Доступність посилання

ТОП новини

Що спільного в подіях у Чехії й Болгарії? Робота російської розвідки


Президент Росії Володимир Путін у штабквартирі ГРУ на архівному фото 2006 року
Президент Росії Володимир Путін у штабквартирі ГРУ на архівному фото 2006 року

Росія оголосила персонами нон-ґрата ще двох іноземних дипломатів, цього разу болгарських. Таким чином Москва, як і обіцяла, відповіла Софії на її аналогічний крок щодо двох дипломатів російських, яких у Болгарії викрили в шпигунстві й вислали майже місяць тому. Попередніми днями 18 російських дипломатів вислали з Чехії – їх чеські спецслужби теж визнали розвідниками Москви. А загалом за останні пару років таких випадків було близько двох десятків, коли Росію викривали в веденні шпигунської чи й диверсійної діяльності в різних країнах, зокрема й під дипломатичним прикриттям.

Нинішнє рішення Росії оголосити нон-ґрата двох дипломатів Болгарії – це відповідь на аналогічний крок Софії, який у російському Міністерстві закордонних справ назвали «нічим не мотивованим». Хоча, оголошуючи про вислання російських дипломатів 23 березня, в Болгарії чітко мотивували причину: причетність цих працівників до викритої шпигунської мережі, яку координували з російського посольства.

Тими березневими днями в Болгарії затримали шістьох членів цієї шпигунської групи. За даними обвинувачення, вони передавали до посольства Росії таємну інформацію – військову і в галузі високих технологій, – отримуючи за це гроші, готівкою в конвертах. Викриту шпигунську операцію назвали безпрецедентною в Болгарії від 1944 року.

Як нагадали тоді, в березні, в МЗС Росії, лише за останні півтора року це було вже п’яте вислання з Болгарії російських дипломатів. Москва щоразу називає такі рішення інших країн щодо її дипломатів необґрунтованими й безпідставними, попри те, що найчастіше ці вислання пов’язані саме з викриттям шпигунської діяльності (в деяких випадках російських дипломатів також оголошують нон-ґрата в межах дипломатичних санкцій – не через їхні власні дії на шкоду країні перебування, а щоб покарати Росію за її втручання в інших країнах).

Історія навколо вибухів у Чехії привернула увагу до подій у Болгарії

А останні події навколо Чехії – а там лише днями оголосили, що два вибухи на складі озброєння в цій країні наприкінці 2014 року, які призвели до загибелі двох людей, влаштували працівники російських спецслужб, – знову привернули увагу до кількох випадків попередніх років у Болгарії.

Зокрема, як нагадують у російській групі громадянських розслідувань The Insider, приблизно в той самий час, лише трохи пізніше – в квітні 2015 року, – два вибухи на складах боєприпасів сталися й у Болгарії.

Крім того, Чехію, Болгарію і діяльність російської військової розвідки, відомої за її попереднім скороченням ГРУ, може пов’язувати також особа болгарського підприємця Еміліяна Ґебрева і його діяльність – його компанії легально виробляють озброєння і торгують ними.

Зокрема, нині в Чехії стверджують, що підірвані на складах у цій країні озброєння мали бути вивезені до Болгарії. Як вважають, вибухи мали статися вже на території цієї країни, заявив 19 квітня верховний прокурор Чехії Павел Земан.

Чи були це озброєння для України? Ґебрев заперечує…

Далі – це вже версії чеських журналістів-розслідувачів – саме ці озброєння мали призначатися для України, якій тоді їх вкрай бракувало для протистояння агресії Росії, – чи також для повстанців у Сирії, яких підтримував Захід і проти яких воювала в тій країні Росія на підтримку режиму Башара аль-Асада.

Саме це, припускають журналісти, й мало стати причиною, чому Росія вдалася до диверсії, щоб знищити це озброєння.

Щоправда, головна компанія Ґебрева EMCO (латинкою; кирилицею ЕМКО) офіційно заперечила, що планувала реекспортувати озброєння з чеського складу, яке врешті знищили вибухи, до України. Компанія заявила, що взагалі ніколи не продавала Україні озброєнь, що походили б із Чехії.

Крім того, стверджували в компанії, в час від квітня 2014 року до грудня 2015-го, тобто протягом пів року до вибухів і ще року після того, як вони сталися, вона взагалі не планувала вивозити озброєння з тих складів ні до Болгарії, ні до якоїсь іншої країни.

Усе це, за словами EMCO, підтверджується документами компанії – але суперечить даним чеського розслідування, яке навів уже після заяви компанії прокурор Земан.

але прямо визнати торгівлю з Україною Ґебрев і не може

Віктор Ягун, колишній заступник голови Служби безпеки України (з березня 2014-го по червень 2015 року – в ті часи, коли сталися вибухи в Чехії), в інтерв’ю Радіо Свобода підтвердив, що Болгарія, і конкретно Ґебрев, допомагали тоді Україні з озброєннями.

«Цей бізнесмен… займався пошуком у країнах колишнього Варшавського договору цих боєприпасів, і найкращим місцем для їхнього транзитного зберігання перед відправкою до України була, власне, Чехія. І вони там зберігалися на перетримці, грубо кажучи, накопичувався якийсь об’єм для того, щоб можна було сформувати ешелон або якусь вантажну одиницю. І після того вже мало б бути відправлено в Україну», – розповів він.

«Після того, як відбулися вибухи, що в чеських правоохоронців, що в нас, справді, виникала така підозра, що не може бути збігом обставин накопичення боєприпасів в одному місці, власне, для передачі Україні, і знищення їх фактично в одному місці», – додав Ягун.

І, як коментує болгарський журналіст і аналітик Роман Трад, компанія Ґебрева, звичайно ж, буде виступати з запереченнями. Адже підтвердження, вважає він, могло б пролити світло на мережу, через яку Болгарія відправляє поставки озброєнь в Україну через інші держави, щоб не сердити Росію, – а така мережа, за його словами, діє з часу початку кризи на Донбасі.

«Новачок» і ГРУ весь час разом

А ще Еміліяна Ґебрева і російські спецслужби поєднують дві спроби отруїти його – в квітні й травні 2015 року. Перша з цих спроб ледь не привела його до смерті. Як урешті з’ясувало розслідування, його труїли речовиною з класу «новачок» – тією ж, яку потім застосували, зокрема, 2018 року проти російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки в Великій Британії.

При цьому, як з’ясували офіційні і неофіційні розслідування, зокрема міжнародної групи громадянських розслідувань Bellingcat, в отруєнні Ґебрева брали участь троє росіян, офіцерів ГРУ; пізніше стали відомі оперативні і справжні імена й іще п’яти учасників операції.

І один із них, який виступав під іменем Сергія Федотова, брав участь і в отруєнні Скрипалів. За даними розслідувачів. насправді це Денис Сергеєв.

Разом із «новачком», разом і в диверсіях

А інші двоє отруювачів Скрипалів, працівники ГРУ Анатолій Чепіга і Олександр Мішкін, які в Британії користувалися іменами Руслана Боширова і Олександра Петрова, – під тими ж іменами перебували і в Чехії в час вибухів 2014 року.

При цьому, офіційно записуючись на відвідини складу озброєнь, який потім був підірваний, вони використали ще інші паспорти – вже громадян Таджикистану Руслана Табарова й Молдови Ніколая Попи.

Як казав днями головний редактор видання The Insider Роман Доброхотов, вони разом із групою Bellingcat планують опублікувати деякі подробиці, що стосуються цих вибухів у Чехії й Болгарії.

І 20 квітня Bellingcat і The Insider, у співпраці з німецьким виданням Der Spiegel і чеським Respekt, оприлюднили першу частину свого розслідування. У ній повідомлені подробиці про пересування принаймні шести офіцерів ГРУ, причетних до підриву складів у Чехії.


За цими даними, в групі російських спецслужбістів, яка здійснила операцію на складах, крім уже згаданих «Петрова» і «Боширова», був і «Федотов»-Сергеєв, учасник отруєння Ґебрева і Скрипалів.

Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі. Росія всі докази про її причетність до тих вибухів відкидає.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Почав співпрацю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

XS
SM
MD
LG