Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення
В Україні з жовтня триває будівництво другого рівня захисту на 120 об’єктах енергетичної інфраструктури. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
За його словами, роботи перебувають на різних етапах готовності й виконуються в складних умовах, зокрема під час обстрілів.
«Агентство будує додатковий другий рівень на 120 об’єктах. На сьогодні середній рівень виконання по цих роботах – приблизно від 30 до 80 відсотків. Ми повинні розуміти, що це об’єкти як трьохповерхові будинки приблизно, з бетоном, потужними фундаментами і багато чим іншим. Роботи йдуть у 2–3 зміни. Сьогодні вночі був приліт по такому об’єкту – вже частково побудованому: просто зайшов «Шахед» прямо в об’єкт», – зазначив Сухомлин.
Водночас він визнав, що попри посилення захисту, ситуація в енергетиці може погіршитися.
«Може бути гірше, ніж зараз. Це абсолютна правда. Ми розуміємо, що коли ми будуємо захист, який розрахований, наприклад, на «Шахеди», якщо туди прилетить два «Іскандери», то жоден захист не витримає удару. Я не знаю ступінь цинізму та рішень російських військових», – сказав він.
Проте, за його словами, жоден трансформатор, на якому було збудовано захисні споруди, не був повністю знищений під час ракетних та дронових атак.
«До цього агентство працювало по 22 підстанціях – це більше 40 трансформаторів: 750-ті та 1330-ті підстанції. Більшість робіт завершили минулого року – там 90% об’єктів висотою 7–8 поверхів. По деяких об’єктах було по 12–15 прильотів удень, були прямі влучання ракет. І жоден трансформатор, на якому агентство будувало захист, не був знищений», – наголосив Сухомлин.
На уточнення, чому захист на багатьох об’єктах будують лише зараз, він пояснив:
«Це не означає, що інші балансоутримувачі не захищають свої об’єкти. Підприємства нафтогазового комплексу, «Укренерго», гідроенерго та УЗЕ також виконують свою роботу. Агентству доручили захищати трансформатори потужністю 110 і 150 кВ у прифронтових регіонах – там, де роботи складні й інколи важко знайти підрядника. Обласні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначили пріоритетні підстанції, пріоритети підтвердило Міненерго, і тільки після цього агентство отримало наказ будувати захист.
Скільки таких трансформаторів у країні? Це тисячі і тисячі об’єктів, які неможливо захистити ні за три місяці, ні за два роки. Для цього потрібні великі фінансові ресурси та люди. Сьогодні по багатьох об’єктах ми міняємо підрядника по п’ять разів, бо працювати в умовах постійних обстрілів складно. Умови непрості, тож, звісно, можна сказати, що роботу потрібно було робити раніше. Але на сьогодні треба закатати рукави і виконувати її», – підсумував Сухомлин.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
За даними Служби безпеки, найбільше обстрілів зафіксували по об’єктах теплової та електричної генерації у Києві й Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Миколаївській і Чернігівській областях. Росія атакувала критичну інфраструктуру балістичними і крилатими ракетами «Іскандер», «Калібр», «Х-101», «Х-69» і дронами типу «Герань».
СБУ нагадує, що удари в період різкого похолодання призвели до масштабних відключень електроенергії і тепла, а також до порушення водопостачання в оселях мільйонів людей.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Резервна генерація: в уряді анонсують спрощення підключень
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міненерго, Мінрозвитку та Держенергонагляд отримали доручення максимально спростити підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для нарощення розподіленої генерації. Про це вона написала у телеграмі.
За її словами, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) рекомендовано скоротити строки та спростити вимоги до проєктної документації, технічних умов і процедур приєднання.
Про результати комісія доповідає уряду протягом тижня, додала Свириденко.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
У Кабміні повідомили, яким і де буде послаблення комендантської години
Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуація визначить території, на якій діятимуть послаблення комендантської години, Перше засідання з цього питання відбудеться завтра. Про це у телеграмі повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Йдеться про території, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації в енергетиці.
Прем’єрка додала, що на визначеній території під час комендантської години громадянам буде дозволено:
• без перепусток перебувати на вулицях та в громадських місцях, в тому числі у торгово-розважальних центрах, які забезпечують функції пунктів незламності, пунктів обігріву, а також підтримки життєдіяльності людей та бізнесу. До зазначених місць не належать розважальні заклади;
•рух приватного транспорту.
Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або ОВА можуть визначати додаткові заходи помʼякшення комендантської години з урахуванням ситуації на місці, додала Свириденко.
Президент Зеленський анонсував сьогодні рішення щодо комендантської години. «Потрібні достатні послаблення на час надзвичайно холодної погоди, щоб у людей і бізнесу були всі необхідні можливості», – написав він у телеграмі.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням склалася в Києві, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста, і ситуація є найскладнішою за чотири роки.
У Києві мають продовжити шкільні зимові канікули до 1 лютого – Свириденко
У Києві, де складна ситуація з електроенергією, мають продовжити шкільні зимові канікули до 1 лютого 2026 року, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«У Києві Міносвіти і КМДА мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Рішення не поширюється на дитячі садки», – написала вона у телеграмі
За її словами, МОН разом з обласними адміністраціями мають визначити необхідність для усіх закладів освіти тимчасово перейти з очного навчання на дистанційне або продовжити чи запровадити зимові канікули до 1 лютого 2026 року – залежно від безпекової ситуації в регіоні.
Останнім часом у Києві склалася особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.
За даними Міненерго, вранці 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
Уряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури
Уряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити постійний обігрів, повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, у Києві та Київській області впродовж доби проаналізують стан тепло-, електро-, газо- та водопостачання житлових будинків, окремо – будинки з електроопаленням, де наразі відсутнє електропостачання.
Прем’єрка додала, що усі ОВА та Київська міська військові адміністрації протягом доби мають скоротити споживання електроенергії, зокрема, обмежити зовнішнє освітлення будівель і територій, підсвітку реклами, надлишкове вуличне освітлення.
У грудні місцева влада повідомляла, що у Києві система зовнішнього освітлення столиці працює з урахуванням режиму енергозбереження –вуличне освітлення не вимикається повністю: на окремих ділянках його інтенсивність зменшено до 30%. При цьому, за даними «Київміськсвітло», система вуличного освітлення займає дуже малу частку (менше 1%) загального енергоспоживання столиці.
Уряд у грудні переглянув списки обʼєктів критичної інфраструктури. Як повідомлялось, були вивільнені й додані в загальну мережу 911 МВт електричної потужності. Це рішення, як очікувалось, вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості.
У Кабміні повідомляли, що зі списків прибирали дві категорії – споживачів потужністю менше 100 кВт та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, але цей перегляд не стосувався опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Макрон: Франція тепер надає Україні дві третини розвідувальних даних
Франція тепер надає Україні дві третини розвідувальної інформації, значною мірою замінивши в цьому США, заявив 15 січня президент Емманюель Макрон.
У виступі перед французькими військовими Макрон наголосив: «Тим часом, як Україна була надзвичайно залежною від американських розвідувальних можливостей рік тому, то нині дві третини забезпечує Франція». Деталей він не навів.
У грудні тодішній керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у розмові з lb.ua заявляв, що Україна «критично залежна» від Сполучених Штатів у питанні розвідувальних даних.
«Ми критично залежні в сенсі космічної зйомки, радіолокаційної і оптичної. Але тут є два складники. Перший, ми отримуємо від них доступ до космозйомки на безоплатній основі, у вигляді допомоги. Другий – це наші контракти. Так от, якщо нам відімкнути те, що йде у вигляді допомоги, по оптичній зйомці – це десь приблизно 15–17 % мінус, це не критично. По радіолокаційній – близько 46 %: важко, але теж нічого страшного в цьому немає… Критично буде, якщо вони ухвалять політичне рішення і заблокують контракти. Отоді ми падаємо майже до нуля… Друге, в чому ми залежні – це раннє оповіщення про балістичну загрозу. Усе. Інше в нас наше», – зазначав Буданов.
Адміністрація Дональда Трампа в березні 2025 року зупиняла обмін розвідувальними даними і військову допомогу Україні. Проте після того, як Україна погодилася на 30-денну угоду про тимчасове припинення вогню 11 березня, допомога США й обмін розвідданими відновилися.
ІМІ: у 2025 році зафіксували 130 порушень свободи слова в Україні, більшість вчинила Росія
У 2025 році в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова, 67 із них скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення, йдеться в моніторинговому дослідженні Інституту масової інформації (ІМІ) «Барометр свободи слова».
В ІМІ зазначили, що 2024 року зафіксували в Україні 268 порушень свободи слова, зокрема 155 – з боку Росії. Попри зменшення кількості російських злочинів у 2025 році, помітною стала тенденція до цілеспрямованих атак на журналістів дронами типу «Ланцет» і FPV у прифронтових регіонах, зазначили дослідники.
За даними ІМІ, минулого року внаслідок російської агресії проти України загинули 26 медійників (у 2024 році – 24), з них троє – внаслідок російських дронових атак під час виконання професійної журналістської діяльності: Антоні Лаллікан, Альона Грамова (Губанова), Євген Кармазін.
У 2025 році російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій медіа в шести регіонах – як тилових, так і прифронтових, підрахували в ІМІ. Крім того, як заявили дослідники, минулого року російські сили продовжили залякувати журналістів, погрожувати їм. Зокрема, ІМІ зафіксував анонімні погрози про мінування щонайменше 13 редакцій у різних регіонах країни протягом січня-березня 2025 року. Також в Інституті масової інформації зафіксували російські кібератаки на українські медіа – як національні, так і регіональні.
«Росія продовжує масово карати українських медійників за проукраїнську позицію й роботу на окупованих територіях. У 2025 році російські суди ухвалили вироки від 14 до 16 років позбавлення волі адміністраторам телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь – це Україна» Георгію Левченку, Владиславу Гершону і Яні Суворовій і громадянському журналісту з Криму Вілену Темер’янову», – йдеться у звіті.
«Окрім того, ситуація з кримськотатарськими журналістками в Криму демонструє системний тиск окупантів на них. Журналістів переслідують через професійну діяльність: заочно заарештовують (Олексіна Дорогань із проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії), штрафують за звинуваченням як «іноагента», повторно оголошують попередження (Лутфіє Зудєіва), а також проводять обшуки й вивозять для допитів (Ленора Дюльбер). Усі ці випадки демонструють системний тиск на журналістів й обмеження їхніх прав у Криму», – додали в ІМІ.
Крім того, за словами дослідників, у 2025 році експерти ІМІ зафіксували 63 випадки порушення свободи слова, за які відповідальні українські громадяни.
Ця кількість є меншою, ніж 2024 року, коли ІМІ зафіксував 113 таких порушень.
Порушення фіксувалися у 20 регіонах України, лідирує Київ з областю (26 випадків).
Найгучнішими випадками року стали, за даними ІМІ, стеження і переслідування журналістів-розслідувачів – hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.
Зеленський та Свириденко зустрілися з Георгієвою – обговорили підготовку нової програми МВФ
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка перебуває з візитом у Києві.
За його словами, під час зустрічі обговорили підготовку нової програми, яка передбачатиме розширене фінансування на 2026–2029 роки.
Він подякував за увагу до України та програми, які допомагають посилювати економіку та стійкість – «це важливо, особливо зараз, коли російські удари та жорстка зимова погода створюють серйозні виклики».
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також сьогодні зустрілася з директоркою-розпорядницею МВФ.
Очільниця уряду обговорила з Георгієвою стан підготовки до ухвалення програми підтримки МВФ на наступний період, яка є вкрай важливою для підтримки макрофінансової стабільності.
Крісталіна Георгієва у соцмережі Х після зустрічі з урядовцями написала, що підтвердила рішучу підтримку МВФ Україні та важливість продовження реформ.
Окремо Георгієва повідомила про зустріч з головою Нацбанку Андрієм Пишним та обговорення підтримки України з боку МВФ та того, як «монетарна політика допомагає зберегти макроекономічну стабільність у ці складні часи».
У листопаді 2025 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США.
У вересні минулого року стало відомо, що Україна звернулася до МВФ з проханням про нову програму фінансування.
За даними Мінфіну, від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.
Тимошенко розхитала вертикаль Зеленського? Викриття «чорних кас»: до кого веде слід?
Вищий антикорупційний суд України 16 січня проведе засідання, на якому розгляне обрання запобіжного заходу «народній депутатці, керівниці однієї з депутатських фракцій у Верховній Раді». Прізвище у ВАКС не назвали, втім, обставини справи вказують на Юлію Тимошенко, голову парламентської фракції «Батьківщина».
«На численні запити представників медіа інформуємо, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу до народної депутатки, керівниці депутатської фракції у Верховній Раді України заплановано на 16 січня 2026 року о 09:00», – йдеться в повідомленні.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура проситиме суд про заставу для Тимошенко в розмірі 50 мільйонів гривень, повідомили українські ЗМІ з посиланням на САП.
«50 мільйонів застави і браслет на шию»
50 мільйонів гривень застави для лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко – це завелика сума, заявив в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live») народний депутат від «Батьківщини» Сергій Євтушок.
«Ці 50 мільйонів, які сьогодні САП оголосила і будуть завтра предметом розгляду в Антикорупційному суді, і ще й ошийник, цей браслет на шиї (мається на увазі електронний браслет – ред.) – це не політичне замовлення, ви хочете сказати? Явне політичне замовлення».
В свою чергу народний депутат з фракції «Слуга народу» Федір Веніславський нагадав в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live»), що схожі справи НАБУ і САП ведуть проти депутатів «Слуги народу», тому не можна говорити, що справа проти Тимошенко – це політичне переслідування.
Він також припустив, чому прокуратура просить таку велику суму застави:
«У мене немає обставин справи, я не можу стверджувати щось, але якщо те, що оприлюднило НАБУ і САП, має місце насправді, то це не просто хабар за якесь голосування, а це цілеспрямоване розвалювання парламентської більшості в умовах війни. Це достатньо серйозний злочин, і тому, я думаю, саме у зв'язку з цим такий розмір застави».
Лідерку «Батьківщини» підозрюють у тому, що вона ініціювала переговори з окремими парламентарями щодо «системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань».
Підозру оголошено за частиною 4 статті 369 КК України («Пропозиція, обіцянка або надання такої особі неправомірної вигоди (грошей, майна, послуг, переваг»). Санкція статті передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з можливістю конфіскації майна.
Тимошенко зранку 14 січня після завершення обшуку в офісі партії «Батьківщина» в Києві заявила, що вважає дії щодо себе проявом «політичного замовлення» і «категорично відкидає всі абсурдні звинувачення».
- Як вплинула підозра Тимошенко на розклад сил у парламенті?
- Хто наповнював «чорну касу» депутатів?
- Хто записував і здав Тимошенко?
- «Слуги народу» знайшли агента НАБУ у своїх лавах?
- Що буде із монобільшістю Зеленського?
- Що означають кадрові ротації Зеленського?
- Чому із СБУ відставили Малюка та чи можна переглянути це рішення?
- Як діятиме новий міністр енергетики Денис Шмигаль у складних енергетичних умовах?
- Як захищені енергооб’єкти і яка ситуація в українських містах?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Російський дрон вдарив по Кривому Рогу, пошкоджена інфраструктура – влада
Російський дрон вдарив по Кривому Рогу, повідомив начальник районної військової адміністрації Євген Ситниченко.
«Вдень ворог атакував територію Криворізького району. БпЛА поцілив по місту Кривий Ріг. Сталося займання. Його пожежники ліквідували. Пошкоджено інфраструктуру», – написав він у телеграмі.
Люди не постраждали.
Напередодні, як повідомляв місцевий політик Олександр Вілкул, у Кривому Розі після масованої дронової атаки був пошкоджений об’єкт інфраструктури, без електропостачання залишилися десятки тисяч людей, зранку не вийде на лінію швидкісний трамвай, який у розтягнутому на десятки кілометрів місті виконує функцію метро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Армія РФ вийшла за адмінмежі Покровська: перелом у битві за місто?
Російські війська вийшли за адміністративну межу Покровська на півночі – просування зафіксував проєкт DeepState 10 січня. Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалось прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді. На мапі DeepState більша частина обох зараз під контролем агресора, решта у «сірій зоні». Покровський напрямок, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ, постійно лідирує за кількістю російських штурмів.
- Що означає просування армії РФ за адмінмежі Покровська на півночі?
- Яку роль у стримуванні противника відіграє сусіднє місто Родинське?
- Чому, попри просування під Покровськом і Вовчанськом, армія РФ не виходить на оперативний простір?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Олександром Саєнком – військовим аналітиком, полковником, командиром бригади (2022-2023 роки), військовим аташе у Франції (2011-2012 роки).
ЄС закликає до санкцій проти російського телеведучого та відомого артиста балету
Представники Європейського Союзу закликали до запровадження санкцій проти деяких найвідоміших телеведучих Росії, зокрема Павла Зарубіна – репортера державного телебачення, відомого своїми улесливими репортажами про президента РФ Володимира Путіна та майже необмеженим доступом до нього.
Запропоновані заходи, про які стало відомо Радіо Свобода, стосуються ще п’яти відомих росіян, серед яких Катерина Андрєєва, інша відома телеведуча, а також Сергій Полунін – відомий балетний танцюрист, який раніше був солістом Королівського балету в Лондоні.
Очікується, що ці заходи будуть розглянуті на засіданні Європейської ради, виконавчого органу ЄС, вже 29 січня, коли зустрінуться міністри закордонних справ 27 країн-членів блоку. Схвалення цих заходів не є певним, кілька членів ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, в минулому чинили опір деяким ініціативам.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ЄС постійно розширює список об'єктів, на які поширюються заморожування активів або заборона на видачу віз. Зараз цей список налічує понад 2500 осіб, компаній та інших організацій, а заморожені активи становлять близько 28 млрд євро (33 млрд доларів).
Ці нові запропоновані заходи підпадають під іншу категорію, пов’язану не конкретно з війною в Україні, а більш широко з «дестабілізуючими діями Росії». Наразі до цієї категорії потрапили близько 60 осіб та організацій.
Зарубін, з яким не вдалося відразу зв'язатися для коментарів, є телерепортером Першого каналу, найбільшої державної телемережі Росії. У заходах ЄС його називають «видатним російським пропагандистом».
Зарубін веде регулярну телепрограму під назвою «Москва. Кремль. Путін», де його висвітлення російського лідера часто є наївним і улесливим.
Полунін, уродженець України, був наймолодшим солістом Лондонського королівського балету, талант якого деякі критики порівнювали з Рудольфом Нурієвим або Михайлом Баришніковим. У 2012 році він раптово покинув трупу.
Пізніше він танцював у менш відомих театрах Москви, з'явився в російському реаліті-шоу, а потім у 2019 році записав відео для YouTube, яке стало вірусним, де він танцював під пісню Take Me To Church ірландського музиканта Hozier.
У 2019 році він викликав суперечки своїми дописами в соціальних мережах, в яких висловлював свою неприязнь до геїв і лесбійок, а також висловлював захоплення Путіним, чиє обличчя витатуйоване на його грудях. З 2024 року він живе в Ізраїлі.
ЄС заявив, що буде застосовувати санкції до Полуніна через його підтримку та збір коштів для російської армії під час війни в Україні, «участь у пропагандистських телешоу Кремля» та критику російських митців, які покинули країну після початку вторгнення.
Андрєєва протягом десятиліть була постійною ведучою російського державного телебачення, ведучою вечірніх новин каналу «Время» та двічі ведучою ток-шоу «Пряма лінія». Минулого року слідчі з Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального повідомили, що вона має паспорти Чорногорії та Гондурасу, що дозволяє їй вільно подорожувати ЄС та іншими країнами.
Серед інших осіб, проти яких спрямована пропозиція ЄС, – репер Роман Чумаков, відомий як Жиган, який пише та виконує пісні на честь Путіна; Марія Сіттель, ще одна телеведуча Першого каналу; та Дмитро Губернієв, популярний телекоментатор спортивних подій.
Ні Сіттель, ні Губернієв, які проводили патріотичні мітинги на підтримку Путіна і війни проти України, не були доступні для коментарів. Андрєєва і Чумаков також не були доступні для коментарів.
Санкції ЄС проти Росії часто, хоча й не завжди, вводилися у координації із західними союзниками, включаючи США та Канаду.
Суд у Варшаві відклав розгляд справи про екстрадицію до України російського археолога Бутягіна
Суд у столиці Польщі Варшаві 15 січня розглядав справу про екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, підозрюваного у проведенні незаконних археологічних розкопок в окупованому Криму.
Як повідомляє медіа Slawa TV, суд переніс засідання після того, як захист Бутягіна клопотав про відведення судді, заявивши про його можливу упередженість.
Адвокати зазначили, що саме цей суддя раніше не дозволив екстрадицію громадянина України до Німеччини, що, на їхню думку, може свідчити про його заангажованість.
Раніше Олександр Бутягін визнав, що здійснював археологічні розкопки в Криму понад 25 років, у тому числі після окупації півострова Росією.
Однак археолог не визнає своєї провини, відкидає можливість екстрадиції й заявляє, що отримував дозволи на розкопки від влади РФ, а здобути такі дозволи від України не міг.
Бутягіна затримали на запит України 11 грудня за підозрою в незаконних розкопках у Криму.
В Україні Бутягіна з 2024 року оголосили в розшук. Російський учений читав лекції в Європі й перебував у Польщі проїздом із Нідерландів.
12 січня суд у Варшаві продовжив арешт Бутягіна до 4 березня.
Міністерство закордонних справ Росії викликало посла Польщі Кшиштофа Краєвського і висловило йому «рішучий протест» у зв’язку із затриманням археолога.
Олександр Бутягін є завідувачем сектору античної археології Північного Причорномор’я Відділу Античного світу Ермітажу. З 1999 року він керує роботами Мірмекійської археологічної експедиції, яка досліджує античне городище Мірмекій на території сучасної Керчі.
Влада України називає незаконною участь Бутягіна у розкопках після 2014 року – з моменту окупації Криму Росією.
Археолога підозрюють у частковому руйнуванні об’єкта культурної спадщини та заподіянні збитків на суму понад 201,6 мільйона гривень (4,8 мільйона доларів), заявляв речник Варшавської окружної прокуратури Петр Скіба. Науковцеві може загрожувати до п’яти років позбавлення волі в Україні.
Зеленський зустрівся з послом Залужним і подякував йому за роботу
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним.
Зеленський повідомив, що подякував йому «за роботу в команді України».
«І важливо, що ми всі разом захищаємо незалежність України, наші національні інтереси, наших людей. Обговорили дипломатичні завдання, які актуальні зараз та можуть посилити всіх нас – Україну, нашу стійкість», – написав він у телеграмі.
Залужний наразі цю зустріч не коментував.
Наприкінці грудня в медіа з’явилася інформація, що Валерій Залужний на початку січня готується залишити посаду посла. Але його радниця Оксана Тороп в коментарі «Українській правді» заявила, що «нічого не змінилося. Він і далі продовжує відстоювати інтереси України на посаді посла у Великій Британії».
На сайті президента указу про можливу відставку Залужного немає.
Валерій Залужний є колишнім головнокомандувачем Збройних сил України, Верховний головнокомандувач ЗСУ Володимир Зеленський звільнив його з посади в лютому 2024 року. У травні 2024 року Залужного призначили надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії.
На заводі з виробництва дронів у РФ після українського удару знищені кілька будівель – супутникові знімки
Супутникові знімки показують наслідки українського удару по заводу в російському Таганрозі, що виробляє безпілотники для російської армії.
Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, на фотографії з космосу, зробленій 14 січня, через день після атаки українських дронів на підприємство, видно, що в результаті удару знищені кілька будівель на території заводу, зокрема одна, побудована порівняно недавно – на початку минулого року.
Центр спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України повідомив 13 січня, що разом із підрозділами Військово-морських сил завдали удару по виробничих корпусах заводу «Атлант Аеро», розташованого у Таганрозі Ростовської області Росії.
За даними СБУ, «Атлант Аеро» займається повним циклом проєктування, виготовлення і випробування ударно-розвідувальних безпілотників типу «Молнія», а також складових частин для дронів «Оріон» для російських військ.
«Ураження заводу знизить обсяги виробництва БпЛА та послабить технічні спроможності окупантів щодо проведення розвідувально-ударних операцій із застосуванням безпілотників. Кожна зупинена лінія виробництва – це сотні дронів, які не полетять по українських містах, не вб’ють мирних людей, не зруйнують домівки», – заявила служба.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
У Києві без тепла залишаються 300 багатоповерхівок – Кличко
У Києві без опалення залишаються 300 багатоповерхових будинків з 6000, де не було теплопостачання після масованої атаки РФ 9 січня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Комунальники продовжують цілодобово ремонтувати пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру. Ситуація ж з енергопостачанням, від якого залежить забезпечення комунальних послуг, залишається дуже складною. Наразі Київ живе за екстреними графіками відключень світла», – написав він у телеграмі.
Мер нагадав, що у місті заживили обʼєкти критичної інфраструктури потужними генераторами та мобільними котельнями, підʼєднують до генераторів і теплопункти деяких великих багатоповерхівок, де немає тепла і світла вже шосту добу.
Напередодні Кличко констатував, що без опалення були близько 400 багатоповерхових будинків.
Останнім часом особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася на лівому березі Києва і прилеглих районах Київської області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.
Після цього сили РФ знову атакували енергоінфраструктуру України, зокрема в ніч проти 13 січня. Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження своєї теплоелектростанції, не уточнивши, де вона розташована.
13 січня в Міненерго заявили, що через російські атаки у Києві та області неможливо прогнозувати перехід на погодинні графіки.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
У Харкові через удари РФ зруйнований великий об’єкт енергетичної інфраструктури – мер
У Харкові внаслідок російських ударів зруйнований великий об’єкт енергетичної інфраструктури, повідомив 15 січня міський голова Ігор Терехов.
«Ворог зруйнував великий об’єкт критичної енергетичної інфраструктури. Штаб із подолання наслідків надзвичайних ситуацій працює у режимі 24/7, на місці – аварійні служби і профільні фахівці. Ми робимо все можливе, щоб мінімізувати наслідки ворожих ударів і втримати керованість ситуації», – написав Терехов у телеграмі.
Перед тим він заявляв, що російські військові завдають ударів по передмістю Харкова.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням склалася в Києві, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста, і ситуація є найскладнішою за чотири роки.
Президент Чехії прибув до України
Президент Чехії Петр Павел прибув на Львівщину з робочим візитом, повідомив очільник обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Мали важливу розмову. Пан президент запитував про наслідки атаки, яку сьогодні пережив Львів, і наголосив, що Чехія незмінно залишається нашим стратегічним партнером і союзником», – написав Козицький у телеграмі.
За його словами, також участь у зустрічі взяли міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова і заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко.
«Попереду в делегації на чолі з президентом ще низка важливих подій у нашій області. Інформуватиму про все, що можна буде з міркувань безпеки», – додав Козицький.
Він зауважив, що від початку повномасштабної війни Чехія передала Україні військової допомоги майже на 837 мільйонів доларів, зокрема закупила понад 3,7 мільйонів артилерійських боєприпасів великих калібрів, з яких лише у 2025 році – 1,3 мільйона.
Інші деталі візиту поки що невідомі.
Чеські ЗМІ зазначають, що це третя поїздка Павела в Україну на посаді голови держави. У квітні 2023 року, крім Києва, він також відвідав Дніпро, а торік у березні прибув із Молдови до Одеси й звідти продовжив шлях до української столиці. В обох випадках він проводив переговори з президентом Зеленським та іншими українськими посадовцями.
Армія Росії атакувала портову інфраструктуру Одещини, поранений член екіпажу судна
Російська армія атакувала портову інфраструктуру Одеської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 15 січня.
За його даними, балістична ракета влучила в район причалу з контейнерами в Одеському районі, спричинивши загоряння.
«Пошкоджено також цивільне вантажне судно під прапором Мальти. На жаль, постраждав член екіпажу судна, йому надається медична допомога. Наслідки атаки уточнюються», – заявив Кіпер.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба уточнив, що удару зазнала портова інфраструктура Чорноморська.
«Судно готувалося до перевезення контейнерного вантажу. Внаслідок удару було пошкоджено три контейнери і стався витік олії. Для локалізації наслідків встановлюється бонове загородження», – повідомив він.
Кулеба назвав атаку «черговим актом російського терору» проти цивільної портової інфраструктури, міжнародної торгівлі та безпеки мореплавства:
«Росія свідомо атакує об’єкти, що забезпечують експорт, логістику та продовольчу безпеку. Усі відповідні служби працюють на місці».
Сили РФ з початку грудня 2025 року майже щоденно атакували Одещину, цілями атак були, серед іншого, порти. За даними віцепрем’єра Олексія Кулеби, Росія у 2025 році вдвічі збільшила ракетно-дронові атаки на українську портову інфраструктуру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський повідомив про зустріч зі Стерненком
Президент України Володимир Зеленський 15 січня повідомив, що зустрівся з активістом і волонтером Сергієм Стерненком.
«Подякував за підтримку нашої армії й зусилля з розвитку дронової складової захисту України. Обговорили актуальні питання щодо волонтерства, законодавчу підтримку волонтерства і конкретну роботу з бригадами. Важливо, щоб був максимум реальної інформації з усіх рівнів. Домовилися співпрацювати», – написав Зеленський у соцмережах.
Стерненко, коментуючи зустріч, заявив, що мав можливість обговорити «найбільш актуальні питання як щодо забезпечення війська і благодійної діяльності, так і щодо інших викликів, які стоять перед нашою державою».
«Передав від військових побажання та скарги – ми щодня отримуємо багато фідбеку з фронту, з усіх напрямків. І як фонд ми готові надавати його ще більше, а також допомагати із розвитком безпілотних технологій. Щоб військо було сильнішим. Щоб Україна була сильнішою. Пряма та відверта комунікація важлива», – додав він і подякував Зеленському за розмову.
Напередодні президент повідомляв про зустріч з українським волонтером Сергієм Притулою.
За результатами опитування центру Разумкова, оприлюдненому в грудні минулого року, серед суспільних інституцій найбільшою довірою українців користуються Збройні сили України (повністю або скоріше довіряють 92% опитаних), Державна служба з надзвичайних ситуацій (86%) і волонтерські організації (81%).