Доступність посилання

ТОП новини

Євромаршрут Євросоюз святкує ювілей – п’ятдесят років від дня заснування


Віола Бурда, Олександр Лащенко

ГЛАС НАРОДУ:
Чи вважаєте Ви Україну європейською державою (не за місцем розташування, а за суттю?
Микола, студент, майбутній інженер:
"У нас з Європою схожа і економіка, і взагалі багато схожих рис із європейськими державами... Хоча рівень розвитку України ще не можна називати європейським"
Лідія Таранець, пенсіонерка, колишня вчителька української мови та літератури (одеситка):
"Ми прагнемо бути європейською державою, але поки що далеко Україні до цього...Культури немає — культури спілкування, ведення справ, управління... Культури самих депутатів, уряду... Вже це не дає Україні змоги бути європейською країною"
Сергій, науковий співробітник:
"В географічному значення Україна є європейською, а за суттю — ні, азіатською...азіатська моральність, неповага до конкретної людини — це в першу чергу...Влада у нас добре це показує, вони моральні, допоки не побачать гроші... "
Ніна, художник - оформлювач, працює в Чорнобилі:
"Тільки розташовуємося в Європі, а за суттю — ні... Що нас відкидає? Ми самі себе відкидаємо, не хочемо жити так, як треба..."
Саша, 14 років, учень. Хоче бути стоматологом:
"Та ні... От навіть подивитися, як вони будівлі зводять, які в них парки — чисто, сміття викидають у смітники... а у нас звалища.. І в нас навіть державною мовою не говорять... "


“Євроінтеграція”, “Європейський вибір України”, “Європа” – наш дім”... Подібні заклики є одними з найулюбленіших в українських політиків. Зараз їх вживають ще активніше, бо саме у ці дні відзначають піввіковий ювілей Європейського Союзу. Що ж насправді роблять в Україні для того, щоб вступ до ЄС, з усіма його перевагами (зростання рівня життя, вільне пересування між державами, навчання за кордоном) перестав бути красивою мрією та гаслом, а перетворився на реальність? Чи готові не лише політики, можновладці, а й пересічні українці бути європейцями не за географічним розташуванням, а за суттю?

Свято наближається....

23 березня 1957 року представники шести країн – Бельгії, Франції, Італії, Люксембургу, Нідерландів та Західної Німеччини — підписали у Римі два договори, які стали основою для майбутнього Європейського Союзу. За півстоліття ЄС поповнився ще 21 державою, і тепер вони по праву називають себе європейцями, понад 400 мільйонів людей.

“Ми, народи Європи, усвідомлюємо, що Європа є нашим щастям!” – така фраза має міститися в Берлінській декларації, присвяченій півсторічному ювілею від дня, коли європейські країни почали об’єднуватися. На святковій церемонії у Берліні лідери Євросоюзу мають заявити, що інтеграція Європи виявилася дуже успішною. Керівники держав і урядів ЄС побувають на бенкеті, де зможуть скуштувати 54 види тортиків – по 2 з кожної країни ЄС. З нагоди свята німецька столиця планує велику культурну програму, всі великі музеї міста відкриють двері у ніч з суботи на неділю, а мешканці і гості Берліна зможуть потанцювати у міських клубах. У столиці Євросоюзу Брюсселі вітатимуть ЄС з днем народження музиканти, зокрема, “Скорпіонс” та відома “Гуверфонік” з Бельгії. А в Римі відбудеться молодіжний саміт, на якому 200 юнаків і дівчат обговорюватимуть європейські проблеми.

Європейська Італія

А проблем чимало – ділиться кореспондентка Радіо Свобода в Римі Наталка Кудрик. З одного боку, італійці мають всі переваги, які дає Євросоюз: безвізові подорожі Європою, вільний ринок та єдина валюта, можливість навчатися у вишах будь-якої з країн-членів ЄС, розвиток туризму. Французи та німці в Італії тепер не іноземці, таке поняття в межах євроспільноти зникло.

Іноземцями називають іммігрантів з-поза меж ЄС. І відкриті кордони обертаються проблемою для Франції, Італії та Іспанії – саме туди стікаються потоки нелегальної робочої сили та криміналітету. У містах Італії вже існують райони, де проживає більше іммігрантів, аніж корінних мешканців. Один з італійців ділиться враженнями від такого сусідства:

“Є іноземці, які нормально ставляться до італійців, це переважно вихідці із Бангладеш, Індії... А часто румуни та вихідці зі Східної Європи дуже ображені на італійців. Вони вважають, що ми тут маємо все, а вони — нічого”

Водночас італійці розчаровані в економічному плані – впровадження спільної валюти призвело до подорожчання товарів, а зарплати і пенсії лишилися на попередньому рівні, значно нижчому, аніж ціни. І оговтатися від цього Італія не може вже 5 років.

