Лише п’ята частина від кількості українських біженців у Німеччині планує повертатися до України. Про це свідчать результати дослідження Центру міжнародних інституційних порівнянь та міграційних досліджень Ifo в Мюнхені. Причиною цього дослідники називають затяжність війни.
Фахівці опитували українських шукачів притулку у п’ять періодів – з травня 2022 року по січень 2024 року. У кожному з них опитали від 900 до 2000 українців. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» детальніше ознайомився з опрацьованими даними.
«Надії на повернення в Україну з часом зменшуються»
Згідно з дослідженням, влітку 2023 року 21% біженців все ще припускали, що хочуть повернутися в Україну. Натомість у 2022 році таких охочих було 46%. Це означає, що готовність повернутися зменшилася більш ніж удвічі.
Проте зараз настрої українців ще більше змінилася – 77% біженців заявили, що хочуть залишитися в Німеччині наступні два роки. Два відсотки з них хочуть переїхати до іншої країни.
Чим довше триватиме війна, тим більше людей оселяться в НімеччиніТетяна Панченко
«Наші опитування показують, що надії на повернення в Україну з часом зменшуються. Це пов’язано насамперед зі зміною очікувань щодо тривалості війни та її наслідків. Чим довше триватиме війна, тим більше людей оселяться в Німеччині, знайдуть тут роботу, здобудуть освіту, розширять свої соціальні контакти і не захочуть повертатися», – пояснює німецькому виданню MDR Тетяна Панченко, фахівець з міграційних досліджень Інституту Ifo в Мюнхені.
За словами дослідниці, багато біженців ухвалюють рішення залишитися в Німеччині або повернутися додому в залежності від подальшого розвитку подій в Україні в довгостроковій перспективі. Загалом 29% біженців можуть уявити собі повернення в Україну, «коли вони знову почуватимуться там у безпеці». Великий відсоток респондентів (28%) ще не визначився з відповіддю. Проте великий відсоток біженців не хоче повертатися в Україну.
Наприклад, 39% опитаних шукачів притулку з України відповіли, що вони однозначно планують жити за її межами. «Після двох років війни майже половина українців не хочуть повертатися», – підсумовує Панченко.
Кількість постраждалих від війни серед новоприбулих зростає
Згідно з дослідженням, у перші два роки війни виїжджали переважно жінки віком від 30 до 49 років і діти. Зараз ситуація змінюється: «Ми бачимо збільшення частки чоловіків і молодих, незаміжніх або розлучених, бездітних жінок», – каже дослідниця з міграції Тетяна Панченко. У звіті мюнхенського інституту зазначають, що українські чоловіки намагаються доєднатися до своїх сімей у Німеччині, таким чином жінки з дітьми не повертаються в Україну.
Стає більше бідних, безробітних і людей з низьким соціальним статусомТетяна Панченко
Серед новоприбулих також дедалі більше жертв війни та безробітних. Жертвами війни дослідники визначають тих, хто втратив здоров'я, роботу та житло через воєнні дії. «Ми спостерігаємо збільшення кількості жертв війни та соціально незахищених українців. Це означає, що з часом стає більше бідних, безробітних і людей з низьким соціальним статусом», – розповідає науковиця німецькому медіа MDR.
Також вона зазначає, що багато біженців вже поїхало до України, переважно через повернення до своїх родин. Проте також є й інші причини: «Люди не знайшли житла або змушені покинути квартиру, в якій жили раніше. Деяким також важко інтегруватися або діти мають проблеми в школі». Однак завжди слід визнавати, «що небезпека залишається на всій території України». Тетяна Панченко очікує, що тільки тоді, коли війна закінчиться, більше людей повернеться на Батьківщину.
Боротьба за українських біженців
У березні 2025 року закінчується дія директиви тимчасового захисту для біженців у Німеччині. Німецький уряд досі не створив план, що буде з тими українцями, хто не зможе інтегруватися та змінити тимчасовий захист на інший вид легального перебування у країні.
За словами представника Єврокомісії, наразі триває дискусія і розглядаються різні варіанти. Видання Politico повідомило, начебто Україна тисне на Євросоюз, аби він сприяв поверненню українських громадян додому. Хоча українська влада не зверталася до ЄС з офіційним проханням про сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що з української сторони існує певний тиск з метою посилення майбутніх правил для повернення людей.
«Ти як?» раніше вже розповідав про дискусії, які тривають в Києві та Брюсселі щодо майбутнього українських біженців. Директива про тимчасовий захист закінчується, але дедалі очевиднішим стає той факт, що до березня 2025-го безпечними домівки біженців можуть і не стати.
Україна потребує мільйони українців для відновлення економіки, також військової служби, зокрема, й про це частіше відкрито і вголос кажуть посадовці на різних рівнях і за різних нагод. Співбесідники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн-членів ЄС, не називаючись, підтвердили факт неформальних дискусій про повернення українців між представниками України й національними урядами окремих країн. Також деякі європейські урядовці сумніваються, що країни ЄС зможуть просто «передати» українських біженців. Демографічна криза в ЄС і дефіцит робочої сили можуть стати серйозними причинами, які сприятимуть продовженню перебуванню українців в Європі.
Чим більше біженців працюватиме, тим менше буде інфляціїКлер Ломбарделлі
Клер Ломбарделлі, головна економістка Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та заступниця G20 з фінансів переконана, що українські біженці є великим шансом для Німеччини: «Якщо політики подбають про те, щоб ці додаткові працівники (українські біженці) також знайшли роботу, то вузькоспеціалізовані місця на ринку праці можуть навіть до певної міри зникнути. Чим більше біженців працюватиме, тим менше буде інфляції. Однією із передумов для цього є більш швидке і легке визнання кваліфікації біженців та інших мігрантів».
Зараз українські урядовці активно працюють над заохоченням повернення українців, які виїхали за кордон. Основним мотивом для цього є безпека, а також зміни програм підтримки українців у ЄС.
Ми працюємо спільно з партнерами над стимулами для повернення українцівДенис Шмигаль
«Ми працюємо спільно з партнерами над стимулами для повернення українців. Безумовно, що номер один стимул – це безпека, чого хочуть українські сім'ї, жінки, діти, які перебувають за кордоном. Але, крім цього, це трансформація програм підтримки українців у ЄС. Вони мають трансформуватись на програми стимулювання повернення, «підйомні» для повернення так звані і інші кроки, які будуть стимулювати людей повертатись в Україну, підтримувати державу зсередини», – повідомив на річній пресконференції український прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Володимир Зеленський раніше казав про те, що уряд Німеччини мав би підтримувати українських біженців, даючи гроші в бюджет України, а та вже мала би перерозподіляла допомогу українцям, які за кордоном.
Також президент заявив про безпековий фактор як умову, за якої мільйони біженців захочуть повернутися до України: «Дехто заявляв, що немає ефективної оборони від російських ракет. Але ми точно знаємо, що Patriot та інші західні системи ППО можуть збивати будь-які російські ракети. І якщо буде достатньо систем ППО в Україні, ми зможемо повернути додому мільйони українців, мільйони наших людей, наших біженців».
Згідно з останніми даними Євростату, близько 4,2 млн українців перебувають у країнах ЄС під захистом тимчасової директиви. Німеччина ж надалі залишається лідером – в країні проживає 1 млн 235 тисяч шукачів притулку з України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум