Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 14:47

Російськомовну школу в Львові перетворили у школу східних мов і бойових мистецтв


Середня загальноосвітня школа з вивченням східних мов та бойових мистецтв, Львів, вересень 2016 року

Середня загальноосвітня школа з вивченням східних мов та бойових мистецтв, Львів, вересень 2016 року

Львів – Школа – одна з найбільш консервативних інституцій в Україні, де програма і ритуали не змінювалися роками, якщо не десятиліттями. Її критики стверджують, що українська школа вчить дітей не тому, що потрібно знати і вміти в сучасному світі. І змінити це донедавна було практично неможливо. Але після Майдану активні українські батьки знайшли спосіб змінити і її. У Львові є один з таких прикладів.

«У нашій школі розуміють російську мову, знають і шанують Миколу Гумільова та Анну Ахматову, проте розмовляють тільки державною мовою» – таке оголошення прочитала на дверях приймальні директора Львівської середньої школи східних мов. Таке повідомлення спричинене тим, що ще донедавна це була 35-а російськомовна школа у Львові, розташована у самісінькому центрі міста, на вулиці провідника УПА Романа Шухевича.

Ініціативна група львів'ян після Майдану почала домагатись у Міністерстві освіти та Львівській міській раді зміни типу школи. Процес був досить тривалий та й російськомовний педагогічний колектив чинив опір. Втім, вдалося цього року відчинити двері першої в Україні школи східних мов і бойових мистецтв. Учні вивчають японську і турецьку, а також англійську і російську мови, наступного року запровадять китайську, грузинську, польську.

Першокласникам усі предмети викладають лише українською мовою. Вчителям запропонували перейти на українську мову на уроках, але є ще опір групи російськомовних педагогів і батьків. Учні займаються бойовими мистецтвами – айкідо, джиу-джицу, карате, ушу. Адже у програмі розвитку школи, яка ухвалена, як експеримент, до 2020 року, фізкультура включає східні єдиноборства. Директор школи Олександр Козловський, фахівець із бойових мистецтв розповідає, що вперше за останні роки у цій школі збільшилась кількість учнів і школярі навчаються від першого до одинадцятого класів, чого раніше не було. Однак на сьогодні 160 школярів – це ще мало, тому важливо підняти престиж школи, яка впродовж минулих років мала найнижчі рейтинги у місті.

Ми вперше набрали перший клас, бо у колишню 35-у школу не хотіли віддавати своїх дітей. Ми маємо 20 років досвіду. Я знаю, що 90% тих, хто проходить через бойові мистецтва, стають якісно новими людьми

«Ми вперше набрали перший клас, бо у колишню 35-у школу не хотіли віддавати своїх дітей. У нас не було 5-го і 9-го класів. Ми набрали 9-й клас з нуля, бо прийшли нові вчителі, школа змінила свій тип. У січні запустимо громадський проект для всіх – лінгвістичний центр із вивчення мов. Саме через мови, історію, культуру, бойові мистецтва людина може якісно пізнавати світ і змінювати свій світ. Коли ми говоримо про вивчення бойових мистецтв на базі нашої школи, маємо за мету трансформування особистості, ми хочемо у дитині розвинути сильну особистість, яка через бойові мистецтва буде знати культури народів Сходу. Ми віримо у цю справу, маємо 20 років досвіду. Я знаю, що 90% тих, хто проходить через бойові мистецтва, стають якісно новими людьми», – наголосив Олександр Козловський.

Мама другокласниці Ліна Калініч дуже задоволена, що колишня російськомовна школа змінила статус, оскільки тепер її дитина зможе розширити свій світогляд, а також східні мови стають у світі дедалі популярніші.

Вже був перший урок японської мови – показували сакуру, розповідали про Токіо. Моїй малій дуже сподобалось

«Вже був перший урок японської мови – показували сакуру, розповідали про Токіо. Моїй малій дуже сподобалось. Мені цікаво, як будуть відбуватися уроки фізкультури, це має бути східного типу, і програмні уроки і знайомитимуть дітей зі східною фізичною культурою. Мені дуже це цікаво. Я очікую того, що до неї все таки у цій школі буде більше уваги, це цікавий проект, хоча є батьки, які трішки до цього поставились зі скепсисом. Пішов рух, школа дуже бідувала, бо були класи маленькі», – розповіла мама учениці.

Школа має формувати особистість

Загалом школа, за словами Олександра Козловського, має навчити школярів практичних навичок, які знадобляться у житті. Важливо, аби школа формувала людину з внутрішньою свободою, вмінням швидко ухвалювати рішення і брати відповідальність, вмінням шукати відповіді на запитання, вмінням добиватись цілі і її утримувати, позбуватись комплексів. Діти – це сучасність України, і щоби їх не втратити, сьогодні важливо, щоб освіта стала пріоритетом держави. На сьогодні у школі ще не до кінця сформований педагогічний колектив, оскільки гарні фахівці не хочуть працювати за мізерні зарплати.

Не маєте грошей, дайте школам можливість заробляти гроші на свої потреби. Якщо я не сформую у цій школі педагогічний колектив, то це стане «русская» школа №35, «русский мир» у центрі Львова

«Не маєте грошей, дайте школам можливість заробляти гроші на свої потреби. Мені важливо заробити, щоб доплачувати вчителям. Якщо я не сформую у цій школі педагогічний колектив, то це стане «русская» школа №35, «русский мир» у центрі Львова», – каже директор школи.

Школа для життя

На останніх освітянських конференціях оприлюднюють опитування, проведені серед батьків, згідно з якими вони очікують від української школи не стільки знань, а щоби саме особистість дитини була у центрі уваги, щоб на освіту держава виділяла більше грошей, щоб вчителі отримували гідну зарплату і щоби у школу прийшли професійні люди, які постійно працюють над собою.

Львів'янка Христина Воробій возить свою семирічну донечку в початкову школу далеко від дому. Дорога займає 40 хвилин, але обов'язково перед заняттями вони ще прогулюються кілька хвилин парком, щоб порозмовляти.

«Я не дивилась на престиж школи, а радше обирала вчительку для моєї доньки. Очікую, звичайно, щоб навчили у школі її вчитись і працювати, щоб вона отримувала задоволення від пізнання чогось нового, мала потребу пізнавати, не боялась сказати, коли їй щось нецікаво, навчилась читати книжки і любила читати, щоб могла аргументувати, чому книжка цікава чи навпаки», – каже Христина Воробій.

Христина – репетитор з української мови та літератури і щороку оцінює рівень знань одинадцятикласників, які готуються до зовнішнього незалежного оцінювання. За її спостереженнями, школа не вчить дітей мислити, а особистість школяра, його потенціал не є для педагога важливим.

Учням бракує усвідомлення того, як вони використають у житті те, що зазубрюють

«Учням бракує усвідомлення того, як вони використають у житті те, що зазубрюють. ЗНО не допомагає учням ставати грамотними. Настільки важливе не знання правил, а як ними користуватись. Нині дуже потрібно вчити дітей у школі вмінню висловити свою думку, бо це їм знадобиться, який склад розуму в них не був би», – зауважила освітянин.

Школа має вчити дитину, як стати успішною, виявити її здібності, щоб дитина змогла знайти своє місце у житті, це має бути школа для життя. Натомість нині українська школа затиснена переважно у шаблони і систему, яка вибудовувались роками, додає вона.

«Подавайте молоді таку освіту, яка б навчила її не тільки теорії, але теж і практики. Учіть її, як має жити! Збуджуйте в неї охоту й бажання до того, що є підставою багатства і сили народу. Нехай уже малі діти вчаться любити свою землю, свою Батьківщину. Нехай учаться працювати для неї... Виробляйте в молоді самостійність та індивідуальність! Учіть її більше числити на себе, ніж на других! Учіть не оглядатися на поміч уряду і краю, а власною ініціятивою дороблятися самостійного буття! Виробляйте у молоді почуття правости та сумлінної праці!», – ці слова митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького, промовлені у першій половині ХХ століття досі актуальні для української школи.​

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG