В Україні діє поліція комунікації: що це таке?

«Такі поліцейські намагаються попередити будь-які конфліктні ситуації, роз’яснюють дії поліції та зупиняють агресивних громадян не силовими методами, а... словом», – йдеться в повідомленні Нацполіції.

Завданням є налагодження діалогу із організаторами та учасниками акцій під час масових заходів: акцій протестів, футбольних матчів, маршів, релігійних заходів і таке інше.

Над створенням такого підрозділу почали працювати навесні 2016 року, розповідає Валерій Шевченко.

«Коли ми почали впроваджувати цей проект, за основу взяли досвід поліції комунікації Чеської Республіки у взаємодії з Консультативною місією Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки в Україні, яка діє з 2014 року в Україні», – додає заступник начальника відділу забезпечення масштабних масових заходів Департаменту превентивної діяльності.

Основна мета – налагодження взаємодії та довіри. В тому числі роз’яснення чинного законодавства України: що можна робити, що неможна, а у випадку порушень, які можливі санкції, тобто це роз’яснення громадянам їхніх прав, обов’язків і можливих наслідків.

«Перемовини з організаторами акцій, зняття напруження між людьми, роль активного слухача та в деяких випадках навіть досвідченого психолога – все це є складовими служби антиконфліктних груп», – зазначають в Нацполіції.

Близько 600 поліцейських пройшли навчання і тренінги і працюють в поліції комунікації, зазначає Валерій Шевченко.

Такі підрозділи працюють на позаштатній основі в усіх регіонах держави.

Як окремі структурні підрозділи вони функціонують у місті Києві та найбільших містах України: Львів, Одеса, Харків, а також у Черкаській і Дніпропетровській областях.

Відбирають тих, хто пройшов відповідні навчання.

Навчання провели завдяки допомозі Консультативної місії ЄС за участю чеських поліцейських. В тому числі це і психологічні тренінги із базових знань у психології.

«Чеські поліцейські провели навчання, зокрема, для тренерів. Тобто серед українських поліцейських є сертифіковані тренери для поліції діалогу, які мають сертифікацію і Європейського союзу, і Чехії», – зазначає Валерій Шевченко.

«Так вже історично склалося, що працівник поліції у формі викликає агресію у громадян. Тому працівник поліції комунікації заступає на службу у цивільній формі одягу в спеціальному жилеті, на якому зазначено, що він є працівником комунікації», – зауважує гість програми «Деталі».

В такому випадку працівники поліції комунікації просто залишають місце проведення заходу, повідомляє представник Нацполіції.

«Якщо особи порушують закон, вони повинні нести відповідальність. Працівники поліції комунікації не застосовують заходів примусу і силу, для цього є інші підрозділи», – наголошує Шевченко.

Працівники поліції діалогу з вересня були залучені до понад 600 масових заходів.

«Ми маємо вже результат. Тому що 99% заходів проходять мирно, але, звичайно, є винятки»

Жодних додаткових коштів з бюджету на це не витрачали, зауважує Валерій Шевченко.

Навчання та екіпірування проводили за рахунок донорів – Консультативної місії Європейського союзу.

«Так само, як функціонують штатні підрозділи в місті Києві – це не додаткові працівники поліції, а ті працівники, які повсякденно займаються забезпеченням правопорядку. Їх просто вивели в окрему структуру, тобто жодних додаткових асигнувань не виділяється на працівників поліції діалогу», – додає він.

«Поліцейський-перемовник – це не привілейована особа, а звичайний поліцейський, який виконує функції з охорони правопорядку. Заробітна плата – звичайна, як у решти поліцейських, в залежності від посади, вислуги років, звання» – Валерій Шевченко.

Поліція діалогу – це європейська практика.

«В Чехії становлення поліції комунікації тривало 10 років», – зазначає Валерій Шевченко.

Але експерти бачать поки одну суттєву проблему в українському варіанті в тому, що поліція діалогу сприймається як щось чуже, як забаганки реформаторів або закордонних партнерів. Це зауваження експерта групи реформування органів правопорядку в «Реанімаційному пакеті реформ» Євгена Крапивіна.

«З ними ніхто не погоджує свої дії. Виникають такі ситуації, коли є одна поліція сама по собі, а є поліція діалогу, які просто ходять, з кимось розмовляють, але у випадку якихось заворушень, конфліктів, поліція діалогу наразі безсила», – наголошує експерт.

Валерій Шевченко визнає, що є над чим працювати, бо це нова практика для України.

«Ми вчимося на своїх помилках, ми їх вирішуємо. Проводимо навчання – додаткові і щоденні. Тому, так, ми маємо певні помилки, але в скорому майбутньому ми все це виправимо», – резюмує він.