Доступність посилання

ТОП новини

«Чув, як виносять трупи»: ветеран АТО з Херсона розповів, як вижив у полоні російських окупантів


Стіна приміщення у Херсоні, яке російські окупанти перетворили на в'язницю та катівню. (фото СБУ)
Стіна приміщення у Херсоні, яке російські окупанти перетворили на в'язницю та катівню. (фото СБУ)

Понад три тижні в неволі, щоденні допити та катування, майже без сну та їжі. Активіст та ветеран АТО з Херсона Максим Негров розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» про те, що відбувалося у місті на початку війни, як він потрапив у полон до російських окупантів, і що відбувалося в облаштованих ними катівнях.

Максим Негров
Максим Негров

«Був шок»

На початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Негров перебував на лікуванні в кардіологічному відділенні. Каже, що спочатку просто не міг повірити у те, що відбувається.

Окупанти повісили на Каховській греблі, в це взагалі не вірилось

– 24 зранку я почав отримувати повідомлення, дзвінки з південної частини Херсонської області. Мені в це не вірилося, бо політичне керівництво України казало, що війни не буде, що можна бути спокійними та займатися власними справами. Особисто для мене це був шок... Як, мабуть, і для багатьох.

І коли я отримав повідомлення 24-го приблизно об 11:00, що свій «аквафреш» (російський прапор – ред.) вони повісили на Каховській греблі, в це взагалі не вірилося.

Російські військові на автомобільному мості біля Каховської ГЕС, травень 2022 року
Російські військові на автомобільному мості біля Каховської ГЕС, травень 2022 року

Негров розповів, що після виписки з лікарні одразу пішов до військкомату.

Місто було порожнє. Залишились тільки відчайдухи з тероборони

– Я не дочікувався введення воєнного стану, я розумів, що маю робити, куди їхати. У військкоматі був хаос, особових справ (тих, хто стоїть на військовому обліку – ред.) вже не було.

У приміщенні, де перебувала тероборона, приблизно, було те ж саме, що й у військкоматі.

Мало хто знав, що треба робити. Зброї не було. 24 лютого ввечері в Херсоні вже не було підрозділів СБУ, підрозділів поліції, Нацгвардії. Місто було порожнє. Залишились тільки відчайдухи з тероборони.

«На допит з мішком на голові»

Херсон був окупований 1 березня. В першу чергу військові РФ почали шукати колишніх військовослужбовців. 15 березня окупанти затримали й Негрова. Ось як це було.

– 15-го прийшов на роботу... Вирішив сходити до мами: віднести їй продукти, воду, ліки. Коли йшов, мені вже повідомили, що там тривають обшуки, виламані ворота, «рашисти» (російські військові – ред.) все перевертають.

З роботи мені повідомляють, що вже приїхали і на роботу. За мною ганялися, і врешті решт, біля роботи вони вже мене спіймали.

Я розумів, що про мене знають стільки, що навіть я про себе не знав

Він зауважив, що окупанти знали про нього «абсолютно все».

– Під час допитів я розумів, що про мене знають стільки, що навіть я про себе не знав. І про проходження служби, де проходив, знали прізвища товаришів, де проходили, що ми робили. Мабуть, все.

Після затримання ветерана АТО російські військові провели чергу обшуків.

– Майже зранку до вечора були обшуки по всіх місцях, де я міг бути прописаний, колись мешкав, мешкали родичі, дитина й так далі. Вони забирали все, що на них дивилося та не дивилося. Якісь ліхтарики, ніж, щось таке. В мене посмішку викликає, що вони забирали…. В мене був улюблений одеколон, там залишилося пів пляшечки, маленька така пляшечка, забрали і його.

Негров розповів, що на допити його перевозили з мішком на голові.

– Постійно приходили якісь нові люди, щось питали. А вже потім уночі мене привезли в ізолятор тимчасового утримання – облаштована камера, а не підвал якийсь або якесь раптове приміщення. Це спеціалізоване приміщення.

Ще коли їхав дорогою, чув розмову, в якій казали про «ізолятор енергетиків». Я зрозумів, що це ІТТ.

Катівня в ІТТ в Херсоні
Катівня в ІТТ в Херсоні

«Сонячне сяйво» від окупантів

До літа чоловіка утримували в камері одного, а вже потім у різний час там бувало ідо 20-ти полонених.

Допитували майже кожний день.

– Зранку почались допити. Спочатку їм потрібні були паролі до всього. Не кажеш – тебе б'ють. Щось не те кажеш, тебе б'ють.

Оскільки я вже розумів, що можливо мене чекає, коли вже місто готувалося до окупації, а я маю певний досвід поводження в полоні, мене навчали, я вже частково підготувався, тому ніякої зайвої інформації не було, я надав паролі.

Через певний час знову заходять до камери, обличчям до вікна, шапку на голову, скрутили та кудись тягнуть. Допити, повертають до камери. Наступний день – допити, повертають до камери.

Катівня окупантів у Херсоні
Катівня окупантів у Херсоні

Серед «улюблених розваг» окупантів, Негров називає побиття ув’язнених та катування струмом.

Від цього шоку, мабуть, можуть очі випадати.

– Улюблена їхня забавка – «сонячне сяйво», так зване – це дроти на вуха або на інші частини тіла: на статеві органи, на груди та подається струм. Від цього шоку, мабуть, можуть очі випадати. Це було безпосередньо під час допитів.

Вночі обов'язково підіймали та примушували всі ІТТ співати гімн, чи гасла якісь російські.

«Головна мета – зламати людину»

За його словами, масові затримання в Херсоні почалися після перших випадків знищення окупантів у місті. Головна мета, яку переслідували російські військові під час арештів – зламати людину, каже Негров.

Мовчати на допитах можуть лише у фільмах..., а так зізнатися можна навіть у вбивстві Кенеді

– Затримання – це фільтрація: тобто зламати людину, вибити з неї що завгодно. Мовчати на допитах можуть лише у фільмах, фантастичних. А в реальності можна зізнатися у чому завгодно. І у вбивстві, пробачте, Кеннеді (35-й президент США Джон Кеннеді – ред.), підпишеш і зізнаєшся, і на камеру прочитаєш те, що тобі напишуть на папірці й так далі.

Вони виснажують людину повністю: морально, фізично, психологічно. Їх нє завдання зламати людину, щоб вона повністю втратила бажання опору.

Ще поталанило, що був санвузол і вода.

Харчування – пакетик якоїсь каші, там назва була українською. Іноді давали один пакетик на добу, іноді два пакетики

– Це було пристосоване приміщення, там був санвузол, вода. Харчування – пакетик якоїсь каші, там назва була українською. Іноді давали один пакетик на добу, іноді два пакетики – там 300 грамів каші, а останній раз давали один пакетик на дві доби. Я рахував калорії...

Я колись цим питанням цікавився. Я розумів, що мозок буде цю енергію забирати, і якщо не рухатися, більш-менш спокійно дихати та поводити себе, то якось можна жити.

Ще постійно увімкнене світло було у камері.

Найстрашніше, що весь час було чути крики, тих кого російські окупанти катували. І це все поруч із звичайним житловим будинком.

Камера, де окупанти утримували полонених херсонців
Камера, де окупанти утримували полонених херсонців
Тебе повернули до камери та допитують, катують іншу людину

– Тортури спокійно терпіти ніхто не може, це були постійні крики. І ти розумієш, що зараз працюють з тобою, а потім тебе повернули до камери та допитують, катують іншу людину.

І я бачив через вікно, що у дев'ятиповерхівці живуть люди, і все чують. Там і вбивали... Я чув як виносять трупи, як катують і ґвалтують людей.

П'яні росгвардійці просто розважалися тим, що били людей.

Негоров повідомив, що окупанти утримували полонених херсонців у декількох будівлях. В приміщенні так званого екіпажу Морської академії, у підвалі МВС та ІТТ, також частину попереводили до СІЗО.

Максим Негров
Максим Негров

«Викинули за містом»

Негров розповів, що росіяни відпустили його з полону, коли не змогли встановити причетність до руху опору.

Однією рукою тримав штани, бо схуд на 15 кілограмів, а другою шапку

– Вони прийняли рішення чекати, коли на мене вийде хтось із командування. Гра була зрозуміла, нічого нового тут не відбувалося. В один день обличчям до вікна, мішок на голову і я зрозумів, що мене тягнуть не на гору, на якісь допити, а вниз. Думки були різні: «куди везуть?», «що буде?».

Потім відкриваються двері, викидають і кажуть: «Рахуй до 30, а потім знімай шапку».

Я порахував, зняв шапку та побачив, що на околиці міста. Однією рукою тримав штани, бо схуд на 15 кілограмів, а другою шапку. Одягнув її, і розумію, що треба йти до міста.

Негров каже, що деякі його друзі досі перебувають у полоні окупантів.

– Наскільки я розумію, вони зараз десь на території Криму. Є ті, кого випустили. Я спілкувався з ними, ми обмінювалися інформацією про умови тримання, про допити. З кожним місяцем це було страшніше та страшніше. З кожним влучанням ЗСУ по місцям скупчення окупантів у Херсоні вони (окупанти – ред.) звіріли.

Негров розповів, що допомагало йому триматися у полоні.

– Я уявляв події, які будуть, наприклад, через 5 років.... Жодних сумнівів не було, що ми переможемо в цій війні, що Херсон буде звільнений.

Я уявляв, як я з донькою та онуками буду прогулюватися містом, і ми будемо згадувати ці події.

  • 11 листопада Міноборони України повідомило, що окупований російськими військами з березня Херсон повертається під контроль української армії.
  • Після звільнення міста правоохоронці почали виявляти докази воєнних злочинів російських військ проти місцевих жителів. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив 18 листопада, що слідчі в Херсонській області виявили 63 тіла зі слідами тортур після відходу російських військ.
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що на звільнених від російських військ територіях Херсонської області виявили катівні, де утримували підлітків.
  • Москва відкидає звинувачення у зловживаннях або масових звірствах з боку своїх військ.
  • Дослідники Єльського університету за підтримки Державного департаменту США навели докази «цілеспрямованої кампанії» терору сил РФ під час російської окупації на Херсонщині.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG