«Людей не було, щоб нас поміняти»: бойовий медик «Вітер» 471 день тримав позицію біля Соледару
471 день безперервно тримав оборону позиції біля Соледару Сергій Тищенко з позивним «Вітер», бойовий медик 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. До війська «Вітер» лікував тварин, а на полі бою – рятує поранених побратимів і бере участь у відбитті штурмів.
6 грудня 2025 року він отримав звання Герой України.
З бійцем ми зустрілися у підземному укритті в одному з містечок на Донеччині (назву не вказуємо з міркувань безпеки). Він якраз повернувся з відпустки: місяць був удома на Київщині разом із сім'єю і готувався до виходу на чергування у стабілізаційному пункті.
«Вітер» розповів Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) про те, яким був цей 471 день поспіль на передовій, як відбивали російські піхотні штурми, чи вдавалось тримати зв'язок з рідними та як тривале перебування під землею відбилося на здоров'ї.
Читайте в дивіться за лінком
«Я не тримаюсь за крісло»: Зеленський каже, що Україна готова до виборів і компромісів
Президент України Володимир Зеленський згоден на проведення виборів, попри війну, аби показати партнерам, передусім США, готовність України до компромісу в мирних переговорах, зазначив він під час брифінгу.
«Я постійно говорив про те, що дуже складно зробити вибори під час війни через безпеку і закон, але не може бути жодних причин, які зупиняють нас на дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. Тому я сказав: ми готові до виборів», – пояснив Зеленський.
За його словами, вибори неможливі без припинення вогню, тому український лідер закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.
«Це не значить, що вони (вибори – ред.) будуть, але готувати цей трек нам потрібно. Може так статися, що війна буде продовжуватись», – зауважив глава держави.
Він наголосив, що Україна готова до виборів. «Я не тримаюсь за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити», – сказав Зеленський.
22 грудня було створено робочу групу для підготовки законопроєкту про вибори під час воєнного стану. 26 грудня відбулося перше її засідання. Групу очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
До складу робочої групи входить 64 учасники, зокрема представники парламенту, Офісу президента, Кабміну, військових структур, ЦВК, громадських організацій, Верховного Суду та експертного середовища.
Наступне засідання робочої групи заплановано на першу половину січня – не пізніше 9 січня.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що робоча група напрацьовуватиме всі нюанси застосування Виборчого кодексу, які пов’язані з війною, зокрема: питання голосування військовослужбовців та їхнього права обиратися; голосування українців, які наразі перебувають за межами України, проведення виборів на тимчасово окупованих територіях країни, а також питання присутності на виборах іноземних спостерігачів.
Стефанчук заявив, що закон про вибори під час воєнного стану буде використаний одноразово.
На початку грудня в інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, який виступає з ініціативою мирного врегулювання війни між РФ і Україною, вкотре заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього президент Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти гарантувати безпеку для проведення виборів.
Пізніше Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно неправдиво стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.
На пресконференції в Москві 19 грудня Путін заявив, що РФ «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Він зазначив, що для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У Харкові на місці удару РФ знайшли фрагменти тіла ще однієї людини – влада
У Харкові на місці російського удару, здійсненого 2 січня, виявили фрагменти тіла ще однієї людини, повідомили міський голова Ігор Терехов і очільник ОВА Олег Синєгубов. Таким чином загальна кількість загиблих внаслідок цього удару зросла до чотирьох, серед них – трирічний хлопчик.
Влада повідомляє, що рятувально-пошукові роботи на місці трагедії тривають.
Раніше в ДСНС повідомляли про 31 постраждалого внаслідок російських ударів по Харкову вдень 2 січня. Серед постраждалих – немовля. За даними прокуратури, для удару сили РФ використали ракети «Іскандер».
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок удару зруйнована пʼятиповерхова будівля, а також частина під’їзду чотириповерхового багатоквартирного будинку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна провела переговори з радниками з нацбезпеки країн-партнерів: триває робота над мирним планом – Умєров
У суботу, 3 січня, в Києві відбулись зустріч з радниками з питань національної безпеки європейських країн, представниками Європейського Союзу та НАТО, повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров.
Він зазначив, що з українського боку в зустрічі взяли участь представники уряду, сектору безпеки й оборони, розвідувальної спільноти та парламенту.
«Обговорили безпекові гарантії, пункти мирного плану, економічне відновлення та військово-політичні питання. Більшість позицій – 90% мирного плану – вже узгоджені, робота триває над деталями», – пояснив Умєров.
Він акцентував, що до обговорень у форматі відеозвʼязку також приєднався спецпредставник президента США Стів Віткофф. Це дозволило синхронізувати підходи України, США та європейських партнерів у режимі реального часу.
«За підсумками домовилися перейти до наступного етапу – підготовки зустрічі на рівні лідерів країн, яка відбудеться 6 січня у Парижі», – зауважив секретар РНБО.
Він додав, що напередодні, 5 січня, відбудеться окрема нарада начальників генеральних штабів європейських країн, покликана забезпечити додаткову координацію дій зі союзниками у безпековому вимірі.
Згодом президент Володимир Зеленський уточнив, що 4 січня відбулося три панелі між українською переговорною командою та 18 учасниками з різних країн та інституцій.
«Головна увага – гарантіям безпеки, відбудові та базовій рамці для реального миру. Під час зустрічі обговорили всі наявні напрацювання документів і детально торкнулись послідовності кроків: уже 5 січня відбудеться зустріч начальників генеральних штабів, а 6 січня – зустріч на рівні лідерів у Парижі. Після цих контактів розраховуємо на результативну спільну зустріч із представниками США», – наголосив Зеленський.
Зранку 3 січня Умєров повідомив, що до Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн.
30 грудня президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з національної безпеки країн «Коаліції охочих».
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
Три фронти тиску на Путіна. Чи стане Трамп на бік України у 2026 році?
Чи стане президент Сполучених Штатів Дональд Трамп на бік України у 2026 році? Чи вичерпується запас міцності путінської Росії?
На ці та інші питання відповідають: провідний науковий співробітник Інституту досліджень війни та миру при Колумбійському університеті Раджан Менон, економіст, у минулому радник урядів кількох країн Андерс Ослунд і соціолог, співробітник Ратґерського університету Сергій Єрофеєв. Читайте за лінком
Зеленський анонсував «велике перезавантаження», яке торкнеться оборонного сектору, ДБР і ЗСУ
Президент Володимир Зеленський анонсував «велике перезавантаження», яке торкнеться оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.
«Ми починали з Кабінету міністрів України. Там не все перезавантажено. Будуть деякі зміни щодо міністерств», – анонсував президент.
За його словами, він вже передав пропозиції щодо першого віцепрем’єра та міністра енергетики, оскільки довго чекав від депутатів на їхню пропозицію.
«Я достатньо довго чекав від парламентарів їх пропозицій. Як скажу відверто, нехай фракція обговорює, разом з парламентарями, разом з урядовцями кандидатуру, яку я пропоную», – зазначив він.
Зеленський наголосив, що перезавантаження торкнеться й Міністерства оборони. Зміни почнуться, як тільки новий міністр оборони Михайло Федоров прийме посаду – коли депутати підтримають його кандидатуру. Президент також пообіцяв особисто взятися за ротацію «абсолютно всіх керівників» у сфері безпеки та правоохоронній системі.
Зеленський додав, що ротації торкнуться також Державного бюро розслідувань, про що вже неодноразово було сказано. Ротаційні процеси будуть відбуватися у січні.
Президент України Володимир Зеленський 3 січня зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра та міністра енергетики. Про це сам глава держави повідомив у соцмережах.
Напередодні, 2 січня, Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Посада очільника енергетичного відомства залишається вакантною з 19 листопада, коли Верховна Рада звільнила міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук та Германа Галущенка через розслідування НАБУ щодо ймовірної корупції в енергетиці.
Верховна Рада 17 липня 2025 року проголосувала за призначення міністрів уряду на чолі з Юлією Свириденко. Михайло Федоров зберіг посаду в уряді, ставши першим віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації.
