Рівне – Глиняну писанку, виготовлену 950 років тому, вдалося знайти археологам на березі водосховища у Демидівському районі Рівненщині. Експедицію здійснив Інститут археології Національної академії наук. Керівник експедиції, заступник директора Інституту археології НАН України Денис Козак зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода, що унікальна знахідка збереглася таким чином, що «ніби вчора зробили».
– Це початок 12-го століття, Київська Русь. На Волині це перша ціла настільки старовинна писанка. Раніше в курганах знаходили шматочки. А це таке цілесеньке… Ціна йому неймовірна. І ще калатає – так, ніби вчора зробили… Глибоко етнографічна річ. По ній хвилі – як символ води, і символ родючості – колоски. Закладали в це сакральний смисл, безперечно. Вони туди камінець клали, потім заліплювали глиною, і виходила така колотушка. Вважалося, що мало магічну дію.
– Нинішнє літо врожайне на писанки – на Львівщині віднайдена півтисячолітня писанка на гусячому яйці. А тут – диво з глини… Чи є ще щось подібне в Україні?
– Я робив у Монреалі виставку з української історії найдавніших часів. Вони молили: дайте нам писанку. А не було ніде. Є в Національному історичному музеї 5 штук. З них лише дві знаємо, звідки. Кілька штук є в давньоруських містах Західної України.
– Де зберігатиметься нинішня знахідка?
Майстер чи майстриня гарно це зробила – це ж поліровка, фарба така, і збереглася як довго – майже тисячу років.
Денис Козак
– Я вважаю. що воно має бути там, де воно знайдене. Це ж чудо – від нього віє чимось давнім таким… До речі, в наших писанках так само – от я робив писанки – так само дерево малював. Причому цей майстер чи майстриня гарно це зробила – це ж поліровка, фарба така, і збереглася як довго – майже тисячу років.
– Що розташоване на місці знахідки?
– Величезний могильник, скелети там є.
– Селяни розповідають, що там має бути дача когось із городян. І що господар відмовився допускати туди археологів.
– Я пішов до сільської ради, кажу: я там трохи попрацюю. Грошей не дає – нехай не дає, але людей маю багато. Добрий так шматок – чотири на двадцять – втяв, і хтось їй доніс, і вона – в прокуратуру. Мовляв, наведіть порядок, Козака перевірте, бо він мені там город перерив.
– Але ж, за українським законодавством, у разі виявлення артефактів будь-які будівельні роботи мають бути зупинені. Якщо власник все ж ігноруватиме ці вимоги – чим це йому загрожує?
– Будь-яка людина, яка захоче в тебе це відібрати, побачить відсутність документа, і моментально забере.
– Це завершився ваш 21-й сезон розкопок на березі Хрінницького водосховища, які допомагали вам проводити рівненські, львівські та волинські студенти на чолі з рівненським колегою Богданом Прищепою. І є ще цінні знахідки. Поділіться…
У 15-му столітті, коли в Західній Європі були вже стометрові палаци і церкви, у нас простолюд жив у землянках ще. Метр двадцять глибини
Денис Козак
– У цьому році маємо дуже хороші речі польсько-литовської доби. Це 15-е століття. Ми раніше цим не займалися, археологи, бо є писемні дані, трохи того всього є. І ми не досліджували. А тепер дісталися – і такі чудеса справді там. Ось будівництво. Виявляється, у 15-му столітті, коли в Західній Європі були вже стометрові палаци і церкви, у нас простолюд жив у землянках ще. Метр двадцять глибини. Там понароблювали вже тих поличок, глиняні сходи, сіни – але в землі. Причому вона нічим не відрізняється від того, що було в 12, 11, 10-му століттях. Ось ця традиція землянки іще в 15-му столітті є. Вже козаки шаблями махали… Чому землянки? Були люті зими, вони ховалися туди. Ще були прекрасні два об’єкти з чудовим набором матеріалу – грошима. Там празькі гроші срібні – це така була монета, як нині долар. По всій Європі вони були способом збагачення, бо це було чисте срібло. Рогач такий цікавий – щоб ним з печі витягувати горщик. Набір посуду цікавий, кінської упряжі багато, шпори, наконечники стріл бойові.
– А чи досліджували далі городище племені готів, яке тут зовсім поряд?
– Так, і знайшли в цьому році там величезну хату – штальхауз. Це означає стайня-хата. Філологи зробили порівняння давньоукраїнської мови й давньоготської. Відсотків 20 збігається – «князь, шолом, полк»… Я займаюся цією проблемою – найдавніших гото-слов’янських зв’язків. Ще слов’яни й німці були в ембріоні – десь 5–4-е століття до нашої ери – і вже тоді, в період ембріонального розвитку, вони вже поєднувалися між собою. Ви знаєте, до цього часу я в кожній групі (студентів), здебільшого з Рівного, бачу типажі чисто готські, причому дівчата.
– Які вони?
– Світлі, руді, з голубими очима, і такі вилиці… І ось цей другий етап співжиття слов’ян і готів у 4-му столітті маємо тут.
– На цих берегах ви з колегами вже віднайшли артефакти, які свідчать про існування тут сучасників Геродота – неврів і венедів… На скільки років орієнтовно може вистачити знахідок?
– Там клондайк. Там треба комплексну експедицію. Бо це волинський Новгород. Там до нескінченності можна працювати.
P. S. Межі пам’яток по периметру Хрінницького водосховища досі не визначені. Ці землі визнані Рівненською обласною радою охоронними землями культурної спадщини. Однак щороку їх дедалі інтенсивніше розбудовують дачники з дозволу місцевих сільрад.
Співпрацює з Радіо Свобода з 2000 року, власний кореспондент у Рівненській і Волинській області. Народилася 1965 року в місті Дубно. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка, юридичний факультет Національного університету «Острозька академія». З 1995 по 1999 рік очолювала першу на Рівненщині ФМ-радіостанцію «Нова хвиля». Журналіст Рівненської філії НТКУ.
