Коли українські правила ведення бізнесу стануть європейськими?
Коли українські правила ведення бізнесу стануть європейськими?

Свобода в деталях

Коли українські правила ведення бізнесу стануть європейськими?

«Статистично в Україні ставки податків нижчі, ніж в Європі», – Максим Нефьодов

Читати

Чи стало легше українським підприємцям розвиватися? Малий бізнес, зокрема, має оптимістичні настрої та збирається збільшувати кількість своїх працівників та розміри заробітних плат, хоча підприємці зазначають, що бізнес-клімат в Україні не є сприятливим – це дані дослідження Європейської бізнес асоціації.

Європейський досвід, виклики, можливості та перспективи обговорюємо в програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та Радіо НВ)

Дата публікації: 09.04.2018

Коли держава перестане заважати бізнесу?

Часто від представників бізнесу на запитання «Як держава має допомагати розвитку бізнесу?», можна почути, що головне – аби не заважала.

«Хоча я є лібералом, але не можу погодитися з ідеєю, що держава має самоусунутися. Як економ-теоретик я точно можу сказати, що є таке поняття, як «невдачі ринку» і держава має проводити ефективну політику, наприклад антикорупційну. Але якщо говорити про те, чи має держава втручатися в роботу бізнесу, регулювати ціни, якість і так далі – звичайно, категорично ні, і цю роботу ми і намагаємося вести», – наголошує заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

У підприємця і засновника піцерії Veterano Леоніда Остальцева є власний рецепт страхування від ризиків і на державу сподівань він не покладає.

«Я буду намагатися максимально працювати за законом: пожежна безпека – по максимуму, податкова – бухгалтер займається по-максимуму, охорона та інше. Я самострахуюся. Розумію, що не можу сказати, наскільки мені стало легше вести бізнес в умовах української реальності, але я вважаю, що все залежить в першу чергу від мене – наскільки я добре зароблю, настільки я добре отримую. Мені не завадить при цьому поганий бізнес-клімат в Україні», – зазначає він.

Чи буде зменшуватись податкове навантаження?

«Податкові канікули для малого бізнесу – було б мега-круто. Це б полегшило задачу для підприємців не у форматі «аби не платити податки», а в форматі «аби не наймати бухгалтера». В нас дуже важка податкова система, я без бухгалтера не розберусь і в мене два бухгалтери працює», – зауважує підприємець Леонід Остальцев.

А от в Міністерстві економрозвитку не бачать можливості для зниження податкових ставок.

«Зважаючи на патерналістські настрої, коли суспільство вимагає, аби держава піклувалася про дуже багато сфер життя, мені здається, що потенціал суттєвого зниження ставок – він дуже скромний», – відповідає Максим Нефьодов.

Проблему і вихід заступник міністра бачить у реформах в системі адміністрування податків.

«Проблема навіть не в тому, скільки платити податків, а в тому, що це зробити досить складно. Податковий інспектор, на жаль, є не радником бізнесу, як у європейських країнах, коли він приходить і допомагає правильно скласти декларацію, не вскочити в якусь халепу в майбутньому, а є каральним органом, який приходить вибивати штрафи і ставиться до бізнесу як до якоїсь кормової бази», – додає він.

До того ж статистично в Україні ставки податків нижчі, ніж у Європі (за невеликими виключеннями), додав Максим Нефьодов.

Як щодо зловживань із перевірками на підприємствах?

Зараз діє мораторій на перевірки малого бізнесу і він демонструє себе досить позитивно, зазначає заступник міністра.

«За два роки ми не чуємо про те, що якось надзвичайно зросла кількість отруєнь чи пожеж. Щодо не малого бізнесу зараз робимо реформу контролю. Завжди жити під мораторієм – може і популярно, але це не працює. Мораторій – це як знеболювальне. Неможна весь час жити на знеболювальному, треба піти до лікаря і виправити джерело проблем», – зазначає Максим Нефьодов.

Контроль інспекційних органів потрібен, але ці перевірки мають бути такими, що не заважають бізнесу, додає він.

Вже зараз на сайті Міністерства економічного розвитку та Державної регуляторної служби діють бази даних планових перевірок, з якими контролюючі органи планують прийти на підприємство, розповів заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов.

«Кожен бізнесмен може туди зайти і принаймні по планових перевірках подивитися чи є він у базі перевірок, щоб точно знати, хто до нього прийде та коли. І якщо до вас приходить хтось, кого не має в тій базі, ви за законом маєте право не відчиняти їм двері і не пускати», – наголошує він.

Сервіс ІАС може бути корисним і для споживачів – він дає можливість подивитися, кого перевірили контролюючі органи, за якими напрямками та які приписи видали.

«Якщо когось дійсно цікавить пожежна безпека чи санітарна, то дивіться, кого перевіряють і як, які результати цієї перевірки, чи були якісь приписи, штрафи. А для держави додаткова користь: держава вперше отримає якісь дані, на підставі яких можна робити висновки», – зауважує заступник міністра.

Чи легше стало в Україні вести бізнес?

Україна за міжнародний рейтингом Doing business є лідером у прогресі щодо легкості ведення бізнесу серед усіх пострадянських країн, починаючи з 2010 року.

«Але це відносне зростання, за абсолютний рівень справ – мені особисто соромно пишатися, бо точно немає чим. Та привід для оптимізму є, бо ситуація покращується. Зокрема покращується, якщо дивитись на опитування щодо вартості ведення бізнесу, наприклад скільки коштує малому бізнесу виконання тих процедур, які регламентує держава. За 2016 рік (за останній ще немає даних) у порівнянні із 2015-м зменшення вартості ведення бізнесу склало більше ніж 1000 гривень. Але зрозуміло, що це покращення ситуації в порівнянні з досить низькою точкою старту», – пояснює заступник міністра Максим Нефьодов.

З основних пунктів, по яких Україна просунулась вперед, – це дозволи на будівництво та підключення до електромереж.

«По обох позиціях і йде зростання України в рейтингу – по легкості будівництва і підключення до електромереж, тому, що це те, що в нас найгірше. І все ще, чесно кажучи, пишатися мало чим є», – додає заступник міністра.

Серед покращень, які виділив підприємець Леонід Остальцев – це впровадження онлайн-інструментів.

«За останні два роки – це дуже великий плюс та прорив, що можна робити багато чого онлайн. Навіть ФОП можна відкрити зараз онлайн за 10 хвилин, коли я його відкривав, то витратив на це 3 дні», – зауважує він.

У цьому напрямку в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі обіцяють просуватись і розширювати кількість послуг.

«Ви можете зайти на сайт regulations.gov.ua і там ви зможете знайти онлайн – інструкції для відкриття багатьох видів бізнесу, починаючи від барів і ресторанів, закінчуючи пральними і службами таксі. Дуже сподіваюсь, що ми з ДФС і Міністерством фінансів будемо тут просуватись. І це не лише сплата податків, як люди розуміють – заповнення там податкової декларації, це і питання касових апаратів, якими я зараз займаюсь особисто», – наголошує Максим Нефьодов.

Якщо такий прогрес, то чому Росія та Білорусь мають вдвічі кращі позиції?

Україна на 76-му місці серед майже 200 країн у світовому рейтингу з легкості ведення бізнесу. Та її сусіди – Росія і Білорусь – на 35-му та 38-у, тобто входять в «сороківку», попри те, що їх пов’язують з авторитарними режимами. Зокрема Білорусь в міжнародній спільності взагалі називають «останньою диктатурою в Європі».

Максим Нефьодов каже, що рейтинг деполітизований і оцінює прості речі, такі як терміни виконання процедур, кількість, вартість і так далі.

«Як не дивно, деяким країнам із жорсткою авторитарною владою легше показати, можливо, трохи фейковий, а можливо трохи рекламний результат, справді концентруючись на цих речах. Коли ми кажемо про те, що принаймні ми, як МЕРТ намагаємося робити стосовно бізнес-клімату, ми робимо це не заради місця в рейтингу і яскравого піару», – пояснює заступник міністра.

Чи придушують олігархи малий бізнес?

На 95%, звичайно, це не так, але на 5% є негативний вплив, зазначає Нефьодов. Пояснює це він тим, що великий бізнес може витримувати великі навантаження.

«Олігархи взагалі не бачили проблем в тій системі, яка існувала: треба багато папірців – будуть юристи працювати, або треба ганяти кур'єра, то якщо ти продаєш сталь чи труби, то про тисячу гривень на кур'єра взагалі ніхто не думає. На відміну від малого бізнесу, для якого всі ті адміністративні бар'єри можуть бути межею між життям і смертю», – зазначає заступник міністра.

Максим Нефьодов запевнив, що в міністерстві орієнтуються на думку малого та середнього бізнесу, бо олігархи менше турбуються про бізнес-клімат.

«Для прикладу, в Prozorro в нас доля малого бізнесу в публічних закупівлях на 18% вища, ніж у країнах Європейського союзу», – зазначає він.

Коли українські правила ведення бізнесу наблизяться до європейських?

«По-перше, мені дуже б хотілося, аби українські правила ведення бізнесу були легшими за європейські. Більшість європейських країн – це соціально орієнтовані країни і, думаю, що жарт про те, що в Європі існує стандарт на форму огірка, чули багато людей. До речі, його скасували», – зауважує Максим Нефьодов.

Україна щороку зростає на 5-7 місць в рейтингу легкості ведення бізнесу, то ж є великий потенціал для прискорення, вважає заступник міністра.

«Лише законопроект від Міністерства економіки про легкість ведення бізнесу, який вже зареєстрований у Верховній Раді (№8124), може додати до +30 місць в рейтингу. На горизонті 3-5 років можна буде казати, що життя для бізнесмена покращилось і держава буде менш винна перед людьми, які нас, як державних службовців, годують», – наголошує заступник міністра економічного розвитку і торгівлі.