Рада тоді ж затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Буданов погодився, заявивши, що нього це «честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки країни».
Пізніше президент повідомив, що Головне управління розвідки Міноборони очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який був на цій посаді від березня 2024 року. Про нового очільника СЗР Зеленський не повідомляв, заявивши у зверненні, що рішення буде незабаром.
Трамп: я не в захваті від Путіна, він вбиває забагато людей
Американський лідер Дональд Трамп зазначив, що «не в захваті» від російського президента Володимира Путіна, але «не боїться його».
«Я не в захваті від Путіна. Він вбиває забагато людей», – відповів Трамп на запитання про те, чи він обговорював ситуацію в Венесуелі під час їхнього останнього дзвінка.
Трамп запевнив, що сподівається досягти прогресу у мирному врегулюванні щодо війни в Україні, вкотре повторивши свою тезу про те, що він «успадкував» цю війну від Байдена, Зеленського та Путіна».
«Якби наші люди були залучені в війну України і РФ, вона не тривала б дуже довго. А зараз – це кривава бійня», – заявив американський президент.
Раніше Трамп заявив про прогрес у переговорному процесі. За його словами Трампа, одне чи два питання ще залишилось обговорити.
Раніше президент України Володимир Зеленський сказав, що 20-пунктний мирний план погоджено на 90%, гарантії безпеки погоджено на 100%.
Зеленський повідомив про намір змінити керівників ОВА у п’яти областях
Президент Володимир Зеленський анонсував зміни керівників обласних військових адміністрацій (ОВА) у п’яти областях України, йдеться у його повідомленні у телеграмі.
«Продовжуємо кадрові зміни і зараз проводимо консультації щодо нових керівників обласних адміністрацій у пʼяти регіонах: Вінницька область, Дніпровщина, Полтавщина, Тернопільщина, Чернівецька область. Коло кандидатур визначене. Завтра (4 січня – ред.) будуть ухвалені рішення, і розраховую, що Кабінет міністрів України найближчим часом погодить призначення. Наступного тижня нові керівники областей мають почати працювати. Слава Україні!», – зазначив глава держави.
Від початку доби на фронті відбулось понад 100 бойових зіткнень – Генштаб
Від початку доби на фронті відбулось 104 бойових зіткнення, йдеться в новому оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
Військові кажуть, що на Північно-Слобожанському та Курському напрямках сили РФ здійснили 42 обстріли, зокрема один – із реактивної системи залпового вогню.
Водночас на Південно-Слобожанському напрямку РФ 13 разів атакувала укріплення Сил оборони в районі Вовчанська, Стариці та Приліпки, у бік Ізбицького. Чотири боєзіткнення тривають.
У командуванні уточнили, що на Куп’янському напрямку війська РФ здійснили десять наступальних дій у районі Синьківки та Нової Кругляківки, у бік Куп’янська, Петропавлівки, Кучерівки та Курилівки.
Відомо також, що на Костянтинівському напрямку сили РФ 16 разів атакували в районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Клебана-Бика, Щербинівки, Русиного Яру та Софіївки, у бік Іванопілля, Берестка та Степанівки.
Також на Покровському напрямку армія РФ 16 разів атакувала українські позиції в районах Родинського, Мирнограда, Котлиного, Удачного та Філії, у бік Білицького. Одне боєзіткнення триває.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.
Зеленський пропонує Шмигаля на посаду першого віцепрем’єра і міністра енергетики
Президент України Володимир Зеленський 3 січня зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра та міністра енергетики. Про це сам глава держави повідомив у соцмережах.
«Дякую за системну роботу в Міністерстві оборони та процеси, які були активізовані для забезпечення захисту нашої держави. Саме така системність необхідна зараз для української енергетики. Це важливо, щоб після кожного російського удару ми могли оперативно відновлювати зруйноване і щоб розвиток української енергетики був стабільним та достатнім для українських потреб. Провели консультації з премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко, і розраховую на підтримку парламентарями такого підходу та позиції першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики для Дениса Шмигаля», – написав Зеленський у телеграмі.
Напередодні, 2 січня, Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Посада очільника енергетичного відомства залишається вакантною з 19 листопада, коли Верховна Рада звільнила міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук та Германа Галущенка через розслідування НАБУ щодо ймовірної корупції в енергетиці.
Верховна Рада 17 липня 2025 року проголосувала за призначення міністрів уряду на чолі з Юлією Свириденко. Михайло Федоров зберіг посаду в уряді, ставши першим віцепрем’єр-міністром – міністром цифрової трансформації.
Рада тоді ж затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.
Раніше сьогодні Володимир Зеленський повідомив, що запропонував Кирилу Буданову очолити Офіс президента України. Буданов погодився, заявивши, що нього це «честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки країни».
Пізніше президент повідомив, що Головне управління розвідки Міноборони очолить керівник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який був на цій посаді від березня 2024 року. Про нового очільника СЗР Зеленський не повідомляв, заявивши у зверненні, що рішення буде незабаром.
Сили РФ атакували Черкащину: є пошкодження і постраждалі – влада
Сили РФ завдали ракетного удару по Золотоніському району Черкаської області, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Ігор Табурець.
«Удень ворог завдав ракетного удару по Золотоніщині. На цю хвилину п’ятеро людей звернулись по допомогу до медиків. Двох травмованих доправили до лікарні, не тяжкі», – написав Табурець.
За його словами, за попередніми даними, уламками та вибуховою хвилею пошкоджено житлову інфраструктуру та приватне підприємство.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сирський розповів, як має відбуватися евакуація поранених із лінії фронту
Використання наземних роботизованих комплексів (НРК), створення підземних стабілізаційних пунктів та вдосконалення індивідуальних медичних аптечок були темами обговорення на нараді з питань розвитку медичної служби за участю головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Сучасна війна ставить нас перед дедалі складнішими викликами: «кіл-зона» може сягати понад 20 кілометрів. Тому ми постійно шукаємо й упроваджуємо нові рішення – як організаційні, так і технічні. Передусім це стосується евакуації поранених і надання їм швидкої та ефективної медичної допомоги», – написав Сирський у телеграм-каналі 3 січня.
За словами головнокомандувача, на нараді йшлося про використання наземних роботизованих комплексів для евакуації поранених із переднього краю. «Умови сучасного поля бою такі, що безпілотні евакуаційні платформи стають головним, а інколи і єдиним можливим засобом евакуації поранених у складних тактичних умовах. Дедалі більше підрозділів впроваджують застосування НРК… доставляючи пораненого з лінії бойового зіткнення до пункту передачі екіпажу медичної евакуації. Насамперед цей підхід використовуємо на Покровському напрямку, де зараз особливо важко», – наголосив Сирський.
«Окремо заслухав доповідь 81-шої бригади щодо створення підземних стабілізаційних пунктів. Це ще одне ефективне рішення, продиктоване реаліями війни. Завчасно підготовлені, замасковані та добре обладнані підземні пункти дають медикам змогу працювати зосереджено й безпечно та збільшити шанси на порятунок поранених. Такий досвід потрібно масштабувати», – додав Сирський.
Також обговорили вдосконалення індивідуальних медичних аптечок відповідно до сучасних викликів поля бою, вказав головнокомандувач ЗСУ.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.
Зеленський повідомив про «хорошу розмову» з прем’єром Британії
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів «Коаліції охочих».
«Хороша розмова з Кіром Стармером. І про те, як зараз діяти далі в дипломатії, і про те, як разом досягти більшої справедливості, зважаючи на все, що принесла Росія війною», – написав Зеленський у телеграм-каналі 3 січня.
За словами глави української держави, сторони також обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів, що відбудеться вже незабаром. «Також дуже продуктивно працюють радники з питань національної безпеки – сьогодні активний день, і 18 учасників з Європи беруть участь у спільній роботі. Координуємось також із американською стороною», – додав Зеленський.
Зеленський і Стармер обговорили «необхідність справедливого рішення щодо заморожених коштів від продажу «Челсі» (футбольного клубу, який до 2022 року належав російському олігарху Роману Абрамовичу – ред.). Це два з половиною мільярди фунтів, які можуть і мусять значно допомогти захисту життів і відбудові в Україні після всіх російських ударів».
До Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн і представники трьох міжнародних організацій, повідомив зранку 3 січня секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров.
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
У Харкові на місці ракетного удару РФ виявили тіло жінки і дитини. Під завалами є люди (фотосвідчення)
У Харкові вночі 3 січня під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло жінки, повідомили представники місцевої влади.
У Харкові вночі 3 січня під завалами будівлі, зруйнованої внаслідок російських ударів, виявили тіло жінки. «За попередньою інформацією, це може бути мати загиблого хлопчика. Триває пошуково-рятувальна операція. На місці ворожого удару працюють екстрені служби», – написав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Число загиблих зросло до двох, серед них – трирічний хлопчик.
Під завалами після удару РФ в Харкові може бути ще пʼятеро людей, повідомив Синєгубов, про що передає кореспондентка Радіо Свобода.
Фотогалерею на цю тему дивіться за лінком
«Українці не здаються». Соціолог Головаха про секрет стійкості, перемир’я, вибори і колапс Росії
Події останніх місяців знову підтвердили: Україна не Росія, і навіть під час війни люди можуть впливати на рішення влади. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів соціолог, професор Євген Головаха, коментуючи «картонкові протести» і «Міндічгейт». За його словами, українці не віддають владі всі важелі впливу і показують, що можуть домагатися змін.
Для багатьох найбільшою проблемою залишається мобілізація. Люди підтримують необхідність захисту країни, але відчувають особисті ризики і страх за близьких. Головаха зазначає: ситуацію могло б покращити, якби еліти показували приклад, а система мобілізації працювала прозоро.
Водночас сьогодні українці демонструють витримку і реалістичне ставлення до війни, каже соціолог. Більшість готова терпіти труднощі, не поступаючись суверенітетом, а перемога тепер – незалежна держава з європейським курсом і потужна армія. За словами Головахи, це означає, що люди психологічно адаптовалися до складних умов і це допомагає продовжувати боротьбу.
Тема виборів залишається важливою, але лише після завершення бойових дій. «Українці не хочуть диктатора, але хочуть сильного лідера», – підкреслює професор.
Радіо Свобода зібрало головні тези директора Інституту соціології НАН України Євгена Головахи про підсумки минулого і тенденції 2026 року. Читайте і дивіться за лінком
ЗАЕС частково втратила живлення внаслідок бойових дій – Міненерго
Окупована силами РФ Запорізька атомна електростанція вночі 3 січня внаслідок бойових дій втратила живлення з однієї з високовольтних ліній, повідомило Міністерство енергетики України.
«За час повномасштабної війни російські обстріли неодноразово призводили до пошкоджень ліній живлення ЗАЕС та спричинили 12 блекаутів на станції. Останній такий випадок стався менше ніж місяць тому. Крім того, Росія навмисно виводить з ладу енергетичну інфраструктуру на окупованій території та тестує підключення Запорізької АЕС до власної енергосистеми в умовах бойових дій та окупації», – йдеться в повідомленні про актуальний стан енергосистеми станом на ранок 3 січня.
Також у Міненерго підтвердили нові удари РФ по енергетичній інфраструктурі на півдні України.
«Уночі ворог вкотре завдав ударів по енергетичній інфраструктурі Миколаївської та Херсонської областей. Внаслідок чого є знеструмлені споживачі на Миколаївщині. На Херсонщині знову була атакована Херсонська ТЕЦ. Аварійно-відновлювальні роботи тривають, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – вказано в повідомленні.
Енергетики продовжують відновлення стабільного електропостачання на Одещині та Київщині після попередніх атак, здійснених у грудні. Найважчою залишається ситуація в прифронтових та прикордонних регіонах, де «відновлення електропостачання ускладнене постійними бойовими діями», наголошують у міністерстві.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
До Києва прибули радники з питань національної безпеки країн-союзниць України – Умєров
До Києва прибули радники з питань національної безпеки 15 європейських країн, повідомив зранку 3 січня секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров.
«У зустрічах беруть участь представники Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії, Латвії, Естонії, Литви, Польщі, Фінляндії, Канади, Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії, а також НАТО, Європейської ради та Європейської комісії. Попереду насичений робочий день: безпекові та економічні питання, робота з рамковими документами, координація подальших кроків із партнерами», – написав у телеграмі Умєров.
30 грудня президент України Володимир Зеленський повідомив, що в Україні цього тижня відбудеться зустріч радників з національної безпеки країн «Коаліції охочих».
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки та досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США та України зустрінуться вже наступного тижня, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
Президент Франції Емманюель Макрон, який брав участь у розмові з Зеленським і Трампом, заявив про прогрес у досягненні гарантій безпеки, які стануть «ключовими для побудови справедливого та міцного миру». Макрон також анонсував на початку січня зустріч представників країн «Коаліції охочих» у Парижі, щоб «остаточно узгодити конкретний внесок кожної країни».
На Миколаївщині після удару дронів знеструмлена частина населених пунктів – ОВА
Уночі росіські військові атакували дронами типу «Шахед» на критичну інфраструктуру Миколаївської області, повідомив голова ОВА Віталій Кім.
«Відбулося знеструмлення частини населених пунктів Миколаївського району. З ночі енергетики ведуть роботи з відновлення. Постраждалих немає», – повідомив чиновник.
Постраждалих унаслідок повітряних ударів немає.
Також у Миколаєві є проблеми з водопостачанням.
«За межами міста сталася аварійна ситуація, не пов’язана з обстрілами. Через це зараз вода подається з пониженим тиском. Фахівці вже на місці й працюють над відновленням подачі. Орієнтовно до кінця дня роботи мають бути завершені», – проінформував міський голова Олександр Сєнкевич.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ППО знешкодила 80 російських дронів минулої ночі – Повітряні сили
Російська армія в ніч на 3 січня атакувала Україну 95 ударними безпілотниками, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони типу Shahed, «Гербера» та інших типів запускали з Орла, Брянська, Курська, Приморсько-Ахтарська, Міллєрова, а також мису Чауда та Гвардійського в окупованому Криму. Близько 60 із застосованих дронів – «Шахеди».
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 80 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомило командування.
Повітряні сили зафіксували влучання 15 ударних безпілотників у восьми місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
85 осіб на квадратний кілометр. Оцінки втрат Росії у війні проти України
Четвертий рік війни проти України Росія провела у майже безперервному наступі, проте вона досі далека від оголошених цілей вторгнення.
За весь 2025 рік Росія, витіснивши українські сили з Курської області та просуваючись на території України, сумарно захопила, за різними оцінками, від 4727 до 5565 квадратних кілометрів: це більше, ніж минулого року. Російська редакція Радіо Свобода дослідила, ціною яких втрат російська армія досягла цього просування.
Оцінки втрат Росії у 2025 році
Росія не повідомляє про втрати з 2022 року, тому в розрахунках доводиться спиратися на розрізнені експертні оцінки, заяви західних політиків та дані Генерального штабу Збройних сил України.
Верхня оцінка російських втрат – дані Генштабу ЗСУ, згідно з якими Росія з 1 січня до 24 грудня 2025 року втратила 409,5 тисяч осіб. (Для порівняння, дані за 2024 рік – майже 430 тисяч). Ці цифри включають абсолютно всі втрати: не лише загиблих, а й зниклих безвісти, поранених та санітарні втрати, тобто йдеться не тільки про безповоротні втрати.
На даних ЗСУ ґрунтується щомісячна статистика Міністерства оборони Великої Британії, згідно з якою Росія у 2025 році, як і у 2024-му, ймовірно, втратила понад 400 тисяч убитими та пораненими.
Були й окремі оцінки західних політиків та експертних груп. Більше інформації за лінком