Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

МЗС: участь в енергетичному «Рамштайні» братимуть Свириденко і Шмигаль

У Міністерстві закордонних справ повідомили деталі щодо зустрічі партнерів з підтримки енергетики України.

Як заявив журналістам речник відомства Георгій Тихий, вона пройде в онлайн-форматі.

«Це буде онлайн, запланована участь від української сторони прем’єр-міністра й міністра енергетики», – заявив він.

Тихий додав, що дату зустрічі ще визначають.

Читайте також: Норвегія виділяє Україні близько 17 мільярдів гривень – на енергетику та інші потреби

Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну» на тлі складної ситуації в енергетиці через російські удари та сильне похолодання.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

ВВП України зріс на 2,2% в 2025 році – оцінка Мінекономіки

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 16 січня оприлюднило попередні оцінки економічного розвитку України протягом попереднього року.

Згідно з ними, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2%. Міністерство зазначає, що економіка України протягом року продовжувала працювати в умовах атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків:

«Тим не менш, економіка України показала зростання близьке до прогнозованого, яке підтримувалось позитивною динамікою, зокрема, у таких ключових секторах: внутрішня (передусім роздрібна) торгівля; будівництво; переробна промисловість, зокрема, нарощування виробництва продукції оборонного спрямування,фармацевтичної продукції, продукції металургії, будматеріалів та іншої продукції».

Відомство назвало чинники, які підтримували економічну активність у 2025 році:

• програми відновлення та розвитку бізнесу, які фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги: за даними Мінфіну, у 2025 році в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали нових кредитів на суму близько 93,7 мільярда гривень
• зростання споживання домогосподарств в умовах підвищення заробітних плат, що триває; за розрахунками work.ua, середня номінальна зарплата за вакансіями станом на 06.01.2026 зросла на 30,8% (до 27 530 грн) порівняно з 07.01.2025, а середня зарплата за резюме — на 39,9% (до 30 216 грн)
• значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми (єВідновлення, єОселя) та закупівлю вітчизняної продукції оборонно-промислового сектору. Мінекономіки посилається на дані Держказначейства, за якими на 1 грудня 2025 року капітальні видатки зведеного бюджету зросли на 17,3% порівняно з 1 грудня 2024-го; за даними Укрфінжитла, у 2025 році за програмою єОселя надано пільгові іпотечні кредити на суму понад 14,8 мільярда

Також, додає Мінекономіки, в 2025 році фіксували зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю. Зокрема, за даними Держстату, за 11 місяців 2025 року у структурі реалізації промисловості частка машинобудування зросла до 9,1% порівняно з 5,7% у 2021 році.

Читайте також: Мінфін: Україна отримала 2,3 млрд євро в рамках Ukraine Facility

«Спостерігалось і зростання завантаженості виробничих потужностей у промисловості. За даними Держстату станом на 01.10.2025 найвищий рівень завантаженості фіксувався у фармацевтичному виробництві, виробництві меблів, обробленні деревини, харчовій та текстильній промисловості», – йдеться в повідомленні.

Також міністерство називає фактори уповільнення динаміки економічного зростання:

• масовані ракетні атаки Росії по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі добування газу
• нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови
• логістичні складнощі, припинення транзиту природного газу трубопровідним транспортом, а також звуження попиту, зокрема, з боку сільського господарства

У жовтні Національний банк спрогнозував, що інфляція знизиться до 9,2% за підсумками 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.

За підозрою у фінансуванні ЗСУ – в РФ затримали директора компанії зі структури «Росатома»

Директор із капітального будівництва «Атомбудекспорту» (компанія зі структури «Росатома») Михайло Щербак затриманий за підозрою у фінансуванні Збройних сил України, повідомив близький до російських силовиків телеграм-канал Shot.

У пресслужбі компанії «Росатом» підтвердили офіційній інформагенції ТАСС, що Щербака підозрюють у фінансуванні ЗСУ.

«Стосовно співробітника Михайла Щербака компетентні органи проводять слідчі дії, їм надається необхідне сприяння», – передає «Інтерфакс» із посиланням на заяву державної корпорації.

Офіційно про затримання Щербака не повідомлялося.

Литва звинувачує ГРУ в організації підпалу інфраструктури компанії, яка постачає продукцію Україні

Генеральна прокуратура та Бюро кримінальної поліції Литви вважають, що спробу підпалів інфраструктури та продукції компанії UAB TVC Solutions здійснили за вказівкою Головного управління Генштабу ЗС РФ (колишнього ГРУ).

«Дані досудового розслідування, проведеного в Литві, дозволяють з достатнім ступенем ймовірності припустити, що спроби диверсій у Шяуляї були здійснені за вказівкою і в інтересах ГРУ РФ», – йдеться в спільному повідомленні генеральної прокуратури та Бюро кримінальної поліції Литви.

Підприємство UAB TVC Solutions, розташоване в місті Шяуляй, виробляє мобільні станції аналізу радіочастотного спектру для української армії. За версією слідства, у ніч проти 17 вересня 2024 року двоє громадян Іспанії збиралися підпалити продукцію компанії, але їм не вдалося це зробити через перехожих. Вони залишили Литву та вирушили до Латвії, де були затримані силовиками.

ВМС звітує про знищення потужностей заводу з виробництва дронів у Таганрозі

Попередній удар по військовому заводу «Атлант Аеро» в Таганрозі знищив його виробничі потужності, повідомляє командування Військово-морських сил 16 січня.

Йдеться про наслідки операції, яку ВМС здійснили за підтримки підрозділу центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки.

«Наразі підтверджено знищення декількох виробничих цехів заводу «Атлант Аэро». Підприємство виготовляло ударно-розвідувальні БпЛА типу «Молнія» та складові до БпЛА «Оріон» для російських військ», – йдеться в повідомленні.

Російська сторона не повідомляла про наслідки атаки на завод. Водночас супутникові фото свідчать, що внаслідок удару знищені кілька будівель на території заводу, зокрема одна, побудована порівняно недавно – на початку минулого року.

Читайте також: На заводі з виробництва дронів у РФ після українського удару знищені кілька будівель – супутникові знімки

СБУ та Військово-морські сили 13 січня повідомили про удар по виробничих корпусах заводу «Атлант Аеро», який розташований у Таганрозі Ростовської області Росії.

Російські медіа з посиланням на очевидців повідомляли про звуки вибухів у Таганрозі рано вранці 13 січня. Міська голова Світлана Камбулова заявляла про пошкодження в місті внаслідок «повітряної атаки». Зокрема, за її даними, постраждали два промислових підприємства – вона не уточнила, які саме.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.

Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.

Міненерго просить до кінця тижня обмежити користування потужними електроприладами

Ситуація в енергосистемі України «залишається складною», заявив на брифінгу 16 січня заступник міністра енергетики Артем Некрасов.

Зокрема, вночі російська армія атакувала енергетичну інфраструктуру в кількох регіонах, повідомив він:

«Внаслідок атак на ранок знеструмлені споживачі у Запорізькій та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи тривають усюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Найскладнішою залишається ситуація у столичному регіоні. У Києві та на Київщині операторами систем розподілу застосовуються мережеві обмеження».

За твердженням Міненерго, в Києва та Київській області аварійно-відновлювальні роботи тривають цілодобово, попри складні погодні умови. Також зберігаються мережеві обмеження на Одещині, там тривають аварійно-відновлювальні роботи після попередніх ударів.

Читайте також: Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення

У кількох областях діють аварійні відключення через перевантаження обладнання в умовах «дуже високого рівня споживання в морози», повідомив Некрасов.

Він нагадав, що в в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації. Його запровадили для забезпечення злагодженості роботи служб у Києві, регіонах і громадах і для оперативного відновлення пошкодженої інфраструктури. За словами посадовця, відповідні штаби вже розпочали роботу.

«Попри намагання ворога занурити нас у темряву, енергетики продовжують працювати та роблять усе можливе, щоб заживити якомога більшу частину споживачів. Розуміємо, що в умовах вимушених знеструмлень під час сильних морозів складно всім. Тим не менш, дуже просимо максимально зменшити навантаження на енергетичну систему. Будь ласка, обмежте до кінця тижня користування своїми потужними електроприладами», – закликав заступник міністра.

Три чверті українців вважають, що «Україна здатна продовжувати опір» агресії РФ – опитування

Більшість українців (77%) поділяють погляд, що «Росія хоч і просувається, але повільно і з великими втратами, а Україна здатна продовжувати ефективний опір». Більш песимістичну оцінку, згідно з якою «Росія має значні просування і перемоги, а опір України безнадійний» – 12%. Ще 11% не змогли визначитися із своєю думкою, повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 16 січня за підсумками опитування, проведеного з 9 до 14 січня 2026 року.

Результати цього опитування також свідчать, що понад дві третини українців (69%) вважають, що Росія хоче насамперед знищити українську націю або здійснити геноцид. «Загалом 83% вважають, що цілі Росії є більш масштабними, а не просто контроль над усім Донбасом», – вказують соціологи.

Яку роль відіграє Іран у війні Росії проти України?

Іран упродовж останніх років був одним із головних постачальників військової техніки для Росії, особливо після того, як Кремль у 2022 році розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Втім, експерти кажуть Радіо Свобода, що нині ця підтримка вже не відіграє ключової ролі у воєнних зусиллях Москви.

Продажі іранських ракет Росії, зокрема ракет протиповітряної оборони та балістичних ракет, з жовтня 2021 року склали 2,7 мільярда доларів США, йдеться у матеріалі агентства Bloomberg від 12 січня з посиланням на неназваного західного посадовця у сфері безпеки.

Обсяги цієї торгівлі Москва публічно не розкриває, а Іран заперечує поставки до Росії.

«Доти, доки між сторонами триває конфлікт, Іран утримуватиметься від надання будь-якої форми військової допомоги будь-якій зі сторін», – заявило постійне представництво Ірану при ООН у травні.

Втім, існують докази протилежного, зокрема, масове використання Росією іранських ударних безпілотників «Шахед» на початковому етапі повномасштабної війни. Однак нині цінність цієї підтримки виглядає значно меншою.

Дрони

«Хоча певні поставки іранських безпілотників усе ще тривали принаймні торік, зокрема, й далі передавали з Ірану новіші моделі, – я вважаю, що пік іранських оборонних поставок до Росії ми вже давно пройшли», – сказала у коментарі Радіо Свобода Ганна Нотте, керівниця євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

Подібної думки дотримується й аналітик Центру нових євразійських стратегій Руслан Сулейманов.

«Росія більше не є настільки залежною від іранського озброєння, як чотири роки тому. Ті самі безпілотники «Шахед» виробляються на території Росії під назвою «Герань», і… близько 90 відсотків усього виробничого циклу цих дронів уже повністю зосереджено в Росії, без допомоги Ірану», – сказав він.

Повністю читайте тут

«Вдячні Чехії за підтримку» – Сибіга привітав у Києві президента Павела

Президент Чехії Петр Павел, який відвідує Україну з візитом, зранку 16 січня прибув до Києва. На залізничному вокзалі столиці його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Цього ранку для мене було честю вітати президента Петра Павела в Києві. Ми з нетерпінням чекаємо на змістовні переговори з президентом України Володимиром Зеленським для просування нашого стратегічного партнерства, оборонної співпраці та мирних зусиль. Ми вдячні Чехії та її народу за підтримку України», – вказав очільник зовнішньополітичного відомства України.

Лукашенко оголосив раптову перевірку Збройних сил Білорусі

Олександр Лукашенко 16 січня наказав провести масштабну перевірку Збройних сил Білорусі, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

«Розпочалася масштабна перевірка Збройних сил. Вона буде комплексною та складатиметься з кількох етапів», – цитує державне агентство БелТА слова державного секретаря Ради безпеки Олександра Вольфовича.

За його словами, перевірка відбувається з урахуванням досвіду «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва повномасштабного вторгнення в Україну, в якій Білорусь формально участі не бере – ред.) та його впровадження у військах. Під час навчань будуть відпрацьовані питання захисту військових частин та протидії сучасним засобам ведення війни, включно з безпілотними літальними апаратами.

Вольфович додав, що Лукашенко схвалив ідею навчань і «особисто братиме участь у перевірці».

Першим буде оглянутий підрозділ військово-технічного забезпечення, один з найбільших підрозділів Збройних сил Білорусі, де зберігаються різні види бронетанкового озброєння та військової техніки.

РФ атакувала Україну 76 дронами – Повітряні сили ЗСУ

У ніч на 16 січня російські військові атакували територію України 76 ударними дронами типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів із трьох напрямків у Росії та з окупованого Донецька, близько 50 із них були «Шахедами», повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 53 ворожі БпЛА. Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на одній локації», – інформують українські військові і додають, що атака триває, «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».

Шмигаль: до пунктів обігріву в Києві можна буде йти і в комендантську годину

До пунктів обігріву в Києві та Київській області можна буде потрапити цілодобово – незалежно від комендантської години, яка триває з півночі до 5:00, повідомив зранку 16 січня міністр енергетики України Денис Шмигаль.

«Змінюємо правила пересування громадян на вулиці в комендантську годину. Люди зможуть вільно пересуватися для того, щоб дістатися «Пунктів незламності», зокрема й вночі… Перерозподіляємо резервне обладнання між регіонами, враховуючи критичність потреб для об’єктів життєзабезпечення. Державні компанії, насамперед «Укрзалізниця» і НАК «Нафтогаз», повинні терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії протягом опалювального зимового періоду 2025/26 року в обсязі не менше 50% від загального споживання», – ідеться в повідомленні чиновника за підсумками засідань штабів із ліквідації надзвичайної ситуації.

На фронті відбулося 180 боїв за добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 15 січня на фронті зафіксовано 180 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 97 авіаційних ударів, застосував три ракети й скинув 234 керовані авіабомби. Крім цього, було залучено для ураження 6968 дронів-камікадзе та здійснено 3338 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з яких 57 – із реактивних систем залпового вогню… Авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження особового складу та техніки противника, два пункти управління БпЛА і ще один важливий об’єкт російських загарбників», – вказано в повідомленні.

Понад половина боїв відбулася на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку в районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Русин Яр, Олександро-Шультине, Щербинівка, Плещіївка та у бік Новопавлівки, Степанівки, Софіївки.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія та у бік Вільного, Родинського, Нового Шахового, Сухецького.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 30 атак росіян, у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки», – йдеться в ранковому зведенні.

Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

Читайте також: Армія Росії активізувала спроби просочитися на північ Покровська – 7-й корпус ДШВ

Армія РФ прорвалася на північ від міської межі Покровська і змогла там закріпитися, повідомив 11 січня проєкт DeepState. На мапі бойових дій з’явився «клин» у бік Родинського, який вже виходить за межі міста.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину минулого року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Велика Британія надає додатково на підтримку енергетики України 20 мільйонів фунтів стерлінгів

Велика Британія надасть ще 20 мільйонів фунтів стерлінгів (це близько 26,8 мільйона доларів) на підтримку енергетичної інфраструктури України на тлі російських атак. Уряд у Лондоні оголосив про це 16 січня, коли дві країни відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство, а війна в Україні наближається до кінця свого четвертого року.

Фінансування, яке доводить загальну підтримку енергетичного сектору України з боку Великої Британії до понад 470 мільйонів фунтів стерлінгів, буде спрямоване на ремонт та захист енергопостачання України та забезпечення опалення в будинках по всій країні під час суворих зимових умов.

«Наше 100-річне партнерство з Україною символізує все, що (лідер РФ Володимир) Путін намагається знищити, приносячи надію, можливості та більшу безпеку обом нашим країнам». Відзначаючи рік нашого унікального партнерства, ми робимо це з благоговінням перед мужністю та стійкістю, які українці демонструють щодня, відбиваючи варварське вторгнення Росії», – наголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Міністерка закордонних справ Іветт Купер додала, що «наша постійна підтримка енергетичної безпеки та стійкості допоможе зберегти світло ввімкненим, а українські домівки – в теплі, коли вразливе цивільне населення найбільше цього потребує».

РФ втратила за добу 1370 військових і майже пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 224 460 військових, зокрема 1370 – за останню добу, такі дані станом на ранок 16 січня навів український Генштаб.

У командуванні ЗСУ також заявили про такі втрати Росії у військовій техніці:

• 11563 танки (+6 одиниць за минулу добу)
• 23908 бойових броньованих машин (+4)
• 36230 артилерійських систем (+48)
• 1614 реактивних систем залпового вогню (+3)
• 1277 засобів ППО
• 434 літаки
• 347 вертольотів
• 107884 оперативно-тактичних БПЛА (+527)
• 4163 крилаті ракети
• 28 кораблів і катерів, 2 підводні човни
• 74486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (+180)
• 4044 одиниці спеціальної техніки (+2)

«Сьогодні наш шанс». Успіхи й невдачі ЄС в обмеженні енергетичних доходів Росії

Із 2022 року, початку великої війни РФ проти України, Євросоюз суттєво скоротив свою залежність від російських енергоресурсів. Він уже не імпортує вугілля з РФ, частка її нафти в загальному обсязі споживання впала з 27% до 3%, газу – з 45% до 10-13%. Процес повної відмови від залишків російського викопного палива має завершитися 2027 року.

«Навіть 10-13% російського газу – забагато. Це нас робить вразливими і непрямо фінансує війну Путіна, даючи йому принаймні 1-1,5 мільярда євро на місяць», – каже єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.

У момент повномасштабного вторгнення Росії до України нині профільний єврокомісар очолював Міністерство енергії своєї рідної Данії. Каже: впродовж кількох тижнів співробітники днювали й ночували на робочих місцях. Розробляли надзвичайний план на випадок, якщо Путін перекриє вентиль.

«Це зараз трохи соромно, але я був здивований, наскільки ми були залежними. В нас був план, за яким довелося б змусити великі компанії з тисячами працівників зупинити роботу… Якби Путін перекрив газ Європі в лютому 2022-го, у нас була б повна рецесія. Німецька економіка стала б, і ми всі разом з нею», – пригадує Ден Йоргенсен.

Посадовець каже, що урок був засвоєний тоді чітко: не можна залежати від одного джерела постачань, а тим більше – «від того, хто може бути твоїм ворогом».

Далі читайте тут

Сибіга: Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну»

Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну» на тлі складної ситуації в енергетиці через російські удари та сильне похолодання. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Федоров.

«На доручення премʼєр-міністерки Юлії Свириденко разом з Міністерством енергетики скликаємо Енергетичний Рамштайн, на якому розраховуємо отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання. Перебуваємо на постійному контакті з Європейським енергетичним співтовариством по наповненню Фонду підтримки енергетики України і закупівлі обладнання за рахунок фонду», – написав він у фейсбуці.

За його словами, Італія вже почала доставляти промислові бойлери високої потужності (від 550 до 3000 KW) на загальну суму 1.85 млн. євро, які допоможуть найбільш постраждалим громадам.

Як повідомив Сибіга, цього тижня вже є великий пакет допомоги на 200 мільйонів доларів від Норвегії – для закупівлі газу та обладнання.

Київ найближчим часом очікує нових двосторонніх пакетів енергетичної підтримки від інших партнерів. Міністр анонсує вже завтра новини щодо цього.

Також Сибіга заявив, що завтра будуть нові оголошення щодо додаткових пакетів підтримки спроможностей ППО.

Читайте також: Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення

12 січня уряд Норвегії оголосив про надання Україні пакету екстреної допомоги у розмірі 340 мільйонів євро для підтримки енергетичного сектору та допомоги українській владі у підтримці критично важливих послуг.

Генштаб ЗСУ: війська РФ посилили свої атаки на Покровському напрямку

На фронті з початку доби відбулося 161 бойове зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку, де противник здійснив 41 спробу потіснити українські підрозділи у районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія та у бік Родинського, Нового Шахового, Сухецького. Попередньої доби на цій ділянці фронті було 25 атак військ РФ.

Також інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – тут українські воїни відбивали 25 російських атак у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки.

Німеччина: суд відхилив апеляцію українця, якого підозрюють в підриві «Північних потоків»

Федеральна судова палата (BGH) Німеччини відхилила апеляцію громадянина України Сергій К., якого підозрюють у справі про вибухи на газопроводах «Північний потік». Він залишається під вартою.

BGH визнала заперечення, висунуті проти ордера на арешт, непереконливими і підтвердила як вагому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під юрисдикцію генпрокурора, так і підставу для арешту, а саме ризик втечі.

Згідно з рішенням, всупереч твердженням, викладеним у скарзі, загальний функціональний імунітет держслужбовців, що випливає з суверенного імунітету за міжнародним правом, не є перешкодою для притягнення до відповідальності обвинуваченого в разі, якщо він брав участь у диверсії від імені розвідувальної служби іноземної держави. Такий імунітет не поширюється на акти насильства, контрольовані розвідувальною службою.

Німеччина має територіальну юрисдикцію, оскільки трубопроводи, що вийшли з ладу, закінчувалися на її території, додають у BGH

Після екстрадиції з Італії Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування.

У Німеччині українця обвинувачують в координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.

Українця Сергія Кузнєцова заарештували в серпні 2025 року в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Кузнєцов став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». У Німеччині йому висунули кілька звинувачень, у тому числі за статтею про теракт. Провину у суді він не визнав.

Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – зруйновано три нитки з чотирьох.

Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.

Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.

Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.

Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення

В Україні з жовтня триває будівництво другого рівня захисту на 120 об’єктах енергетичної інфраструктури. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.

За його словами, роботи перебувають на різних етапах готовності й виконуються в складних умовах, зокрема під час обстрілів.

«Агентство будує додатковий другий рівень на 120 об’єктах. На сьогодні середній рівень виконання по цих роботах – приблизно від 30 до 80 відсотків. Ми повинні розуміти, що це об’єкти як трьохповерхові будинки приблизно, з бетоном, потужними фундаментами і багато чим іншим. Роботи йдуть у 2–3 зміни. Сьогодні вночі був приліт по такому об’єкту – вже частково побудованому: просто зайшов «Шахед» прямо в об’єкт», – зазначив Сухомлин.

Водночас він визнав, що попри посилення захисту, ситуація в енергетиці може погіршитися.

«Може бути гірше, ніж зараз. Це абсолютна правда. Ми розуміємо, що коли ми будуємо захист, який розрахований, наприклад, на «Шахеди», якщо туди прилетить два «Іскандери», то жоден захист не витримає удару. Я не знаю ступінь цинізму та рішень російських військових», – сказав він.

Проте, за його словами, жоден трансформатор, на якому було збудовано захисні споруди, не був повністю знищений під час ракетних та дронових атак.

«До цього агентство працювало по 22 підстанціях – це більше 40 трансформаторів: 750-ті та 1330-ті підстанції. Більшість робіт завершили минулого року – там 90% об’єктів висотою 7–8 поверхів. По деяких об’єктах було по 12–15 прильотів удень, були прямі влучання ракет. І жоден трансформатор, на якому агентство будувало захист, не був знищений», – наголосив Сухомлин.

На уточнення, чому захист на багатьох об’єктах будують лише зараз, він пояснив:

«Це не означає, що інші балансоутримувачі не захищають свої об’єкти. Підприємства нафтогазового комплексу, «Укренерго», гідроенерго та УЗЕ також виконують свою роботу. Агентству доручили захищати трансформатори потужністю 110 і 150 кВ у прифронтових регіонах – там, де роботи складні й інколи важко знайти підрядника. Обласні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначили пріоритетні підстанції, пріоритети підтвердило Міненерго, і тільки після цього агентство отримало наказ будувати захист.
Скільки таких трансформаторів у країні? Це тисячі і тисячі об’єктів, які неможливо захистити ні за три місяці, ні за два роки. Для цього потрібні великі фінансові ресурси та люди. Сьогодні по багатьох об’єктах ми міняємо підрядника по п’ять разів, бо працювати в умовах постійних обстрілів складно. Умови непрості, тож, звісно, можна сказати, що роботу потрібно було робити раніше. Але на сьогодні треба закатати рукави і виконувати її», – підсумував Сухомлин.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

За даними Служби безпеки, найбільше обстрілів зафіксували по об’єктах теплової та електричної генерації у Києві й Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Миколаївській і Чернігівській областях. Росія атакувала критичну інфраструктуру балістичними і крилатими ракетами «Іскандер», «Калібр», «Х-101», «Х-69» і дронами типу «Герань».

СБУ нагадує, що удари в період різкого похолодання призвели до масштабних відключень електроенергії і тепла, а також до порушення водопостачання в оселях мільйонів людей.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.