Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:03

«Дорожня карта» Мінських угод не є інструментом миру – експерт


Жан-Марк Еро, Франк-Вальтер Штайнмаєр, Сергій Лавров і Павло Клімкін (зліва направо), Мінськ, 29 листопада 2016 року

Жан-Марк Еро, Франк-Вальтер Штайнмаєр, Сергій Лавров і Павло Клімкін (зліва направо), Мінськ, 29 листопада 2016 року

Марно очікувати на стрімкий поступ у затвердженні «дорожньої карти» Мінських угод – він можливий лише у результаті складних і тривалих переговорів, що наразі і спостерігаємо. Таку думку висловлюють деякі експерти, коментуючи засідання міністрів «нормандської четвірки» напередодні у Мінську. Надію у цьому процесі, однак, бачать не всі. Дехто з оглядачів наполягає, що Росія зацікавлена у затягуванні навіть самого процесу «домовляння про домовленості».

Розмови про «дорожню карту» Мінських угод активізувалися після зустрічі «нормандської четвірки» у жовтні у Берліні. За підсумками переговорів президент України Петро Порошенко повідомив: сторони – Україна, Росія, Німеччина та Франція – погодилися, що необхідно нарешті порозумітися щодо послідовності реалізації Мінських домовленостей.

За словами президента України, «дорожня карта», проект якої планували затвердити до кінця листопада, буде документом з імплементації всіх Мінських угод: Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року.

Через понад місяць після берлінської зустрічі, у Мінську, сторони «нормандського формату» констатували: поступу у питанні «дорожньої карти» немає.

У Росії для України – своя «дорожня карта»?

Причина – аналогічна до тієї, яку можна було почути щодо «Мінська» впродовж останніх кількох місяців: Україна і Росія не можуть порозумітися щодо ключових моментів.

Немає згоди щодо ефективного доступу ОБСЄ до всього Донбасу. Немає згоди щодо виведення і російських військ, і російських найманців, зброї – і бажання це робити прямо зараз

«Немає згоди щодо питання контролю й ефективного моніторингу з боку ОБСЄ неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, – пояснив після переговорів у білоруській столиці міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Немає згоди щодо ефективного доступу ОБСЄ до всього Донбасу. Немає згоди щодо виведення і російських військ, і російських найманців, зброї – і бажання це робити прямо зараз. Ми фактично не торкнулися питання, як забезпечити безпеку виборів, яким чином вибори мають відповідати стандартам ОБСЄ».

«І нам потрібен вплив міжнародного співтовариства, зокрема озброєна поліцейська місія ОБСЄ», – додав Клімкін.

Російська позиція щодо озброєної місії ОБСЄ на Донбасі залишається до кінця не зрозумілою. За підсумками переговорів у Берліні у жовтні президент України Петро Порошенко заявляв, що Росія підтримала розміщення у зоні конфлікту на сході України такої місії. У Кремлі це спершу підтвердили, а пізніше уточнили, що йшлося про «потенційну згоду» президента Росії Володимира Путіна.

Йдеться про закон про особливий статус окремих районів Донбасу, закріплення цього статусу у Конституції України, амністію і проведення місцевих виборів

У Мінську міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров визнав: Україні і Росії не вдається погодити послідовність кроків. Російська сторона, як і раніше, наполягає на виконанні політичної частини «Мінська». «Йдеться про закон про особливий статус окремих районів Донбасу, закріплення цього статусу у Конституції України, амністію і проведення місцевих виборів», – заявив Лавров.

Представниця України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Ольга Айвазовська незадовго до зустрічі «нормандської четвірки» в столиці Білорусі зазначала: у Росії від самого початку – своє бачення «дорожньої карти», суттєво відмінне від українського. Зокрема, за словами Айвазовської, Росія наполягала на скасуванні Україною антитерористичної операції.

Костюченко: казати про глухий кут – перебільшення

Експерт із питань безпеки Юрій Костюченко каже у коментарі Радіо Свобода, що «дорожня карта» будь-яких угод, що стосуються припинення конфлікту, – завжди важкий і тривалий процес.

Ця «дорожня карта» є засобом підвищення безпеки в умовах примирення

«Зараз триває рутинний переговорний процес, від якого не варто очікувати швидких проривів. Це було відомо з самого початку, що позиції сторін щодо політичної частини відрізняються», – зазначає експерт.

«Як самі Мінські домовленості не є інструментом миру, а є інструментом примирення в умовах війни, так і ця «дорожня карта» є засобом підвищення безпеки в умовах примирення. Вона не є інструментом миру», – додає він.

На думку Костюченка, говорити про те, що мінський процес зайшов у глухий кут, – перебільшення.

Натомість директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця зазначив в ефірі Радіо Свобода, що, на його думку, президент Росії Володимир Путін має бажання, час і ресурси, щоб продовжувати війну.

«Росія буде консервувати ситуацію. Це означає продовження бойових дій у формі локальної війни, на рівні низької інтенсивності. І, залежно від поступливості чи непоступливості України, ескалація цього конфлікту, – вважає експерт. – Росії війна коштує 5% від всього воєнного бюджету. Тож вона буде продовжувати це».

Російський політичний оглядач Леонід Радзіховський додає: у питанні агресії в Україні Путін тягне час і працює на перспективу послаблення зняття санкцій.

Зараз Росія просто тягне час. Вона чекає на вибори у Франції: новим президентом, імовірно, буде Фійон, який налаштований проросійськи і за зняття санкцій. І чекає на вибори у Німеччині

«Зараз Росія просто тягне час. Вона чекає на вибори у Франції: новим президентом, імовірно, буде Фійон, який налаштований проросійськи і за зняття санкцій, – зазначає російський експерт. – І чекає на вибори у Німеччині: велика ймовірність, що оберуть Меркель, але і Меркель може міняти свою точку зору. Меркель у компанії з цим Фійоном, плюс Трамп, який, звісно, як президент США матиме величезний вплив на європейську політику».

«Думаю, що розрахунки Путіна досить очевидні. У грудні вони (Євросоюз – ред.) продовжать санкції на півроку, але Путін надіється, що це буде останнє продовження. Тому йому треба підтримувати видимість процесу», – каже Леонід Радзіховський.

Віз без коліс і бортів

Колишній представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Роман Безсмертний висловлює сумніви щодо перспективності мінського процесу в цілому. «Куди далі рухатися з цим возом, якщо в нього немає ні коліс, ні бортів», – заявив він в ефірі Радіо Свобода.

Безсмертний, однак, визнає, що мінський процес має сенс задля обміну незаконно утримуваними особами, а також мінімізації вогню та вирішення базових соціальних питань населення, що перебуває у зоні конфлікту.

Останні 25 років постійно породжуються такі, даруйте, «висяки»: конфлікт у Ситрії триває, Нагірний Карабах – триває, Молдова – триває. Куди не поглянемо – маємо отаке

Однак говорячи про досягнення повноцінного миру на Донбасі, на думку Романа Безсмертного, потрібно вести мову про нову методологію вирішення таких конфліктів. «Крім того, необхідний серйозний перегляд міжнародних документів, які стосуються механізмів регулювання таких питань, – додає він. – Останні 25 років постійно породжуються такі, даруйте, «висяки»: конфлікт у Ситрії триває, Нагірний Карабах – триває, Молдова – триває. Куди не поглянемо – маємо отаке».

«У будь-якому разі, закриваючи якийсь формат, треба одразу пропонувати іншу відповідь», – наголосив Роман Безсмертний.

Раніше цього тижня представник України у Тристоронній контактній групі у Мінську Леонід Кучма заявив про неефективність мінського формату без США. Американські дипломати, однак, уже зазначали, що США поки не розглядають можливості приєднання до будь-якого з форматів щодо врегулювання ситуації в Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG