Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті проаналізував учорашнє інтерв’ю президента Росії Володимир Путіна, в якому він пригрозив Фінляндії і НАТО, водночас нібито маючи на меті відкинути занепокоєння щодо загрози, яку Росія становить для НАТО.
«Заяви Путіна свідчать про те, що він продовжує вірити в те, що Захід слабшає по відношенню до Росії протягом останніх двох десятиліть – цю точку зору Путін висловлює принаймні з 2014 року. Раніше ISW заявляв, що Путін почав повномасштабне вторгнення в Україну частково тому, що вважав НАТО слабким, а не тому, що Кремль відчував військову загрозу з боку НАТО», – кажуть аналітики.
ISW також вважає, що Путін поважає лише військову силу, яку, на його думку, Сполучені Штати і НАТО не будуть використовувати для захисту України, і, можливо, очікує, що підтримка України Заходом зазнає краху.
«Запевнення Путіна у його мирних намірах щодо НАТО звучать порожньо в контексті погроз, які він і кремлівські експерти останнім часом висувають на адресу країн-членів НАТО… Ці погрози є частиною давніх наративів Росії про атаку на НАТО, які передували заявці Фінляндії і її прийняттю в альянс 4 квітня. Безсумнівно, заяви російських експертів не становлять військової загрози для країн НАТО, але вони є важливим контекстом для нібито намагань Путіна заспокоїти ситуацію під час його інтерв’ю 17 грудня», – кажуть аналітики.
В ISW зауважили, що заяви Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, також дуже схожі на наполегливі твердження Кремля наприкінці 2021-го і на початку 2022 року – у тому числі й напередодні повномасштабного вторгнення – про те, що Росія не має наміру вторгатися в Україну.
«Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою Кремля спотворити російську військову загрозу як уявну і штучну вигадку НАТО. Путін прагне послабити НАТО протягом двох десятиліть і постійно вимагає змін в альянсі, які означало б його розпад. 17 грудня Путін заявив, що Росія не має жодних «територіальних суперечок» із країнами НАТО, щоб замаскувати свою фактичну довгострокову мету: послабити єдність Заходу і змусити НАТО відмовитися від своїх основних принципів, таких як «Політика відкритих дверей», яка дозволяє альянсу на власний розсуд приймати нових членів і закріплена в Хартії НАТО», – йдеться у звіті.
«Риторика Кремля про його ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційними майбутніми військовими можливостями Росії в разі її перемоги в Україні створює серйозну – і дорогу – загрозу безпеці Заходу. Якби Росія змогла досягти своєї заявленої максималістської мети повної капітуляції України, що, ймовірно, призвело б до російської військової окупації України, Росія могла б розгорнути сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану», – наголошують в ISW.
Аналітики нагадують своє попередження, що раптовий зрив західної допомоги, «ймовірно, рано чи пізно призведе до краху здатності України стримувати російську армію».
«Враховуючи продемонстровані Росією ворожі наміри щодо НАТО і її потенційні військові можливості вздовж майже всього східного кордону НАТО, Захід буде змушений готуватися до захисту від можливих дій Росії проти НАТО. Вартість цих оборонних заходів буде астрономічною і, ймовірно, супроводжуватиметься періодом дуже високого ризику. Підтримка України пропонує Заходу найкращу можливість уникнути цих витрат і розширення російської загрози», – заявили вони.
Президент Росії Володимир Путін напередодні попередив про «проблеми», які виникнуть у відносинах РФ з Фінляндією, і сказав, що наказав створити новий військовий округ у регіонах, які межують із цією країною.
Коментарі Путіна прозвучали на тлі зростання напруженості між двома сусідніми країнами внаслідок вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і подальшого рішення Фінляндії приєднатися до НАТО.
Останніми тижнями Фінляндія повністю закрила свої кордони з Росією через потік мігрантів, переважно з Близького Сходу, які намагаються перетнути кордон і шукають притулку.
Фінляндія заявила, що російська влада навмисно заохочує мігрантів їхати до Фінляндії, намагаючись дестабілізувати країну. Раніше минулого тижня Фінляндія ненадовго відкрила два пункти пропуску, але через день скасувала це рішення через відновлення потоку мігрантів.
У фрагментах інтерв’ю репортеру державного телебачення Путін неправдиво заявив, що Захід «затягнув» Фінляндію в НАТО. Насправді фінська громадськість різко змінила думку на користь членства в НАТО після вторгнення РФ в Україну.
Він також сказав, що відновлює Ленінградський військовий округ, адміністративний крок, який, за його словами, може призвести до накопичення військ у регіонах на схід від Фінляндії.
«У нас із ними були якісь суперечки? Всі суперечки, в тому числі територіальні з середини 20-го століття, давно вирішені, – сказав Путін. – Проблем не було. Тепер будуть, тому що ми створимо Ленінградський військовий округ і зосередимо там певну кількість військових підрозділів».
Фінська влада поки що не відповіла на коментар Путіна.
Президента РФ також запитали про висловлювання президента США Джо Байдена, який раніше цього місяця заявив, що Росія нападе на союзників США по НАТО, якщо вона переможе в Україні.
«Це повна нісенітниця, і я думаю, що президент Байден це розуміє», – сказав Путін. «У Росії немає причин, інтересів, геополітичних інтересів, ні економічних, ні політичних, ні військових, воювати з країнами НАТО», – додав він.
Про можливу російську загрозу країнам НАТО – насамперед називаються країни Балтії, а також Польща – особливо з початку повномасштабного вторгнення в Україну неодноразово заявляли західні політики й аналітики. Про можливий напад на країни НАТО говорила і низка російських діячів, зокрема, голова Чечні Рамзан Кадиров. Заступник Путіна в Раді безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Європі «ядерним Армагеддоном», а близький до Кремля політолог Сергій Караганов прямо пропонував завдати ядерного удару по Польщі.
У пакеті вимог так званих гарантій безпеки, висунутих Росією за кілька місяців до повномасштабного вторгнення в Україну, була й вимога демонтажу всієї військової інфраструктури НАТО в країнах, які вступили в альянс після 1997 року.
Аж до 24 лютого 2022 року російська влада заперечувала плани масштабного вторгнення в Україну. Зокрема, у січні голова МЗС Росії Сергій Лавров говорив, що Москва «не зацікавлена» у війні з Україною. Після початку повномасштабного вторгнення його обґрунтували тим, що це був «превентивний» удар, оскільки Україна нібито хотіла атакувати окуповані РФ частини Донбасу і Крим.
Форум