Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 05:46

Зарплату в рублях не платять місяцями, тому люди продають найцінніше, щоб вижити у скрутні часи так званого перемир’я

На покриту ритвинами від гусениць танків та воронками від снарядів землю Донбасу ліг перший сніг. Білий сніг маскує увесь безлад, залишений після себе шанувальниками імперських планів кремлівського господаря. Стоять розбиті вщент будинки селищ навколо Торезу. Не димлять труби печей, не співають півні вранці. У вцілілих будинках палять дровами та збирають вугілля зі звалищ.

У самому Торезі у центрі майже непомітно, що були бої та триває війна. Перший сніг вкрив розбитий ворожою технікою асфальт, на рекламних щитах вітер тріпає обривки плакатів із закликами до так і не проведених у так званій «ДНР» «виборів» у жовтні. Сніг вкрив засмічені узбіччя, небілені стовбури тополь уздовж траси Донецьк – Луганськ рясніють оголошеннями: «Куплю волосся», «Продам вугілля», «Куплю горіхи»…

На мить здається ось воно таке бажане мирне життя… Але тишу порушує канонада пострілів гармат та систем залпового вогню

У будні на вулицях майже нікого нема. Складається таке враження що місто вимерло. На місцевому ринку замерзлі від холоду, з червоними обличчями жінки-продавці з надією дивляться на обличчя нечисленних покупців. Може ось хоч зараз в них щось куплять. Після обіду центр та вулиці навколо шкіл починають наповнюватися дитячими голосами учнів, які вибігаючи на вулицю, радіють завзято першому снігу. Ліплять сніжки, кидають один в одного. Це переважно хлопці. Дівчата ліплять снігову бабу. На мить здається ось воно таке бажане мирне життя… Але тишу порушує канонада пострілів гармат та систем залпового вогню на танковому полігоні біля Торезу за кар’єром. Знову почалися випробування завезених з Росії снарядів та навчання ремеслу влучно вбивати.

Кожного дня приходять звістки про обстріли, поранення та загибель як військових, так і мирних жителів, які гинуть на мінах та розтяжках

Так зване перемир’я існує на папері. Кожного дня приходять звістки про численні обстріли, поранення та загибель як військових, так і мирних жителів, які гинуть на мінах та розтяжках. Серед терористичних наймитів росте незадоволення систематичною невиплатою Кремлем грошей за службу кровавому молоху війни, тому вони гатять зі стрілецької зброї та мінометів куди попало у бік контрольованої українською владою території. Відстрілялися, записали десь на папері, що відробили, і знову розважаються байками про нездійснений «русский мир».

Фото автора

Фото автора

Так само, як ведучі раніше волали про «київську хунту», тепер вони розповідають про турецьку кліку та підступного турецького президента Ердогана

Російські ЗМІ переключилися на шельмування нового ворога – Туреччину, яка посміла збити російський бомбардувальник Су-25. Саме це зараз дивляться жителі окупованого Торезу з голубих екранів своїх телевізорів. Так само, як ведучі раніше волали про «київську хунту», тепер вони розповідають про турецьку кліку та підступного турецького президента Ердогана.

На автозаправках нема палива. Ніякого. Ні бензину, ні дизеля, ні газу. Тому заправлятися їздять у Ростовську область Росії

Цю пропагандистську балаканину майже ніхто не дивиться, тому що майже усі зневірені мешканці Торезу зайняті виживанням на зруйнованій війною території. На автозаправках нема палива. Ніякого. Ні бензину, ні дизеля, ні газу. Тому заправлятися їздять у Ростовську область Росії, на кордоні з якою кілометрові черги з машин.

Український паспорт – обов’язковий. Без нього російські прикордонники до Росії нікого не пустять

Треба заповнювати виїзні папери – саме так, як і в мирні часи до агресії Росії. Український паспорт – обов’язковий. Без нього російські прикордонники до Росії нікого не пустять. Потім, вистоявши довжелезну чергу біля заправки у Куйбишево (колишня Голодаєвка) і заправивши паливні баки власного авто, їдуть додому у Торез. Продуктів у колишній Голодаєвці ніхто не купує, бо вони занадто дорогі та не смачні.

Бажано взяти в дорогу маля до трьох років – для того, щоб швидше пройти усі перевірки з обох боків лінії розмежування

Наступне випробування для власника автівки – виїзд на неокуповану територію України. Знов кілометрові черги з машин на блокпостах, перевірка документів та багажу. Бажано взяти в дорогу маля до трьох років – для того, щоб швидше пройти усі перевірки з обох боків лінії розмежування. Потім зняття готівки з карт, купівля смачних і не таких дорогих, як російські, продуктів. Мало хто наважиться повертатися у той самий день назад у Торез, побоюючись заночувати у полі чи натрапити у комендантську годину на патруль «ДНР». Рано-вранці дорога назад на перевантаженому авто. Тепер місяць щасливий власник автівки може купувати в «ДНР» тільки хліб, а харчуватися українськими продуктами з власного холодильника!

Ті, хто не мають власного авто чи грошей, голодують – купують тільки хліб та макаронні вироби. Зарплату в рублях на нечисленних працюючих підприємствах не платять місяцями, тому люди продають найцінніше, щоб вижити у скрутні часи так званого перемир’я.

З острахом та без залишків надії на краще, мешканці Торезу чекають чергової пролонгації Мінських домовленостей. Сіра зона беззаконня юридично буде подовжена на 2016 рік. Ніхто з політиків за столами перемовин не думає про тих, хто вимушений у колись квітучому та зеленому місті виживати в жахливих умовах та існувати без жодного правового підґрунтя.

Зранку 6 грудня пройшла по Торезу радісна новина, що на Савур-Могилі українські патріоти-підпільники вивісили прапор України

Дивно пройшов тут у Торезі 6 грудня День Збройних сил України. Ніхто і не сподівався, що хтось буде його відмічати. У парку в центрі міста поряд с пам’ятниками афганцям та чорнобильцям сепаратисти після так званої перемоги під Дебальцевим встановили сірий пам’ятник своїм загиблим. У них власне свято 23 лютого і свої псевдогерої з радянського минулого. Але і в нас було свято. Зранку 6 грудня пройшла по Торезу радісна, ніким неочікувана новина, про те, що на Савур-Могилі, де поховані десятки українських воїнів-героїв, українські патріоти-підпільники вивісили прапор України. Слава Героям та Україні!

Мирослав Тямущий, пенсіонер, місто Торез

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG