Вісім питань людині, яка розслідує вбивства на Майдані
Вісім питань людині, яка розслідує вбивства на Майдані

Вісім питань людині, яка розслідує вбивства на Майдані

Реальні вироки отримали поки що лише двоє людей, втім, відбуває покарання одна людина – ГПУ

Читати

Більше ніж три роки тривають судові розгляди по злочинах, вчинених під час Революції гідності. У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб. На сьогодні відомо, що відбуває покарання через ці злочини тільки одна людина.

Гість: Олексій Донський, прокурор департаменту спеціальних розслідувань ГПУ

Дата публікації: 17.02.2018

Які є справи по вбивствах під час Революції гідності?

По вбивствах на Майдані розглядають такі справи в суді:

  • вбивство протестувальників 20 лютого 2014 року на Інститутській та біля Жовтневого палацу.
  • по подіях ночі з 18 на 19 лютого 2014 року – загибель людей під час штурму Будинку профспілок.

Низка проваджень розглядається щодо насильницької протидії акціям протесту з боку правоохоронців:

  • ніч із 29 на 30 листопада 2013 року – побиття студентів.
  • по подіях 1 грудня 2013 року: низка проваджень щодо протистоянь на Банковій.
  • події січня 2014 року – по випадках взаємодії правоохоронців та окремих груп громадян, яких називають ще тітушками, напади на протестувальників, застосування сили і викрадення.
  • злочини, вчинені тітушками: викрадення людей, події з 21 на 22 січня: частина фактів на стадії розслідування, частина розглядається в судах і по деяких вже є вироки.
  • події з 18 на 19 лютого на перетині Великої Житомирської та Володимирської, пов’язані із застосуванням сили тітушками до громадян, вбивство журналіста В’ячеслава Веремія: до відповідальності притягують цивільні особи, залучені до протистояння.

Як часто відбувають ся засідання?

За всіма провадженнями засідання відбуваються кожен тиждень.

Одні справи розглядаються в судах більше ніж три роки, більшість справ – понад два роки.

Регулярно відбуваються засідання по співробітниках «Беркуту» і подіях 20 лютого. Найрідше відбувались засідання у справі з обвинувачення Юрія Крисіна в участі у побитті протестувальників та участі у вбивстві журналіста Веремія

«Справа за одним епізодом, нескладним за своєю криміналістичною характеристикою, там де доказів було багато і сам обвинувачений визнав вину, і судовий розгляд тягнувся 3,5 роки, а судовий розгляд призначався іноді раз в 5 місяців, у 2-3 місяці. Ми подавали за цим фактом скаргу у Вищу раду правосуддя, але вона досі не розглянута», – пояснює прокурор департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Олексій Донський.

Скільки людей покарано?

«На сьогодні, за результатами розслідування і розгляду, маємо 50 вироків, тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна, 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають в суді», – повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Реальні міра покарання – це позбавлення волі шляхом ув’язнення. Інші вироки, це в основному умовні терміни.

«Багато вироків є в тих провадженнях, де особи пішли на співпрацю зі слідством, погодились повідомити певні обставини і викрити інших осіб у вчиненні злочинів – в таких випадках укладається угода чи то про примирення з потерпілим, чи про визнання винуватості і умови покарання вже в самій угоді безпосередньо обговорюються. І такий вирок буде набагато швидше винесений, ніж тоді, коли особа не визнає вину», – додає Олексій Донський.

Перші вбивства на Майдані (Нігояна, Жизневського) на сьогодні не розкриті, по них триває досудове слідство.

«Встановлені обставини, звідки стріляли, але виконавців не встановлено. Із перших злочинів розкрито викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького із вбивством останнього і там не всі особи ще притягнуті до кримінальної відповідальності», – зазначає Олексій Донський.

Хто ці люди, які отримали реальні вироки?

Реальні вироки отримали поки що лише двоє людей, втім, відбуває покарання одна людина, повідомив Олексій Донський.

Ці два вироки пов’язані із подіями з 21 на 22 січня 2014 року, коли до протестувальників була застосована сила з боку тітушок. Відбуває покарання у в’язниці громадянин Азербайджану, розповів прокурор.

«Громадянин Азербайджану на прізвище Тагіров був залучений групою «Оплот» і Жиліним (лідер «Оплоту» Євген Жилін, вбитий у Росії у вересні 2016 року – ред.) до хуліганських дій, викрадення людини зі станції метро «Петрівка», вивезення її до лісопосадки в районі метро «Бориспільська». Там цю людину катували. Це події з 21 на 22 січня 2014 року. По цій справі багато осіб засуджено, але до реальної міри покарання – лише двоє», – повідомив прокурор.

Другу людину, яка була засуджена до ув’язнення в цій справі, випустили за «законом Савченко», заявив Олексій Донський.

«Другий вирок не вступив в законну силу – ми його оскаржуємо. Обвинувачений отримав реальну міру покарання, але, за «законом Савченко» (він відбув в СІЗО один рік і три місяці, а присуджено йому було 2,5 роки ув’язнення), його випустили по відбутому. Ми вважаємо його вирок надм’яким і зараз його оскаржуємо, ця процедура не завершена», – зазначив прокурор ГПУ.

Що зі справами з обвинувачення працівників «Беркуту» в розстрілах?

Судовий процес відбувається щодо п’яти обвинувачених беркутівців. 19 осіб перебувають у розшуку: частина отримала російське громадянство, частина – посвідку на проживання в Росії.

«Із Росії на запит про їхню видачу ми отримали відповідь, що це не може бути зроблене, оскільки це громадяни Росії. Серед цих осіб і Дмитро Садовник, якому безпідставно було змінено запобіжний захід і він опинився в Росії», – зауважив Донський.

Наразі на судових розглядах триває допит потерпілих і досліджуються всі матеріали кримінального провадження по кожному конкретному епізоду: із висновками експертиз, відеозаписами та питаннями до потерпілих. Після цього етапу настане допит свідків, роз’яснює прокурор ГПУ.

Скільки ще триватиме цей процес, навіть приблизно, ніхто не готовий сказати.

А що з тими, хто віддавав накази про зачистку Майдану?

«Високопосадовці, які віддавали накази, перебувають в розшуку і щодо них ми отримали дозволи на проведення спеціального досудового розслідування. Це етап, який дає можливість направити обвинувальний акт до суду і в порядку заочного засудження розглядати відносно них справи», – зазначає Олексій Донський.

Зокрема дозволи отримані щодо екс-голови СБУ Олександра Якименка, його заступника Володимира Тоцького та колишнього президента Віктора Януковича, в процесі отримання по екс-міністру МВС Віталію Захарченко, та його заступниках Віктору Ратушняку та Петру Федчуку.

По вбивствах правоохоронців когось затримано?

Одна особа, якій повідомлено про підозру, була серед протестувальників – застосовувалась її зброя для вчинення вбивств, розповідає прокурор.

«Ще повідомлено про підозри високопосадовцям, виходячи з тих доказів, які зібрані. Вони незаконно проводили антитерористичну операцію 18 лютого. «Наступ смерті» як протестувальників, так і правоохоронців в прямому причинному зв’язку з цими діями. Тому високопосадовцям повідомлено підозри у зв’язку із перевищенням влади, що спричинило тяжкі наслідки», – зазначає Донський.

Що стосується тієї особи, яка була серед протестувальників: цій особі було повідомлено про підозру, вона йшла на контакт зі слідством. Відносно цього чоловіка мав обиратися запобіжний захід, але на обрання запобіжного заходу він не з’явився і оголошений в розшук на даний момент.

Чи дозволяє амністія 2014 року притягувати до відповідальності мітингувальників?

Закон про амністію щодо учасників Майдану, який Верховна Рада ухвалила у 2014 році, не вніс зміни в Кримінально-процесуальний кодекс України, констатує Олексій Донський.

«Якщо дивитися з точки зору законодавства, то це закон був недолугий, був виписаний із порушенням правил кримінальної техніки, оскільки саме в сфері кримінального процесу вищим нормативним актом є Кримінально-процесуальний кодекс . Навіть є така норма, що будь-який інший нормативний акт, який суперечить Кримінально-процесуальному кодексу, в цій частині не застосовується. Ті, хто проводили цей законопроект – забули внести зміни в КПК, а ми маємо керуватись саме Кримінально-процесуальним кодексом».

В будь-якому разі, зазначає Олексій Донський, необхідно спочатку розібратися з умовами, в яких було вчинено вбивство.

«Наприклад, якщо вбивство вчиняється в стані необхідної оборони, то це не підстава для застосування амністії, а підстава для закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину. Щоб дати оцінку, треба дослідити конкретні епізоди», – резюмує прокурор.