Росія прив’язує питання територіальної цілісності Грузії до прагнення останньої вступити в НАТО. Не всі західні дослідники вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом (Огляд європейської преси)

Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» вважає, що Росія зняла торгове ембарго з Абхазії і скасувала всі транспортні, фінансові та інші обмеження на контакти з Сухумі лише з простої причини – Москві дуже не подобається намагання Грузії вступити в НАТО. Швейцарський часопис наголошує, що «Росія намагається прив’язати питання про територіальну цілісність грузинської держави до свого спротиву вступу Грузії в НАТО». «Нойє Цюрхер Цайтунґ» разом з тим вказує, що Росія «все ж діє у даний момент дуже обережно», бо розуміє на який ризик вона йде, враховуючи прагнення багатьох її регіонів до повної самостійності.

Лондонська «Ґардіан» пише у редакційній статті, що вже через 10 місяців після приходу до влади президент Франції Ніколя Саркозі має серйозні проблеми. Газета має на увазі результат першого туру муніципальних виборів у країні, коли минулої неділі симпатії виборців опинилися на боці соціалістів. «Ґардіан» вважає, що головні причини цих проблем Саркозі у гальмуванні обіцяних президентом соціальних реформ та низьких темпах економічного зростання, а також в особистому житті Саркозі, «яке все більше нагадує мильну оперу», – наголошує британський часопис.

Європейське видання впливової газети «Вол Стріт Джорнел» публікує лист дослідника з Амстердамського університету в Голландії Майкла Еллмана, у якому той критикує американського політолога і дослідника українського походження Адріана Каратницького за нібито «історичні перекручування» щодо оцінки голоду в Україні 1932-33 років в статті у «Вол Стріт Джорнел» від 5 березня цього року. Пан Еллман вважає, що твердження Адріана Каратницького про те, що від згаданого голоду в Україні загинуло понад 5 мільйонів осіб «вірогідно є суттєвим перебільшенням». Також дослідник Еллман не погоджується з оцінкою, що «голод 1932-33 років в Україні був геноцидом». Але своїх вагомих аргументів щодо цього автор листа з Амстердамського університету тут не наводить. Нагадаємо лише, що вже десятки країн світу визнали голод в Україні 1932-33 років саме геноцидом. А що стосується підрахунків жертв цієї глобальної трагедії, то варто лише нагадати підрахунки російського дослідника С. Максудова, опубліковані в його книзі «Втрати населення СРСР», що вийшла друком у США в 1989 році. Тут автор, якого важко обвинуватити в упередженості та «історичних перекручуваннях», пише – «загальні втрати Радянського Союзу за 1926-39 роки... становлять близько десяти мільйонів осіб (9,8 млн). Таким чином, на Україну припадає трохи більше половини цих втрат». Хоча чимало дослідників на Заході стверджували, що за їхніми підрахунками втрати України від геноциду 1932-33 років сягають навіть 10 мільйонів осіб.