Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 05:02

Брюссель – Осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, що відбулася минулого тижня стала важливою віхою в дипломатичному протистоянні України й демократичної Європи, з одного боку, і агресивної путінської Росії – з іншого. Вперше офіційна резолюція чітко вказала на те, що на українському сході триває іноземна агресія, а замовник та виконавець цієї окупації – Росія. Інший сигнал, надісланий зі Страсбурга, полягає у тому, що Європа визнала: умов для проведення виборів на Донбасі немає.

​Ще задовго до початку пленарних засідань російська делегація та Кремль вели підготовчу роботу для зняття санкцій та свого можливого повернення до Страсбургу. До Москви запрошували представників Ради Європи, яким роз’яснювали, як важливо, аби Росія знову працювала в ПАРЄ, чому слід з неї зняти санкції і навіть висували свої ультиматуми.

Голова ПАРЄ Педро Аґрамунт вже у перший день роботи сесії прямо закликав колег повернути російську делегацію до роботи євроустанови, бо, мовляв, відсутність Росії у асамблеї «не йде на користь ні Росії, ні ПАРЄ, ні жодній із 46 інших країн-членів».

«Ви знаєте, що я зробив кроки для відновлення відносин з Росією. Я робив це відкрито, повідомляючи про це керівників політичних груп. Я часто бачив, що деякі групи перешкоджають діалогу, але ми повинні йти вперед.

Виключення будь-кого з наших обговорень не допомагає на шляху до прогресу

Виключення будь-кого з наших обговорень не допомагає на шляху до прогресу», – зазначив Аґрамунт, додавши, що буде і далі працювати над поверненням Росії, а також закликавши інших політиків підтримати його в цьому.

«Б’ємо фактами брехню» – Ар’єв

Але українська дипломатія спромоглася не допустити того, аби знову сідати за один стіл чи працювати в одній євроустанові з країною-агресором.

Розповсюджуємо чудовий аналіз фактів присутності російської зброї в Україні

Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв на своїй сторінці у Facebook розповідав, як у Страсбурзі велася робота із протидії російському впливу в ПАРЄ: «Розповсюджуємо чудовий аналіз фактів присутності російської зброї в Україні. Тільки постійним і наполегливим інформування можна перебити агресивну і добре фінансовану російську лоббі-інтервенцію в Раді Європи. Б’ємо фактами брехню», – написав депутат.

Як пояснив Радіо Свобода постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба, хоча жоден пункт порядку денного ПАРЄ не містив згадування про Росію, ця тема лунала всюди: і в залі офіційних засідань, і в неофіційних кулуарних розмовах.

Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба

Про Росію говорили і президент Франції Франсуа Олланд, і голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, які виступали перед ПАРЄ. Про повернення Росії до ПАРЄ гаряче дискутували в кулуарах і під час закритих зустрічей. Але, природньо, найбільше про Росію говорили під час дебатів стосовно двох резолюцій щодо України.

І, зауважує дипломат, говорили загалом правильно. Росія – це агресор, окупант, репресивний режим. Дві резолюції, які ухвалила ПАРЄ: про наслідки російської агресії та права людини на окупованих українських територіях – пряме свідчення того, що Парламентська асамблея перебуває на боці України.

Українські депутати, зокрема, спромоглися внести правку, яка надалі триматиме зачиненими двері ПАРЄ для російської делегації.

Назва першої резолюції була змінена і тепер вона називається дуже чітко: «Політичні наслідки російської агресії в Україні»

«Назва першої резолюції була змінена і тепер вона називається дуже чітко: «Політичні наслідки російської агресії в Україні», – каже Кулеба. – Вся рамка опису цієї кризи, цього явища тепер чітко і без жодних дипломатичних формулювань вказує на те, що відбулося. Це історично важливе досягнення. Те, що воно відбулося майже через три роки після початку агресії, вказує, наскільки складно було працювати, щоб змінити думку європейських депутатів».

Негативу навколо Росії побільшало

Друге досягнення резолюцій – це те, що в них говориться про неможливість проведення виборів на Донбасі, а це гостре питання нині стоїть на порядку денному і «мінського формату», і «нормандського формату», додає дипломат.

Тепер ми маємо дуже серйозний міжнародний документ, де лунає положення: жодних умов для проведення виборів на Донбасі немає

«Тепер ми маємо дуже серйозний міжнародний документ, де лунає положення: жодних умов для проведення виборів на Донбасі немає», – коментує Кулеба.

Так само за ініціативи української делегації у тексті резолюції з’явився абзац про засудження виборів до Держдуми Росії в окупованому Криму. З іншого боку, ПАРЄ також висловила стурбованість порушеннями режиму припинення вогню на Донбасі, забороною Меджлісу в Криму, перешкодами для роботи правозахисників і преси.

Політолог і науковий директор Фонду демократичних ініціатив Олексій Гарань пояснює: поруч із доброю роботою української дипломатії останніми тижнями негативу навколо діяльності Росії значно побільшало – це і результати розслідування катастрофи літака рейсу MH17, і атака на лікарню та гуманітарний конвой, і особливо авіабомбардування сирійського Алеппо.

Олексій Гарань

Олексій Гарань

Україна – це не тільки війна за свободу, а й креатив, і технології

Свою роль у підтримці України з боку парламентарів різних держав-членів ПАРЄ зіграла також і, так би мовити, публічна й культурна дипломатія. Як пояснили українські представники, готуючись до сесії, було усвідомлення, що контратакувати опонентів потрібно на всіх фронтах, включно із публічною дипломатією. Тому поруч із класичними методами: консультаціями, переговорами, нарадами було організоване прийняття з нагоди 25-річчя Незалежності України.

Дмитро Кулеба розповідає, що «завдяки Українському кризовому медіа-центру ми привезли фантастично сильну й вражаючу виставку про «50 винаходів, які Україна подарувала світові». А щоб вийти за рамки дискурсу політиків та дипломатів, до Страсбургу вдалося привезти наших справжніх героїв: звільненого з російського полону Генадія Афанасьєва та Володимира Жемчугова, ще одного героя, якого менше місяця тому звільнили з Донбасу, де він теж перебував у заручниках. Також приїхали Алім Алієв, правозахисник і один із засновників організації «Крим-SOS», та відомий у Європі український письменник Андрій Курков».

Вони, каже дипломат, доносили свої історії та, «як Курков, показували інший бік – України творчої, креативної. Таким чином, вони теж працювали на цьому фронті, щоб додати більше емоцій та справжніх свідчень з перших рук, про те, чим є Україна, яка бореться із російською агресією, але й чим є Росія, і що вона робить із людьми».

Тобто, каже український посол, експозиція та культурні зустрічі надсилали й нестандартний сигнал про те, що Україна – це не тільки війна за свободу, а й інновації, й технології, це сильна держава, яка заслуговує підтримки в боротьбі з агресором.

Резолюції ПАРЄ – «козир» Києва у міжнародних консультаціях

Що ж далі? На думку аналітиків, хоча резолюції ПАРЄ в першу чергу мають на меті захист прав людини, перемога українських дипломатів та євродепутатів, що стали на захист України, матиме дуже конкретні наслідки.

По-перше, делегацію Росії не допускатимуть до участі в роботі цього об’єднання європейського парламентаризму.

По-друге, завдяки загальному визнанню російської агресії Київ тепер може займати більш рішучу та жорстку позицію на переговорних форматах на кшталт «нормандського» чи «мінського».

Посилання на ці резолюції буде для України незаперечним аргументом на міжнародних перемовинах, а це, в свою чергу, формуватиме позиції інших держав.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG