Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Яку роль відіграє Іран у війні Росії проти України?

Іран упродовж останніх років був одним із головних постачальників військової техніки для Росії, особливо після того, як Кремль у 2022 році розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Втім, експерти кажуть Радіо Свобода, що нині ця підтримка вже не відіграє ключової ролі у воєнних зусиллях Москви.

Продажі іранських ракет Росії, зокрема ракет протиповітряної оборони та балістичних ракет, з жовтня 2021 року склали 2,7 мільярда доларів США, йдеться у матеріалі агентства Bloomberg від 12 січня з посиланням на неназваного західного посадовця у сфері безпеки.

Обсяги цієї торгівлі Москва публічно не розкриває, а Іран заперечує поставки до Росії.

«Доти, доки між сторонами триває конфлікт, Іран утримуватиметься від надання будь-якої форми військової допомоги будь-якій зі сторін», – заявило постійне представництво Ірану при ООН у травні.

Втім, існують докази протилежного, зокрема, масове використання Росією іранських ударних безпілотників «Шахед» на початковому етапі повномасштабної війни. Однак нині цінність цієї підтримки виглядає значно меншою.

Дрони

«Хоча певні поставки іранських безпілотників усе ще тривали принаймні торік, зокрема, й далі передавали з Ірану новіші моделі, – я вважаю, що пік іранських оборонних поставок до Росії ми вже давно пройшли», – сказала у коментарі Радіо Свобода Ганна Нотте, керівниця євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

Подібної думки дотримується й аналітик Центру нових євразійських стратегій Руслан Сулейманов.

«Росія більше не є настільки залежною від іранського озброєння, як чотири роки тому. Ті самі безпілотники «Шахед» виробляються на території Росії під назвою «Герань», і… близько 90 відсотків усього виробничого циклу цих дронів уже повністю зосереджено в Росії, без допомоги Ірану», – сказав він.

Повністю читайте тут

«Вдячні Чехії за підтримку» – Сибіга привітав у Києві президента Павела

Президент Чехії Петр Павел, який відвідує Україну з візитом, зранку 16 січня прибув до Києва. На залізничному вокзалі столиці його зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Цього ранку для мене було честю вітати президента Петра Павела в Києві. Ми з нетерпінням чекаємо на змістовні переговори з президентом України Володимиром Зеленським для просування нашого стратегічного партнерства, оборонної співпраці та мирних зусиль. Ми вдячні Чехії та її народу за підтримку України», – вказав очільник зовнішньополітичного відомства України.

Лукашенко оголосив раптову перевірку Збройних сил Білорусі

Олександр Лукашенко 16 січня наказав провести масштабну перевірку Збройних сил Білорусі, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

«Розпочалася масштабна перевірка Збройних сил. Вона буде комплексною та складатиметься з кількох етапів», – цитує державне агентство БелТА слова державного секретаря Ради безпеки Олександра Вольфовича.

За його словами, перевірка відбувається з урахуванням досвіду «спеціальної військової операції» (російська офіційна назва повномасштабного вторгнення в Україну, в якій Білорусь формально участі не бере – ред.) та його впровадження у військах. Під час навчань будуть відпрацьовані питання захисту військових частин та протидії сучасним засобам ведення війни, включно з безпілотними літальними апаратами.

Вольфович додав, що Лукашенко схвалив ідею навчань і «особисто братиме участь у перевірці».

Першим буде оглянутий підрозділ військово-технічного забезпечення, один з найбільших підрозділів Збройних сил Білорусі, де зберігаються різні види бронетанкового озброєння та військової техніки.

РФ атакувала Україну 76 дронами – Повітряні сили ЗСУ

У ніч на 16 січня російські військові атакували територію України 76 ударними дронами типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів із трьох напрямків у Росії та з окупованого Донецька, близько 50 із них були «Шахедами», повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряною обороною збито/подавлено 53 ворожі БпЛА. Зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на одній локації», – інформують українські військові і додають, що атака триває, «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».

Шмигаль: до пунктів обігріву в Києві можна буде йти і в комендантську годину

До пунктів обігріву в Києві та Київській області можна буде потрапити цілодобово – незалежно від комендантської години, яка триває з півночі до 5:00, повідомив зранку 16 січня міністр енергетики України Денис Шмигаль.

«Змінюємо правила пересування громадян на вулиці в комендантську годину. Люди зможуть вільно пересуватися для того, щоб дістатися «Пунктів незламності», зокрема й вночі… Перерозподіляємо резервне обладнання між регіонами, враховуючи критичність потреб для об’єктів життєзабезпечення. Державні компанії, насамперед «Укрзалізниця» і НАК «Нафтогаз», повинні терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії протягом опалювального зимового періоду 2025/26 року в обсязі не менше 50% від загального споживання», – ідеться в повідомленні чиновника за підсумками засідань штабів із ліквідації надзвичайної ситуації.

На фронті відбулося 180 боїв за добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 15 січня на фронті зафіксовано 180 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 97 авіаційних ударів, застосував три ракети й скинув 234 керовані авіабомби. Крім цього, було залучено для ураження 6968 дронів-камікадзе та здійснено 3338 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, з яких 57 – із реактивних систем залпового вогню… Авіація та ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження особового складу та техніки противника, два пункти управління БпЛА і ще один важливий об’єкт російських загарбників», – вказано в повідомленні.

Понад половина боїв відбулася на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку в районах населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Русин Яр, Олександро-Шультине, Щербинівка, Плещіївка та у бік Новопавлівки, Степанівки, Софіївки.

На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія та у бік Вільного, Родинського, Нового Шахового, Сухецького.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 30 атак росіян, у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки», – йдеться в ранковому зведенні.

Бої також тривали на Північно–Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

Читайте також: Армія Росії активізувала спроби просочитися на північ Покровська – 7-й корпус ДШВ

Армія РФ прорвалася на північ від міської межі Покровська і змогла там закріпитися, повідомив 11 січня проєкт DeepState. На мапі бойових дій з’явився «клин» у бік Родинського, який вже виходить за межі міста.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину минулого року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Велика Британія надає додатково на підтримку енергетики України 20 мільйонів фунтів стерлінгів

Велика Британія надасть ще 20 мільйонів фунтів стерлінгів (це близько 26,8 мільйона доларів) на підтримку енергетичної інфраструктури України на тлі російських атак. Уряд у Лондоні оголосив про це 16 січня, коли дві країни відзначають першу річницю угоди про 100-річне партнерство, а війна в Україні наближається до кінця свого четвертого року.

Фінансування, яке доводить загальну підтримку енергетичного сектору України з боку Великої Британії до понад 470 мільйонів фунтів стерлінгів, буде спрямоване на ремонт та захист енергопостачання України та забезпечення опалення в будинках по всій країні під час суворих зимових умов.

«Наше 100-річне партнерство з Україною символізує все, що (лідер РФ Володимир) Путін намагається знищити, приносячи надію, можливості та більшу безпеку обом нашим країнам». Відзначаючи рік нашого унікального партнерства, ми робимо це з благоговінням перед мужністю та стійкістю, які українці демонструють щодня, відбиваючи варварське вторгнення Росії», – наголосив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Міністерка закордонних справ Іветт Купер додала, що «наша постійна підтримка енергетичної безпеки та стійкості допоможе зберегти світло ввімкненим, а українські домівки – в теплі, коли вразливе цивільне населення найбільше цього потребує».

РФ втратила за добу 1370 військових і майже пів сотні артсистем – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 224 460 військових, зокрема 1370 – за останню добу, такі дані станом на ранок 16 січня навів український Генштаб.

У командуванні ЗСУ також заявили про такі втрати Росії у військовій техніці:

• 11563 танки (+6 одиниць за минулу добу)
• 23908 бойових броньованих машин (+4)
• 36230 артилерійських систем (+48)
• 1614 реактивних систем залпового вогню (+3)
• 1277 засобів ППО
• 434 літаки
• 347 вертольотів
• 107884 оперативно-тактичних БПЛА (+527)
• 4163 крилаті ракети
• 28 кораблів і катерів, 2 підводні човни
• 74486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн (+180)
• 4044 одиниці спеціальної техніки (+2)

«Сьогодні наш шанс». Успіхи й невдачі ЄС в обмеженні енергетичних доходів Росії

Із 2022 року, початку великої війни РФ проти України, Євросоюз суттєво скоротив свою залежність від російських енергоресурсів. Він уже не імпортує вугілля з РФ, частка її нафти в загальному обсязі споживання впала з 27% до 3%, газу – з 45% до 10-13%. Процес повної відмови від залишків російського викопного палива має завершитися 2027 року.

«Навіть 10-13% російського газу – забагато. Це нас робить вразливими і непрямо фінансує війну Путіна, даючи йому принаймні 1-1,5 мільярда євро на місяць», – каже єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен.

У момент повномасштабного вторгнення Росії до України нині профільний єврокомісар очолював Міністерство енергії своєї рідної Данії. Каже: впродовж кількох тижнів співробітники днювали й ночували на робочих місцях. Розробляли надзвичайний план на випадок, якщо Путін перекриє вентиль.

«Це зараз трохи соромно, але я був здивований, наскільки ми були залежними. В нас був план, за яким довелося б змусити великі компанії з тисячами працівників зупинити роботу… Якби Путін перекрив газ Європі в лютому 2022-го, у нас була б повна рецесія. Німецька економіка стала б, і ми всі разом з нею», – пригадує Ден Йоргенсен.

Посадовець каже, що урок був засвоєний тоді чітко: не можна залежати від одного джерела постачань, а тим більше – «від того, хто може бути твоїм ворогом».

Далі читайте тут

Сибіга: Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну»

Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну» на тлі складної ситуації в енергетиці через російські удари та сильне похолодання. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Федоров.

«На доручення премʼєр-міністерки Юлії Свириденко разом з Міністерством енергетики скликаємо Енергетичний Рамштайн, на якому розраховуємо отримати від союзників додаткові внески та конкретні зобовʼязання. Перебуваємо на постійному контакті з Європейським енергетичним співтовариством по наповненню Фонду підтримки енергетики України і закупівлі обладнання за рахунок фонду», – написав він у фейсбуці.

За його словами, Італія вже почала доставляти промислові бойлери високої потужності (від 550 до 3000 KW) на загальну суму 1.85 млн. євро, які допоможуть найбільш постраждалим громадам.

Як повідомив Сибіга, цього тижня вже є великий пакет допомоги на 200 мільйонів доларів від Норвегії – для закупівлі газу та обладнання.

Київ найближчим часом очікує нових двосторонніх пакетів енергетичної підтримки від інших партнерів. Міністр анонсує вже завтра новини щодо цього.

Також Сибіга заявив, що завтра будуть нові оголошення щодо додаткових пакетів підтримки спроможностей ППО.

Читайте також: Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення

12 січня уряд Норвегії оголосив про надання Україні пакету екстреної допомоги у розмірі 340 мільйонів євро для підтримки енергетичного сектору та допомоги українській владі у підтримці критично важливих послуг.

Генштаб ЗСУ: війська РФ посилили свої атаки на Покровському напрямку

На фронті з початку доби відбулося 161 бойове зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку, де противник здійснив 41 спробу потіснити українські підрозділи у районах населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія та у бік Родинського, Нового Шахового, Сухецького. Попередньої доби на цій ділянці фронті було 25 атак військ РФ.

Також інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – тут українські воїни відбивали 25 російських атак у районах Солодкого, Гуляйполя та у бік Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого, Варварівки.

Німеччина: суд відхилив апеляцію українця, якого підозрюють в підриві «Північних потоків»

Федеральна судова палата (BGH) Німеччини відхилила апеляцію громадянина України Сергій К., якого підозрюють у справі про вибухи на газопроводах «Північний потік». Він залишається під вартою.

BGH визнала заперечення, висунуті проти ордера на арешт, непереконливими і підтвердила як вагому підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що підпадає під юрисдикцію генпрокурора, так і підставу для арешту, а саме ризик втечі.

Згідно з рішенням, всупереч твердженням, викладеним у скарзі, загальний функціональний імунітет держслужбовців, що випливає з суверенного імунітету за міжнародним правом, не є перешкодою для притягнення до відповідальності обвинуваченого в разі, якщо він брав участь у диверсії від імені розвідувальної служби іноземної держави. Такий імунітет не поширюється на акти насильства, контрольовані розвідувальною службою.

Німеччина має територіальну юрисдикцію, оскільки трубопроводи, що вийшли з ладу, закінчувалися на її території, додають у BGH

Після екстрадиції з Італії Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування.

У Німеччині українця обвинувачують в координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.

Українця Сергія Кузнєцова заарештували в серпні 2025 року в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Кузнєцов став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». У Німеччині йому висунули кілька звинувачень, у тому числі за статтею про теракт. Провину у суді він не визнав.

Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – зруйновано три нитки з чотирьох.

Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.

Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.

Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.

Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення

В Україні з жовтня триває будівництво другого рівня захисту на 120 об’єктах енергетичної інфраструктури. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.

За його словами, роботи перебувають на різних етапах готовності й виконуються в складних умовах, зокрема під час обстрілів.

«Агентство будує додатковий другий рівень на 120 об’єктах. На сьогодні середній рівень виконання по цих роботах – приблизно від 30 до 80 відсотків. Ми повинні розуміти, що це об’єкти як трьохповерхові будинки приблизно, з бетоном, потужними фундаментами і багато чим іншим. Роботи йдуть у 2–3 зміни. Сьогодні вночі був приліт по такому об’єкту – вже частково побудованому: просто зайшов «Шахед» прямо в об’єкт», – зазначив Сухомлин.

Водночас він визнав, що попри посилення захисту, ситуація в енергетиці може погіршитися.

«Може бути гірше, ніж зараз. Це абсолютна правда. Ми розуміємо, що коли ми будуємо захист, який розрахований, наприклад, на «Шахеди», якщо туди прилетить два «Іскандери», то жоден захист не витримає удару. Я не знаю ступінь цинізму та рішень російських військових», – сказав він.

Проте, за його словами, жоден трансформатор, на якому було збудовано захисні споруди, не був повністю знищений під час ракетних та дронових атак.

«До цього агентство працювало по 22 підстанціях – це більше 40 трансформаторів: 750-ті та 1330-ті підстанції. Більшість робіт завершили минулого року – там 90% об’єктів висотою 7–8 поверхів. По деяких об’єктах було по 12–15 прильотів удень, були прямі влучання ракет. І жоден трансформатор, на якому агентство будувало захист, не був знищений», – наголосив Сухомлин.

На уточнення, чому захист на багатьох об’єктах будують лише зараз, він пояснив:

«Це не означає, що інші балансоутримувачі не захищають свої об’єкти. Підприємства нафтогазового комплексу, «Укренерго», гідроенерго та УЗЕ також виконують свою роботу. Агентству доручили захищати трансформатори потужністю 110 і 150 кВ у прифронтових регіонах – там, де роботи складні й інколи важко знайти підрядника. Обласні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначили пріоритетні підстанції, пріоритети підтвердило Міненерго, і тільки після цього агентство отримало наказ будувати захист.
Скільки таких трансформаторів у країні? Це тисячі і тисячі об’єктів, які неможливо захистити ні за три місяці, ні за два роки. Для цього потрібні великі фінансові ресурси та люди. Сьогодні по багатьох об’єктах ми міняємо підрядника по п’ять разів, бо працювати в умовах постійних обстрілів складно. Умови непрості, тож, звісно, можна сказати, що роботу потрібно було робити раніше. Але на сьогодні треба закатати рукави і виконувати її», – підсумував Сухомлин.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

За даними Служби безпеки, найбільше обстрілів зафіксували по об’єктах теплової та електричної генерації у Києві й Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Миколаївській і Чернігівській областях. Росія атакувала критичну інфраструктуру балістичними і крилатими ракетами «Іскандер», «Калібр», «Х-101», «Х-69» і дронами типу «Герань».

СБУ нагадує, що удари в період різкого похолодання призвели до масштабних відключень електроенергії і тепла, а також до порушення водопостачання в оселях мільйонів людей.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Резервна генерація: в уряді анонсують спрощення підключень

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міненерго, Мінрозвитку та Держенергонагляд отримали доручення максимально спростити підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих установок для нарощення розподіленої генерації. Про це вона написала у телеграмі.

За її словами, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) рекомендовано скоротити строки та спростити вимоги до проєктної документації, технічних умов і процедур приєднання.

Про результати комісія доповідає уряду протягом тижня, додала Свириденко.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

У Кабміні повідомили, яким і де буде послаблення комендантської години

Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуація визначить території, на якій діятимуть послаблення комендантської години, Перше засідання з цього питання відбудеться завтра. Про це у телеграмі повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Йдеться про території, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації в енергетиці.

Прем’єрка додала, що на визначеній території під час комендантської години громадянам буде дозволено:

• без перепусток перебувати на вулицях та в громадських місцях, в тому числі у торгово-розважальних центрах, які забезпечують функції пунктів незламності, пунктів обігріву, а також підтримки життєдіяльності людей та бізнесу. До зазначених місць не належать розважальні заклади;

•рух приватного транспорту.

Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або ОВА можуть визначати додаткові заходи помʼякшення комендантської години з урахуванням ситуації на місці, додала Свириденко.

Президент Зеленський анонсував сьогодні рішення щодо комендантської години. «Потрібні достатні послаблення на час надзвичайно холодної погоди, щоб у людей і бізнесу були всі необхідні можливості», – написав він у телеграмі.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.

Останнім часом особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням склалася в Києві, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста, і ситуація є найскладнішою за чотири роки.

У Києві мають продовжити шкільні зимові канікули до 1 лютого – Свириденко

У Києві, де складна ситуація з електроенергією, мають продовжити шкільні зимові канікули до 1 лютого 2026 року, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«У Києві Міносвіти і КМДА мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року. Рішення не поширюється на дитячі садки», – написала вона у телеграмі

За її словами, МОН разом з обласними адміністраціями мають визначити необхідність для усіх закладів освіти тимчасово перейти з очного навчання на дистанційне або продовжити чи запровадити зимові канікули до 1 лютого 2026 року – залежно від безпекової ситуації в регіоні.

Останнім часом у Києві склалася особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.

За даними Міненерго, вранці 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.

Уряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури

Уряд опрацьовує можливість віднести житлові будинки з електроопаленням до обʼєктів критичної інфраструктури, щоб забезпечити постійний обігрів, повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, у Києві та Київській області впродовж доби проаналізують стан тепло-, електро-, газо- та водопостачання житлових будинків, окремо – будинки з електроопаленням, де наразі відсутнє електропостачання.

Прем’єрка додала, що усі ОВА та Київська міська військові адміністрації протягом доби мають скоротити споживання електроенергії, зокрема, обмежити зовнішнє освітлення будівель і територій, підсвітку реклами, надлишкове вуличне освітлення.

У грудні місцева влада повідомляла, що у Києві система зовнішнього освітлення столиці працює з урахуванням режиму енергозбереження –вуличне освітлення не вимикається повністю: на окремих ділянках його інтенсивність зменшено до 30%. При цьому, за даними «Київміськсвітло», система вуличного освітлення займає дуже малу частку (менше 1%) загального енергоспоживання столиці.

Уряд у грудні переглянув списки обʼєктів критичної інфраструктури. Як повідомлялось, були вивільнені й додані в загальну мережу 911 МВт електричної потужності. Це рішення, як очікувалось, вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості.

У Кабміні повідомляли, що зі списків прибирали дві категорії – споживачів потужністю менше 100 кВт та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, але цей перегляд не стосувався опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу.

Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.

Макрон: Франція тепер надає Україні дві третини розвідувальних даних

Франція тепер надає Україні дві третини розвідувальної інформації, значною мірою замінивши в цьому США, заявив 15 січня президент Емманюель Макрон.

У виступі перед французькими військовими Макрон наголосив: «Тим часом, як Україна була надзвичайно залежною від американських розвідувальних можливостей рік тому, то нині дві третини забезпечує Франція». Деталей він не навів.

У грудні тодішній керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у розмові з lb.ua заявляв, що Україна «критично залежна» від Сполучених Штатів у питанні розвідувальних даних.

«Ми критично залежні в сенсі космічної зйомки, радіолокаційної і оптичної. Але тут є два складники. Перший, ми отримуємо від них доступ до космозйомки на безоплатній основі, у вигляді допомоги. Другий – це наші контракти. Так от, якщо нам відімкнути те, що йде у вигляді допомоги, по оптичній зйомці – це десь приблизно 15–17 % мінус, це не критично. По радіолокаційній – близько 46 %: важко, але теж нічого страшного в цьому немає… Критично буде, якщо вони ухвалять політичне рішення і заблокують контракти. Отоді ми падаємо майже до нуля… Друге, в чому ми залежні – це раннє оповіщення про балістичну загрозу. Усе. Інше в нас наше», – зазначав Буданов.

Адміністрація Дональда Трампа в березні 2025 року зупиняла обмін розвідувальними даними і військову допомогу Україні. Проте після того, як Україна погодилася на 30-денну угоду про тимчасове припинення вогню 11 березня, допомога США й обмін розвідданими відновилися.

ІМІ: у 2025 році зафіксували 130 порушень свободи слова в Україні, більшість вчинила Росія

У 2025 році в Україні зафіксували 130 порушень свободи слова, 67 із них скоїла Росія внаслідок свого повномасштабного вторгнення, йдеться в моніторинговому дослідженні Інституту масової інформації (ІМІ) «Барометр свободи слова».

В ІМІ зазначили, що 2024 року зафіксували в Україні 268 порушень свободи слова, зокрема 155 – з боку Росії. Попри зменшення кількості російських злочинів у 2025 році, помітною стала тенденція до цілеспрямованих атак на журналістів дронами типу «Ланцет» і FPV у прифронтових регіонах, зазначили дослідники.

За даними ІМІ, минулого року внаслідок російської агресії проти України загинули 26 медійників (у 2024 році – 24), з них троє – внаслідок російських дронових атак під час виконання професійної журналістської діяльності: Антоні Лаллікан, Альона Грамова (Губанова), Євген Кармазін.

У 2025 році російські обстріли зруйнували або пошкодили щонайменше 16 редакцій медіа в шести регіонах – як тилових, так і прифронтових, підрахували в ІМІ. Крім того, як заявили дослідники, минулого року російські сили продовжили залякувати журналістів, погрожувати їм. Зокрема, ІМІ зафіксував анонімні погрози про мінування щонайменше 13 редакцій у різних регіонах країни протягом січня-березня 2025 року. Також в Інституті масової інформації зафіксували російські кібератаки на українські медіа – як національні, так і регіональні.

«Росія продовжує масово карати українських медійників за проукраїнську позицію й роботу на окупованих територіях. У 2025 році російські суди ухвалили вироки від 14 до 16 років позбавлення волі адміністраторам телеграм-каналів «РІА Мелітополь» і «Мелітополь – це Україна» Георгію Левченку, Владиславу Гершону і Яні Суворовій і громадянському журналісту з Криму Вілену Темер’янову», – йдеться у звіті.

«Окрім того, ситуація з кримськотатарськими журналістками в Криму демонструє системний тиск окупантів на них. Журналістів переслідують через професійну діяльність: заочно заарештовують (Олексіна Дорогань із проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії), штрафують за звинуваченням як «іноагента», повторно оголошують попередження (Лутфіє Зудєіва), а також проводять обшуки й вивозять для допитів (Ленора Дюльбер). Усі ці випадки демонструють системний тиск на журналістів й обмеження їхніх прав у Криму», – додали в ІМІ.

Крім того, за словами дослідників, у 2025 році експерти ІМІ зафіксували 63 випадки порушення свободи слова, за які відповідальні українські громадяни.

Ця кількість є меншою, ніж 2024 року, коли ІМІ зафіксував 113 таких порушень.

Порушення фіксувалися у 20 регіонах України, лідирує Київ з областю (26 випадків).

Найгучнішими випадками року стали, за даними ІМІ, стеження і переслідування журналістів-розслідувачів – hromadske, Bihus.Info, Kyiv Independent.

Зеленський та Свириденко зустрілися з Георгієвою – обговорили підготовку нової програми МВФ

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка перебуває з візитом у Києві.

За його словами, під час зустрічі обговорили підготовку нової програми, яка передбачатиме розширене фінансування на 2026–2029 роки.

Він подякував за увагу до України та програми, які допомагають посилювати економіку та стійкість – «це важливо, особливо зараз, коли російські удари та жорстка зимова погода створюють серйозні виклики».

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також сьогодні зустрілася з директоркою-розпорядницею МВФ.

Очільниця уряду обговорила з Георгієвою стан підготовки до ухвалення програми підтримки МВФ на наступний період, яка є вкрай важливою для підтримки макрофінансової стабільності.

Крісталіна Георгієва у соцмережі Х після зустрічі з урядовцями написала, що підтвердила рішучу підтримку МВФ Україні та важливість продовження реформ.

Окремо Георгієва повідомила про зустріч з головою Нацбанку Андрієм Пишним та обговорення підтримки України з боку МВФ та того, як «монетарна політика допомагає зберегти макроекономічну стабільність у ці складні часи».

У листопаді 2025 року Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) щодо запиту української влади щодо нової 48-місячної розширеної угоди в рамках розширеного фінансування (EFF) з потенційним доступом у розмірі близько 8,1 млрд доларів США.

У вересні минулого року стало відомо, що Україна звернулася до МВФ з проханням про нову програму фінансування.

За даними Мінфіну, від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.