У громадському комітеті «Проти комунального рабства», який виступив ініціатором акції протесту, наголошують, що новий Житловий кодекс написаний так, що громадяни, які мешкають у багатоквартирних будинках, стануть безправними у власних помешканнях.
«Людям нав’язуватимуть керуючі компанії, – каже координатор акції Михайло Свистович. – Людей примусово заганятимуть в об’єднання свіпввласників багатоквартирних будинків – ОСББ, які зараз є добровільними. Їх ставитимуть перед фактом, що вони тепер є таким об’єднанням і несуть солідарну відповідальність перед керуючою компанією. Відмовитися від її послуг ти не можеш».
Зараз громадяни можуть відстоювати свої інтереси перед комунальними компаніями, які є власністю громади, а зробити це у відносинах із приватною керуючою компанією буде значно складніше.
Автори законопроекту обіцяють його допрацювати
У громадському комітеті «Проти комунального рабства» запевняють, що проект Житлового кодексу, серед іншого, суперечить урядовому законопроектові про ОСББ. На відміну від Житлового кодексу, законопроект від Кабміну громадські активісти сприймають схвально. Тож складається унікальна для України ситуація, коли чи не вперше відбудеться акція протесту, учасники якої висловлюватимуть свою підтримку урядовому законопроектові, іронізує Михайло Свистович.
Натомість один із авторів Житлового кодексу, депутат-нашоукраїнець Зиновій Шкутяк стверджує, що кодекс відкриває шлях для створення ринку комунальних послуг і, відповідно, конкуренції на ньому.
«Без нового Житлового кодексу, без відкриття цих воріт ми й далі матимемо пострадянське житлово-комунальне господарство, яке людям приносить більше проблем, ніж надає якісних послуг», – переконує народний обранець.
Також Зиновій Шкутяк запевняє, що кодекс готується до другого читання, і новації, які викликали різке неприйняття громадськості, будуть видалені із законопроекту. Зокрема, за його словами, «питання про виселення людей винесені з житлово-комунального кодексу, бо це питання радше для кримінального чи якогось іншого кодексу, там сотні правок внесено!».
Кодекс легше написати заново, ніж переписати – експерт
Директор науково-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко звертає увагу на недосконалість проекту Житлового кодексу.
«Кодекс передбачає повну регуляцію певної сфери суспільно-правових відносин. А в цьому законопроекті норми виписані лише частково, а паралельно передбачається дія окремих законів, що регулюють діяльність житлово-комунальної сфери», – зазначає експерт.
Він переконаний, що чинний нині Житловий кодекс УРСР, ухвалений ще 1983 року, не відповідає вимогам часу, адже тоді просто не було приватного житла, а зараз абсолютна більшість помешкань приватизована. Проте, на думку Олександра Сергієнка, легше буде написати новий, ніж допрацювати наявний законопроект.
Сьогодні ж проект Житлового кодексу готуватимуть до другого читання на засіданні профільного парламентського комітету з питань будівництва, житлово-комунального господарства і регіональної політики.
«Людям нав’язуватимуть керуючі компанії, – каже координатор акції Михайло Свистович. – Людей примусово заганятимуть в об’єднання свіпввласників багатоквартирних будинків – ОСББ, які зараз є добровільними. Їх ставитимуть перед фактом, що вони тепер є таким об’єднанням і несуть солідарну відповідальність перед керуючою компанією. Відмовитися від її послуг ти не можеш».
Зараз громадяни можуть відстоювати свої інтереси перед комунальними компаніями, які є власністю громади, а зробити це у відносинах із приватною керуючою компанією буде значно складніше.
Автори законопроекту обіцяють його допрацювати
У громадському комітеті «Проти комунального рабства» запевняють, що проект Житлового кодексу, серед іншого, суперечить урядовому законопроектові про ОСББ. На відміну від Житлового кодексу, законопроект від Кабміну громадські активісти сприймають схвально. Тож складається унікальна для України ситуація, коли чи не вперше відбудеться акція протесту, учасники якої висловлюватимуть свою підтримку урядовому законопроектові, іронізує Михайло Свистович.
Натомість один із авторів Житлового кодексу, депутат-нашоукраїнець Зиновій Шкутяк стверджує, що кодекс відкриває шлях для створення ринку комунальних послуг і, відповідно, конкуренції на ньому.
«Без нового Житлового кодексу, без відкриття цих воріт ми й далі матимемо пострадянське житлово-комунальне господарство, яке людям приносить більше проблем, ніж надає якісних послуг», – переконує народний обранець.
Також Зиновій Шкутяк запевняє, що кодекс готується до другого читання, і новації, які викликали різке неприйняття громадськості, будуть видалені із законопроекту. Зокрема, за його словами, «питання про виселення людей винесені з житлово-комунального кодексу, бо це питання радше для кримінального чи якогось іншого кодексу, там сотні правок внесено!».
Кодекс легше написати заново, ніж переписати – експерт
Директор науково-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко звертає увагу на недосконалість проекту Житлового кодексу.
«Кодекс передбачає повну регуляцію певної сфери суспільно-правових відносин. А в цьому законопроекті норми виписані лише частково, а паралельно передбачається дія окремих законів, що регулюють діяльність житлово-комунальної сфери», – зазначає експерт.
Він переконаний, що чинний нині Житловий кодекс УРСР, ухвалений ще 1983 року, не відповідає вимогам часу, адже тоді просто не було приватного житла, а зараз абсолютна більшість помешкань приватизована. Проте, на думку Олександра Сергієнка, легше буде написати новий, ніж допрацювати наявний законопроект.
Сьогодні ж проект Житлового кодексу готуватимуть до другого читання на засіданні профільного парламентського комітету з питань будівництва, житлово-комунального господарства і регіональної політики.
