Київ – Ситуація в Україні сьогодні складається таким чином, що з 1 вересня у середніх школах і вишах уже можуть розпочати викладати українську (за формою) неукраїнську (за змістом) історію. Російська імперія, яка повертається в Україну своїми ставлениками януковичами і табачниками, готується до зомбування української молоді чужинською ідеологією і «знаннями».
Думаю, що в цьому сенсі варто продовжити пропозиції конкретних кроків по зупиненню русифікації в Україні, розпочаті статтею Юрія Дулерайна «Зупинити Януковича однією українською книгою по одній». Адже за умов, коли до наступних президентських виборів залишається ще дуже багато часу, а опозиція ніяк не спромоглася підготувати об’єднану відсіч московській експансії, для нас, українців, залишається лише одне – самим розпочати протидію владі, яка цілеспрямовано і методично знищує все українське в Україні, при цьому залучаючи всі можливі інструменти владних повноважень режиму Януковича.
Очевидно, що нинішня окупаційна влада «донецьких» запланувала за декілька років повністю ліквідувати всі позитивні здобутки 19 років української незалежності і тому намагатиметься перетворити український народ на слухняний і зомбованний совєтчиною «народ України». Поки що протиставити антиукраїнській владі ми можемо небагато. Але з чогось таки необхідно починати.
Потрібна масова мережа недільних шкіл
Тому, на мою думку, оптимально було б встигнути до 1 вересня цього року розгорнути в Україні масову мережу недільних шкіл для вивчення справжньої, а не фальшованої табачниками, української історії та культури. Необхідно перекрити шляхи імперській пропаганді, котру запланували для українців ставленики Москви.
Сподіваюся, що в Україні знайдеться критична маса істориків-патріотів, котрі вже з вересня будуть готові розпочати навчання в українських недільних школах. Звісно, що «януковичі» з усіх сил намагатимуться перешкоджати розгортанню на українських теренах подібної мережі недільних шкіл, але для українців це може виявитися реальним тестуванням того, наскільки ми готові протистояти мирними засобами експансії Кремля.
Подібне мирне протистояння, крім того, мало б показати нашій «мовчазній» опозиції, що майже півроку її мовчання та невмотивованого відступу змусило українців самих до самоорганізації і перегрупування усіх демократичних сил Української держави.
Найпростіше і найоптимальніше українські недільні школи відкривати при храмах Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), Української греко-католицької церкви і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), оскільки українська церква має великий авторитет в Україні і спроможна надати приміщення для навчання українських патріотів.
Врятувати українську ментальність від нинішньої влади
І хоча в дійсності дуже мало часу для підготовки навчальних планів для недільних шкіл, але зараз головне – розпочати цей процес, запустити дієві механізми протидії тотальному знищенню всього українського в Україні і нарешті згуртувати український народ, який ніяк не здатен оговтатись після поразки демократичних сил на цьогорічних президентських виборах.
Власне, українські недільні школи необхідно розглядати не лише як можливі осередки вивчення справжньої української історії, а й як освітні і культурні центри відновлення і збереження української ментальності за умов влади, котра нищить все українське в Україні. Крім того, українські недільні школи можуть допомогти українській молоді (і не тільки молоді) в доступній формі оволодіти чи покращити своє знання державної української мови, а також більше дізнатися про історію, традиції, культуру і літературу свого народу.
При цьому до недільних шкіл варто залучати усіх зацікавлених осіб, незалежно від їхнього віку і національності. Адже, як показав увесь попередній досвід української незалежності, формування української політичної нації на основі українського етносу, але не виключно з нього, є єдино можливим шляхом досягнення політичного порозуміння в Україні.
Відродження українськості для згуртування української нації
Незважаючи на те, що прихід до влади «януковичів» відкинув Україну на декілька десятиліть назад, пора розпочинати процес відродження українськості на українській території. Адже потужний наступ антинаціональних сил не закінчується лише на питаннях української автентичності. Це і нищення території свободи слова, і наступ на українську церкву і українську мову.
Таким чином, можемо говорити про місію українських недільних шкіл за умов приходу в Україну «третіх совітів» і необхідності згуртування української нації.
Недільні школи можуть стати за сумних нинішніх українських реалій початком організації українських вільних територій, котрі не підвладні впливові влади, що добровільно стала в васальне положення перед Москвою. Вільні демократичні території здатні показати мільйонам українців, що існує можливість іншого життя поза зоною впливу і тиску з боку «донецьких», які з усіх сил намагаються управляти Україною як великою зоною. Хоча це й зрозуміло: хто на що вчився і чого при цьому навчився.
Свого часу в організації недільних шкіл в Україні (це був найпотужніший освітній рух в Російській імперії) брали участь Тарас Шевченко та інші представники тодішньої інтелектуальної еліти. Думаю, що і нині знакові постаті в українській культурі не тільки підтримають ідею створення українських недільних шкіл, але й дадуть свою згоду на викладання в них.
Ситуація критична, пора починати
Адже з чогось ми мусимо починати, і починати реальними діями протистояння процесові запущеної режимом «януковичів» тотальної русифікації України. Свідомо не хочу називати імена знакових постатей, про які йде мова, щоб не пропустити когось із них, але в нас в Україні їх знають усі, і тому, думаю, цілком зрозуміло, кого я мав на увазі.
Можливо, хтось із тих, хто прочитає цю статтю, спробує зробити мені закид у тому, що недільні школи українці у ХХ столітті відкривали, лише перебуваючи в діаспорі. Але по суті ми в тут в Україні, в себе вдома, перебуваємо в значно гірших умовах, аніж українці в країнах діаспорного розсіяння.
Адже на сьогодні влада в Україні антиукраїнська, серед тих, хто контролює економіку України, майже немає українців, а якщо вони і є то, лише за походженням, а не за самоусвідомленням. Українців в усьому відсунуто на маргінеси суспільства, адже не секрет ні для кого, що навіть міські базари сільськогосподарської продукції в Україні контролюють здебільшого, як би це сказати більш м’яко та політкоректно, люди неукраїнської національності.
Українців же загнано, як і в радянські часи, на будівництво, на прибирання вулиць, на самі чорні і непрестижні роботи. Власне, за цих умов лише самоорганізація і усвідомлення необхідності відстоювати свої законні права на своїй землі здатні вивести український народ з того принизливого і ганебного стану, в який його нині насильно було загнано.
За цієї критичної ситуації варто розпочинати робити перші кроки для зміни цієї неприродної і небезпечної для історичної долі українського народу ситуації. Думаю, що ними цілком здатні стати українські недільні школи.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Думаю, що в цьому сенсі варто продовжити пропозиції конкретних кроків по зупиненню русифікації в Україні, розпочаті статтею Юрія Дулерайна «Зупинити Януковича однією українською книгою по одній». Адже за умов, коли до наступних президентських виборів залишається ще дуже багато часу, а опозиція ніяк не спромоглася підготувати об’єднану відсіч московській експансії, для нас, українців, залишається лише одне – самим розпочати протидію владі, яка цілеспрямовано і методично знищує все українське в Україні, при цьому залучаючи всі можливі інструменти владних повноважень режиму Януковича.
Очевидно, що нинішня окупаційна влада «донецьких» запланувала за декілька років повністю ліквідувати всі позитивні здобутки 19 років української незалежності і тому намагатиметься перетворити український народ на слухняний і зомбованний совєтчиною «народ України». Поки що протиставити антиукраїнській владі ми можемо небагато. Але з чогось таки необхідно починати.
Потрібна масова мережа недільних шкіл
Тому, на мою думку, оптимально було б встигнути до 1 вересня цього року розгорнути в Україні масову мережу недільних шкіл для вивчення справжньої, а не фальшованої табачниками, української історії та культури. Необхідно перекрити шляхи імперській пропаганді, котру запланували для українців ставленики Москви.
Сподіваюся, що в Україні знайдеться критична маса істориків-патріотів, котрі вже з вересня будуть готові розпочати навчання в українських недільних школах. Звісно, що «януковичі» з усіх сил намагатимуться перешкоджати розгортанню на українських теренах подібної мережі недільних шкіл, але для українців це може виявитися реальним тестуванням того, наскільки ми готові протистояти мирними засобами експансії Кремля.
Подібне мирне протистояння, крім того, мало б показати нашій «мовчазній» опозиції, що майже півроку її мовчання та невмотивованого відступу змусило українців самих до самоорганізації і перегрупування усіх демократичних сил Української держави.
Найпростіше і найоптимальніше українські недільні школи відкривати при храмах Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), Української греко-католицької церкви і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), оскільки українська церква має великий авторитет в Україні і спроможна надати приміщення для навчання українських патріотів.
Врятувати українську ментальність від нинішньої влади
І хоча в дійсності дуже мало часу для підготовки навчальних планів для недільних шкіл, але зараз головне – розпочати цей процес, запустити дієві механізми протидії тотальному знищенню всього українського в Україні і нарешті згуртувати український народ, який ніяк не здатен оговтатись після поразки демократичних сил на цьогорічних президентських виборах.
Власне, українські недільні школи необхідно розглядати не лише як можливі осередки вивчення справжньої української історії, а й як освітні і культурні центри відновлення і збереження української ментальності за умов влади, котра нищить все українське в Україні. Крім того, українські недільні школи можуть допомогти українській молоді (і не тільки молоді) в доступній формі оволодіти чи покращити своє знання державної української мови, а також більше дізнатися про історію, традиції, культуру і літературу свого народу.
При цьому до недільних шкіл варто залучати усіх зацікавлених осіб, незалежно від їхнього віку і національності. Адже, як показав увесь попередній досвід української незалежності, формування української політичної нації на основі українського етносу, але не виключно з нього, є єдино можливим шляхом досягнення політичного порозуміння в Україні.
Відродження українськості для згуртування української нації
Незважаючи на те, що прихід до влади «януковичів» відкинув Україну на декілька десятиліть назад, пора розпочинати процес відродження українськості на українській території. Адже потужний наступ антинаціональних сил не закінчується лише на питаннях української автентичності. Це і нищення території свободи слова, і наступ на українську церкву і українську мову.
Таким чином, можемо говорити про місію українських недільних шкіл за умов приходу в Україну «третіх совітів» і необхідності згуртування української нації.
Недільні школи можуть стати за сумних нинішніх українських реалій початком організації українських вільних територій, котрі не підвладні впливові влади, що добровільно стала в васальне положення перед Москвою. Вільні демократичні території здатні показати мільйонам українців, що існує можливість іншого життя поза зоною впливу і тиску з боку «донецьких», які з усіх сил намагаються управляти Україною як великою зоною. Хоча це й зрозуміло: хто на що вчився і чого при цьому навчився.
Свого часу в організації недільних шкіл в Україні (це був найпотужніший освітній рух в Російській імперії) брали участь Тарас Шевченко та інші представники тодішньої інтелектуальної еліти. Думаю, що і нині знакові постаті в українській культурі не тільки підтримають ідею створення українських недільних шкіл, але й дадуть свою згоду на викладання в них.
Ситуація критична, пора починати
Адже з чогось ми мусимо починати, і починати реальними діями протистояння процесові запущеної режимом «януковичів» тотальної русифікації України. Свідомо не хочу називати імена знакових постатей, про які йде мова, щоб не пропустити когось із них, але в нас в Україні їх знають усі, і тому, думаю, цілком зрозуміло, кого я мав на увазі.
Можливо, хтось із тих, хто прочитає цю статтю, спробує зробити мені закид у тому, що недільні школи українці у ХХ столітті відкривали, лише перебуваючи в діаспорі. Але по суті ми в тут в Україні, в себе вдома, перебуваємо в значно гірших умовах, аніж українці в країнах діаспорного розсіяння.
Адже на сьогодні влада в Україні антиукраїнська, серед тих, хто контролює економіку України, майже немає українців, а якщо вони і є то, лише за походженням, а не за самоусвідомленням. Українців в усьому відсунуто на маргінеси суспільства, адже не секрет ні для кого, що навіть міські базари сільськогосподарської продукції в Україні контролюють здебільшого, як би це сказати більш м’яко та політкоректно, люди неукраїнської національності.
Українців же загнано, як і в радянські часи, на будівництво, на прибирання вулиць, на самі чорні і непрестижні роботи. Власне, за цих умов лише самоорганізація і усвідомлення необхідності відстоювати свої законні права на своїй землі здатні вивести український народ з того принизливого і ганебного стану, в який його нині насильно було загнано.
За цієї критичної ситуації варто розпочинати робити перші кроки для зміни цієї неприродної і небезпечної для історичної долі українського народу ситуації. Думаю, що ними цілком здатні стати українські недільні школи.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
