26 червня 2016, Київ 05:41

    Суспільство

    Держава вимагає результат, а як його досягати – справа університету – Совсун

    «Новий стандарт освіти не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме компетенції»

    Ілюстративне фото (©Shutterstock)
    Ілюстративне фото (©Shutterstock)

    Київ – Міносвіти планує змінити усі стандарти навчання – у молодшій, загальній, професійній й вищій школах. І першим через реконструкцію пройде саме університетське навчання. З якими знаннями випускатимуть на ринок спеціалістів, залежить від експертів, що потраплять до науково-методичної ради, яку від сьогодні починає набирати МОН. До кінця січня там прийматимуть документи від претендентів.

    Держава вимагає результат, а як його досягати – справа університету – Совсунi
    || 0:00:00
    X

    Членів ради вперше відбирають за конкурсом. Раніше їх призначав особисто міністр освіти, зараз його функція як голови цієї ради обмежуватиметься лише кінцевим підписом на документі – одноосібно впливати на його «тіло» міністр не зможе.

    x

    Перший заступник міністра освіти Інна Совсун каже, що підхід до формування стандартів буде змінений радикально. Що і в якому порядку вивчати, держава не диктуватиме – зміни в першу чергу зводяться саме до цього.

    У нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким

    «Попереднє покоління стандартів – це великі, розлогі, вкрай деталізовані документи, котрі досить чітко прописували університетам, що їм робити і як їм робити, які курси викладати, – пояснює заступник міністра. – Нове покоління стандартів буде інакшим. Сьогодні у нас уже є напрацювання щодо форми цього стандарту з тим, щоби зробити його коротким, зрозумілим, чітким і таким, що не визначатиме безпосередньо, які курси вчити, а визначатиме конкретні компетенції, якими повинен володіти випускник».

    Більшість країн Європи, каже Інна Совсун, користуються саме так званим «компетентнісним» підходом: держава диктує результати навчання, а як їх досягати – питання університетської автономії.

    У нових стандартах взагалі не буде переліку обов’язкових дисциплін. Поки що держава визначає зміст навчання у вишах на 70-80%, каже головний експерт групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, доктор фізико-математичних наук Володимир Бахрушин. «Часто це взагалі не дає можливості адаптувати освітні програми під якісь конкретні потреби конкретних роботодавців і під регіональні особливості», – каже він.

    Чому вчити, вирішуватимуть і роботодавці

    Потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують

    «Декілька років тому до нас звертались роботодавці, які хотіли організувати виробництво, – продовжує Володимир Бахрушин, – їм потрібні були фахівці, яких в університетах зараз не готують, але ми не змогли знайти спеціальність, за якою можна було б цих фахівців готувати. І тому відмовились від того, щоб платити за цю підготовку, підготували за якоюсь із існуючих спеціальностей за бюджетні гроші, а потім вони перевчали вже у себе».

    До розробки освітніх стандартів Міносвіти обіцяє тепер залучити роботодавців – вони будуть і в методичній раді, і вже є у конкурсій комісії, яка відбирає її членів. До речі, за деякими спеціальностями стандартів в Україні взагалі не існує.

    Деякі професори багато років не бачили сучасного виробництва – президент ЛНУ Шевченка

    Про потребу залучити виробничників у процес розробки освітнього стандарту говорить Радіо Свобода і президент Луганського національного університету ім. Шевченка (що нині працює в Старобільську), депутат від БПП Віталій Курило. Перекосу у бік роботодавців, вважає він, бути також не повинно – тоді постраждає фундаментальна складова, але коли стандарти навчання пише лише аудиторна професура, роботодавець не задоволений випускником, бо він не володіє тим, що насправді потрібно на виробництві.

    У нас теорія, я маю на увазі університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві

    «Останні роки у нас теорія, я маю на увазі саме освітян, тобто університети, вони в низці напрямків відстають від того, що є на реальному виробництві. Якщо дати це на відкуп лише професорам, то деякі професори, на жаль, не бачили вже багато років сучасного виробництва», – говорить він.

    Науково-методична рада Міносвіти розроблятиме загальний зміст навчання, а докладно прописуватимуть стандарти окремі комісії. Хто туди увійде, в МОН поки сказати не можуть, бо невідомо, хто подасть свої кандидатури. До комісій, які розроблятимуть стандарт для середньої школи, мають увійти щонайменше 30% практикуючих вчителів. Однак, за словами експертів з освіти, робота над стандартами середньої школи почнеться, швидше за все, вже наступного року.



    Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


    ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
    Форум закрито
    Коментарі
         
    У цьому форумі немає жодного коментаря. Будьте перші.

    ДОЛУЧАЙСЯ!
    Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

    СПЕЦПРОЕКТ

    Комсомольськ чи все ж Горішні Плавні?

    ВІДЕОПРОГРАМИ

    «Крим.Реалії» | Молоді кримчани обирають Україну 

    РОЗКЛАД ПРОГРАМ

    ІНФОГРАФІКА

    Фото Девіда Камерон на перших шпальтах газет у Лондоні. Прем’єр-міністр Великобританії Девід Камерон, який виступав за збереження членства в ЄС, заявив про намір піти у відставку через три місяці

    Мультимедіа ЄС оговтується від «холодного душу» з Британії

    ЄС закликав Лондон не зволікати із «розлученням», а ультраправі Франції та Нідерландів вже хочуть своїх референдумів 

    Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

    Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

    Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України 

    Ярослав Бабич

    Смерть Бабича, МВС і «Азов». Підводні камені справи

    Одне із запитань: чому збрехав речник поліції Київської області Микола Жукович? 

    ВИБРАНЕ ВІДЕО

    «Є наші пісні про нас. Але хто їх чує?» – Сашко Положинський  

     

    Красногорівка: поранених цивільних за тиждень більше, ніж за минулий рік 

     

    Поблизу Чернігова стріляли з «Градів», танків і артилерії – тривають масштабні навчання 

    Ситуація в зоні бойових дій

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 25 червня

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 25 червня

    Хронологія
    В інших ЗМІ
    В інших ЗМІ