Колишні соратники по СРСР – у Європі

Серед республік колишнього Радянського Союзу наразі лише три країни стали членами Євросоюзу. Серед них – Латвія. Вона входить до ЄС вже майже три роки. Латвійців тішить те, що можна подрожувати без віз, а також – знайти собі роботу у тій країні, де за певний вид діяльності більше платять. Втім, від цього держава більше потерпає – за останні роки стався відтік робочої сили з країни. 100 тисяч латвійців, за неофіційними даними, вже скористалися можливістю виїхати зі своєї в іншу державу на заробітки (загалом населення Латвії — 2,5 мільйони людей). Докучають і бюрократи – тепер для оформлення документів треба пройти і латвійських чиновників, і брюссельських.

“Євросоюз нахлинув так неочікувано, що незважаючи на довгі приготування, на практиці виявилося, що ми не були до цього готові” – кажуть латвійці, які зі здивуванням констатували, що інфляція в країні сягла 7% .

Для порівняння – в Україні у 2006 році інфляція склала 11,6%, у 2005 році — 10,3%. Кабінет міністрів прогнозує інфляцію в 2007 році на рівні 7,5%, а експерти говорять про цифру 9,5%. У Британії за два місяці цього року знизився рівень інфляції – з 3% до 2,7%.

Україна – неЄвропа?

Після подій, які називають Помаранчевою революцією”, у Євросоюзі заявляли, що майбутнє України – саме в ЄС.

Але після приєднання Румунії, Болгарії, та республік колишньої Югославії в ЄС зазначали, що Союз має бути обачнішим із великим розширенням. Це стосувалося і шансів на вступ України . Водночас, як наголошують експерти, на заяви європейських керівників випливає передусім брак ініціативи самої України, можновладці якої багато говорять, але мало роблять для євроінтеграції. І як вважає директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця, у правлячої коаліції – інші зовнішні орієнтири, ніж Європа.
Віктор Янукович: “З Євросоюзом будемо створювати зону вільної торгівлі... Стратегія передбачає наближення життя наших громадян до стандартів життя громадян Євросоюзу. Тому ми будемо проводити такі реформи, які підніматимуть рівень економіки і наближатимуть рівень життя до європейського ”


“Окрім небажання Євросоюзу бачити Україну у своєму об’єднанні навіть у далекій перспективі, заважають вступу в Євросоюз і нестабільна політична ситуація та надзвичайна заангажованість правлячої коаліції Росією... і саме це в найближчі 5 років абсолютно виключить будь-яку можливість руху України до Євросоюзу”.

Культурний шок (про можливість появи такого стану попереджають тих, хто їде з України за кордон)

При всіх змінах в Україні, тут ще багато чого варто змінити, щоб зрівнятися з Європою за ставленням до людей, за поводженням, за побутовою культурою, вважає Людмила Деменкова, яка працює в одному з педагогічно-лікувальних центрів для дітей-інвалідів. Пані Людмилі довелося об’їздити Німеччину, Швейцарію, Францію, і вона може порівнювати. Найбільше вражає кількість сміття на вулицях в Україні. Українці до цього звикли, а коли приїжджаєш з Європи – це вражає. Люди в нашій державі ще не вміють автоматично викидати сміття у призначений для цього бак, часто недопалки і недоїдки летять через вікно. На вулицях Європи можна побачити хворих людей – з синдромом Дауна, з фізичними та розумовими вадами...І тут теж контраст з Україною, повертається до своєї професії Людмила Деменкова, — більшість інвалідів сидять вдома (як діти, так і дорослі), оскільки українці й досі схильні не просто жити, а створювати напоказ образ успішних людей, а успішність не передбачає хворих людей у родині.

“Там директор фірми їздить на велосипеді на роботу, а в нас – на “Мерседесі”, купленому в кредит, у магазин через дорогу. Але ж на "Мерседесі"! ”

Натомість письменниця Світлана Поваляєва не вбачає суттєвої різниці між Європою та Україною. Нарватися на людське хамство можна всюди – не тільки в Україні, вважає вона. Невихованість та брутальність існує і в Європі, і в Азії, і, як каже Світлана Поваляєва “Азіопі”:

“В кожній країні є свої проблеми, але повірте мені, в нас – не “совок”

Фотогалерея "50 років Європейського Союзу":


Аудіозапис програми. Перший випуск: Аудіозапис програми. Другий випуск:

Матеріали до теми:

• Євромаршрут Євросоюз святкує ювілей – п’ятдесят років від дня заснування • Відзначення 50-річчя утворення ЄС у Києві • Камо грядеши, Європейський Союзе??? • У приєднанні країн Балтії до ЄС важливе значення відіграла балтійська діаспора • ЄC готується до святкування свого Дня народження • У 50-річчя Римської угоди громадяни Великої Британії залишаються найскептичнішими щодо європейської інтеграції. • У Польщі відзначають 50-річчя ЄС і дискутують про майбутнє Європи. • Польських євродепутатів у Європарламенті об’єднує ідея входження України до ЄС. • У дні святкування 50-річчя Римської угоди часто згадують Україну. • Камо грядеш, Європо?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG