У Краматорську і Слов’янську залишаються понад 83 тисячі людей – влада
На Донеччині у Краматорській та Слов’янській міських громадах наразі залишаються 83 443 цивільні людини, повідомив на онлайн-брифінгу 5 серпня начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОДА Дмитро Петлін.
«У Краматорській громаді наразі залишаються 46 143 людини, а у Слов’янській громаді – 37 300», – цитує чиновника «Укрінформ».
За його словами, евакуація у громадах триває, на території області працюють від 10 до 12 евакуаційних груп силовиків – це групи Національної поліції «Білі янголи» та групи рятувальників з ДСНС «Фенікс». Також волонтери проводять евакуацію в області, і їх теж «десь 10 і більше бригад щодня працюють», додав Петлін.
Із найнебезпечнішої частини Краматорська влада оголосила обов’язкову евакуацію дітей
У Донецькій області влада оголосила обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками найбільш небезпечних районів Краматорська, а також селищ Красноторка й Біленьке, які адміністративно також належать до Краматорської міськради. Про це голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив 5 серпня у фейсбуці.
«Підписав наказ про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей із окремих територій Краматорської громади», – зазначив Філашкін.
За його словами, йдеться про 525 дітей із 424 родин.
Дітей евакуюватимуть разом із батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками.
«Це складне, але необхідне рішення. Безпекова ситуація погіршується, тому залишати дітей під постійною загрозою російських ударів неприпустимо. Прошу батьків не зволікати та сприяти роботі евакуаційних груп», – зауважив очільник Донеччини.
«Український народ справді викликає захоплення»: сенатор США про Україну, війну та Путіна
На Одещині до 13 зросло число постраждалих через удар РФ по підприємству, одна людина загинула – ОВА
До 13 збільшилася кількість постраждалих унаслідок завданого зранку 5 серпня російського удару по цивільному підприємству на Одещині, повідомив голова ОВА Олег Кіпер, нагадавши, що одна людина загинула.
«Десятьох постраждалих госпіталізували. Ще двом медичну допомогу надали амбулаторно. Ліквідація наслідків триває», – вказав чиновник.
РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Російський удар балістичними ракетами і безпілотниками, здійснений по Києву і Київщині вночі проти 5 серпня, є частиною серії атак, які призводять до зростання кількості жертв серед цивільних осіб в Україні, заявили в Моніторинговій місії ООН із прав людини в Україні (ММПЛУ).
«Ця остання атака відбулася влітку, яке ознаменувалося неодноразовими масштабними ударами по Києву, що мали катастрофічні наслідки для цивільних осіб. Все частіше застосування балістичних ракет й іншої далекобійної зброї в населених пунктах призводить до зростання кількості жертв серед цивільних осіб і значних руйнувань житлових будинків, підприємств та іншої цивільної інфраструктури», – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.
За даними місії, за перші шість місяців 2026 року в Україні загинули 1 396 цивільних людей, а 7 978 – зазнали поранення, що на 37 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року, і на 114 відсотків більше, ніж за позаминулий рік.
Наша остання зйомка із загиблим Олексієм Юковим: «Ризикуючи всім». Евакуація тіл військових ЗСУ та армії РФ
На Запоріжжі дрон атакував магазин, загинула жінка – ОВА
Російські військові вдень 5 серпня атакували Кушугумську громаду на Запоріжжі, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Загинула жінка, пошкоджено торговельне приміщення. На жаль, загинула 51-річна жінка», – написав чиновник у телеграмі.
За його даними, у будівлю влучив російський FPV-дрон.
«Не можу зупинитися, поки не знайду останнього» – на фронті загинув пошуковець Олексій Юков
На фронті загинув пошуковець, керівник Асоціації «Плацдарм» Олексій Юков, повідомили 5 серпня його родичі і друзі.
«Велика втрата для мене особисто та мого кола спілкування. Більшу частину свого життя він повертав загиблим імена, жив у Словʼянську. Його імʼя – це про Український Донбас та повагу до кожного загиблого, якого він повернув рідним. Отримав смертельне поранення під час ексгумації тіл на лінії зіткнення», – написав у фейсбуці військовослужбовець Сергій Гнезділов.
Раніше це також підтвердила дружина пошуковця Євгенія Калугіна.
«Юков Олексій назавжди в строю….. Друже, ти неймовірний, то, що ти робив, це мало хто може зробити», – вказав голова Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін.
На Сумщині через удари РФ загинули дві людини – ОВА
На Сумщині 5 серпня через російські удари загинули двоє людей, є поранені серед цивільних жителів, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«У Путивльській громаді російський дрон атакував цивільний автомобіль. Унаслідок удару вкрай важких поранень зазнала 40-річна жінка, яка в цей час перебувала поруч. Врятувати її не вдалося. Ворог інтенсивно атакує територію громади. Вранці внаслідок ворожих ударів поранення також отримали двоє місцевих жителів», – написав він у телеграмі.
Крім того, за словами Григорова, в лікарні сьогодні помер 59-річний чоловік, який 1 серпня зазнав тяжких поранень через удар російського БпЛА по його будинку в Краснопільській громаді.
«Також сьогодні в Краснопільській громаді постраждала жінка, яка їхала велосипедом. Попередньо, стався вибух невідомого предмета. Ймовірно, ворог здійснив дистанційне мінування території», – зазначили в ОВА.
Путін змінив ключових командирів на Донбасі: кого саме і навіщо
Лідер Росії Володимир Путін змінив одразу кількох ключових командувачів на Донбасі під час зустрічі з керівництвом Міноборони РФ 5 серпня.
Новим командувачем угруповання військ «Центр» ЗС РФ став генерал-полковник Андрій Іванаєв, який до цього очолював угруповання «Схід». Останнє ж очолив генерал-майор Петро Болгарєв, який до цього був начальником штабу цього угруповання.
«У нас триває вдосконалення структури міністерства оборони у зв'язку з потребами та досвідом спеціальної воєнної операції», – пояснив перестановки Путін.
У МЗС заявили про незмінність курсу на вступ у НАТО після слів Залужного
Курс України на вступ до НАТО залишається незмінним, заявили 5 серпня в українському Міністерстві закордонних справ після дискусій, спричинених словами колишнього головнокомандувача ЗСУ, а нині посла у Великій Британії Валерія Залужного.
«Слова посла щодо перспектив членства України в НАТО були вихоплені з контексту і набули резонансу, хоча у повній цитаті йшлося насамперед про JEF (Об’єднані експедиційні сили – ред.), а не НАТО. Це логічно, бо Британія є рамковою державою і лідером JEF. Що стосується вступу до НАТО, то цим напрямом опікується Місія України при НАТО. Щоби запобігти маніпуляціям, повторю нашу багаторічну офіційну позицію: курс України на вступ до Північноатлантичного альянсу залишається незмінним. На сьогоднішній день немає іншої дієвої системи колективної безпеки крім тієї, яка існує на основі Вашингтонського договору», – заявив речник МЗС Георгій Тихий.
Він наголосив, що немає альтернативи членству України в НАТО, «якщо союзники прагнуть забезпечити гарантовану безпеку і мир в євроатлантичному просторі».
«Архітектура безпеки в Європі неможлива без України – це реальність. Її усвідомлення сприятиме побудові консенсусу в Альянсі щодо членства нашої держави. І це усвідомлення зростає. Свідченням є цьогорічний підсумковий документ саміту НАТО в Анкарі, де Україна визнана контрибʼютором євроатлантичної безпеки», – додали в МЗС.
Раніше посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявив, що не бачить перспективи вступу України до НАТО.
Залужний під час наради українських послів у Києві сказав, що знає Альянс не з чуток: дванадцять років особисто працював над упровадженням його стандартів в українській армії.
ДСНС: у Краматорську з-під завалів дістали тіло загиблого, аварійно-рятувальні роботи завершили
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомляють, що на місці вчорашнього російського удару по 14-поверховому житловому будинку в Краматорську на Донеччині виявили тіло.
За повідомленням, аварійно-рятувальні роботи завершили. Ще 27 людей постраждали внаслідок цього удару, зазначили в ДСНС.
«Пошукова операція тривала близько 20 годин. Рятувальники спільно з комунальниками розібрали 72 тонни будівельних конструкцій. Пожежу повністю ліквідували», – йдеться в повідомленні.
Вранці 4 серпня російські військові вдарили по Краматорську двома авіабомбами, повідомляли в поліції: одна влучила у багатоповерховий будинок, інша – поряд.
«Пошкоджено шість багатоквартирних будинків, два заклади освіти, два магазини, ресторан, пральню, банківське відділення, відділення логістичної компанії, котельню, об’єкт інфраструктури, автомобілі», – йшлося в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сибіга: ракетні установки КНДР відразу стануть легітимною ціллю у разі розгортання в Росії
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляє, що у випадку розгортання в Росії ракетного підрозділу Північної Кореї для ударів по України, він буде легітимною ціллю для українських ударів.
«Перш за все ці установки, якщо вони будуть розгорнуті, мають бути знищені. Вони стають відразу легітимною військовою цілю, відповідно, буде реакція наших військових», – сказав Сибіга на спільній пресконференції з латвійською колегою Байбою Браже 5 серпня в Києві. Його слова цитують українські ЗМІ, зокрема агентства «Інтерфакс Україна» і «Укрінформ».
Міністр додав, що Україна перебуває в контакті з союзниками, такими як Японія, Південна Корея, через посилення співпраці Росії й КНДР.
Раніше Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка повідомляв, що північнокорейський ракетний підрозділ розпочав розгортання на заході Росії й може бути оснащений 120 балістичними ракетами і шістьма пусковими установками для ударів по Україні.
За його словами, Пхеньян вже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також персонал, але конфігурація розгортання і загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені на переговорах на вищому рівні наступного місяця.
У РФ і КНДР це офіційно не оголошували.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв із посиланням на дані розвідки, що Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, КНДР також планує передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.
Також українська влада повідомляла, що Росія під час удару по Україні в ніч проти 30 липня вперше з літа 2025 року використала щонайменше одну балістичну ракету, надану Північною Кореєю.
«Путін – бандит»: сенатор Рік Скотт закликає Конгрес притягнути Росію до відповідальності
Поки триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, у Вашингтоні дедалі активніше обговорюють, як зберегти тиск на Кремль на тлі посилення співпраці між Росією, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю. Сенатор-республіканець від штату Флорида Рік Скотт вважає, що ці виклики нерозривно пов’язані між собою.
В інтерв’ю Радіо Свобода 4 серпня Рік Скотт пояснив, чому, на його думку, санкції потрібно ухвалити негайно, чому військові інновації України важливі для Сполучених Штатів і чому поразка Росії має ключове значення для стримування дедалі краще скоординованого авторитарного блоку.
Путін провів перестановки у керівництві угруповань, які воюють проти України
Російський лідер Володимир Путін здійснив перестановки у керівництві армійських угруповань Росії, які беруть участь у війні проти України. Як передає Російська служба Радіо Свобода, про це він оголосив на нараді в Міноборони РФ, кадри якої показали 5 серпня.
Путін заявив, що всі служби тилу Міноборони Росії будуть «зосереджені в одних руках».
На посаду їхнього начальника призначили Валерія Солодчука, який до цього керував угрупованням «Центр», що воює в Україні. Це угруповання очолить Андрій Іванаєв, який досі керував угрупованням «Схід», а «Схід», у свою чергу, очолить генерал Петро Булгарьов, колишній начальник штабу цього угруповання.
Начальник штабу угруповання «Центр» Денис Лямін очолить російські війська безпілотних систем.
За словами Путіна, цей рід військ тільки формується, і «стояло завдання знайти людину, яка зарекомендувала себе найкращим чином у цій роботі».
При цьому ще в листопаді 2025 року заявлялося про створення військ безпілотних систем РФ як окремого роду військ, і стверджувалося, що їх начальником був призначений Юрій Ваганов, у минулому продавець сантехніки і будматеріалів, який після початку війни РФ в Україні почав постачати російським військовим безпілотники.
Попри протести, соціологи не фіксують зниження довіри Зеленському – КМІС
55% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, не довіряють – 40%. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними соціологів, у травні 61% респондентів довіряли і 34% не довіряли (баланс – +27%). Але, як зауважують в КМІС, тоді ставилось запитання про довіру і іншим публічним особам, крім Зеленського – це може створювати контекст, коли Зеленський сприймається трохи краще (тобто люди чують інші прізвища, до яких ставлення гірше, і на їх тлі сприйняття Зеленського трохи краще).
У квітні, коли соціологи використовували таке ж формулювання, що і нині, 58% респондентів довіряли і 36% не довіряли.
«Тобто порівняно із квітнем ми також фіксуємо зниження довіри Зеленському. Проте ми принаймні наразі не спостерігаємо саме обвалу довіри через резонансні кадрові рішення, що могли очікувати деякі політики, експерти та оглядачі. Водночас ми можемо дещо недооцінювати вплив кадрових рішень і протестів на зниження довіри, оскільки, наприклад, у червні-першій половині липня могло бути деяке зростання довіри (на тлі ударів по російській логістиці тощо)», – йдеться у звіті.
У КМІС зауважують, що потрібно враховувати, що серед 54%, які довіряють Зеленському, 20% «повністю» довіряють, а решта 34% довіряють «скоріше».
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, заявив, що, попри значне суспільне невдоволення кадровими рішеннямиї. Зеленського (яке вилилося не лише в гнівні коментарі у соціальних медіа та вуличні протести), він усе одно зберігає доволі високі показники довіри.
«Водночас ми не можемо стверджувати, що останні події мали лише обмежений вплив на ставлення Зеленського. Можна припускати, що характер впливу є більш довгостроковим. Зараз попри всю критику кадрової політики з боку влади більшість українців усвідомлюють екзистенційну загрозу від Росії і росіян, тобто у фокусі – все одно війна і досягнення прийнятного миру», – заявив соціолог.
У Києві та інших містах України з 16 липня розпочалися протести через звільнення міністра оборони Михайла Федорова. Також від мітингувальників лунали заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зрештою головнокомандувача ЗСУ змінили - цю посаду обійняв Михайло Драпатий.
31 липня у Києві, Львові та Дніпрі люди зібралися, щоб провести ходу з вимогою повернення Федорова на посаду міністра оборони. Організатор ходи у коментарі Радіо Свобода заявив, що учасники акції очікують від влади діалогу.
У квітні 2026 року було сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
Зеленський: постачання ракет для ППО цього року скоротилося втричі порівняно з 2025-м
Президент Володимир Зеленський заявив, що постачання Україні ракет для систем протиповітряної оборони від партнерів цього року скоротилося втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«У цьому році, на жаль, значно скоротилося постачання антибалістики від партнерів. Кількість ракет для ППО в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. І йдеться не тільки про цей літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. Ракети в партнерів є. Важливо, щоб все ж таки були й необхідні політичні рішення щодо постачання і прискорення виробничих процесів, зокрема локалізації в Україні. Це те, що може відчутно підтримати не тільки нашу країну, а й глобальний захист життя», – йдеться в повідомленні Зеленського у телеграмі.
Він додав, що 5 серпня провів нараду з військовими, Міністерством оборони, командами Служби безпеки України, ГУР й Офісу президента.
Російські війська вночі проти 5 серпня атакували балістикою і дронами Київ і область. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 5 серпня війська РФ атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами «Циркон»/«Онікс» і 24 балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400, 115 ударними БпЛА різних типів. Основний напрямок удару – Київщина. Протиповітряні сили не змогли збити жодної ракети.
У Києві й на Київщині, за останніми даними, загинули 17 людей, ще 44 – постраждали. На Київщині виникли пожежі, зокрема, на складах, у Броварському, Бучанському і Фастівському районах. У Києві наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Оболонському, Деснянському та Святошинському районах.
Президент Зеленський заявив, що основна ціль атаки – складські приміщення цивільних підприємств, також були удари по інфраструктурі, залізничній станції – «об’єкти, не дотичні до війни: пивоварна компанія, склади будівельних матеріалів, цивільна логістика».
«Епіцентр» заявив, що вирішив зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation після прямого російського ракетного удару і перенести його на два підприємства компанії за кордоном.
Міноборони РФ натомість заявило про ураження «транспортно-логістичних і розподільчих центрів у Києві й Київській області, які задіяні у зберіганні, доставці різних озброєнь та вантажів військового призначення, у виробництві та розподілі БпЛА».
Ця атака відбулася на тлі українських ударів по логістичних центрах найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries..
Київ стверджує, що компанія Wildberries залучена до перевезення товарів військового призначення, зокрема компонентів для безпілотників, навігаційного обладнання та іншого спорядження для російської армії. Кремль це заперечує.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
КМІС: дещо зросла частка українців, які підтримують проведення виборів за умови перемир’я
23% українців підтримують проведення виборів за умови припинення вогню і отримання надійних гарантій безпеки – у березні цю ідею підтримували 13%. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Відповідно до результатів опитування, з березня з 69% до 57% у липні знизилась частка тих, хто вважає, що вибори мають бути лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. Хоча більшість продовжують вважати, що вибори мають бути лише після повного завершення війни.
За даними соціологів, зберігається стабільна тенденція, що більшість українців проти проведення виборів найближчим часом, до завершення бойових дій – лише 15% зараз (востаннє у березні – 12%) вважають, що вибори потрібно проводити навіть до завершення бойових дій.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування протягом 20 липня-3 серпня 2026 року. Опитування провели методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 974 респонденти.
У квітні 2026 року було сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів. На початку року Центральна виборча комісія повідомила про напрацювання пропозицій щодо законодавчого врегулювання виборів в Україні після припинення воєнного стану.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що Кремль продовжує обговорювати майбутні вибори в Україні, щоб просувати своє неправдиве твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду, наполягаючи на засобах контролю над політикою України. Аналітики зазначили, що Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
Війська РФ вранці атакували Харків, постраждали 11 людей – влада
Сьогодні вранці російські війська атакували Харків, постраждали 11 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, чотирьох постраждалих госпіталізували, один із них – 44-річний чоловік – перебуває у важкому стані, решта постраждалих зазнали гострої реакції на стрес й отримали допомогу на місці.
Як повідомляє місцева влада, війська РФ завдали ракетних ударів по Холодногірському і Новобаварському районах міста, внаслідок цієї атаки пошкоджений приватний будинок, автомобіль і цивільне підприємство. Ліквідація наслідків триває.
За даними мера міста Ігоря Терехов, російські війська атакували Харків «бандеролями» – це гібрид крилатої ракети й дрона. Мер повідомив, що наразі відомо про 15 пошкоджених будинків у Холодногірському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЄС направить 1,4 мільярда євро доходів від заморожених активів РФ на допомогу Україні
Європейський Союз використає 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів для допомоги Україні, повідомила 5 серпня Європейська комісія.
«Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб впевнитися в цьому. Ми надаємо Україні ще 1,4 мільярда євро з них. Це підтримає подальший опір України незаконній війні Росії», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький подякував європейським партнерам і заявив, що кошти будуть використані «на посилення оборони і зміцнення стійкості нашої держави».
В Єврокомісії нагадали, що ці кошти надходять з активів центрального банку Росії, знерухомлених відповідно до санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на агресію Росії проти України.
ЄС уточнює, що 95% коштів підуть на підтримку України через Механізм співробітництва з питань позик Україні (ULCM), решта 5% – будуть використані через Європейський фонд миру (EPF).
Це вже не перші такі кошти, передані Україні. Минулого разу в Єврокомісії повідомили про те, що передають Україні 1,4 мільярда євро, у квітні цього року.
В Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярдів євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.