Василь Зілгалов Прага, 3 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – У європейській пресі у розпалі гаряча дискусія з приводу перенесення на саміті НАТО у Бухаресті питання про надання Плану дій щодо членства в альянсі Україні та Грузії. Одні оглядачі вважають, що Україні і Грузії взагалі не місце в НАТО, а інші ж, навпаки, гостро критикують німецьке керівництво за блокування українського і грузинського питань у НАТО і називають главу німецького МЗС – Вальтера Штайнмайєра – надійним адвокатом владних інтересів Москви.
А інша німецька газета «Франфуртер Альґемайне Цайтунґ» наводить слова польського президента Леха Качинського, який обвинувачує Німеччину в подвійних стандартах, після того як вона відмовилася визнати право України і Грузії на надання їм ПДЧ на саміті НАТО в Бухаресті. Тут же Лех Качинський нагадав, що Німеччину НАТО прийняло до своїх лав у тяжкому для неї 1955 році, коли її кордони не були визнані у світі, а ситуація у розколотому Берліні загрожувала війною в Європі. Тоді, наголосив президент Польщі, попри всі ризики НАТО ухвалило «мужнє рішення». Лех Качинський вважає, що пам’ять про це підриває аргументи тих, хто виступає проти членства України та Грузії в НАТО.
Відомий американський експерт Брюс Джексон, який очолює фінансований американцями проект «Перехідні демократії», в інтерв’ю швейцарський газеті «Ле Тан» назвав поступки Москві в Бухаресті «синдромом Шредера» і сказав, що «Росія вважає своєю смертельною зброєю розкол Заходу», що й було продемонстровано в Бухаресті. Брюс Джексон також висловив думку, що Анґела Меркель, певно, бачить можливість ухвалення позитивного рішення щодо Грузії і України на саміті НАТО у 2009 році.