Не поспішала відкривати свої обійми і стара Європа. Ще 1994 року керівник найбільшої і найпотужнішої європейської країни, канцлер Німеччини Гельмут Коль поділився своїм баченням майбутньої Європи, яка б включала усі пострадянські держави Європи та країни Балтії. Але виключала Україну разом з іншими колишніми республіками Радянського Союзу.
Незважаючи на пізніші модифікації європейської позиції щодо України із внесенням до неї так званої «європейської перспективи», за великим рахунком, сенс послання від Брюсселю залишається тим самим. Говорить голова комітету із закордонних справ Європейського Парламенту Ельмар Брок: «Гадаю, європейська перспектива не означає членства вже через рік. Ми маємо побачити, що Україна – європейська держава, що вона є на шляху до демократії та верховенства права. І ми маємо дати такій країні перспективу, щоб вона рухалася далі на цьому шляху, з іншого боку, нам потрібно знайти іншу можливість, ніж повне членство в Європейському Союзі».
Тим часом, повільно, але вірно, Україна рухається до Європи. Членство у Раді Європи було першим важливим кроком. Однак, за понад 11 років, Україна так і не виконала усіх зобов''язань, які вона брала на себе при вступі до цієї найбільшої європейської правозахисної організації.
Новий президент України Віктор Ющенко проголосив вступ до ЄС головним зовнішньополітичним завданням і рухається до нього, незважаючи на маневри між «помаранчевими» і «синіми» партнерами у різних коаліційних урядах: «Наш шлях у майбутнє – це шлях, яким іде об’єднана Європа. Ми з її народами належимо до однієї цивілізації. Поділяємо одні цінності. Історія, економічні інтереси, інтереси людей дають чітку відповідь на питання, де нам шукати свою долю».
За п’ятнадцять років української незалежності поступ у розумінні України зробили і європейці. Навіть такі події, як перемога українки на Євробаченні та Помаранчева революція розповіли про Україну більше, ніж європейці могли дізнатися про неї за попереднє десятиліття. Зі вступом до ЄС сусідніх держав, Україна отримала більше союзників у Європі.
І самі українці, які раніше зі здивуванням усвідомлювали, що і вони також європейці, нині ж на питання, про те, чи вони європейці, і що це означає, українці відповідають впевнено. «Ми ж живемо у Європі, як можна не відчувати себе європейцем. Бути європейцем означає бути культурною освідченню людиною, рахуватися з іншими людьми, рахуватися з іншими думками».