Безкоштовні тести на COVID-19 для всіх: чи може Україна повторити досвід Словаччини?

Україні треба вдатися до масового тестування за прикладом Словаччини, яка за вихідні перевірила більшість своїх громадян і виявила коронавірус приблизно в кожного сотого. Такий підхід, але щодо найбільших українських міст, пропонують у керівництві Верховної Ради та у парламентській опозиції. МОЗ у відповідь на це обіцяє подвоїти кількість тестів. Експерти ж оцінюють неоднозначно як ідею орієнтуватися на досвід Словаччини, так і готовність влади протидіяти збільшенню кількості хворих.

Україна має скористатися досвідом сусідньої Словаччини, яка провела загальнонаціональне тестування своїх громадян на коронавірус, причому воно було безкоштовним для учасників, а точніше – фінансувалося з бюджету. З таким закликом звернулася до Кабміну заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк під час години запитань до уряду.

«Понад три мільйони громадян були протестовані за допомогою швидких тестів на антиген COVID-19. Вони проводяться за методикою ПЛР, але результат відомий вже за 15 хвилин, – згадує Олена Кондратюк досвід Словаччини. – У одного відсотка протестованих було виявлено коронавірус».

Тому, на думку віцеспікерки, протестувати більшу частину населення в окремо взятій країні цілком можливо.

Довідка: як діяла Словаччина?

Друге загальнонаціональне безкоштовне тестування у Словаччині тривало на вихідних, 7–8 листопада, згідно з рішенням уряду цієї держави.

Перше всезагальне тестування Словаччина провела 31 жовтня та 1 листопада. Воно охопило майже 3,5 мільйони людей за два вихідні. Для проведення тестів залучали військових.

За інформацією словацького Міністерства охорони здоров’я, у перший день тестування, 7 листопада, провести тести погодився 1 297 571 громадянин. У 8 172 з них виявили COVID-19.

У неділю, 8 листопада, в тестах взяли участь 1 556 100 громадян, у 9 783 з них був виявлений коронавірус, тобто інфіковані становлять 0,63 відсотка від загального числа протестованих громадян.

Уряд Словаччини закупив у Південній Кореї 13 мільйонів тестів, витративши на це близько 43 мільйонів євро. Тобто один тест коштував словацькому бюджету 3,3 євро (або близько 110 гривень у перерахунку).

Чи запустить МОЗ України «словацький сценарій»

Досвід Словаччини «вивчається та береться до уваги», запевнили прем'єр Денис Шмигаль та міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

Зокрема, Денис Шмигаль розповів (під час свого виступу у парламенті у п'ятницю), що Україна планує завезти два мільйони «швидких ПЛР-тестів».

Максим Степанов пообіцяв, що ця партія тестів (які виявляють антиген до COVID-19) дасть змогу тестувати по 100 тисяч українців за добу. І додав, що їх виробники були сертифіковані в Україні. Наразі українські лабораторії тестують приблизно 64 тисячі осіб на добу, свідчить медична статистика.

Водночас ста тисяч тестів на добу недостатньо, щоб одномоментно протестувати принаймні великі міста, як пропонує керівництво Верховної Ради. В такому разі, яку тактику обере МОЗ для виявлення носіїв COVID-19 та їхньої самоізоляції/лікування в умовах заповнених лікарень та наднормового навантаження на профільних лікарів?

З цими та іншими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Центру громадського здоров'я при МОЗ, однак його представники відмовили в телефонному коментарі, запропонувавши надіслати запит, на який вони зможуть відповісти впродовж декількох днів.

Останнім часом МОЗ України ігнорує письмові звернення та запитання Радіо Свобода або ж відповідає на них лише після критичних публікацій та громадського розголосу.

Наразі Україну називають країною з одним із найнижчих рівнів тестування у Європі. Чи можливо збільшити кількість проведених досліджень, принаймні на всіх представників «груп ризику» та осіб, які контактували із хворими?

Швидкі тести на COVID-19 в Україні можна замовити у приватних клініках чи придбати онлайн, переконалося Радіо Свобода. Їхня вартість варіюється від 300 гривень і до півтори тисячі, вона залежить, зокрема, і від типу тестування: на ті чи інші антитіла чи на сам РНК вірусу – так званий ПЛР-тест.

Навесні 2020 року уряд сформував Фонд боротьби з COVID-19, який склав 65 мільярдів гривень, і наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Закладених у нього коштів могло б вистачити на три-п'ять тестів (за українськими цінами) для кожного з 37 мільйонів українців, які живуть на підконтрольній Києву території країни.

Якщо ж припустити, що Україна закупить тести за тією ціною, за якою Словаччина придбала їх у Південної Кореї, то на тестування кожного громадянина України (за винятком тих, хто живе за лінією фронту) вистачило б 4,1 мільярда гривень. Це становило б трохи більше 6% від українського «коронавірусного» фонду.

Однак цей бюджетний фонд витрачається переважно на інші цілі: так, 35 мільярдів із нього виділили на будівництво і ремонт доріг.

Україна і досвід Словаччини: скількох треба протестувати і що робити далі

Чи може Україна використати досвід таких країн, як Словаччина, які охопили тестами на коронавірус більшість своїх громадян? І якою мірою цей підхід може бути корисним в українських реаліях?

Про це Радіо Свобода розпитало недержавних експертів та декого з опозиційних політиків.

Низка депутатів підтримала ініціативу віцеспікерки Олени Кондратюк застосувати досвід Словаччини та провести масове тестування у великих містах. Один з них – член бюджетного комітету, депутат від «ЄС» Олексій Гончаренко.

«Я повністю погоджуюся з Оленою Кондратюк: я те саме казав міністру охорони здоров'я на засіданні парламенту. Не йдеться про тестування всієї країни, адже Україна в рази більша за Словаччину. Ідеться про «червоні зони» та ключові міста. Це абсолютно реально зробити, і я вважаю, що це правильний шлях, – визнав Олексій Гончаренко у розмові з Радіо Свобода. – Фінанси в держави є. Питання в тому, як вони розподіляються. Гадаю, що в нинішніх умовах це важливіше, аніж якесь підвищення видатків на силовиків чи навіть на дороги. Тому що це питання роботи економіки. Якщо ми не стримаємо поширення коронавірусу, то нам загрожує «локдаун», і це коштуватиме державі набагато дорожче, ніж отакі видатки на масове тестування».

З тим, що масовим тестуванням варто було б охопити великі українські міста, погоджується і колишній голова Центру громадського здоров'я МОЗ Володимир Курпіта. Однак він уточнює, що раніше, в кінці літа, цей крок мав би найбільшу ефективність, а також що готовність держави подбати про всіх виявлених хворих є значно важливішою за власне проведення тестів.

«У Словаччині використовували тест на антиген, який дозволяє виявити хворих у найбільш заразній фазі. Технологічно це можна було би зробити і в Україні, у великих містах, які найбільше потерпають від пандемії. Але найбільша складність не з самим проведенням, а з тим, що робити з результатами, – попереджає експерт. – До прикладу, в Словаччині виявили 1% позитивних результатів (коронавірус мав кожен сотий із тих, кого перевірили). Якщо взяти Україну та її населення, то може йтися про 400 тисяч випадків одномоментно. Потрібно буде вжити заходів щодо ізоляції цих людей. І ось тут найбільший ризик: що уряд зможе запропонувати тим, хто сидітиме вдома? Як забезпечити, щоб вони дійсно дотримувалися самоізоляції, і як їм допомогти матеріально? Адже вони пропустять роботу і не зможуть отримати бодай якісь кошти».

На думку Володимира Курпіти, потрібно враховувати, що носій коронавірусу є найбільш заразним за два дні до появи симптомів і ще близько п'яти днів після, тож найважливішою є ізоляція саме в цей період. Для цього потрібні злагоджені дії уряду, силовиків та епідеміологів, визнає експерт.

Україна значно більша за Словаччину, тож провести повне дослідження своїх громадян на COVID-19 в неї не вийде, стверджує у коментарі Радіо Свобода кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії імунології з науковою групою вірусології Національної академії медичних наук України Борис Донськой.

«В України ніяк не вийде зробити масове обстеження швидко і чітко. А якщо проводити його місяць – тоді воно не має сенсу, бо ми не розумітимемо, хто інфікований, а хто – ні. А робити це неповністю – це як перевірити колесо на дірки, але не все. Тобто, маленька популяція, яка буде необстежена, за короткий період знову призведе до розповсюдження коронавірусу, – пояснює фахівець-імунолог. – Якщо обстежувати всіх (у невеликій країні) та ізолювати 99% носіїв – це матиме ефект. Інакше це не має ніякого сенсу».

Борис Донськой наголошує, що Україна, яка зараз тестує понад 60 тисяч людей на добу, навряд чи зможе збільшити кількість тестів на коронавірус більш ніж удвічі. Саме тому він вважає масове тестування нереальним у цих умовах.

«Виглядає так, що це пропонують люди, які не володіють реальною інформацією. Ну, політики – вони мають робити вигляд, що намагаються щось зробити», – іронізує фахівець-імунолог. І додає, що з ним та з його найближчими колегами чинна влада не консультувалася щодо стратегії приборкання пандемії.

У ситуації, коли держава не змогла зіграти на випередження (проводити епідемічні розслідування щодо кожного хворого на COVID-19 і обстежувати усіх контактних осіб), Борис Донськой закликає зосередитися на тому, щоб убезпечити від інфекції групи найбільшого ризику: тих, хто має інші серйозні хвороби, та літніх людей загалом.

Українські клініки з понеділка припиняють проводити планові операції, переходять лише на лікування пацієнтів із COVID-19, повідомив 9 листопада заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

«З понеділка всі планові госпіталізації заборонені, наші лікарні приймають лише ургентних хворих і виключно хворих на коронавірус», – сказав Ляшко на брифінгу за результатами селекторних нарад із регіонами України.

Також, за його словами, найближчим часом буде ухвалене урядове рішення про «більш жорсткий карантин на вихідний день».

«Ми будемо робити все можливе для того, щоб врятувати систему охорони здоров’я від колапсу і не зупиняти нашу економіку», – сказав Ляшко.

Головний санітарний лікар оцінив ситуацію з COVID-19 в Україні як «вкрай напружену».

Загалом за час пандемії в Україні виявили 479 197 випадків COVID-19. Одужали 214 657 пацієнтів, померли 8 756 людей.