Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:37

Еволюція тероризму: від «Аль-Каїди» до «Ісламської держави»


Shutterstock

Shutterstock

Поразки ІД може завдати тільки добре спланована наземна операція – справжня проблема як для США, так і для Росії, що безнадійно хоче використати Сирію для повернення до геополітичної гри

(Рубрика «Точка зору»)

З часів монополізації державою апарату насильства, завжди знаходилися групи «незгодних», що вирішували боротися з державною машиною її ж методами, опираючись на арсенал доступних їм засобів. Терор і тероризм не є продуктами нинішньої епохи. Вони – специфічна невід’ємна складова суспільно-політичного життя, і є, по суті, вічним супутником людської цивілізації.

«Холодна війна» близькосхідного терору

Сучасний тероризм багатоликий і різноплановий – як і сучасний світ. Але так було далеко не завжди. Холодна війна, на яку припав «розквіт» міжнародних терористичних угруповань, вписала це поняття в тогочасний двополюсний світовий порядок, наділяючи обидва тогочасні центри сили і військово-політичного впливу – США і СРСР – правом використовувати в своїх цілях неформалізовані, а тому мобільні й здебільшого невразливі групи озброєних бойовиків, об'єднані єдиною ідеологічною основою, яка служила моральним виправданням численних жертв, принесених заради досягнення конкретних цілей вищого порядку.

Відтак в більшості випадків близькосхідний тероризм часів Холодної війни проявляв себе збройною боротьбою різнорідних угруповань бойовиків, позбавлених уніформи, зброї та відповідної муштри, проти національних регулярних військових частин.

Це протистояння, однак, накладалося ще й на традиційну релігійну ворожнечу між опонуючими одна одній течіями ісламу – сунітами й шиїтами, яка протягом століть визначала політичний і релігійний ландшафт регіону.

Власне, сунітів можна вважати основними популяризаторами ідей радикального ісламізму (і «Аль-Каїда», і «Ісламська держава» є сунітськими організаціями). Шиїти, хоч і не менш войовничі, опираються на більш раціональний підхід до ведення війн за Аллаха. Однак і ті, й інші опираються на загальний релігійний світогляд мусульман.

Характерною рисою суспільств ісламу є релігійне бачення світу. На відміну від християнства, іслам формує і направляє життя своїх послідовників у всьому: від глобальних світоглядних концептів до побутових дрібниць. Цим пояснюється надмірна, з точки зору західної цивілізації, релігійність жителів Близького Сходу. Майкл Шойер, керівник підрозділу Центрального розвідувального управління США, який займався пошуком лідера терористичного угруповання «Аль-Каїда» Осами бін Ладена, дуже точно визначив загальний образ типового жителя західного світу в очах мусульман – «егоїстичний атеїст».

«Аль-Каїда» і «мережевий» терор

«Аль-Каїда» стала свого роду віхою еволюції традиційного міжнародного тероризму. Це – організація мережевого типу, не прив'язана до конкретної країни, без чіткої вертикалі та ієрархії. Бін Ладен відмовився від ланцюжка «Держава-спонсор – керівництво угруповання – польові командири – бойовики» на користь горизонтальної мережевої структури незалежних одна від одної «комірок», які утворюють терористичну мережу будь-якої географічної розосередженості.

«Аль-Каїда» об'єднувала певною спільною метою традиційно партизанські й сепаратистські рухи різних країн, переважно, ісламського світу.

Протистояння такій новій терористичній загрозі після сумновідомих подій 11 вересня 2001 року вимагало від Заходу нових підходів, відмінних від усталених практик Холодної війни. Військові кампанії проти «держав-спонсорів» – Афганістану (2001–2002) й Іраку (2003) – довели свою неефективність. І лише звернення до нового, мережевого типу війни в поєднанні з широким використанням розвідувальних служб та сил спеціальних операцій дозволило зменшити загрозу.

«Ісламська держава»: від мережі до армії

Терористичне угруповання ІДІЛ еволюційно продовжує тренд, закладений «Аль-Каїдою», намагаючись поєднати його з більшою організацією власних сил, формуючи і використовуючи їх за зразком регулярних армій.

Однак, при цьому організація припускається традиційної для воєнної історії ісламу помилки – коли близькосхідні полководці намагалися воювати як європейці (імітуючи елементи стратегії, організаційну структуру війська тощо), вони зазнавали поразки.

За твердженнями воєнних експертів та аналітиків розвідки, бійці «Ісламської держави» є більш дисциплінованими і діють більш злагоджено, аніж бойовики інших ісламістських угруповань, з якими Заходу доводилося мати справу. Те, що ІД контролює окремі території Іраку та Сирії, а також веде бойові дії як регулярна армія, дозволяє стверджувати, що вона вийшла далеко за межі звичного терміну «терористична організація».

Тож використання обмежених спеціальних операцій для протидії цій загрозі не буде ефективним – вони підходять для боротьби з мережевим ворогом, таким, як «Аль-Каїда». Удари з повітря є дієвими тільки до певної міри: вони не дозволяють бійцям угруповання збирати ударні групи для продовження масштабних бойових дій. Однак остаточної поразки ІД може завдати тільки масштабна, добре спланована і скоординована наземна операція – справжня проблема як для Сполучених Штатів та їх союзників, так і для Росії, що відчайдушно й безнадійно хоче використати Сирію як майданчик для повернення до геополітичної гри.

Авіатероризм ІД і продовження еволюції

Якщо підозри в тому, що катастрофу російського авіалайнера «Когалимавіа» в небі над Єгиптом спровокувала бомба, закладена симпатиками «Ісламської держави», підтвердяться, це означатиме перший зафіксований акт «традиційного» авіатероризму, скоєний цим угрупованням. Крім того, це вплине на основних учасників сирійського конфлікту.

Для Вашингтона цей факт лише підкреслить численні помилки, яких припустилася нинішня адміністрація в боротьбі з терористичною загрозою на Близькому Сході. Відсутність рішучості і політичної волі довести почате до логічного завершення особливо яскраво видно на фоні «розширення репертуару» бойовиків «Ісламської держави». Зрештою, Обама може залишити проблему ІД своєму наступникові – особливо коли стане очевидно, що це буде саме республіканець…

Москві не з руки тішитися черговій поразці США – для неї бомба на борту рейсу «Когалимавіа» означає не просто «подарунок» від ісламістських бойовиків – це ще й анонс помсти сунітів за підтримку шиїтської меншості, що її надає РФ, беручи участь у сирійському конфлікті фактично на боці останніх.

Путін, очевидно, не стане відхилятися від усталених тоталітарних традицій, закладених ще в часи сумновідомих «навчань з гексогеном» 1999 року, і використає ситуацію для ескалації конфлікту і подальшого посилення своєї військової присутності в Сирії. Заодно можна буде пояснити голодним співвітчизникам астрономічні витрати на операцію, яка з гуманітарної акції порятунку друга-диктатора раптом перетвориться на акт праведної помсти.

Крім всього іншого, цей інцидент також засвідчить старт нового етапу еволюції сучасного тероризму, коли одне терористичне угруповання зможе поєднати в собі організаційний потенціал регулярної армії, засади мережевої організації і смертоносний арсенал «класичного» терору…

Тарас Жовтенко – експерт з проблем національної безпеки, кандидат політичних наук

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG