Хто стріляв у силовиків на Майдані: що відомо сьогодні

Київ – Генеральна прокуратура України повідомила про підозру у вбивстві силовиків під час подій Майдану низки осіб, заявив прокурор департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Олексій Донський. Деталей та імен він, однак, не називає. Водночас один із адвокатів родин Небесної сотні Віталій Титич прогнозує, що незабаром у цих справах з’являться нові подробиці. Хто в кого стріляв взимку 2014-го, намагаються паралельно з’ясувати і цивільні аналітики. Вони вже реконструювали з різного відео перебіг подій за 18 лютого.

Всього нині розслідується два провадження, пов’язані з убивствами силовиків під час подій Майдану, розповів прокурор Олексій Донський.

«Є провадження за фактом убивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів. І в межах цього провадження досліджуються, зокрема, обставини протиправного застосування вогнепальної зброї до правоохоронців з боку певних груп осіб – це ті факти, які є в ЗМІ», – зазначив він, додавши, що у цьому провадженні вже повідомлено про підозру «певним особам».

Інше провадження, за словами Донського, стосується високопосадовців, які підозрюються у незаконних діях щодо проведення «антитерористичної операції» 18 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали як протестувальники, так і правоохоронці.

«Це – друге провадження, і там повідомлено про підозру того ж Януковича (Віктор Янукович – екс-президент України – ред.), йому інкриміновано даний епізод теж», – сказав прокурор.

Згодом начальник департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк уточнив «Українській правді», що підозру у вбивстві оголосили одній особі із середовища протестувальників, і зараз вона перебуває у розшуку.

Перед нападами на протестувальників інсценували напади на силовиків – Титич

Майже усім нападам на протестувальників передувало інсценування атаки на представників силових структур, зауважив Радіо Свобода один із адвокатів родин Небесної Сотні Віталій Титич.

«Це було і 18, і 20 лютого (2014 року – ред.). І ми завжди наполягали на важливості встановлення вказаних осіб, особливо причетних до вчинення 20 лютого терористичного акту. Очевидно, що в розумінні Кримінального кодексу їхні дії є співучастю», – говорить він.

Титич говорить, що про передачу справ до суду поки що не йдеться, але прогнозує, що найближчим часом слідство озвучить більше подробиць.

«Думаю, що буде шалена протидія з іншого боку, будуть задіяні «консерви» в рядах так званих «патріотів», умовно кажучи, які замасковані під учасників Майдану», – сказав він, уточнивши, що під «іншим боком» має на увазі організаторів злочинів під час подій Майдану.

У свою чергу, один із адвокатів «беркутівців» Стефан Решко також привітав заяву прокурора, однак зауважив, що деталі йому невідомі.

«З огляду на те, що ми чи не кожного судового засідання говоримо про загиблих міліціонерів і про багатосторонній бій на Інститутській 20 лютого, про грузинів та інших «невидимих» стрілків, і про щонайменше сімох зафільмованих зі зброєю мітингувальників вранці 20-го, то це – реально крок назустріч об'єктивності», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.

Тим часом інший адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська написала у Facebook, що на ранок 13 лютого був запланований допит у Святошинському суді Києва як свідка Міхеїла Саакашвілі, про видворення якого до Польщі 12 лютого заявила українська Держприкордонслужба.

«Очікується, що він прояснить так звану «версію» грузинських снайперів – з його показів має стати зрозуміло, чи можна вірити «свідкам», яких заявляє захист «беркутівців» (власне, «грузинських акторів» із італійського фільму). Чи потрібно цим акторам лишити переконувати американську кіноакадемію дати «Оскар» і не морочити суду голову», – зазначила вона.

Хто в кого стріляв?

Представники Jus Talionis Reconstruction Lab, які робили відеореконструкцію штурму Майдану 18 лютого 2014 року, з’ясували, що вбивство чотирьох правоохоронців у центрі Києва в лютому 2014 року сталося після того, як протестувальників витіснили до майдану Незалежності.

​«Двоє правоохоронців загинули біля будівлі «Альфа-Банку» у напрямку наступу з боку Хрещатика о 16:20-16:25. Всі майданівці у цьому напрямку були відтиснуті за барикади о 16:13-16:15. Інші двоє правоохоронців загинули від 17-ї до 18-ї години на майданчику біля Жовтневого палацу. Станом на 17:26 співвідношення вбитих мітингувальників і силовиків за увесь час протестних акцій становило 15 до 4-х (спочатку 15 майданівців – і вже після них 4 правоохоронці). Це сталося саме тоді, коли активні дії з боку силовиків та майданівців припинилися, а СБУ і МВС оголосило до 18:00 ультиматум Майдану», – зазначили реконструктори у коментарі Радіо Свобода.

У тексті, розміщеному на їхньому сайті, зокрема, зазначається також такий епізод. Нібито о 18:28 зі сцени депутат Верховної Ради Микола Княжицький заявив: «Хочу вам розказати одну історію. Я сьогодні говорив з двома офіцерами міліції. Один з них – полковник зі Львова, один – з Донецька. В цей час поруч з нами ми намагалися провести швидку, щоб звідси хлопців з Майдану відвезти до лікарні. А потім прийшли міліціонери, теж, між іншим, з вогнепальними пораненнями. І от що сказав мені один з цих полковників, він мені сказав російською мовою: «Вы знаете, мы думали, это ваши. Но мы поймали этих нескольких, которые стреляли из ПМ-а. Это были прапорщики милиции. Мы изъяли у них удостоверение и отдали в нашу контрразведку».

Це політик підтвердив і в коментарі Радіо Свобода. За словами Княжицького, він давав про це свідчення у Генпрокуратурі, але сам стан слідства наразі йому невідомий.

«Я пам’ятаю багато з тих часів, тому що брав активну участь у тих подіях. Зокрема, багатьох поранених людей ми виривали фактично із рук міліції і заносили в кабінет до Терьохіна на Липській. Перед тим ми намагалися зняти з даху хлопців, яких намагалася заарештувати міліція навпроти Верховної Ради на Садовій. Я спілкувався з багатьма міліціонерами у той час, вимагав від них припинити переслідування цих хлопців, частина з них – вже у Москві. І тоді ж я потім спілкувався із одним із командирів внутрішніх військ, і він розповів мені цю історію, яку я вважав за потрібне одразу переповісти з Майдану, щоб зупинити ці провокації», – сказав Княжицький.

Відомо, що Генпрокуратура України два роки тому викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. У департаменті спецрозслідувань розповідають, що за чотири роки у «справах Майдану» ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру, але реально відбуває покарання тільки 1 людина.