Зеленський: є дані розвідки, що РФ готує новий масований удар
Російські військові готують новий масований удар, він може відбутися найближчими днями, повідомив президент України Володимир Зеленський, посилаючись на дані розвідки.
«Обов’язково, будь ласка, звертайте увагу на повітряну тривогу. Є інформація від розвідки: росіяни готують новий масований удар. Дрони для виснаження ППО й ракети. Хочуть скористатися холодом. Найближчими днями цей удар може відбутися», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 12 січня.
Вночі проти 9 січня війська РФ завдали масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, основною ціллю якого була Київщина. У Києві внаслідок удару загинули чотири людини, 25 постраждали, серед жертв були медики і рятувальники. На Київщині влада повідомляла про руйнування і 5 постраждалих.
Мер Києва повідомляв, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня в Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що для атаки по Україні російські військові використали 36 ракет і 242 БпЛА (близько 150 із них – «Шахеди»). Зокрема, у ЗСУ підтвердили застосування силами РФ балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, Астраханської області РФ. При тому, що, як повідомили військові, 244 цілі знешкодила ППО, зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.
Міністерство оборони Росії визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.
У МЗС Литви викликали представника Росії через удар «Орешником» по Україні
Міністерство закордонних справ Литви повідомляє, що викликало представника Росії у зв’язку з російським ударом по Україні минулого тижня із застосуванням балістичної ракети «Орешник».
«Атаки Росії залишають українців без тепла і світла. Сьогодні Литва викликала представника Росії, щоб висловити протест через атаку минулого тижня на Україну, під час якої було застосовано балістичну ракету «Орешник». Росія відповідатиме за свої воєнні злочини», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили ЗСУ 9 січня заявили, що РФ запустила по Україні «Орешник» з полігону Капустін Яр в Астраханській області. Міністерство оборони Росії визнало, що застосувало для удару по Львівщині балістичну ракету середньої дальності «Орешник», назвавши це відповіддю на нібито український удар по резиденції лідера РФ Володимира Путіна в Новгородській області. Україна і її західні партнери заперечують, що такий удар був, заявляючи, що Росія таким чином намагається виправдати нові атаки і затягувати мирні переговори.
Служба безпеки України оприлюднила фото уламків ракети, знайдених на Львівщині. За даними українських моніторингових каналів і російської служби BBC, ракета, ймовірно, була запущена без бойової частини або з муляжами боєзарядів.
Британська розвідка зауважує, що сили РФ здійснили друге оперативне застосування балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка подолала приблизно 1622 км до своєї цілі.
Росія атакувала два цивільні судна – Кулеба
Російські військові атакували ще два цивільні судна поблизу берегів України, повідомив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Ворожий БпЛА влучив у танкер під прапором Панами, який очікував заходу до порту для завантаження рослинної олії. На жаль, одного члена екіпажу було поранено. Зараз йому надається необхідна допомога. Морські рятувальні служби вже на місці, ліквідується загоряння на борту», – повідомив урядовець.
Крім того, за його словами, відбулася атака на судно під прапором Сан-Марино, яке виходило з порту із вантажем кукурудзи. «На щастя, постраждалих немає, судно продовжує рух», – зазначив Кулеба. Біля якого саме порту сталася атака, він не уточнив. Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомляли про рух російських БпЛА у напрямку Одещини.
Наприкінці року віцепрем’єр Кулеба заявляв, що Росія у 2025 році вдвічі збільшила ракетно-дронові атаки на українську портову інфраструктуру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Перші кроки Буданова: ТЦК, СЗЧ. Відставка Малюка: депутати проти рішення Зеленського
Новий очільник Офісу президента України Володимира Зеленського Кирило Буданов звернув увагу на корупцію в ТЦК та проблеми СЗЧ і анонсує ефективні рішення.
«Провів розширену нараду з керівництвом Генерального штабу, Сухопутних військ, ВСП та очільниками правоохоронних органів країни. На порядку денному – протидія корупційним проявам у системі ТЦК та СП і питання СЗЧ в армії», – зазначив він 10 січня.
За словами Буданова, зловживання посадовими обов’язками та підрив військової дисципліни – неприпустимі.
«Вивчаємо проблематику цих питань та готуємо зрозумілі й ефективні рішення», – підсумував голова ОП.
«Треба вводити терміни служби, переходити до мотивації щодо набору в війська. ТЦК у тому вигляді, в якому вони є, їх треба розпускати. […] Так би робив я. Що буде робити Буданов? Не знаю», – зазначив в етері Радіо Свобода («Свобода Live») Олексій Гончаренко, народний депутат України («Європейська солідарність»), член комітету з питань бюджету.
«Я не знаю, що зазначав у своїй думці пан Буданов. […] Кирило Олексійович, при всій повазі до нього, будемо дивитись, які будуть пропозиції (від нього – ред.)», – сказав в етері Радіо Свобода («Свобода Live») Олександр Федієнко, народний депутат України («Слуга народу»), член комітету з питань нацбезпеки. Він уточнив, що в роботі у його комітеті до нього приходять ті інституції, які призначаються і звітують перед парламентом. А голова Офісу президента такою людиною не є.
- Про що ж ідеться?
- Якими можуть бути нові дії щодо мобілізації?
- Що запланував Буданов?
- Якими будуть перші кроки Буданова?
- Як це сприйме Зеленський?
- Чому він обрав Буданова?
- І як вплине на рейтинг Буданова його перехід в Офіс президента?
Тим часом парламентський комітет з нацбезпеки, оборони і розвідки не підтримав рішення Зеленського про відставку Василя Малюка з посади голови СБУ. Сам Малюк підтвердив свою відставку ще 5 січня. Він повідомив, що залишається в системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що провів зустріч з Малюком, подякував йому «за бойову роботу й запропонував зосередитися саме на такій роботі».
«Має бути більше українських асиметричних операцій проти окупанта й російської держави, більше наших сильних результатів у знищенні ворога. Василь Васильович уміє це найкраще й саме цим продовжить займатись у системі СБУ», – написав він у телеграмі.
Зеленський доручив Василю Малюку зробити напрямок «українських асиметричних операцій найсильнішим у світі».
Відповідно до законодавства, голову СБУ призначає та звільняє Верховна Рада за поданням президента.
- Депутати не відпустять Малюка?
- Що далі?
- Чому Зеленський звільняє Малюка?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Військовий РФ, якого в Україні звинувачують у воєнних злочинах, став заступником мера Самари
У Самарі заступником мера (голови міського округу) призначили учасника війни в Україні, кавалера кількох російських орденів 43-річного полковника Сергія Карасьова. Про це йдеться на сайті російської програми перепідготовки учасників війни в Україні у чиновників «Время героев», передає місцева служба Радіо Свобода.
У 2023 році Офіс генерального прокурора України звинуватив Карасьова в скоєнні військових злочинів у ході вторгнення, увагу на це звернуло російське видання «7x7».
У публікації української прокуратури ім’я Карасьова не називалося, проте у вересні 2025 року британська газета The Sunday Time розкрила його особу. У матеріалах Офісу генпрокурора обвинувачений військовий згадується як командир 31-ї десантно-штурмової бригади. Карасьов очолив цю бригаду незадовго до вторгнення в Україну 2022 року.
За версією українського слідства, в 2022 році Карасьов застрелив мешканця окупованого Ірпеня через відсутність документів, а також побив пенсіонерку, вирвавши їй шматок волосся та вибивши зуби прикладом автомата. Сам Карасьов звинувачення не коментував.
На сайті «Время героев» йдеться, що Карасьов на новій посаді «вирішуватиме завдання, пов’язані з підтримкою бійців, ветеранів СВО (повномасштабної війни проти України – ред.) та їхніх сімей».
Там же йдеться, що інші учасники програми також обійняли нові посади, серед них – повноважний представник президента в Уральському федеральному окрузі Артем Жога, голова Тамбовської області Євген Первищов, сенатор Російської Федерації Олексій Кондратьєв та голова дитячо-юнацького «Движения Первых» Артур Орлов.
Свідчення воєнних злочинів Росії проти місцевих жителів, зокрема, в деокупованих 2022 року Бучі та Ірпені шокували світ, зірвали переговори про припинення вогню між Києвом і Москвою, викликали гостру критику на адресу Москви та активізували підтримку України. Росія не визнає воєнні злочини своїх військових в Україні.
Велика війна Росії проти України триває довше за «Велику вітчизняну». Які паралелі?
В Україні не минула непоміченою одна на перший погляд малопомітна дата. 11 січня 2026 року велика війна Росії проти України тривала вже 1418 днів – саме стільки, скільки тривала війна СРСР та Німеччини, окреслена в часових рамках «Великої вітчизняної», як у Росії називають Другу світову війну. Але які паралелі між нинішньою війною і війною в середині 20-го століття?
Добрива та енергоносії: МЗС Фінляндії та Швеції закликали посилити санкції на експорт із РФ
Фінляндія та Швеція закликають до жорсткіших санкцій проти Росії – про це повідомили міністерки закордонних справ обох країн 12 січня.
«ЄС має підготувати повну заборону морських перевезень у координації з G7. Зниження енергетичного експорту Росії обмежує її можливості фінансувати жорстоку війну проти України. ЄС також має посилити імпортні квоти та обмежити експорт предметів розкоші», – заявила голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен у соцмережі X (Twitter).
Вона додала, що цю пропозицію представила на пресконференції сьогодні спільно зі шведською колегою Марією Мальмер Стенергард.
Стенергард оприлюднила фото спільного з Валтонен листа до високої представниці Євросоюзу із закордонних справ Каї Каллас із відповідними пропозиціями.
Згідно з ним, ЄС має посилювати тиск на Росію у відповідь на російські атаки на Україну, що не припиняються.
«Із цією метою ми просимо долучити наступні заходи до пропозицій щод 20-го пакету санкцій ЄС і заохотити відповідну координації з партнерами по «Групі семи», – йдеться в тексті.
Запропоновані заходи включають:
- повну заборону на судноплавство для всіх кораблів, що перевозять російські вуглецеві енергоносії з портів РФ; це має «значно збільшити» вартість транспортування для Росії та забезпечити, щоб жоден суб’єкт ЄС не був залучений до такої торгівлі
- посилення обмежень на експорт російських добрив до блоку, оскільки добрива є «третьою за величиною категорією товарів, які Росія експортує до ЄС», а поточні квоти є «настільки щедрими, що торгівля на практиці не зазнає перешкод»
- усунення порогового значення для предметів розкоші, щоб запобігти їх експорту з Єврсоюзу до Росії
«Європейські предмети розкоші мають символічне та політичне значення поза межами грошової вартості», – аргументують дипломатки.
Як цитує мовник Yle, на пресконцеренції Валтонен висловила думку, що російська загроза є довгостроковою:
«Це означає, що ми повинні продовжувати тиск незалежно від можливого припинення вогню чи мирної угоди».
Мальмер Стенергард, за даними видання, оцінила ймовірні збитки російські економіці, зокрема, від потенційної заборони на імпорт добрив до ЄС у 1,4 мільярда євро.
23 жовтня Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Зокрема, пакет санкцій передбачає поступову заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій.
Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Трамп: у Зеленського «немає карт», є «лише одне – Дональд Трамп»
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю газеті The New York Times повторив свою думку, що у президента України Володимира Зеленського «немає карт» на руках, тобто він – у слабкій позиції у протистоянні з Росією. При цьому Трамп зазначив, що у Зеленського є «лише одне» – і це він сам, Дональд Трамп.
«У нього немає карт. У нього не було карт із першого дня», – заявив президент США, висловивши думку, що, «якби у нього не було Дональда Трампа, це було б повною катастрофою, і він це знає, і європейські лідери це знають, і всі це знають».
Раніше Трамп неодноразово стверджував, що, якби він, а не Джо Байден, був президентом США у 2022 році, Росія не почала б повномасштабне вторгнення в Україну, а якби він не розпочав постачання зброї Україні у свій перший термін, а потім не повернувся до влади у 2025 році, Росія вже окупувала б усю територію України.
Тезу про те, що Україна не має карт, Трамп висловлював, маючи на увазі, що Києву слід піти на поступки і погодитися з запропонованими США планами мирного врегулювання.
У відповідь на фразу про це Зеленський під час зустрічі у Білому домі у лютому минулого року відповів, що він «не грає в карти». Зустріч завершилася суперечкою. Згодом лідерам вдалося відновити відносини, і з того часу Трамп не раз зустрічався із Зеленським.
В опублікованих раніше фрагментах того ж інтерв’ю Трамп заявив, що США готові взяти на себе зобов’язання в рамках гарантій безпеки України після завершення війни, наголосивши, що ця готовність ґрунтується на його переконаності в тому, що Росія не нападе на Україну знову.
Зеленський 12 січня заявив, що проєкт тексту угоди про гарантії безпеки досягає «історичного рівня», і що він доручив своїй команді остаточно підготувати документ для можливого розгляду на найвищому рівні – тобто на зустрічі з Трампом. Повідомлень про дату можливої зустрічі поки що не було.
ООН: в Україні минулого року через війну РФ загинуло найбільше цивільних від 2022-го
У 2025 році в Україні зафіксували найбільшу від 2022-го кількість жертв серед цивільних осіб, спричинених війною Росії, повідомила 12 січня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
Місія в щомісячній доповіді підтвердила, що пов’язане з війною насильство в Україні в 2025 році призвело до загибелі 2 514 цивільних людей і поранення 12 142.
У місії зазначили, що загальна кількість загиблих і поранених цивільних у 2025 році була на 31% вищою, ніж у 2024 році, і на 70% вищою, ніж у 2023-му.
«Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком», – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.
У місії ООН зауважили, що 63% усіх втрат у 2025 році сталися у прифронтових районах.
«Особливо постраждали люди старшого віку, які становлять значну частку тих, хто залишився в прифронтових селах. ММПЛУ задокументувала, що особи віком 60 років і старше становили понад 45% (742 загиблих) цивільних, які загинули у прифронтових районах у 2025 році, хоча вони складають лише 25% загального населення України», – йдеться в повідомленні.
В ООН наголосили, що застосування безпілотників малої дальності поблизу лінії фронту стало причиною значної кількості жертв серед цивільних осіб: загинули 577 людей і 3 288 були поранені, що на 120% більше порівняно з 2024 роком.
«Більше застосування безпілотників малої дальності зробило багато районів поблизу лінії фронту фактично непридатними для життя», – зазначила Белль.
Крім того, як заявили в місії, масове збільшення застосування далекобійної зброї російськими військами, що розпочалося у червні 2025 року, також призвело до збільшення шкоди цивільному населенню у містах по всій Україні.
«Регулярні нічні атаки, які тривали годинами та здійснювалися із застосуванням сотень засобів ураження, призводили до загибелі та поранення цивільних осіб, руйнування цивільної власності й інфраструктури та створювали атмосферу тривоги по всій країні. Далекобійна зброя (ракети та баражувальні боєприпаси) спричинила 35% жертв серед цивільних осіб в Україні у 2025 році (682 загиблих; 4 443 поранених), що на 65% більше за кількістю загиблих і поранених порівняно з 2024 роком (531 загиблий; 2 569 поранених)», – сказано у звіті.
У місії ООН також звернули увагу на те, що у жовтні 2025 року російські збройні сили відновили масштабні скоординовані удари по енергетичних об’єктах по всій Україні, що спричинило аварійні відключення електроенергії і запровадження графіків відключень.
«Різке зростання кількості ударів із застосуванням далекобійної зброї та ураження національної енергетичної інфраструктури України означають, що наслідки війни тепер відчутні для цивільних осіб далеко за межами прифронтових районів. За температури до мінус 15 градусів за Цельсієм перебої з електропостачанням, водою й опаленням наражають цивільних осіб по всій країні на підвищений ризик», – заявила голова ММПЛУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський доручив фіналізувати документ щодо гарантій безпеки США для України
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь переговорної групи України щодо спілкування з американською стороною – про це він повідомив 12 січня.
За його словами, учасники групи обговорили графік на наступні два тижні щодо зустрічей, підготовки документів та можливого підписання.
«Доручив фіналізувати та передати для розгляду на найвищому рівні документ щодо гарантій безпеки для України від Сполучених Штатів. Це повинен бути документ історичного рівня, і саме такого рівня текст досягає зараз», – заявив голова держави.
Зокрема, Зеленський доручив прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, віцепремʼєр-міністру Тарасу Качці та міністру економіки Олексію Соболеву забезпечити повний супровід та експертизу економічних аспектів майбутніх угод між Україною та США, а також й тристоронніх за участі Європи. Зокрема, учасники наради визначили параметри «механізмів використання коштів на відбудову», які надходитимуть від партнерів.
«Розуміємо, що американська сторона перебуває в комунікації з Росією щодо базової політичної рамки для закінчення війни. Ми сформулювали наше бачення, і повинен бути чіткий фідбек від Росії, чи готові вони закінчити війну на реальних умовах. Якщо такої готовності не буде, тиск на агресора має й надалі посилюватися», – сказав Зеленський.
Він схвально оцінив тактику щодо танкерів «тіньового флоту» і фінансових схем, які «допомагають маргінальним режимам з інших частин світу обходити запроваджені проти них санкції». На думку президента, аналогічні практики треба поширювати й на Росію:
«Якщо там оберуть війну, відповіддю світу повинне стати максимальне обмеження російських експортних доходів».
29 грудня у Флориді (США) пройшли переговори президента США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського. Вони тривали понад дві години. Потім президенти провели телефонну розмову з кількома європейськими лідерами.
Згодом президент України повідомив, що на переговорах у США обговорили всі аспекти мирної рамки й досягли «значних результатів». Також обговорили послідовність подальших дій. За його словами, команди США і України зустрінуться, щоб фіналізувати всі обговорені питання щодо гарантій безпеки.
6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
«Найскладніша ситуація». Що зі світлом і теплом у Києві та області
У Києві та Київській області четверту добу усувають наслідки російської атаки, яка сталася у ніч проти 9 січня, забрала життя чотирьох людей і залишила без води і опалення частину жителів столиці.
За останніми даними, без тепла на тлі морозів у неділю залишалася понад одна тисяча будинків Києва.
Міський голова Києва Віталій Кличко каже, що «складна ситуація в столиці триватиме». А от прем’єрка каже про непросте становище і в області.
По 18:30 12 січня у ДТЕК заявили, що в Києві усі оселі, які залишались без світла після масованої атаки, знову підключені до енергосистеми, але в столиці застосовуються відключення.
Деталі – далі.
Генштаб: найбільше боєзіткнень від початку доби на Гуляйпільському напрямку
Сили оборони продовжують стримувати російський наступ, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 12 січня. На цей час від початку дня на фронті зафіксували 78 бойових зіткнень.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках російська армія не проводила наступальних дій, штаб зафіксував 61 обстріл із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку українські війська відбивали чотири російських атаки, один бій триває. На Куп’янському напрямку російські загарбники намагалися наступати в бік Петропавлівки та Курилівки.
Бойові дії тривали на Лиманському та Слов’янському напрямках.
На Костянтинівському напрямку армія РФ 13 разів намагалася вклинитися в українську оборону, бої тривають.
На Покровському напрямку від початку доби російські війська здійснили 21 спробу потіснити українські підрозділи із займаних позицій у районах Мирнограда, Покровська, Никанорівки, Родинського, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії та в бік Кучеревого Яру. Сили оборони відбили 17 атак, уточнює Генштаб.
На Олександрівському напрямку українські війська відбивали сім російських штурмових дій – армія РФ намагається просуватися в районі Злагоди та в бік Нового Запоріжжя, один бій триває.
«На Гуляйпільському напрямку відбулось 24 боєзіткнення в районах населеного пункту Гуляйполе та у бік Оленокостянтинівки й Варварівки. В деяких локаціях бої тривають до цього часу. Авіаудару КАБами зазнали Верхня Терса, Барвінівка, Любицьке», – йдеться в зведенні.
На Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках командування не фіксувало російських наступальних дій.
Армія РФ прорвалася на північ від міської межі Покровська і змогла там закріпитися, повідомив 11 січня проєкт DeepState. На мапі бойових дій з’явився «клин» у бік Родинського, який вже виходить за межі міста.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Києві попрощалися з медиком із Каховки, який загинув під час атаки РФ
У Михайлівському соборі Києва відбулося відспівування та прощання з медиком Сергієм Смоляком. Як повідомила влада, чоловік загинув у ніч проти 9 січня під час повторного удару армією РФ по багатоповерховому будинку в Дарницькому районі столиці.
«Сергій – місцевий уродженець, який понад 25 років працював старшим фельдшером швидкої допомоги у рідному місті. За роки служби він врятував не одне життя. Уже в Києві Сергій продовжив робити те, що вмів найкраще, – допомагати людям, не думаючи про небезпеку для себе. Він був не лише відданим своїй справі медиком, а й люблячим чоловіком, батьком і дідусем. Каховська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким і колегам Сергія Смоляка», – зауважили в в пресслужбі Каховської МТГ.
В останню путь Сергія проводжали під сирени автомобілів швидкої допомоги.
У Києві попрощалися з медиком із Каховки, який загинув під час атаки РФ
DeepState: армія РФ закріпилась північніше Покровська. Наслідки
Армія РФ прорвалася на північ від міської межі Покровська і змогла там закріпитися, про це 11 січня повідомив проєкт DeepState. На мапі бойових дій з'явився «клин» у бік Родинського, який вже виходить за межі міста.
Також агресор зміг просунутися і закріпитися на території в бік села Гришине – тут він взяв під свій контроль трасу, яка йде в Покровськ і Мирноград із заходу.
Обидва міста, згідно з мапою проєкту, повністю перебувають в «сірій зоні».
Раніше, 8 січня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомляв, що північна частина Покровська під контролем Сил оборони, а в Мирнограді українські захисники «зупиняють противника».
12 січня цю заяву Сирського підтвердили в 7-му армійському корпусі ДШВ, який обороняє агломерацію. Там зазначили, що російська армія активізувала штурми в напрямку північної частини міста вище залізниці, а також на його північно-західних околицях у бік Гришиного.
Вранці 12 січня український Генштаб повідомив про 46 штурмів на Покровському напрямку – ця ділянка фронту була найгарячішою за минулу добу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У грудні командування російського Генштабу доповіло лідерові РФ Володимиру Путіну, що російські війська взяли під контроль міста Гуляйполе в Запорізькій області та Мирноград у Покровському районі Донецької області. Український Генштаб ці заяви заперечив.
Війська РФ уже понад півтора року намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону на цьому напрямку.
Покровськ – місто з населенням до початку повномасштабного вторгнення РФ понад 60 тисяч – було важливим транспортним вузлом і більшу частину 2025 року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Армія Росії активізувала спроби просочитися на північ Покровська – 7-й корпус ДШВ
Сили оборони продовжують стримувати російський наступ у Покровську, повідомляє 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ 12 січня.
«Противник активізував спроби просочитися з допомогою штурмових груп у північну частину Покровська, що вище залізниці. Однак Сили оборони зупиняють зусилля ворога», – йдеться в повідомленні.
Військові додають, що російські сили намагаються вести активні дії в районі промислової зони на північно-західних околицях міста. Вони мають на меті накопичити сили для подальшого просування в бік Гришиного. Водночас Сили оборони «діють на випередження, застосовуючи ударні БпЛА та артилерію, не дозволяючи ворогу сконцентрувати сили та засоби або розгорнути наступальні дії».
Читайте також: «Не факт, що Костянтинівка стане головною точкою»: як може змінитися мапа боїв на Донбасі у 2026 році
За даними корпусу, похолодання ускладнює ведення бойових дій для обох сторін:
«Українські підрозділи забезпечуються необхідними засобами для підтримання боєздатності в умовах низьких температур. Зокрема, організована доставка бійцям теплого одягу та індивідуальних засобів обігріву».
Командування додає, що логістичне забезпечення в районі бойових дій залишається складним. Для постачання застосовують важкі дрони та наземні роботизовані комплекси.
Напередодні угруповання військ «Схід» повідомило, що Сили оборони продовжують контролювати північну частину Покровська, переміщення підрозділів РФ «своєчасно виявляються, завдається вогневе ураження по противнику».
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Через російський удар загинула жителька Херсона
Російські війська вчергове атакували Херсон, повідомляє місцева влада 12 січня.
Як заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, армія Росії близько 13:40 атакувала Дніпровський район міста:
«Внаслідок обстрілу смертельні поранення дістала 79-річна жінка».
Херсонщина, зокрема її обласний центр, щодня зазнає атак російських дронів та артилерії, гинуть люди.
Читайте також: ОВА: житель Херсона загинув через вибуховий пристрій
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Rheinmetall: Україна отримає перші бойові машини піхоти Lynx на початку 2026 року
Україна отримає перші бойові машини піхоти Lynx KF41 на початку 2026 року, повідомляє оборонна корпорація Rheinmetall 12 січня.
У компанії зазначають, що відповідний контракт сторони підписали в грудні 2025 року. Замовлення на перші п’ять бойових машин коштує «в межах двохзначних чисел мільйонів євро», його фінансує Німеччина.
«Рішення на користь Lynx KF41 було ухвалене після ретельних випробувань цієї бойової машини піхоти наступного покоління. БМП будуть оснащені двомісною баштою Lance та будуть спеціально сконфігуровані для збройних сил України. Наступним кроком є закупівля додаткових партій, включаючи виробництво в Україні», – повідомляє компанія.
Читайте також: SIPRI: переозброєння в Європі триває, але загроза проблем із ланцюгами поставок зростає
Генеральний директор Rheinmetall AG Армін Паппергер висловив подяку за довіру, яку виявила Україна, та уряду Німеччини за підтримку.
Міністерство оборони України наразі не повідомляло про очікувані терміни щодо поставки Lynx KF41.
У серпні 2025 року видання Financial Times повідомило, що темп розширення потужностей підприємств військово-промислового комплексу Європи зріс утричі з початку повномасштабної війни Росії проти України.
Одним із найбільш масштабних будівництв у сфері ВПК за цей час став спільний проєкт німецької Rheinmetall і угорського державного оборонного холдингу №7 на заході Угорщини, де виробляються 30-міліметрові боєприпаси для бойової машини піхоти KF41 Lynx компанії Rheinmetall.
Кривий Ріг знову перебуває під атакою «Шахедів» – Вілкул
Місто Кривий Ріг Дніпропетровської області серед дня 12 січня зазнає російської повітряної атаки, повідомив місцевий політик Олександр Вілкул.
«Кривий Ріг знову під шахедною атакою. Усі чули вибухи. Атакують об’єкти інфраструктури», – написав Вілкул у телеграмі.
Унаслідок попереднього повітряного удару, якого військові РФ завдали із застосуванням ракет 8 січня, місто було знеструмлене. Минулого тижня через атаку російських війвькових у Кривому Розі загинула жінка, постраждали понад 20 людей.
Останню масштабну дронову атаку рідне місто президента України пережило 10 січня.
Одна «здала», інші сховали. Медсестра-байкерка Зоя Ковалець про втечу з окупації і роботу в стабпункті ЗСУ
Росіянам Зою здала сусідка, яка у неї ж і ночувала. Операційна медсестра 47-ї бригади ОМБр ЗСУ Зоя Ковалець на початку повномасштабного вторгнення опинилася в окупації на Херсонщині. Коли російські війська зайшли в її рідне селище Високопілля, вона почала передавати ЗСУ інформацію про пересування окупантів. Коли ж росіяни дізналися про це – почали шукати її по всьому селищу. Зою переховували сусіди. Через два місяці їй вдалося вибратися з окупованого селища. Медикиня одразу пішла допомагати в шпиталь, а згодом мобілізувалася у ЗСУ.
Про найважчі спогади із Запорізького напрямку фронту і чому вона називає його «молодим»?
Як сусідка напоїла російського солдата, щоб врятувати Зою? Та чому її називають «Кіборг» та це пов’язано із мотоциклами? Свою історію Зоя Ковалець розказала кореспондентці Крим. Реалії.
Старша операційна медсестра 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Маґура» Зоя Ковалець показує стабілізаційний пункт на Сумському напрямку. Його облаштували під землею, у бліндажі.
«Немає такого приміщення, яким, на сьогоднішній день в цьому населеному пункті ми могли б скористатися, зняти чи обладнати будиночок. Тому зробити це в бліндажі. І в цілях безпеки – це нижче», – розповідає Зоя Ковалець, старша сестра евакуаційного відділення 47 ОМБр ЗСУ «Маґура».
Місця небагато, але тут розмістили все найнеобхідніше. Свята-святих –операційний стіл. Наближатись до нього суворо заборонено, жартує Зоя.
«Якщо хтось несанкціоновано торкається стола, він ризикує отримати, так скажемо, тілесні ушкодження. Так, я можу не стриматися, тому таких ризикових небагато», – сміється Ковалець.
...
Читайте вражаючу історію повністю тут
Норвегія виділяє Україні близько 17 мільярдів гривень – на енергетику та інші потреби
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде, який 12 січня перебуває з візитом у Києві, оголосив про виділення Україні допомоги на 4 мільярди крон (це близько 17 мільярдів гривень за поточним курсом). Ці ресурси будуть спрямовані на енергетичний сектор та функціонування української держави.
«Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає, часто на шість годин поспіль (це усереднений показник, зараз у багатьох районах столиці та Київщини світла немає і на триваліші періоди – ред.). Це гроші, які Україні дуже потрібні, і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх», – наголосив Ейде.
Норвезька допомога розподілятиметься через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, зокрема й Україну.
Особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася останнім часом на лівому березі Києва та прилеглих районах столичної області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики.