Каналізаційні відходи з усього Києва проходять саме через Бортницьку станцію. Там воду очищують і пускають у Дніпро. Усі відходи зливають у три дамби, так звані мулові поля. До 1986 року з мулом проблем не було – його використовували як добрива, але потім екологи дійшли висновку, що це небезпечно, і відходи почали скидати на поля. Зараз їхня площа 272 га, і цього вже далеко не достатньо.
«Київводоканал» б’є на сполох – терміново треба наростити дамби, бо інакше буде біда. Тимчасові насипи з ґрунту організація періодично проводить сама, але для капітальних укріплень потрібний проект. Стос документації, і гроші, звичайно.
Перший заступник Київського голови Анатолій Голубченко запевняє, вся документація вже давно розроблена, тому найближчим часом ситуацію на Бортницькій станції виправлять і екологічної катастрофи не допустять.
«Переглянемо бюджет, і закладемо ці 30 мільйонів.Це ми зробимо в цьому році, я думаю, в першому півріччі питань уже не буде. У нас немає більше часу..., питання настільки болюче, що буде вирішене одностайно усіма», – запевнив Анатолій Голубченко.
Хочуть збудувати завод, враховуючи світовий досвід
У Київраді обіцяють також і завод побудувати для осушки, спалювання мулу та виробництво з його попелу добрив. Так, як зараз робить більшість країн світу. Для цього потрібно приблизно три роки, а поки на укріплених дамбах станція ще зможе пропрацювати. Для точної гарантії Анатолій Голубченко планує попросити у Бориспільської райдержадміністрації додаткові 60-70 га землі для додаткових сховищ мулу.
Виконувач обов’язків першого заступника голови «Київводоканалу» В’ячеслав Бінд скептично оцінює шанси отримати додаткову землю під Києвом на відходи. Каже, вона вже давно продана та поділена на паї поміж людьми. А завод треба було починати будувати ще три роки тому, коли дамби ще мали місце для мулу. За словами В’ячеслава Бінда, поля початково були розраховані на понад три мільйони кубометрів відходів, а зараз у них мулу вже на 8,5 мільйонів кубометрів. Тому питання треба вирішувати швидко, бо часу обмаль.
«Ми кажемо три-чотири місяці, значить, ми гарантуємо. Якщо це займе більше, нам не буде просто куди складати мул, або ж ми заллємо сільгоспугіддя, включно із селом Ревне, землю, яка вже належить людям, і отруїмо цю землю невідомо на який термін», – зазначив В’ячеслав Бінд.
До екологічної катастрофи ще далеко?
Головне управління МНС зараз проводить експертизу та оцінку ситуації За словами голови Віталія Пшеничного, до екологічної катастрофи ще далеко.
Віталій Пшеничний: «Дійсно, 9 січня стався незначний витік, приблизно 500 кубічних метрів. Був незначний прорив дамби в нижній частині, і стався витік на луги. Це не є екологічною катастрофою, сьогодні цей прорив затомпоновано, і витоку вже немає».
Скільки мулу має витекти, щоб це справді було загрозою для довкілля, Віталій Пшеничний не каже. Але переконує, станція в нормальному режимі може пропрацювати ще рік. У «Київводоканалі» дають вдвічі менше часу і попереджають: забруднення Дніпра мулом – загроза не тільки для Києва, а й для всієї України.
«Київводоканал» б’є на сполох – терміново треба наростити дамби, бо інакше буде біда. Тимчасові насипи з ґрунту організація періодично проводить сама, але для капітальних укріплень потрібний проект. Стос документації, і гроші, звичайно.
Перший заступник Київського голови Анатолій Голубченко запевняє, вся документація вже давно розроблена, тому найближчим часом ситуацію на Бортницькій станції виправлять і екологічної катастрофи не допустять.
«Переглянемо бюджет, і закладемо ці 30 мільйонів.Це ми зробимо в цьому році, я думаю, в першому півріччі питань уже не буде. У нас немає більше часу..., питання настільки болюче, що буде вирішене одностайно усіма», – запевнив Анатолій Голубченко.
Хочуть збудувати завод, враховуючи світовий досвід
У Київраді обіцяють також і завод побудувати для осушки, спалювання мулу та виробництво з його попелу добрив. Так, як зараз робить більшість країн світу. Для цього потрібно приблизно три роки, а поки на укріплених дамбах станція ще зможе пропрацювати. Для точної гарантії Анатолій Голубченко планує попросити у Бориспільської райдержадміністрації додаткові 60-70 га землі для додаткових сховищ мулу.
Виконувач обов’язків першого заступника голови «Київводоканалу» В’ячеслав Бінд скептично оцінює шанси отримати додаткову землю під Києвом на відходи. Каже, вона вже давно продана та поділена на паї поміж людьми. А завод треба було починати будувати ще три роки тому, коли дамби ще мали місце для мулу. За словами В’ячеслава Бінда, поля початково були розраховані на понад три мільйони кубометрів відходів, а зараз у них мулу вже на 8,5 мільйонів кубометрів. Тому питання треба вирішувати швидко, бо часу обмаль.
«Ми кажемо три-чотири місяці, значить, ми гарантуємо. Якщо це займе більше, нам не буде просто куди складати мул, або ж ми заллємо сільгоспугіддя, включно із селом Ревне, землю, яка вже належить людям, і отруїмо цю землю невідомо на який термін», – зазначив В’ячеслав Бінд.
До екологічної катастрофи ще далеко?
Головне управління МНС зараз проводить експертизу та оцінку ситуації За словами голови Віталія Пшеничного, до екологічної катастрофи ще далеко.
Віталій Пшеничний: «Дійсно, 9 січня стався незначний витік, приблизно 500 кубічних метрів. Був незначний прорив дамби в нижній частині, і стався витік на луги. Це не є екологічною катастрофою, сьогодні цей прорив затомпоновано, і витоку вже немає».
Скільки мулу має витекти, щоб це справді було загрозою для довкілля, Віталій Пшеничний не каже. Але переконує, станція в нормальному режимі може пропрацювати ще рік. У «Київводоканалі» дають вдвічі менше часу і попереджають: забруднення Дніпра мулом – загроза не тільки для Києва, а й для всієї України.