Київ – Через торговельне протистояння України з Росією частина виробників переорієнтовується на інші ринки, частина ж натомість взагалі не відчуває проблем з експортом, повідомляють Радіо Свобода керівники найбільших підприємств. Експерти кажуть, що в разі продовження проблем на російському кордоні українська економіка спершу втратить понад два мільярди доларів, але в підсумку виграє. Тим часом український прем’єр Микола Азаров доручив уряду готуватися до взаємодії з Митним союзом в умовах асоціації з ЄС.
Проблеми з проходженням вантажів на кордоні шкодять і Україні, і Росії, і їх слід вирішувати відповідно до вимог Світової організації торгівлі, заявив, відкриваючи засідання українського уряду, прем’єр Микола Азаров.
«Стратегічним партнерам, таким, як наші країни, треба розробити механізми взаємодії в умовах, які змінюються. Кожна сторона має обрахувати вигоди і ризики. Відгороджуватися від змін штучними торговими бар’єрами безперспективно, перш за все – для власної економіки. Тому Україна вступила в СОТ, те ж саме зробила і Росія. Тому ми повинні системно використати принципи СОТ, щоб знайти оптимальне рішення. Україна зацікавлена нарощувати товарообіг з Росією, а проводити нові розмежувальні лінії – не в інтересах наших народів», – наголосив Микола Азаров.
У понеділок члени українського уряду на чолі з Азаровим провели переговори з російським урядом у Москві, після чого російські колеги заявили, що не бачать сенсу в подальшому обговоренні одночасної участі України у зоні вільної торгівлі з ЄС та Митному союзі. Зі свого боку, Азаров відзначив, що на переговорах уряди обох держав зробили необхідну «інвентаризацію питань, які викликають занепокоєння».
Росія не відмовилася від українського устаткування
Тим часом українські компанії-експортери по-різному відчули труднощі у торгівлі з Росією. Так, у компанії «Рошен» зазначають, що ситуація з експортом кондитерської продукції налагоджується. Тоді як в «АрселорМіттал Кривий Ріг» наголошують, що досі відчувають проблеми з продажем металу до Росії. Про це Радіо Свобода повідомив керівник київського представництва компанії Володимир Ткаченко.
«Спершу понад 200 вагонів з нашою продукцією застрягли на кордоні. Зараз, коли криза експорту нібито минула, близько 70 наших вагонів продовжують стояти. Якщо раніше митники оформлювали один вагон з продукцією 15 хвилин, то нині деякі з них стоять багато днів, – розповідає представник металургійної компанії. – Споживання на інших ринках не росте, нарощувати там збут складно, тому російський ринок важливий для нас, і ми будемо боротися за те, щоб залишитися на ньому».
«АрселорМіттал Кривий ріг», за словами Володимира Ткаченка, орієнтується не лише на російський ринок, а й на ринки Середньої Азії, країн Перської затоки, а також продає свій метал в Африку та країни Європи.
Тим часом один із лідерів українського машинобудування, харківський завод «Турбоатом» не відчуває проблем з експортом, зокрема – і на східному кордоні, розповів Радіо Свобода генеральний директор «Турбоатому» Віктор Суботін.
«Нині ми відвантажуємо продукцію в 10 країн, серед яких – і члени ЄС. Проблем із експортом до Росії не відчуваємо. Проте постійно працюємо над розширенням ринків збуту: зараз саме розглядаємо угоду про поставки нашого обладнання до Албанії», – каже він.
Через торговельний конфлікт Україна може втратити понад 2 мільярди гривень
Якщо Росія продовжить блокування українського експорту – українська економіка зазнає відчутних втрат, однак переорієнтується на Захід, вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
«Нині йде послаблення тиску з боку Росії. Однак якщо блокування експорту поновиться в разі підписання асоціації з ЄС, то українська економіка може втратити за півріччя від половини до двох вз половиною мільярдів гривень. Експортери втрачатимуть час на митному контролі й кошти – через можливе запровадження додаткового митного тарифу. Але це спонукатиме експортерів іти на інші ринки», – підсумовує Валерій Чалий.
Експерти зазначають, що перешкоди для українського експорту в Росії є відчутним ударом для економіки, але не руйнівним. До початку митних проблем, за даними Держстату України, на Російську Федерацію припадало трохи менше від чверті українського експорту.
Проблеми з проходженням вантажів на кордоні шкодять і Україні, і Росії, і їх слід вирішувати відповідно до вимог Світової організації торгівлі, заявив, відкриваючи засідання українського уряду, прем’єр Микола Азаров.
«Стратегічним партнерам, таким, як наші країни, треба розробити механізми взаємодії в умовах, які змінюються. Кожна сторона має обрахувати вигоди і ризики. Відгороджуватися від змін штучними торговими бар’єрами безперспективно, перш за все – для власної економіки. Тому Україна вступила в СОТ, те ж саме зробила і Росія. Тому ми повинні системно використати принципи СОТ, щоб знайти оптимальне рішення. Україна зацікавлена нарощувати товарообіг з Росією, а проводити нові розмежувальні лінії – не в інтересах наших народів», – наголосив Микола Азаров.
У понеділок члени українського уряду на чолі з Азаровим провели переговори з російським урядом у Москві, після чого російські колеги заявили, що не бачать сенсу в подальшому обговоренні одночасної участі України у зоні вільної торгівлі з ЄС та Митному союзі. Зі свого боку, Азаров відзначив, що на переговорах уряди обох держав зробили необхідну «інвентаризацію питань, які викликають занепокоєння».
Росія не відмовилася від українського устаткування
Тим часом українські компанії-експортери по-різному відчули труднощі у торгівлі з Росією. Так, у компанії «Рошен» зазначають, що ситуація з експортом кондитерської продукції налагоджується. Тоді як в «АрселорМіттал Кривий Ріг» наголошують, що досі відчувають проблеми з продажем металу до Росії. Про це Радіо Свобода повідомив керівник київського представництва компанії Володимир Ткаченко.
«Спершу понад 200 вагонів з нашою продукцією застрягли на кордоні. Зараз, коли криза експорту нібито минула, близько 70 наших вагонів продовжують стояти. Якщо раніше митники оформлювали один вагон з продукцією 15 хвилин, то нині деякі з них стоять багато днів, – розповідає представник металургійної компанії. – Споживання на інших ринках не росте, нарощувати там збут складно, тому російський ринок важливий для нас, і ми будемо боротися за те, щоб залишитися на ньому».
«АрселорМіттал Кривий ріг», за словами Володимира Ткаченка, орієнтується не лише на російський ринок, а й на ринки Середньої Азії, країн Перської затоки, а також продає свій метал в Африку та країни Європи.
Тим часом один із лідерів українського машинобудування, харківський завод «Турбоатом» не відчуває проблем з експортом, зокрема – і на східному кордоні, розповів Радіо Свобода генеральний директор «Турбоатому» Віктор Суботін.
«Нині ми відвантажуємо продукцію в 10 країн, серед яких – і члени ЄС. Проблем із експортом до Росії не відчуваємо. Проте постійно працюємо над розширенням ринків збуту: зараз саме розглядаємо угоду про поставки нашого обладнання до Албанії», – каже він.
Через торговельний конфлікт Україна може втратити понад 2 мільярди гривень
Якщо Росія продовжить блокування українського експорту – українська економіка зазнає відчутних втрат, однак переорієнтується на Захід, вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.
«Нині йде послаблення тиску з боку Росії. Однак якщо блокування експорту поновиться в разі підписання асоціації з ЄС, то українська економіка може втратити за півріччя від половини до двох вз половиною мільярдів гривень. Експортери втрачатимуть час на митному контролі й кошти – через можливе запровадження додаткового митного тарифу. Але це спонукатиме експортерів іти на інші ринки», – підсумовує Валерій Чалий.
Експерти зазначають, що перешкоди для українського експорту в Росії є відчутним ударом для економіки, але не руйнівним. До початку митних проблем, за даними Держстату України, на Російську Федерацію припадало трохи менше від чверті українського експорту.
