Василь Зілгалов Прага, 12 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Регіональне лідерство Грузії у політичних та економічних реформах було поставлене під сумнів під час вуличних протестів у листопаді 2007 року. І навіть переобрання Саакашвілі президентом в січні цього року не знизило гостроти ситуації в Грузії. Бо опозиція продовжує наполягати на тому, що вибори у січні були сфальсифіковані. На тлі добрих стосунків Міхеїла Саакашівлі із Заходом все ж виникають побоювання, що розкол в країні може призвести до подальшої дестабілізації в країні.
Комісар ЄС із зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер заявила після зустрічі з лідерами грузинської опозиції в Тбілісі, що підсумки ОБСЄ про демократичність виборів президента Грузії, з деякими критичними зауваженнями, залишаються для Брюсселя основою для оцінки ситуації в Грузії.
«Насамперед, ми довіряємо оцінкам ОБСЄ, де було сказано, що Саакашвілі виграв ці президентські вибори у конкурентній боротьбі, хоча були і деякі недоліки. Це для нас основа. Але у той же час ми самі бачимо багато недоробок, на які чітко вказали грузинській владі під час зустрічей».
«Якщо Росія завтра бомбардуватиме Грузію, ми сядемо з Саакашвілі за один стіл»
Хоча грузинська опозиція й надалі обвинувачує Саакашвілі у тому, що він «украв у неї вибори», все ж спостерігачі схильні вважати це нагнітанням ситуації і тактикою опозиціонерів перед парламентськими виборами навесні.
Скажімо, один із лідерів опозиції, чільник республіканської партії Тіна Хідашвілі, сказала Радіо Свобода: «Якщо Росія завтра бомбардуватиме Грузію, ми сядемо з Саакашвілі за один стіл, бо це буде важливіше за наші політичні проблеми».
Правозахисники і західні дипломати відзначають чимало внутрішніх проблем у Грузії: це й зловживання поліції, корупція у судочинстві та інші недоліки. За словами омбудсмена країни Созар Субарі, «головна проблема – це відсутність правосуддя в країні, в державі немає ніяких правових норм».
Хоча глава грузинського уряду Ладо Ґурдженідзе намагається пояснювати критику слабкостей влади «емоціями і почуттями» опозиції і наводить чимало фактів економічних реформ в Грузії та звертає увагу на зростання середнього класу. Влада також вітає появу сильної опозиції в країні. Але як вона буде протистояти їй на парламентських виборах, чи вдасться уникнути попередніх помилок, це покаже політична боротьба на квітневих перегонах.