росією Криму, заявляють його рідні. Севастополець залишив рідне місто у 2014 році й вісім років допомагав таким, як сам – переселенцям. Наприкінці липня за ним прийшли представники російських угруповань, що діють на Херсонщині під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Що відомо про Олексія Кисельова та як він опинився у СІЗО Сімферополя, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Про викрадення Олексія Кисельова заявив його син Артем Кисельов – колишній помічник командира ракетного катера «Прилуки» Військово-морських сил України, активіст Євромайдану. Ця звістка застала його на фронті – Артем Кисельов служить у лавах Збройних сил України. Він стверджує, що його батька незаконно затримали та катували бойовики підконтрольних Росії угруповань «ЛДНР».
Від розвідувального корабля до війни
58-річний Олексій Кисельов – військовий пенсіонер, який під час служби командував великим розвідувальним кораблем «Славутич» Військово-морських сил України. 2000 року «Славутич» під командуванням севастопольця побував у Нью-Йорку на святкуванні Дня Незалежності США, першим із військових кораблів в історії України подолавши шлях через океан.
Після відставки у званні капітана першого рангу Олексій Кисельов жив у Севастополі, займався бізнесом і громадською діяльністю, зокрема, підтримував Євромайдан. Російську анексію Криму він не визнав та виїхав до Херсонської області. Там він став одним із засновників громадської організації «Переселенець-СОС», що захищає права переселенців із Криму та окупованих Росією регіонів Донецької та Луганської областей.
Олексій Кисельов до свого викрадення співпрацював із журналістами. Для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії він неодноразово коментував дії Росії в Чорному та Азовському морях.
Корабель «Славутич», яким він раніше командував, одним з останніх військових кораблів України було захоплено російськими силами наприкінці березня 2014 року.
Олексій Кисельов ще у 2014 році допускав повномасштабне вторгнення Росії в Україну та закликав не допустити цього.
«Зараз потрібно працювати у Києві та в інших регіонах України, щоб не сталося того, що сталося у Криму. Це головне завдання», – заявляв він.
«Ніби перетнув кордон із Кримом»
Севастопольця викрали в Генічеську Херсонської області, де він жив після російської анексії Криму, ще 22 липня, але оскільки жодної публічної інформації про це немає, рідні дізналися про те, що сталося, пізніше, каже Артем Кисельов.
Де його утримували кілька днів, невідомоАртем Кисельов
«Де його утримували кілька днів, невідомо, але 27 липня він нібито «перетнув кордон із Кримом, де його затримали», і відвезли до Сімферопольського СІЗО. Зараз він перебуває там, окупанти інкримінують йому участь у терористичній організації (батальйон імені Номана Челебіджихана, де він займався гуманітаркою та допомагав людям в окупованому Генічеську)», – стверджує він.
29 липня підконтрольний Росії кримський суд обрав Олексію Кисельову запобіжний захід – арешт на два місяці в СІЗО Сімферополя, каже син активіста.
Підконтрольна Росії влада Криму і силовики не повідомляють про затримання Олексія Кисельова. На офіційних сайтах судів Сімферополя ми не знайшли згадок про судові засідання за його участі.
«Прокидайтеся: почалася війна»
Після викрадення севастопольця, ймовірно, били і катували, стверджують його рідні.
«У нас є інформація, що у тата (Олексія Кисельова – ред.) закривавлене око, великий синець у скроні та опухлі ноги. Ми хочемо поширити інформацію про те, що з ним сталося, щоб його не вбили і не вдали, що такої людини ніколи не існувало», – зазначила Крим.Реалії невістка Олексія Кисельова Марія Мельникова.
За її словами, Олексій Кисельов не встиг виїхати з Генічеська з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, оскільки це місто одразу опинилося в окупації.
Тато зателефонував нам із чоловіком о 5-й ранку 24 лютого і повідомив, що російські війська вже пройшли ГенічеськМарія Мельникова
«Тато зателефонував нам із чоловіком о 5-й ранку 24 лютого і повідомив, що російські війська вже пройшли Генічеськ, сказав: «Прокидайтеся: почалася війна». Оскільки буквально в першу годину вторгнення Генічеськ був під окупацією, виїхати звідти не вдалося. Ми розуміємо, що така активна людина у званні такого високого рангу ніяк не змогла б виїхати з Генічеська ні до Криму, ні на підконтрольну Україні територію. Тому він залишався вдома, намагався менше виходити надвір, не потрапляти на очі. Але його це не врятувало», – каже Марія Мельникова.
Вона зазначає, що зникнення активіста помітили жителі Генічеська, які його знали: «Очевидці нам розповіли, що бачили, як затримували тата 22 липня. Це були невідомі люди в чорному одязі без розпізнавальних знаків. Зв’язали йому руки, зав’язали очі й повезли кудись. Також нам відомо, що у тата після затримання вкрали машину з гаража та речі з квартири. Дивовижна деталь: не вкрали плазмовий телевізор, але забрали турнік для підтягування».
Враховуючи бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження озвучених свідчень чи незалежно їх перевірити.
«Очевидно, що справа сфабрикована»
За статтею про участь у батальйоні імена Номана Челебіджихана російські силовики раніше звинувачували багатьох кримчан. Правозахисники називають ці кейси політично вмотивованими.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну процес затримання людей на адмінкордоні з Кримом за звинуваченням в участі в цьому батальйоні активізувався. Російські ЗМІ повідомляють про щонайменше шість таких випадків.
Нагадаємо, дискусія про створення «кримськотатарського батальйону» у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Національній гвардії України, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, зазначали, що заяви про створення в їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються поки що на рівні заяв, які не закріплені законодавчо.
Його керівник Ленур Іслямов закликав надати створюваному «кримськотатарському батальйону» імені Номана Челебіджіхана номер військової частини.
Влада України заявляє про незаконні затримання та обшуки російськими силовиками в будинках громадян України в Херсонській області.
Отримати позицію керівництва батальйону імені Номана Челебіджихана про затримання Олексія Кисельова Крим.Реалії не вдалося.
Очевидно, що ця справа абсолютно сфабрикована і всі дії незаконніАртем Кисельов
Рідні Олексія Кисельова разом із правозахисниками мають намір домагатися його звільнення. Вони вже знайшли для активіста незалежного адвоката і подали заяву про його викрадення до правоохоронних органів України.
«Очевидно, що ця справа абсолютно сфабрикована і всі дії незаконні. На жаль, закони на окупованих територіях зараз не діють, тому крім фіксації наші правоохоронні органи нічого не можуть з цим зробити», – зазначив Артем Кисельов.
У прокуратурі АРК 1 серпня повідомили, що порушили кримінальне провадження за фактами незаконного затримання на адмінкордоні з Кримом громадянина України та його переміщення у СІЗО Сімферополя. Дії підконтрольних Росії силовиків та суддів кваліфіковані за фактами порушення законів і звичаїв війни – частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років. Санкція статті (частина 2 статті 208 Кримінального кодексу Росії), яку інкримінують севастопольцю, передбачає покарання до 15 років позбавлення волі.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
