Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:10

Толерантність українців: від декларування до практичних дій


«Марш рівності» у Києві. 12 червня 2016 року

«Марш рівності» у Києві. 12 червня 2016 року

«Найкраще, щоб толерувати одне одного і жити у злагоді – завжди спілкуватися з живими, конкретними людьми» – Шеремет

Київ – 12 червня у центрі Києва відбувся «Марш рівності», в якому взяли участь понад 1,5 тисячі учасників, а охороняли їх понад 5 тисяч поліцейських. Організатори правозахисної акції вважають її набагато успішнішою, ніж ту, що відбулася минулого року, цього року не було великих сутичок, хоча під варту було взято майже п’ятдесят радикально налаштованих осіб – супротивників проведення цієї акції.


І хоча українські та європейські політики і правозахисники привітали більш-менш спокійне проведення маршу, українські експерти та громадські активісти вважають, що рівень толерантності у суспільстві занизький. А відтак і владі, і громаді необхідно приділити максимальну увагу вихованню толерантності.


Минулої неділі доброволець, громадський активіст Юлія Толопа взяла участь у «Марші рівності» з тим, щоб, за її словами, «кожна людина сама вирішувала, з ким їй бути, з ким жити, у кого закохуватись».

Я воювала не для того, аби опинитись у такій державі, де незабезпечені права людини, де відсутні справедливість і рівність

«Я одинадцять місяців воювала у складі батальйону «Айдар» за свободу України і за свободу кожної людини. Я не обирала, за кого воюю, а за кого ні, я не розділяю людей за кольором шкіри або за сексуальними уподобаннями. Я воювала не для того, аби опинитись у такій державі, де незабезпечені права людини, де відсутні справедливість і рівність. Я упевнена, що кожна людина має право і на щастя, і на безпеку. І у цьому – відмінність України від Росії, тут люди добріші, більш толерантні, а у Росії і слова такого «толерантність» немає», – розповіла Толопа у розмові з Радіо Свобода.

Юлія Толопа народилась у Росії, під час Майдану приїхала в Україну – і вирішила залишитись. Після початку збройної агресії Росії проти України Толопа воювала у батальйоні «Айдар», нині проживає у Києві, виховує доньку і займається правозахисною діяльністю.

Співголова неурядової «Коаліції проти дискримінації» Святослав Шеремет зазначає, що толерантну свідомість треба виховувати змалечку. Шеремет радить будувати особисті думки щодо тієї чи іншої спільноти людей – членів українського суспільства на основі спілкування із цією спільнотою.

Не треба довіряти чужим свідченням і розповідям, не варто свої судження будувати на стереотипах, які нам, можливо, нав’язані

«Коли ми придивимось до свого власного життя і побачимо, що нас оточує, то зрозуміємо, що ми далеко не всіх з нашого оточення розуміємо і сприймаємо. Щоб нам усім жилось добре у мирі й злагоді, кожному з нас треба зазирнути трохи глибше у життя іншої людини, зрозуміти її. Не треба довіряти чужим свідченням і розповідям, не варто свої судження будувати на стереотипах, які нам, можливо, нав’язані. Найкраще – завжди спілкуватися з живими, конкретними людьми. А держава? Є система виховання, система освіти і просвіти, і для покращення ситуації треба базувати освіту на тому, що суспільство України складається з різноманітних груп, то треба приймати те, що інша людина може жити інакше», – зазначив Шеремет у розмові з Радіо Свобода.

Толерантність має стати усвідомленим вибором українців – експерти

Наразі і суспільство, і інтелектуали, і влада мають зробити все можливе, щоб подолати стереотипи радянської доби, котрі живлять сплески нетолерантності. І такі сплески трапляються як на побутовому, так і на суспільному та державному рівнях.

Олександр Солонтай

Олександр Солонтай

Про це у розмові з Радіо Свобода каже керівник Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. На його думку, свідченням нетолерантності ще багатьох українців є факт, що для захисту невеликої кількості учасників «Маршу рівності» у Києві владі довелось залучити велику кількість правоохоронців. Також українська спільнота не завжди толерантно сприймає людей, які шукають в Україні притулку, але позитив у тому, що влада і громадськість це визнає і шукає порозуміння, каже Солонтай.

Між Росією та Україною фактично точиться війна, але толерантне ставлення передбачає, що ми вміємо відділити поняття держави і поняття людини

«Між Росією та Україною фактично точиться війна, але толерантне ставлення передбачає, що ми вміємо відділити поняття держави і поняття людини. Наприклад, у Росії є чимало людей, які не просто незгодні з позицією російської держави, і це змушує їх тікати. Ці політичні емігранти тікають від політичних репресій або просто не хочуть жити у такій державі, бо не погоджуються з таким життям. В Україні ці люди спробували об’єднатись у проект EmigRussia, наголосив Солонтай. За його словами, при презентації цього проекту було відчутно, «наскільки багато українців нетолерантні навіть до поняття людини». А тим часом більшість росіян, які переїжджають в Україну, у держави ЄС, насамперед не згодні з агресивною політикою чинної влади Росії.

«При цьому це та сама людина, яка може бути незгодна з позицією та політикою тієї держави, яка розв’язала війну», – додає Солонтай.

Експерт також вважає, що за умов соціально-економічної кризи, помноженої на бойові дії на сході України, не можна виключати радикалізації суспільства, а відтак – збільшення кількості прихильників радикальних політичних партій і рухів, які виступають: хто – за «християнські цінності», хто – за «Україну для українців».

Україна повинна взяти курс на цивільну державу, в якій легко почуватимуться представники різноманітних мов і культур, і у них буде один єдиний стандарт – вони житимуть за законом

«Це все змушує українське суспільство замислитись над тим, яку країну ми будуємо – країну толерантну, відкриту для всіх, де держава повністю відділена від впливів на національно-культурну і релігійну політику і втручається у життя спільнот лише при порушенні ними законів? Чи ми хочемо побудувати якусь «печерну державу», яка має єдину церкву і єдиних «правильних» людей? На мою думку, Україна повинна взяти курс на цивільну державу, в якій легко почуватимуться представники різноманітних мов і культур, і у них буде один єдиний стандарт – вони житимуть за законом, вони дотримуватимуться українських законів», – відзначив експерт, спілкуючись з Радіо Свобода.

За умов же проведення реформ, подолання кризи і поліпшення якості життя громадян, Україна має шанс стати «другою батьківщиною» для багатьох людей з різних куточків світу, упевнений Солонтай.


На цю ж тему:

13.06.2016
Британія: еволюція прав сексуальних меншин

«У зміні ставлення британського суспільства до сексуальних меншин, перш за все, йдеться про традиційну британську толерантність» – фахівець далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG