Коли наприкінці лютого уряд Казахстану заявив, що він обмежить експорт пшениці, її ціна на світових ринках підскочила відразу на 20% упродовж одного дня. Казахстан є серед головних постачальників зерна на світовий ринок, і після того, як експорт уже обмежили Росія і Аргентина, ринок запанікував.
Для багатьох людей питання ціни харчів є питанням життя і смерті. Хвиля протестів прокотилася по цілому світі. Минулими вихідними в індійському місті Варанасі жінки вийшли протестувати проти вищих цін на харчі.
Світовий банк говорить, що ціна на продукти харчування за останні вісім років подвоїлась, і лише за один перший місяць цього року вона зросла на 20%.
Для цього є багато причин – зростання цін на паливо, підвищення попиту в таких країнах, як Китай, погана погода і неврожай в Австралії – країні, яка експортує багато пшениці. Також останнім часом почали використовувати біопаливо, а це означає, що більші площі тепер засіяні під промислові, а не харчові культури.
Особливо боляче експортні обмеження вдарили по тих країнах, які імпортували рис, бо вирішили не вирощувати свій, каже представник ООН Консепсьйон Кальпе: «Тепер, коли настали обмеження на експорт, ці країни потрапили до ситуації, коли їм нізвідки взяти харчі – вони перестали продукувати їх самі і не мають де купити на міжнародних ринках, або ціна на ці харчі зросла настільки, що вони вже не можуть собі це дозволити».
Експортні обмеження тільки шкодять
Також, на думку Світового банку, експортні обмеження боляче вдаряють по виробниках і ведуть до зростання корупції та контрабанди. А найгірше для тих, у чиїх інтересах це начебто робиться, те, що вони неефективні.
Яскравий приклад походить із України. Як засвідчило дослідження Європейського банку реконструкції та розвитку, ціна на хліб і продукти з пшениці на внутрішньому українському ринку виросла, незважаючи на експортні квоти. І, крім збитку для фермерів, цей захід нічого не дав.
На думку Світового банку, набагато ефективніше було б надавати прямі державні субсидії тим, хто дійсно не може платити за хліб, і дозволити його вільний експорт.
Для багатьох людей питання ціни харчів є питанням життя і смерті. Хвиля протестів прокотилася по цілому світі. Минулими вихідними в індійському місті Варанасі жінки вийшли протестувати проти вищих цін на харчі.
Світовий банк говорить, що ціна на продукти харчування за останні вісім років подвоїлась, і лише за один перший місяць цього року вона зросла на 20%.
Для цього є багато причин – зростання цін на паливо, підвищення попиту в таких країнах, як Китай, погана погода і неврожай в Австралії – країні, яка експортує багато пшениці. Також останнім часом почали використовувати біопаливо, а це означає, що більші площі тепер засіяні під промислові, а не харчові культури.
Особливо боляче експортні обмеження вдарили по тих країнах, які імпортували рис, бо вирішили не вирощувати свій, каже представник ООН Консепсьйон Кальпе: «Тепер, коли настали обмеження на експорт, ці країни потрапили до ситуації, коли їм нізвідки взяти харчі – вони перестали продукувати їх самі і не мають де купити на міжнародних ринках, або ціна на ці харчі зросла настільки, що вони вже не можуть собі це дозволити».
Експортні обмеження тільки шкодять
Також, на думку Світового банку, експортні обмеження боляче вдаряють по виробниках і ведуть до зростання корупції та контрабанди. А найгірше для тих, у чиїх інтересах це начебто робиться, те, що вони неефективні.
Яскравий приклад походить із України. Як засвідчило дослідження Європейського банку реконструкції та розвитку, ціна на хліб і продукти з пшениці на внутрішньому українському ринку виросла, незважаючи на експортні квоти. І, крім збитку для фермерів, цей захід нічого не дав.
На думку Світового банку, набагато ефективніше було б надавати прямі державні субсидії тим, хто дійсно не може платити за хліб, і дозволити його вільний експорт.