Рада безпеки ООН закликала Вірменію та Азербайджан поважати перемир’я.
Видання Agence France-Presse з посиланням на одного дипломата пише, що всі члени Ради безпеки під час закритих консультацій дійшли згоди, що ситуація погана, обидві сторони повинні відступити і дослухатися до закликів до припинення вогню.
Представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що представники Ради безпеки обговорювали необхідність забезпечити верифікацію припинення вогню.
«Хто там буде? У якій кількості? Хто фактично буде верифікувати це? Це питання обговорюють і досі», – сказав Небензя після зустрічі Ради безпеки, де зараз головує Росія.
Робота над заявою Ради безпеки триває. Очікується, що текст закликатиме Вірменію та Азербайджан продовжити переговори за посередництва Мінської групи, до якої входять Росія, Франція та Сполучені Штати Америки.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв в інтерв’ю агентству ТАСС заявив, що готовий поїхати до Вірменії та зустрітися з її владою.
Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян в іншому інтерв’ю ТАСС наголосив, що конфлікт у Нагірному Карабаху повинен бути вирішений винятково мирними методами.
«Я готовий зробити всі необхідні спроби, щоб досягти результату, включно з поїздками, зустрічами, переговорами», – запевняє Пашинян.
Нагірний Карабах: ескалація військового конфлікту і її наслідки у фото
Друге за місяць перемир’я в Нагірному Карабаху стартувало 18 жовтня. Сторони звинувачували одна одну в його порушенні.
Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
