Київ – Знищення історичного середовища Києва перетворює столицю України на провінційне місто, зазначають експерти. На їхню думку, це помітно на прикладі Хрещатика, який місцеві керманичі часто називають «символом Києва», а самі кияни порівнюють з великим базаром.
Хрещатик став головною вулицею Києва близько двохсот років тому, після того, як сюди з Подолу перемістився торговий центр міста. З кінця XVIII століття Хрещатик перебуває у постійному стані розбудови і перебудови, розвиваючись відповідно до потреб міста та смаків інвесторів.
Нині гострі дискусії викликають реконструкція Центрального універсального магазину і плани побудувати діловий багатоповерховий центр навпроти ЦУМу, на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького.
«Фасад практично ми залишаємо без змін»
Компанія «Еста-Голдінг» вклала понад 100 мільйонів доларів США у модернізацію ЦУМу, що передбачає збільшення числа поверхів (до 7 надземних поверхів) і перебудову внутрішньої площі будинку.
«Фасад практично ми залишаємо без змін, за винятком кількох деталей на останніх поверхах. Але ми перебудовуємо фактично все, що є за фасадом», – повідомив журналістам менеджер компанії Андрій Сварчковський.
А на місці садиби – пам’ятки історії XIX сторіччя місцевого значення, де у радянський час був Центральний гастроном – має з’явитись 12-поверховий діловий центр. Як повідомив журналістам голова комісії з питань культури Київської міськради Дмитро Нікульшин, Міністерство культури позбавило будівлю охоронного статусу і погодило з інвесторами проект будівництва.
«У даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься»
Віце-голова Українського товариства охорони пам’яток Микола Пархоменко стверджує, що реконструкція цієї частини Хрещатика може стати прецедентом знищення забудови кінця XIX сторіччя.
«Цей квартал треба реабілітувати, а реабілітація – це виключно ремонт і реставрація. Цей проект іде саме під цим грифом, але у даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься. У кращому разі, буде збережена лише одна стіна на рівні трьох поверхів», – упевнений Пархоменко.
Архітектор Лариса Скорик у розмові з Радіо Свобода зауважила, що Хрещатик потребує нових архітектурних рішень, насамперед – реконструкції майдану Незалежності. А от реабілітувати забудову позаминулого століття фактично неможливо.
«Ще 1975 року стояло питання, що цей квартал треба якось по-божому реконструювати і що треба по можливості зберегти і потихеньку, сказати б, його «нарощувати» хоча би до середньої висоти більшості будівель Хрещатика. Але донині цей квартал «провалений», – стверджує вона.
Київський публіцист і дослідник Сергій Грабовський упевнений, що нинішній вигляд Хрещатика символізує поступове перетворення Києва на провінційне російське місто.
«Київ в останні роки перетворюється на провінційне російське місто. Якщо послухати пісні, які звучать на кожному кроці, то це або шансон, або щось другорядне з західної музики. Якщо подивитись на вивіски, які з’явились за останні три роки – «Вареничная Катюша» і тому подібне, то це – провінційне російське місто. Це зовсім не європейська столиця і навіть не українська провінція», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Ця тенденція проявляється не лише у російськомовних вивісках і піснях, і не тільки на захаращеному генделиками і сміттям Хрещатику – вона проявляється у поведінці людей та їхньому байдужому ставленні до свого довкілля і свого міста, констатує Грабовський.
Хрещатик став головною вулицею Києва близько двохсот років тому, після того, як сюди з Подолу перемістився торговий центр міста. З кінця XVIII століття Хрещатик перебуває у постійному стані розбудови і перебудови, розвиваючись відповідно до потреб міста та смаків інвесторів.
Нині гострі дискусії викликають реконструкція Центрального універсального магазину і плани побудувати діловий багатоповерховий центр навпроти ЦУМу, на розі вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького.
«Фасад практично ми залишаємо без змін»
Компанія «Еста-Голдінг» вклала понад 100 мільйонів доларів США у модернізацію ЦУМу, що передбачає збільшення числа поверхів (до 7 надземних поверхів) і перебудову внутрішньої площі будинку.
«Фасад практично ми залишаємо без змін, за винятком кількох деталей на останніх поверхах. Але ми перебудовуємо фактично все, що є за фасадом», – повідомив журналістам менеджер компанії Андрій Сварчковський.
А на місці садиби – пам’ятки історії XIX сторіччя місцевого значення, де у радянський час був Центральний гастроном – має з’явитись 12-поверховий діловий центр. Як повідомив журналістам голова комісії з питань культури Київської міськради Дмитро Нікульшин, Міністерство культури позбавило будівлю охоронного статусу і погодило з інвесторами проект будівництва.
«У даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься»
Віце-голова Українського товариства охорони пам’яток Микола Пархоменко стверджує, що реконструкція цієї частини Хрещатика може стати прецедентом знищення забудови кінця XIX сторіччя.
У даному випадку під видом збереження фасадної стіни будинок зноситься. У кращому разі, буде збережена лише одна стіна на рівні трьох поверхівМикола Пархоменко
Архітектор Лариса Скорик у розмові з Радіо Свобода зауважила, що Хрещатик потребує нових архітектурних рішень, насамперед – реконструкції майдану Незалежності. А от реабілітувати забудову позаминулого століття фактично неможливо.
«Ще 1975 року стояло питання, що цей квартал треба якось по-божому реконструювати і що треба по можливості зберегти і потихеньку, сказати б, його «нарощувати» хоча би до середньої висоти більшості будівель Хрещатика. Але донині цей квартал «провалений», – стверджує вона.
Київський публіцист і дослідник Сергій Грабовський упевнений, що нинішній вигляд Хрещатика символізує поступове перетворення Києва на провінційне російське місто.
Якщо послухати пісні, які звучать на кожному кроці, то це або шансон, або щось другорядне з західної музики. Якщо подивитись на вивіски, які з’явились за останні три роки – «Вареничная Катюша» і тому подібне, то це – провінційне російське містоСергій Грабовський
Ця тенденція проявляється не лише у російськомовних вивісках і піснях, і не тільки на захаращеному генделиками і сміттям Хрещатику – вона проявляється у поведінці людей та їхньому байдужому ставленні до свого довкілля і свого міста, констатує Грабовський.
