Доступність посилання

ТОП новини

Чи перекидає Кремль військових з Карабаху в Україну? 


Архівне фото: російський миротворець, Нагірний Карабах, 20 листопада 2020 року.
Архівне фото: російський миротворець, Нагірний Карабах, 20 листопада 2020 року.

10 березня в аеропорту столиці Вірменії Єревані приземлився літак МНС Росії ІЛ-76-ТДП. За декілька годин до цього там же приземлився борт Військово-повітряних сил Росії АН-148-100е. Обидва літаки згодом повернулись в РФ. Про це повідомляють «Схеми» (Радіо Свобода) із посиланням на дані сервісу FlightRadar.

Напередодні деякі ЗМІ Азербайджану повідомляли, що російські військові, які перебувають у Нагірному Карабаху, почали передислокацію і їх можуть перекинути на територію України. Про те, що серед військових РФ, які вторглися в Україну, вже є російські миротворці з Карабаху, повідомляв і радник голови Офісу президента України Олексій Арестович.

У самому Нагорному Карабасі наразі офіційно спростовують, що миротворчий контингент РФ виводить частину своїх сил звідти із Україну. У Росії це наразі не коментували.

1960 військових, 90 бронетранспортерів та 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Це точний перелік сил РФ, що мають перебувати на території Нагірного Карабаху з листопада 2020 року як миротворці, згідно з тристоронньою угодою, яку Азербайджан, Вірменія і Росія підписали у листопаді 2020 року. Місцеві кажуть, що «російські миротворці» побудували собі тут казарми та церкву, а чисельність військових трохи зросла, але не перевищує 2,5 тисячі осіб.

Російські військові зайшли на цю територію після чергового загострення воєнного конфлікту між Вірменією та самопроголошеною Нагірно-Карабаською республікою (з одного боку) і Азербайджаном (з іншого). Конфлікт тривав 44 дні і відомий як «Друга карабаська війна». Гору в ньому взяли збройні сили Азербайджану. Загальні втрати з обох сторін склали понад 5 тисяч осіб. Після того, як сторони підписали угоду і на спірну територію увійшли російські миротворці, офіційно війна закінчилася, але напруження триває досі.

За словами азербайджанського військового репортера Сеймура Казімова, присутність «миротворців» Росії ніяк не вплинула на протистояння між Вірменією і Азербайджаном у Нагірному Карабаху. Офіційні джерела Вірменії та Азербайджану повідомляють, що з 7 березня на території Карабаху стало особливо неспокійно, тривають обстріли з обох сторін. Водночас у низці ЗМІ Азербайджану (наприклад, тут і тут) повідомляють, що російські військові почали передислокацію і їх можуть перекинути на територію України для участі у вторгненні, яке ще 24 лютого почала влада в Кремлі.

Ймовірність того, що РФ виведе з території Південного Кавказу усіх своїх військових, дуже низька, каже Сеймур Казімов.

«Вважаю, вони можуть вивести приблизно половину, щоб використовувати їх на території Донбасу або для нападу на Харків чи деінде, але всіх військових з території Карабаху вони не виводитимуть. Контингент у Карабаху став для них транзитним пунктом, який Росія не захоче втрачати. Коли було підписано тристоронню угоду, вони (Росія – ред.) перекинули військових протягом доби, що може свідчити про підготовку до такого кроку, і тепер вихід із цієї території так швидко навряд чи входить до їхніх планів», – каже Сеймур Казімов.

За його словами, якщо військових РФ і виводитимуть, це можливо лише авіатранспортом, бо наземним транспортом військових доведеться провозити не лише через Вірменію, а й Грузію. Зазвичай це робиться через «102 військову базу» РФ поблизу міста Гюмрі на півночі Вірменії, але можуть бути і винятки, додав Казімов:

«Звичайно, азербайджанське населення хоче, щоб російські війська вийшли з Карабаху, але ми хочемо, щоб вони повернулися додому, а не брали участь у війні проти України».

Інший військовий кореспондент із Азербайджану Хайдар Мірза повідомив Радіо Свобода, що на його запит Міністерство оборони Азербайджану наразі не змогло ані підтвердити, ані спростувати інформацію про те, що російські миротворці вийшли з території Карабаху.

10 березня об 11:18 «Схеми» помітили, що з Москви у бік Вірменії вилетів пожежний літак МНС Росії ІЛ-76-ТДП з кодовою назвою «Михаил Водопьянов». О 16:41 він приземлився в аеропорту Єревану. Пожеж у цьому районі не було, тому журналісти звернулися за коментарем до експерта-авіаконструктора Анатолія Вовнянка. Він повідомив, що такий літак не складно переробити у звичайний транспортний.

Літак МНС Росії ІЛ-76-ТДП заходить на посадку в аеропорту Єревану
Літак МНС Росії ІЛ-76-ТДП заходить на посадку в аеропорту Єревану

«Зазвичай перероблювати такий літак із пожежного у транспортний немає жодного сенсу, але у військові часи можливо все. Щоб такий літак став звичайним транспортним, достатньо вийняти з нього баки», – розповів Анатолій Вовнянко.

Анатолій Вовнянко
Анатолій Вовнянко

Помічена місцевими релокація російських військових з Карабаху та прибуття в Єреван, де немає пожеж, та прибуття великого пожежного літака з Москви, можливо, не є звичайним збігом. Про це також може говорити те, що за декілька годин до прибуття літака МНС в аеропорту Єревану приземлився чартерний борт Військово-повітряних сил Росії АН-148-100е. Такі літаки зазвичай використовуються для перевезення керівного складу військових. За декілька годин після приземлення ІЛ-76-ТДП борт ВПС Росії знов вилетів у бік РФ. Приблизно о 3 ночі вилетів з Єревана у бік Москви і літак МНС.

Літак АН-148-100е заходить на посадку в аеропорту Єревану
Літак АН-148-100е заходить на посадку в аеропорту Єревану

Те, що серед військових РФ, які вторглися в Україну, вже є миротворці з Карабаху, в ефірі «Фейгин Live» також підтвердив радник голови Офісу президента України Олексій Арестович, коли перелічував, хто з військових Кремля потрапив у полон до Збройних сил України.

«Строковики-розвідники 15-ї окремої мотострілецької бригади, яка раніше воювала у Сирії, так звані «миротворці», які входили в Нагірний Карабах і які до цього на Донбасі воювали», – розказав Олексій Арестович.

Масштабне російське військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет. Колони бронетехніки російської армії намагаються оточити Київ та кілька обласних центрів неподалік російського кордону.

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».

9 березня Міноборони Росії визнало, що в Україні перебувають російські строковики (частина з яких потрапила в полон), хоча до цього говорило інше.

Після нападу Росії, який почався 24 лютого, в Україні ввели воєнний стан і оголосили загальну мобілізацію. Країни Заходу вводять проти Росії потужні економічні санкції та продовжують надавати Україні зброю.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Кирило Овсяний

    Журналіст-розслідувач проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» з 2021 року. Почав співпрацю у 2019 році з проєкту «Схеми в регіонах». Автор розслідувань пов’язаних з викриттям корупції та воєнних злочинів.

    Фіналіст премії «MezhyhiryaFest 2022» за розслідування «Туреччина купує в Росії українське зерно з окупованих територій? «Схеми» знайшли докази», в якому на основі супутникових знімків, інформації з системи Marine Traffic та джерел в окупованому Криму показав повний шлях суден з українським зерном через Крим до портів Туреччини.

    Переможець The 2023 Planet Purpose Award у номінації Strive for Openness за серію матеріалів про масові поховання цивільних у Маріуполі, які з’явились там внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.

    Також є лауреатом національної премії «Честь професії 2023» в номінації «Найкраща аналітика» за участь у роботі над спільним проєктом Радіо Свобода «Мапа військових об’єктів Криму».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG