Попри періоди припинення вогню на Донбасі ситуація далека від мирної, бойові дії можуть спалахнути в будь-який час, сказав в інтерв'ю «Голосу Америки» перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Олександр Гуґ. «Сторони використовують цю можливість так званого затишшя не для того, щоб відвести зброю, розвести сили, а навпаки просуваються ближче один до одного, роблять нові окопи, закладають нові міни», – зазначив він. Чи потрібно Росії починати повномасштабний наступ на Донбасі? Чому заморожений конфлікт може бути вигідний обом сторонам? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії своїми міркуваннями поділився керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
– Пане Мусієнко, найближчим часом Путін навряд чи віддасть наказ на масштабний наступ, поки не проведе Чемпіонат світу з футболу у червні. А от зараз можлива з боку сепаратистів якась провокація без погодження з російськими кураторами?
– Я не думаю, що це відбудеться. Усі такі операції, тим більше масштабні наступи, будуть погоджені. Інакше зміниться керівництво цих сепаратистських утворень.
Те, що готують окопи та закладають міни, означає, що вони готуються до оборонної окопної війни на виснаження
Я взагалі не думаю, що слід очікувати на повномасштабний наступ. Те, що готують окопи та закладають міни, означає, що вони готуються до оборонної окопної війни на виснаження. Треба виходити з мети. Я у першу чергу вбачаю ціль цієї війни, яку Росія розпочала проти України, не допустити інтеграцію України в НАТО. Якщо ми матимемо такий конфлікт низької інтенсивності, надалі може заморожений, виходить, що ціль досягнута, адже яке НАТО, якщо країна має заморожений конфлікт.
Якщо виходити з таких цілей, то й повномасштабний наступ не потрібен. Окрім того, якщо буде повномасштабний наступ, це означає взяти Росією на себе серйозної ноші, адже Збройні сили в Україні вже не ті, які були раніше. Плюс можна отримати велику кількість нелояльного населення на тих територіях, куди можливе просування. Тож це недоцільно.
– А чому не зробити другий Нагірний Карабах, Придністров’я? Заморожений конфлікт вже скоро чверть століття.
– Я думаю, що все до цього йде. Просто є розуміння, яка сьогодні ситуація. Всі говорять, що потрібно ввести миротворців. Подивимося, який мандат може бути, якщо ця місія буде введена, на яких умовах вони будуть на Донбасі. Але йде до того, щоб під цим приводом дійти до замороження конфлікту, а далі починається політична частина. Як нам виконувати політичну частину і протягом якого часу? Я слабко уявляю зміни до Конституції, згідно з тим же Мінськом, закон про вибори, про амністію і так далі з цією каденцією Верховної Ради.
Навіть якщо увійдуть миротворці ООН і буде введена тимчасова адміністрація, впливу Росії на процеси остаточно виключити неможливо
Виходить патова ситуація, тому що конфлікт заморожується і з інтеграцією території ми заходимо у своєрідний глухий кут. Бо ухвалювати політичне рішення буде фактично неможливо. А для Росії це буде вигідно, тому що вони отримають цей анклав, який буде ними контрольований. Навіть якщо увійдуть миротворці ООН і буде введена тимчасова адміністрація, впливу Росії на процеси остаточно виключити неможливо. Їх ця ситуація у перспективі влаштовує.
Також тут є великий для нас мінус. Коли йде окопна війна, ворог виснажує як фізично, так і морально. Ми зазнаємо людських втрат, отримаємо поранення, маємо небойові втрати.
Слухач, Краматорськ: Я вважаю, що політичну частину не можуть прийняти не лише цією каденцією Верховної Ради, а взагалі не можуть. Це буде програш у цій війні. Я вважаю, що політичним способом це не можна вирішити, на жаль.
– За певних умов можна уявити сценарій, коли керівництво України погодиться на ці політичні умови. Про військову операцію зараз ніхто не говорить і не допускає теоретично.
– А можна перемогти Росію у масштабному наступі на Донбасі?
– Це потужна сила. Є два шляхи: або йти військовим шляхом, а це втрати, прорахунки, або політичним. Та у будь-якому випадку такий план має існувати, тому що йде війна.
Самі по собі сепаратистські сили не дуже серйозні. Якби не було російського втручання, можна було б вирішити питання військовим шляхом.
– Путін контролює тільки половину Донбасу, далі він навряд чи піде, адже не пішов у 2014 році. А якщо Україні вигідна така ситуація, така пауза?
– Я про це останнім часом кажу, у сенсі про замороження конфлікту. Нам не вигідно, якщо ця війна буде постійно тривати, постійно втрачати сили. А якщо буде заморожений конфлікт і буде введено справжній стан перемир’я, то це дійсно момент, який ми зможемо використати.
А ще один момент.. Ми хочемо 20-30 тисяч миротворців, щоб роззброїли незаконні формування і Росія вивела війська. Але Росія на це піде? Як на мене, не піде, тому що для них це у повній мірі не вигідно. Вони можуть піти на миротворців на лінії розмежування, припинення вогню й у такому вигляді замороження. В іншому випадку, вони можуть втратити контроль, а це взагалі нелогічно.
– За умов такого напівзамороженого конфлікту Росія бере гору над Україною? У неї ресурсу більше?
– У неї більше ресурсу. І вони будуть продовжувати тиснути. Були підрахунки, що вона витрачає близько 900 мільйонів доларів на рік, деякі кажуть, що до трьох мільярдів. Але це перебільшення, як на мене, адже жителі ОРДЛО їздять отримувати українські пенсії та виплати.
Нам важливо навіть за таких умов проводити реформи й змінюватися дієво. Ця війна не тільки у збройних силах, не тільки у воєнному плані. Як на мене, це війна змістовна, вибору світогляду, руху України до демократії. Важливо й цю війну не програти, це потрібно враховувати.
Тут також важлива підтримка Заходу, ми повинні мати чіткі політичні сигнали. Добре, відкладемо НАТО. Але ми маємо отримувати сигнали від Європейського союзу, що ми все-таки маємо якийсь шанс на євроінтеграційну перспективу.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
